Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №357/6143/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/6143/26

3/357/2273/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.04.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Оксана Вознюк розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РКНОПП: відомості відсутні,

за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП,

У С Т А Н О В И Л А:

У провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебувають матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2-3 ст. 173-8 КУпАП розглядаються протягом доби.

Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Громадянин ОСОБА_1 з`явився до суду. В судовому засіданні встановлено особу, що притягається до адміністративної відповідальності та роз`яснено права та обов`язки.

Дослідивши адміністративний матеріал, заслухавши особу, яка притягається до кримінальної відповідальності, суддя встановила таке.

Частиною 2 статті 173-8 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.

Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», передбачено, що терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 18.03.2026 року близько 18 год 50 хв за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_2 перебував за місцем проживання потерпілої особи та спілкувався з своєю дружиною гр. ОСОБА_3 , чим порушив п. 2,3 ТЗП серії АА №522553 від 16.03.2026, а саме заборону на вхід та перебування в місці проживання (перебування) потерпілої та заборону в будь-який спосіб контактувати з потерпілою (протокол серії ВАД № 969454 від 18.03.2026)

До матеріалів справи на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення також долучено:

- пояснення ОСОБА_1 від 18.03.2026, який повідомив, що не заперечує факт вчинення 16.03.2026 домашнього насильства відносно своєї дружини, а також те, що відносно нього було складено ТЗП та роз`яснено його вимоги, але оскільки він помирився з дружиною 18.03.2026 близько 17 год 00 хв він, зі згоди дружини повернувся до свого місця проживання, однак того ж дня 18.03.2026 близько 18 год 50 хв з перевіркою приїхали працівники поліції та виявили порушення ним вимог ТЗП;

- пояснення ОСОБА_3 від 18.03.2026, яка повідомила, що 18.03.2026 вона дійсно помирилась з ОСОБА_1 , пробачила йому його проступок та сама дозволила повернутись додому;

- копія термінового заборонного припису АА №522553 від 16.03.2026.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а отже обов`язковою ознакою такого правопорушення є наявність вини особи.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП необхідним є встановлення умисної форми вини, яка полягає у свідомому невиконанні вимог термінового заборонного припису.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Надані в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 збігаються з його поясненнями доданими до матеріалів справи. ОСОБА_1 повідомив, що після примирення з дружиною за її згодою повернувся до свого місця проживання, де згодом був виявлений працівниками поліції, які приїхали на перевірку.

Разом з тим, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП обов`язковим є встановлення у її діях умисної форми вини, яка полягає у свідомому невиконанні вимог термінового заборонного припису.

Сам по собі факт порушення умов термінового заборонного припису, без доведення умислу на його невиконання, не може бути достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 18.03.2026 між ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_3 відбулося примирення, остання не заперечувала проти його перебування за місцем спільного проживання та надала згоду на його повернення.

Пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є узгодженими, послідовними та взаємно підтверджують обставини добровільного примирення та відсутності конфлікту на момент виявлення працівниками поліції.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів того, що на момент перебування ОСОБА_1 за місцем проживання потерпілої існувала безпосередня загроза її життю чи здоров`ю, мало місце продовження домашнього насильства або що його дії були спрямовані на умисне невиконання термінового заборонного припису. Перебування ОСОБА_1 за місцем проживання потерпілої було зумовлено їх взаємною згодою після примирення та не свідчить про наявність у його діях умислу на невиконання вимог термінового заборонного припису.

Виходячи з цих обставин у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, а саме порушення умов термінового заборонного припису АА 522553 від 16.03.2026.

У відповідності до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

Керуючись статтями 173-8, 221, 283-285, 294, 247 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяОксана ВОЗНЮК