Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 15 квітня 2026 р.
Справа: №357/133/26
Суддя: Ярмола О. Я.
Справа № 357/133/26
Провадження № 2/357/2716/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
( ЗАОЧНЕ )
16 квітня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді – Ярмола О. Я. ,
при секретарі – Вдовика А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
У січні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами №71868691 від 12.06.2025 року та №8348625 від 03.06.2025 року у загальному розмірі 38 889,80 грн., та стягнути судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. і витрати на правову допомогу у розмірі 4500,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договори про надання коштів у кредит, зокрема: договір №71868691 від 12.06.2025 року; договір №8348625 від 03.06.2025 року.
У подальшому 16.10.2025 між первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено договір факторингу № 16/10/25, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінпром Маркет» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договорами №71868691 від 12.06.2025 року та №8348625 від 03.06.2025 року.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість на користь ТОВ «Фінпром Маркет» за кредитним договором № 71868691 від 12.06.2025 року в сумі 9 419,70 грн. з яких 3 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 119,70 грн. - сума заборгованості за відсотками, 300.00 грн. - сума заборгованості за комісією, 6 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою;.
за кредитним договором № 8348625 від 03.06.2025 року в сумі 29 470,10 грн. з яких 7 300,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6 310,85 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1259.25 грн. - сума заборгованості за комісією, 14 600,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.
Загальна заборгованість відповідача станом на день формування позовної заяви за вказаними кредитними договорами становить 38 889,80 грн., що і просить позивач стягнути з відповідача, а також, відшкодувати понесені судові витрати та витрати на правову допомогу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2026 вказану справу передано на розгляд судді Ярмолі О.Я.
Ухвалою судді від 21.01.2026 року дану справу прийнято до провадження судді Ярмоли О.Я. та призначено судове засідання, витребувано в АТ «Універсал Банк» запитувану інформацію.
09.02.2026 року на адресу суду від АТ «Універсал Банк» надійшла витребувана судом інформація.
Сторони у справі про судовий розгляд даного позову були повідомлені належним чином.
Відповідачем не подано відзив на позовну заяву протягом строку, встановленого суддею відповідно до ч. 1 ст. 278 ЦПК України, не заявлено жодних клопотань, про дату, час та місце слухання справи повідомлена належним чином у відповідності до вимог ЦПК України.
Представник позивача подав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
На підставі ст.ст. 280-282 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд даної справи.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
1. Судом встановлено, що 12.06.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (відповідач/позичальник) укладено договір кредитної лінії №71868691, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора «50271».
Відповідно до умов вказаного договору сума кредиту становить 3000,00 грн, строк кредитування - 14 днів, (з 12.06.2025 по 25.06.2025) із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,285%, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 10.00% від суми наданого Кредиту, що у грошовому виразі складає 300,00,00 грн. (пп. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 договору). (а.с. 12-18).
Факт видачі ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» позичальнику ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 3000,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 , підтверджується копією платіжної інструкції 4b1ee6d9-25a5-4cce-b578-0c4065d72455 від 12.06.2025 року.
Встановлено, що 16.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» було укладено Договір факторингу № 16/10/25, відповідно до умов якого фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в Реєстрі заборгованостей.
Згідно із Реєстру прав вимоги № 16/10/25-01 Договору факторингу № 16/10/25 від відповідач ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором №71868691 від 12.06.2025 в загальному розмірі 9 419,70 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості сума боргу за вказаним вище договором №71868691 станом на день звернення із позовом до суду, становить 9 419,70 грн., з яких: 3 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 119,70 грн. - сума заборгованості за процентами; 300.00 грн. - сума заборгованості за комісією; 6 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойка.
2. 03.06.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 8348625, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора «712236».
Відповідно до умов вказаного договору сума кредиту становить 7300,00 грн, строк кредитування - 360 днів, розмір першого обов`язкового платежу - 3339,75 грн (пп. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 договору).
Відповідно до п. 2.2.8 договору комісія за надання кредиту становить 17.25% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 1259.25 грн.
Денна процентна ставка/день складає 0.998% (п. 2.3.1 договору).
Максимальний Кредитний Ліміт, доступний для Позичальника відповідно до умов цього Договору, становить 7 300,00 грн (п. 2.5 договору).
З матеріалів справи вбачається, що первісний кредитор ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі - надавши відповідачу кредит в розмірі 7 300,00 грн, на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується копією платіжної інструкції 490bfaff-2ac9-448f-831c-be41e3730d10 від 03.06.2025 року.
Натомість відповідач, свої зобов`язання за кредитним договором на виконав належним чином.
16.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» було укладено Договір факторингу № 16/10/25, відповідно до умов якого фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в Реєстрі заборгованостей.
Згідно із Реєстру прав вимоги № 16/10/25-01 Договору факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025, відповідач ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором № 8348625 від 03.06.2025 року в загальному розмірі 29 470,10 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості сума боргу за вказаним вище договором №8348625 станом на день звернення із позовом до суду, становить 29 470,10 грн., з яких: 7 300,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 310,85 грн.- сума заборгованості за процентами; 1259.25 грн. - сума заборгованості за комісією; 14 600,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.
