Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №357/20042/25 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/20042/25

Провадження № 2-др/357/47/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Ярмола О. Я. ,

при секретарі – Вдовика А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5, заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Чередніченка Юрія Миколайовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі ЄУН 357/20042/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛА ВЕЖА БУД» про захист прав споживачів,-

В С Т А Н О В И В :

30.03.2026 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Чередніченко Ю.М. через систему «Електронний суд» сформував заяву про стягнення витрат на професійну правову допомогу в розмірі 10000,00 грн, яку було зареєстровано судом 01.04.2026.

Вказана заява обґрунтована тим, що 25.03.2026 року судом було ухвалено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі. Оскільки у вказаному рішенні судом не було вирішено питання про відшкодування витрат на правничу допомогу представник позивача просив суд ухвалити по справі ЄУН 357/20042/25 додаткове рішення про стягнення з ТОВ «Біла Вежа Буд» на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в сумі 10000 (десять тисяч) гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Учасники процесу в судове засідання не з`явилися, про дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши зміст заяви та доданих до неї матеріалів, оглянувши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У цій справі 25.03.2026 суд ухвалив рішення, яким задовольнив позов ОСОБА_1 та розірвав договір про спільну діяльність № 220621 від 22 червня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «БІЛА ВЕЖА БУД». Стягнув із ТОВ «БІЛА ВЕЖА БУД» на користь ОСОБА_1 за договором про спільну діяльність № 220621 від 22 червня 2021 року грошові кошти внесені за будівництво у розмірі 665 000 (шістсот шістдесят п`ять тисяч) гривень 00 копійок, штраф у розмірі 319 200 (триста дев`ятнадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок, інфляційні втрати у розмірі 150 083 (сто п`ятдесят тисяч вісімдесят три) гривні 96 копійок та 3% річних у розмірі 53 509 (п`ятдесят три тисячі п`ятсот дев`ять) гривень 72 копійки. Стягнув із ТОВ «БІЛА ВЕЖА БУД» на користь держави судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 11 877 (одинадцять тисяч вісімсот сімдесят сім) гривень 94 копійки.

Питання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката судом не вирішувалось.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Отже, для відшкодування витрат на професійну правову допомогу, учасник справи зобов`язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.

Водночас суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання.

Вказані висновки узгоджуються із позицією Великої Палати Верховного Суду щодо порядку стягнення витрат на правову допомогу, викладеною у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15.

Із матеріалів справи вбачається, що при поданні позовної заяви представником позивача ОСОБА_1 – адвокатом Чередніченком Ю.М. у позовній заяві, окрім іншого, заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат (а.с. 11).

У позові зазначено, що позивач очікує понести витрати на професійну правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн. (а.с. 10).

Рішення ухвалено судом 25.03.2026 (а.с. 48-55).

Зазначене судове рішення на час розгляду даної заяви про ухвалення додаткового судового рішення не набрало законної сили.

Копію вказаного рішення представнику позивача ОСОБА_1 – адвокату Чередніченку Ю.М. було доставлено до електронного кабінету в системі «Електронний суд» 27.03.2026 (а.с.69).

Заява про ухвалення додаткового рішення та докази на підтвердження розміру понесених судових витрат з надання професійної правничої допомоги сформовані в системі «Електронний суд» представником позивача 30.03.2026 та зареєстровані судом 01.04.2026 - у межах визначеного законом п`ятиденного строку.

Тобто, з боку представника позивача у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України було зроблено відповідну заяву.

Відповідно до ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

До схожого висновку Верховний Суд дійшов у своїй постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) та постанові від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20).

З доданих до заяви доказів вбачається, що 14.08.2025 між адвокатом Чередніченком Ю.М. з однієї сторони та ОСОБА_1 з другої сторони було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 61 відповідно до якого, адвокат приймає в провадження доручення клієнта на представлення його інтересів по захисту його майнових та немайнових прав перед громадянами та в Білоцерківському міськрайонному суді в справі про стягнення боргу з ТОВ «Біла Вежа БУД». Деталізація видів правової допомоги, що надаватиметься клієнту адвокатом, за потребою, може викладатися у додатках до даного договору.

