Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: страхування, з них
Дата: 15 квітня 2026 р.
Справа: №363/6983/25
Суддя: Сушко Людмила Петрівна
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа №363/6983/25 Головуючий у суді І інстанції: Грегуль О.В.
провадження №22-ц/824/7062/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді Сушко Л.П., суддів Музичко С.Г., Болотова Є.В., розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою адвоката Глузд Оксани Вікторівни, яка представляє інтереси Моторного (транспортного) страхового бюро України на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 12 січня 2026 року про повернення заяви позивачеві у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат пов`язаних з виплатою страхового відшкодування,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2025 року позивачем подано позов про стягнення з відповідача 250850 грн - страхового відшкодування, послуг аварійного комісара.
Підсудність справи визначена ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 25.11.2025 року з тих підстав, що остання відома реєстрація відповідача: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 26.12.2025 року позов залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху позивачу або його представнику.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 12 січня 2026 року позов визнано неподаним та повернуто позивачу разом з доданими до нього документами.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, адвокат Глузд О.В., яка представляє інтереси Моторного (транспортного) страхового бюро України, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 12 січня 2026 року та постановити ухвалу, якою справу направити до Деснянського районного суду м. Києва для розгляду по суті.
Також просила судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, повернути позивачу з бюджету.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що 29.12.2025 року через електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС представником МТСБУ Глузд О.В. отримано ухвалу Деснянського районного суду м. Кєива від 26.12.2025 року у справі № 363/69/83/25, якою позовна заява МТСБУ до ОСОБА_1 залишена без руху, оскільки суду передано лише один комплект позову з додатками, крім того позивачем в позові зазначена інша адреса реєстрації відповідача. Позивачу надано строк для усунення недоліків, 10 днів з дня вручення ухвали.
На виконання ухвали суду, 29.12.2025 року представником МТСБУ Глузд О.В. подано до суду поштовим зв`язком заяву про усунення недоліків та нову редакцію позовної заяви з вказаною адресою відповідача: АДРЕСА_2 , яка є останньою відомою адресою реєстрації відповідача згідно даних Єдиного державного демографічного реєстру.
Заява про усунення недоліків отримання судом 09.01.2026 року про, що свідчить трекінг відправлення 0420300650308.
14.01.2026 року через електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС представником МТСБУ Глузд О.В. отримано ухвалу Деснянського районного суду м. Києва ві 12.01.2026 року у справі № 363/6983/25, якою позовну заява МТСБУ до ОСОБА_1 повернута у зв`язку з тим, що МТСБУ в указані строки не усунуто недоліки.
Однак з такими висновками суду першої інстанції представник позивача не погоджується, з огляду на те, що в оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції зазначено, що позивач отримав 27.12.2025 року час 02:44:34, а представник позивача 27.12.2025 час 02:43:01, що підтверджується двома довідками про доставку електронного документа, однак представник позивача зазначає, що 27.12.2025 року та 28.12.2025 року є вихідними днями, тобто строк в 10 днів обчислюється з 29.12.2025 року по 07.01.2026 року включно.
Суд першої інстанції отримав заяву 09.01.2026 року, про що свідчить трекінг відправлення 0420300650308, тобто оскаржувана ухвала про повернення позову від 12.01.2026 року винесена безпідставно.
Отже позивачем виконано всі вимоги ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 26.12.2025 року у справі № 363/6983/25, якою позовна заява МТСБУ до ОСОБА_1 залишена без руху, за таких обставин представник позивача вважає, що ухвала суду є незаконною, такою що підлягає скасуванню, з направлення справи до суду першої інстанції для розгляду справи по суті.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції керуючись ч.ч. 3, 5 ст. 185 ЦПК України обгрунтовував свої висновки тим, що у наданий позивачем строк недоліки позовної заяви не усунуто, тому позов підлягає поверненню.
Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з положеннями ст. 185-187 ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог статей 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви.
За вимогами ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Встановлено, що ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 26.12.2025 року позовну заяву МТСБУ залишено без руху, з тих підстав, що позивачем суду передано лише один комплект позову з додатками, крім того позивачем в позові зазначено інша адреса реєстрації відповідача. Надано позивачу 10-денний строк для усунення вказаних недоліків (а.с.37-38).
Суд першої інстанції надіслав позивачу та його представнику - адвокату Глузд О.В. копію ухвали від 26.12.2025 року про залишення позовної заяви без руху в електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. Документ доставлено до електронного кабінету 27.12.2025 року (субота) (а.с. 40, 41).
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 12.01.2026 року позов визнано неподаним та повернуто позивачу разом з доданими до нього документами (а.с. 42).
Однак з матеріалів справи вбачається, що представник позивача 29.12.2025 року засобами поштового зв`язку надіслав до Деснянського районного суду м. Києва заяву про усунення недоліків, яка зареєстрована в суді першої інстанції відповідно до штампу суду 12.01.2026 року за вх. № 1620. Водночас на заяві про усунення недоліків зазначено: «Передано 13.01.26 за відсутності електропостачання» (а.с. 44-48).
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 15.01.2026 року заяву позивача МТСБУ про усунення недоліків повернуто позивачу разом з доданими до неї документами (а.с. 49).
Вказана ухвала обгрунтована тим, що ухвалою суду від 12.01.2026 року позов визнано неподаним і повернути позивачу разом з доданими до нього документами. 13.01.2026 року за відключення у приміщенні суду енергопостачання канцелярією суду головуючому передано заяву сторони позивача про усунення недоліків. 15.01.2026 року відновлено постачання електричної енергії в приміщення суду. У зв`язку з тим, що ухвалою суду від 12.01.2026 року позов повернуто стороні позивача заява про усунення недоліків, яка надійшла до суду після постановлення ухвали суду від 12.01.2026 року, суд першої інстанції прийшов до висновку, що заява про усунення недоліків залишається без розгляду по суті та повертається стороні позивача на виконання ухвали суду від 12.01.2026 року про повернення позову.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що з огляду на те, що представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 26.12.2025 року (про залишення позовної заяви без руху) надіслав засобами поштового зв`язку заяву про усунення недоліків - 29.12.2025 року, однак з причин які не залежали від представника позивача, а саме відсутність в суді електропостачання, вказана заява вчасно не була зареєстрована в суді та відповідно не передана суді для розгляду, та як наслідок вказані обставини призвели до передчасного постановлення судом першої інстанції ухвали від 12.01.2026 року про повернення позовної заяви разом з додатками до неї.
Колегія суддів, аналізуючи фактичні обставини справи, вимоги процесуального права, вважає, що підстави для повернення позовної заяви були відсутні, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення заявнику позовної заяви з підстав, передбачених ст. 185 ЦПК України.
Наведені в апеляційній скарзі доводи є суттєвими та дають підстави вважати, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена із порушенням норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Щодо судових витрат.
Відповідно до пункту 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції, апеляційний суд не здійснює розподіл судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 379 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу адвоката Глузд Оксани Вікторівни, яка представляє інтереси Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 12 січня 2026 рокускасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено «16» квітня 2026 року.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді С.Г. Музичко
Є.В. Болотов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua