Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №357/6222/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/6222/26

3/357/2297/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.04.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , непрацюючої, особи з інвалідністю ІІ групи, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст.184 КУпАП,-

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 974083 від 31.03.2026 року: 31.03.2026 мати ОСОБА_1 ухилялась від виконання передбачених ч.1, ч.2 ст.150 СК України, батьківських обов`язків відносно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до того, що останнього 31.03.2026 близько 09:30 год. було виявлено в стані алкогольного сп`яніння, що виражалось запахом з ротової порожнини, брудним одягом та почервоніння очей за адресою: вул. Шевченка, 93 в м. Біла Церква, а також в подальшому працівниками поліції було доставлено до місця проживання.

Таким чином ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст.184 КУпАП.

ОСОБА_1 належним чином повідомлялась про день та час розгляду справи, однак в судове засідання не з`явилась, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності, не перешкоджає судовому розгляду справи за його відсутністю, тому суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 974083 від 31.03.2026 року, копію електронного рапорта від 31.03.2026, копію письмових пояснень ОСОБА_2 від 31.03.2026, роздруківку постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.09.2025 з Єдиного державного реєстру судових рішень, суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, виходячи з наступного.

Так, суддя зазначає, що у відповідності до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Зі змісту ст.9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вимоги ст.280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами ст. 150 Сімейного кодексу України встановлено, що:

1. Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

2. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

3. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч.1-2 ст.184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суддя встановив, що 31.03.2026 мати ОСОБА_1 ухилялась від виконання передбачених батьківських обов`язків відносно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до того, що останнього 31.03.2026 близько 09:30 год. було виявлено в стані алкогольного сп`яніння за адресою: АДРЕСА_2 .

З наявної в матеріалах справи роздруківки постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.09.2025 встановлено, що 02.09.2025 ОСОБА_1 притягувалась до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене та встановлені із наявних у матеріалах справи документів обставини, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При призначенні ОСОБА_1 виду та міри адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, зокрема ті обставини, що малолітній син ОСОБА_1 у нічний час доби знаходився поза межами дому у нічний час доби та перебував в стані алкогольного сп`яніння, особу порушниці, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, її ставлення до вчиненого.

Обставин, що пом`якшують відповідальність, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та звільнити її від сплати судового збору, оскільки вона являється особою з інвалідністю ІІ групи.

Керуючись ст. ст. 23, 24, 27, 33, 34, 35, 40-1, 184, 268, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 (три тисячі чотириста) гривень.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Згідно із статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяО.О. Гребінь