За змістом п. 2.1 Договору, за результатами виконання доручення клієнта щодо надання йому правової допомоги за даним договором адвокат подає клієнту для підписання два примірники Акту здавання-приймання виконання доручення за договором, по одному для кожної зі сторін, кожен з яких є невід`ємною частиною даного договору і має юридичну силу. Клієнт зобов`язується підписати Акт здавання-приймання виконання доручення за Договором в день подання йому адвокатом названого документа.

Відповідно до розділу 3 Договору, за надання правової допомоги клієнт попередньо сплачує адвокату гонорар готівкою в сумі 10 000,00 грн.

Сплата гонорару підтверджується щоразу складеною сторонами у двох примірниках, по одному для кожної зі сторін, квитанцією про сплату гонорару, кожен з яких є невід`ємною частиною даного Договору і має юридичну силу.

Розмір гонорару може бути змінений адвокатом у зв`язку із суттєвим зростанням, або зменшенням обсягу правової допомоги, шо має бути надана за Договором. Також, у зв`язку із зростанням цін чи рівня інфляції відповідно підвищується розмір гонорару.

Клієнт зобов`язаний надати адвокату кошти для покриття фактичних витрат. Адвокат має право, окрім гонорару, отримувати авансом чи стягувати з клієнта кошти, необхідні для покриття фактичних витрат (витрат, які здійснив адвокат за свій рахунок), пов`язаних з виконанням доручення (оплата роботи фахівців, експертів, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов тощо), які погашаються шляхом їх оплати готівкою по факту за підтверджуючими, наданими адвокатом клієнту, відповідними документами.

Відповідно до наданого розрахунку суми гонорару за надання правової допомоги ОСОБА_1 надано правову допомогу наступного характеру:

- 14.08.2025 попередня консультація щодо характеру та обставин справи, кількість витраченого часу 1 год вартістю 1500,00 грн;

- 28.08.2025 підготовка претензії для досудового врегулювання спору, кількість витраченого часу 0,5 год вартістю 500,00 грн;

- 05.12.2025 підготовка та направлення позовної заяви, кількість витраченого часу 5 год вартістю 6000,00 грн;

- 20.01.2026 участь в судовому засіданні, кількість витраченого часу 1 год вартістю 2000,00 грн.

За надання правової допомоги клієнт (замовник) сплачує адвокату гонорар у розмірі 10 000,00 грн у день підписання Додатку до Договору № 61 від 14.08.2025.

Загальний розмір гонорару становить 10 000,00 грн, який позивачка сплатила адвокату, а останній отримав, що засвідчено підписами (а.с.61, 64).

Суд бере до уваги, що як зазначено у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №№ 922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у раз підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Також, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Таким чином, зменшення судових витрат судом можливо лише за клопотанням іншої сторони.

Зазначене відповідає правовій позиції викладеній в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, у якій Верховний Суд зазначив, що право суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, що підлягає розподілу між сторонами, можливе лише за клопотанням іншої сторони.

Судом встановлено, що представником позивача на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн, надані належні докази.

ТОВ «Біла Вежа БУД» не скористалися правом на заперечення розміру визначених витрат на правову допомогу, понесених ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді, а тому немає підстав для їх зменшення.

Ураховуючи викладене, суд висновує про задоволення заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Чередніченка Ю.М., про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді у заявленому адвокатом розмірі, оскільки вказаний розмір відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, співмірності конкретним обставинам справи з урахуванням її складності та необхідних процесуальних дій сторони.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 133, 137, 141, 247, 263, 264, 270, 354, 355 ЦПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд,

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Чередніченка Юрія Миколайовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі ЄУН 357/20042/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛА ВЕЖА БУД» про захист прав споживачів – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛА ВЕЖА БУД» на користь ОСОБА_1 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок на відшкодування судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги в суді.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення додаткового судового рішення.

Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЛА ВЕЖА БУД», код ЄДРПОУ 42037881, місцезнаходження: вул. Вернадського, буд. 10, кв. 187, м. Біла Церква, Київська область, індекс 09106.

Повне додаткове рішення складено та підписано 16 квітня 2026 року.

Суддя О. Я. Ярмола