В порядку витребування доказів, АТ «Універсал Банк» повідомив суд, що на ім`я ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_2 ), банком було емітовано платіжку картку НОМЕР_1 . Додатково надана виписка про рух грошових коштів по рахунку відкритого до платіжної картки № НОМЕР_1 зазначеної особи за період з 12.06.2025 по 15.06.2025; рух грошових коштів по рахунку відкритого до платіжної картки № НОМЕР_1 зазначеної особи за період з 03.06.2025 по 15.06.2025.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Позивачем надано суду письмову форму укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем договору кредиту №71868691 від 12.06.2025 року та №8348625 від 03.06.2025 року. У пункті 12 «Реквізити сторін» зазначено електронний підпис - одноразовим ідентифікатором. Укладені догови містить погоджені сторонами: суму кредиту, строк кредитування та проценти за користування кредитом.
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Отже, відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитними договорами №71868691 від 12.06.2025 року та №8348625 від 03.06.2025 року перед новим кредитором Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.
Всупереч умовам Договору кредиту, відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо повернення наданих йому коштів в строки, що передбачені умовами цих договорів, тобто існує заборгованість, право вимоги якої, набув позивач.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім вимоги про стягнення залишку заборгованості за наданим кредитом № 71868691 від 12.06.2025 року в сумі 9 419,70 грн. з яких 3 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 119,70 грн. - сума заборгованості за відсотками, 300.00 грн. - сума заборгованості за комісією, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за нарахованою та несплаченою пенею/неустойкою в розмірі 6 000,00 грн.
за кредитним договором № 8348625 від 03.06.2025 року в сумі 29 470,10 грн. з яких 7 300,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6 310,85 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1259.25 грн. - сума заборгованості за комісією, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за нарахованою та несплаченою пенею/неустойкою в розмірі 14 600,00 грн.
Однак дана вимога про стягнення пені не підлягає до задоволення, оскільки згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На зазначене звернув увагу Верховний Суд у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24), від 06 травня 2025 року у справі № 464/2647/22 (провадження № 61-6059св24).
Зокрема Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 лютого 2025 року по справі №758/5318/23 зазначив, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:
(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася та який діє і на даний час.
Отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із невиконанням грошових зобов`язань, що випливають із кредитних договорів, підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Таким чином, вимога про стягнення заборгованості за нарахованою та несплаченою пенею за кредитними договорами у період дії воєнного стану не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості :
- за кредитним договором № 71868691 від 12.06.2025 року в сумі 3419,70 грн., з яких 3 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 119,70 грн. - сума заборгованості за відсотками, 300.00 грн. - сума заборгованості за комісією,
- за кредитним договором № 8348625 від 03.06.2025 року в сумі 14870,10 грн., з яких 7 300,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6 310,85 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1259.25 грн. - сума заборгованості за комісією.
Щодо витрат позивача суд зазначає наступне.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказані критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.
Згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Позивач стверджує, що поніс витрати на правничу допомогу в даній справі на суму 4500,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги укладений між ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та адвокатом Ткаченко Ю.О. №25-08/25/ФП від 25.08.2025 року. Обсяг виконаних робіт виконаних адвокатом підтверджується доданими до суду документами, зокрема витягом з акту Витягу з Акту №6ФП від 23.10.2025 р., згідно якого обсяг виконаних робіт оцінений у 4500,00 грн. Актом приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, платіжною інструкцією кредитового переказу коштів, ордером про надання правничої допомоги серії АХ №1287257 від 03.09.2025 р.
Однак, суд вважає, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, не обгрунтованим. Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих послуг адвокатом, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, наявність чисельної судової практики в даній категорії спорів, суд дійшов висновку про зменшення розміру зазначених витрат та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 3 000 гривень.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог, а тому оскільки позов задоволено на 47,03 % (18289,80 х 100 : 38 889,80 ) то судові витрати (судовий збір 2422,40 грн. + витрати правничої допомоги 3000 грн.) становитимуть 2550,15 грн. (47,03 % х 5422,4 % :100).
На підставі ст.ст. 625, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263, 264, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346 ) заборгованість:
- за Договором позики №71868691 в розмірі 3419,70 грн.,
- за Договором позики №8348625 в розмірі 14870,10 грн., всього до стягнення : 18289,80 грн. ( вісімнадцять тисяч двісті вісімдесят дев`ять гривень, 18 копійок ) та судові витрати по справі в сумі 2550,15 грн. (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят гривень, 15 копійок).
В решті позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.
Заочне рішення може бути скасоване Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яку може бути подано до суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ 43311346, адреса місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33.
Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний рішення виготовлений 16.04.2026 року.
Суддя О. Я. Ярмола
Оригінал: reyestr.court.gov.ua