Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №291/375/24 — Ружинський районний суд Житомирської області

Суд: Ружинський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження

Дата: 15 квітня 2026 р.

Справа: №291/375/24

Суддя: Митюк О. В.

Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/375/24

1-кп/291/25/26

Україна

Ружинський районний суд Житомирської області

У Х В А Л А

Іменем України

16 квітня 2026 року

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

законного представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.126 КК України, ч. 2 ст. 125 КК України, клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,

встановив:

В провадженні Ружинського районного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження № 12023065480000094 від 04.03.2023 р. по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.125, ч.1 ст.126 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 – адвокат ОСОБА_7 подав до суду клопотання про закриття кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч. 2 ст.125, ч. 1 ст.126 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_6 подав до суду клопотання про закриття кримінального провадження по обвинуваченню його за ч.1 ст.125 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

У судовому засіданні обвинуваченні ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 клопотання підтримали просили клопотання задовольнити. Прокурор не заперечував щодо звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.125, ч.1 ст.126 КК України та щодо звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження відносно них за вказаними статтями КК України на підставі ч. 2 ст. 284 КПК України.

Законний представник потерпілого ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_4 заперечувала щодо поданих клопотань , просила в задоволенні їх відмовити.

Потерпілий ОСОБА_8 , його законний представник ОСОБА_9 в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час, місце розгляду справи.

Заслухавши учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Так, згідно з п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з абз. 3 ч. 7 ст. 284 КПК України, у разі, якщо суд встановить наявність підстав для закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, суд на будь-якій стадії судового провадження зобов`язаний з`ясувати та врахувати думку обвинуваченого щодо закриття кримінального провадження.

Відповідно до ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує.

У відповідності до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Однією з підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є закінчення установлених ст. 49 КК України строків давності.

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_5 інкриміновано вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.126 КК України, які були скоєнні 04.03.2023 р. ОСОБА_6 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, яке було скоєно 04.03.2023 р.

Згідно зі ст.12 КК України, кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.125, ч.1 ст.125, ч.1 ст.126 КК України, віднесене до числа кримінальних проступків. За вчинення кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.125 КК, ч. 1 ст. 126 КК України встановлено покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року. За вчинення кримінальних проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України встановлено покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до одного року, або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо обвинувачений звільняється від кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до п.1 п. 2 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

При цьому, таке звільнення є обов`язковим, за винятком випадків застосування строків давності, передбачених ч. ч. 4, 5 ст. 49 КК України.

Окрім цього, в силу ч. ч. 2, 3 ст. 49 КК України, суд має перевірити, чи не зупинявся або переривався перебіг давності.

Так, згідно з ч. 2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком не тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років (ч. 3 ст. 49 КК України).

Суд встановив, що матеріали кримінального провадження не містять даних про ухилення обвинувачених від досудового розслідування після повідомлення їм в установленому законом порядку про підозру та в подальшому після набуття ними процесуального статусу обвинуваченого.

Підстав для зупинення чи переривання перебігу строків давності з урахуванням вимог ч. 2 та ч. 3 ст. 49 КК України суд не встановив.

Обвинувачені не заперечують проти закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав і надають згоду на звільнення від кримінальної відповідальності.

При цьому, Верховний Суд в постановах від 09.04.2019 та 12.11.2019 у справах №760/18016/15-к та №566/554/16-к, виходячи із системного аналізу ст. 49 КК України, а також положень п. 1 ч. 2 ст.284, ч. 3 ст.285, ч. 4 ст.286, ч. 3 ст.288 КПК України, роз`яснив, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КПК підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.

Отже, враховуючи те, що з часу вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України минуло більше ніж два роки, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України минуло більше ніж три роки, а також те, що обвинувачений дав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, суд дійшов висновку про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.126 КК України, ч.2 ст. 125 КК України.

Також, враховуючи те, що з часу вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України минуло більше ніж два роки, суд дійшов висновку про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.

Відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим. Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.

Аналогічна позиція висвітлена у Постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30.11.2022 № 734/3220/17.

Речові докази та процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 284, 372 КПК України, суд

постановив:

Клопотання про закриття кримінального провадження -задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126 КК України, ч.2 ст. 125 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України.

Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023065480000094 від 04.03.2023 р. за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, ч.2 ст. 125 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

На ухвалу протягом 7 діб з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1 .

Оригінал: reyestr.court.gov.ua