Вирок від 13 квітня 2026 р. у справі №293/328/26 — Черняхівський районний суд Житомирської області

Справа №293/328/26

Провадження №1-кп/293/128/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в с-щі Черняхів Житомирської області кримінальне провадження №12026060610000125 від 20.02.2026 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Виноградів Закарпатської області, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, військовозобов`язаного, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні №12026060610000125, встановлено, що ОСОБА_4 в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, систематично вчиняє домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 , що виражається у словесних образах, погрозах, приниженні, висловлюваннях нецензурною лайкою в її адресу, завданні тілесних ушкоджень, що призвело до погіршення стану здоров`я та психологічних страждань останньої, а саме викликало в неї накопичення емоційних переживань образливості, приниженої гідності та розгубленості почуттів.

Так, ОСОБА_4 30.10.2025 о 22 год. 00 хв., перебуваючи за місцем спільного проживання в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 , а саме ображав її нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою.

За вказані дії ОСОБА_4 постановою Черняхівського районного суду Житомирської області притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП.

У подальшому, 17.11.2025 о 00 год. 35 хв. в АДРЕСА_1 ОСОБА_4 ображав свою співмешканку ОСОБА_6 словами нецензурної лайки та погрожував фізичною розправою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно останньої.

За вказані дії ОСОБА_4 постановою Черняхівського районного суду Житомирської області притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, 06.02.2026 о 22 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем спільного проживання в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 , а саме ображав її нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою.

За вказані дії ОСОБА_4 постановою Черняхівського районного суду Житомирської області притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП.

В подальшому, незважаючи на неодноразове притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, 12.02.2026 близько 18 год. 00 хв. у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на вчинення домашнього насильства психологічного та фізичного характеру відносно свої співмешканки ОСОБА_6 , з якою ОСОБА_4 проживав однією сім`єю, однак не перебував у шлюбі.

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи свою перевагу у фізичному розвитку, діючи умисно та з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття у сім`ї, на ґрунті неприязних відносин, в цей же день, час та місці, ОСОБА_4 вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 дії психологічного насильства, що виразились у словесних образах нецензурною лайкою та погрозах фізичної розправи.

У зв`язку із вчиненням ОСОБА_4 систематичного психологічного насильства щодо своєї співмешканки ОСОБА_6 , вказані дії призвели до розладів її здоров`я, погіршення якості життя потерпілої, а також до психологічних страждань останньої, тим самим завдали шкоду психічному здоров`ю потерпілої.

Вказані дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст.126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань, а також погіршення якості життя потерпілої особи.

Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про примирення між підозрюваним та потерпілою, яка укладена 09.03.2026 між потерпілою ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст. 468, 469, 471 КПК України.

Згідно даної угоди потерпіла ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за статтею 126-1 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, розкаюється у вчиненому. Обвинувачений погоджується з кваліфікацією його дій за статтею 126-1 КК України.

Також вказаною угодою узгоджено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 за статтею 126-1 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки. Покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки, передбачені статтею 59-1 КК України, а саме: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання домашнього насильства». На підставі пункту 5 частини першої статті 91-1 КК України, застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід у вигляді направлення для проходження програми для кривдників на строк 1 місяць. Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Потерпіла ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні пояснила, що їй зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, визначені статтею 473 КПК України та просить затвердити зазначену угоду.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України визнав та зазначив, що розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені статтею 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про примирення та наполягає на затвердженні угоди про примирення.

Суд, вислухавши пояснення потерпілої, обвинуваченого, думку прокурора та захисника, які не заперечували проти затвердження угоди про примирення, перевіривши зміст угоди про примирення між потерпілою та підозрюваним (обвинуваченим) від 09.03.2026, вивчивши надані матеріали, приходить до наступного висновку.

Відповідно статті 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Згідно статті 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України, яке згідно статті 12 КК України, є нетяжким злочином та, відповідно до частини першої статті 469 КК України, ініціатором укладення даної угоди про примирення був обвинувачений по даному кримінальному провадженню.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені пунктами 1-4 частини п`ятої статті 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені частиною першою статті 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також судом з`ясовано, що потерпіла цілком розуміє наслідки затвердження даної угоди, передбачені частиною першою статті 473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Обставиною, згідно статті 66 КК України, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є щире каяття.

Обставин, згідно статті 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 , та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами виду та розміру покарання.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу не надходило, відтак суд не вбачає підстав для обрання щодо нього запобіжного заходу.

Судові витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Речові докази по даному кримінальному провадженні відсутні.

Арешт на майно в кримінальному провадженні не накладався.

Керуючись статтями 314, 373, 374, 376, 394-395, 468-469, 471, 475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 09.03.2026 між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України, та призначити ОСОБА_4 покарання за статтею 126-1 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки.

Покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки, передбачені статтею 59-1 КК України, а саме: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання домашнього насильства».

На підставі пункту 5 частини першої статті 91-1 КК України, застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід у вигляді направлення для проходження програми для кривдників на строк 1 місяць.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу не обирати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений у порядку, передбаченому КПК України, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, з врахуванням обмеження права оскарження даного вироку, відповідно до частини першої статті 473 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя ОСОБА_7