Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №753/4220/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №753/4220/25 Головуючий у І інстанції - Кулик С.В.

апеляційне провадження №22-ц/824/5331/2026 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Приходька К.П.,

суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 10 листопада 2025 року, постановлену за наслідками прийняття до провадження зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна, набутого під час шлюбу, особистою власністю, поділ спільної сумісної власності

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на житло,-

установив:

У березні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на житло.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09 травня 2025 року відкрито провадження у даній справі та визначено розглядати її за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

15 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання майна, набутого під час шлюбу, особистою власністю, поділ спільної сумісної власності.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 10 листопада 2025 року відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті зустрічної позовної заяви.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особистою власністю майна, набутого під час шлюбу, поділ спільної сумісної власності повернуто ОСОБА_1 .

Копію зустрічної позовної заяви долучено до матеріалів справи.

Роз`яснено ОСОБА_1 , що він не позбавлений права звернутися до суду з вказаним позовом в загальному порядку.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, не повне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що в порушення ст. 197 ЦПК України, суд першої інстанції,10 листопада 2025 року, провів підготовче судове засідання без повідомлення та без участі жодного учасника справи, та вирішив питання про прийняття його зустрічного позову.

В даному конкретному випадку, ухвалою Дарницького районного судум. Києва від 09 травня 2025 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до нього про визнання права власності на житло та встановлено йому, як відповідачу, строк для подання до суду відзиву на позовну заяву, у порядку передбаченому ст.178 ЦПК України, - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

03 липня 2025 року його представник- адвокат Сіваченко В.В. звернувся до суду з клопотанням про відкладання розгляду справи та із заявою про ознайомлення з матеріалами справи.

Звертає увагу, що його представник - адвокат Сіваченко В.В. отримав ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 09 травня 2025 року та ознайомився з матеріалами справи 04 липня 2025 року, оскільки саме 04 липня 2025 року його представника - адвоката Сіваченка В.В. було підключено до ЄСІТС, що підтверджується відповідними відмітками в системі «Електронний суд».

Також, наголошує, що до 04 липня 2025 року його представник- адвокат Сіваченко В.В. ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 09 травня 2025 року та позовну заяву разом з додатками не отримував, з матеріалами справи не ознайомлювався.

За таких обставин, зустрічний позов у даній цивільній справі було подано своєчасно, 15 липня 2025 року, в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 09 травня 2025 року, тобто у строк для подання відзиву, як це і передбачено ч. 1 ст. 193 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, його даний зустрічний позов мав бути прийнятий до спільного розгляду з позовною заявою ОСОБА_2 , оскільки обидва позови взаємопов`язані, спільний розгляд їх є доцільним, позови виникають з одних правовідносин, задоволення зустрічного позову виключає задоволення первісного позову.

Просив суд, скасувати ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 10 листопада 2025 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На вказану апеляційну скаргу ОСОБА_2 подала відзив, в обґрунтування якого зазначила, що зустрічний позов у даній справі був направлений представником відповідача поза межами строку встановленого судом, тобто з порушенням вимог ч. 1 ст. 193 ЦПК України.

При цьому, відповідачем, його представником не повідомлялось суду про наявність поважних причин пропуску строку на подання зустрічного позову. Клопотання про продовження/поновлення строку, також не направлялися.

Обставини, які є підставами для скасування ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 10 листопада 2025 року повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, чи направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, відсутні.

Просила суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 10 листопада 2025 року без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи зустрічну позовну заяву, суд першої інстанції вказував, що з ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 09 травня 2025 року вбачається, що відповідачу було установлено строк -15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву або зустрічного позову.

Також в ухвалі зазначено, що згідно довідки про доставку електронного документу, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 09 травня 2025 року була доставлена до електронного кабінету відповідача 11 травня 2025 року.

Суд дійшов висновку, що зустрічний позов подано поза межами встановленого судом в ухвалі від 09 травня 2025 року15 денного терміну з моменту отримання копії ухвали суду для подання відзиву на позовну заяву.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини 1-3 ст.12 ЦПК України).

Частина 2 ст. 49 ЦПК України передбачає право відповідача подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Зустрічний позов - це позов, який подається відповідачем до позивача у тому самому судовому процесі задля захисту проти первісних позовних вимог.

Метою пред`явлення зустрічного позову є спільний розгляд позовів в інтересах процесуальної економії, а в ряді випадків - уникнення постановлення суперечливих судових рішень.

Частиною 1 ст.193 ЦПК України визначено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Спеціальні вимоги, щодо змісту зустрічного позову та умови його прийняття до спільного розгляду з первісним позовом визначено ч. 2 ст. 193 ЦПК України. Так, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом (ч. 3 ст. 193 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин 1 та 2 ст.193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Статтею 120 ЦПК України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Статтею 126 ЦПК України встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09 травня 2025 року відкрито провадження у даній справі та визначено розглядати її за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання, та визначено відповідачу ОСОБА_1 строк - 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали, для направлення відзиву на позовну заяву і всіх письмових доказів, висновків експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Підготовче засідання було призначено на 03 липня 2025 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 травня 2025 року, судом першої інстанції була сформована «Судова повістка-повідомлення про підготовче судове засідання в справі цивільній» вих.№753/4220/25, яка адресована ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , про те, що 03 липня 2025 року призначено попереднє судове засідання.

Однак, матеріали справи не містять доказів направлення, та як наслідок отримання ОСОБА_1 чи його представником копії ухвали від 09 травня 2025 року про відкриття провадження у справі, доданих до неї документів та сформованої судової повістки від 09 травня 2025 року, з яким цивільне процесуальне законодавство пов`язує початок перебігу строку на подання зустрічного позову.

Будь-яких доказів, довідок про доставку 11 травня 2025 року електронного документу, а саме ухвали від 09 травня 2025 року про відкриття провадження у даній справі, до електронного кабінету відповідача матеріали справи не містять.

Враховуючи наведене, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції помилково обраховував строк на подання зустрічного позову з дати доставки документу до електронного кабінету відповідача, оскільки доказів зазначеного матеріали справи не містять, та дійшов передчасного висновку про повернення зустрічної позовної заяви.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції було зроблено помилковий висновок про наявність підстав для повернення зустрічної позовної заяви. У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 374, 379, 382 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 10 листопада 2025 року постановлену за наслідками прийняття до провадження зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна, набутого під час шлюбу, особистою власністю, поділ спільної сумісної власності скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України.

Суддя-доповідач К.П. Приходько

Судді Т.О. Писана

С.О. Журба