Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №753/22889/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 753/22889/25 Головуючий в суді І інстанції:Заруба П.І.

Провадження № 33/824/1783/2026 Головуючий в суді ІІ інстанції: Сушко Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 13 січня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 487845 від 19 жовтня 2025 року - 19 жовтня 2025 року о 13 год. 44 хв. у м. Київ, шосе Бориспільське, водій ОСОБА_1 був зупинений на блок-посту НОМЕР_1 та керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки зі згоди водія за допомогою алкотестеру «Drager» 6820, ARHK-0495, тест 5616, результат огляду позитивний - 0,57‰, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 13 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Відповідно до п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, 24 лютого 2026 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Крім того, одночасно із апеляційною скаргою ОСОБА_1 заявив клопотання, у якому порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку ОСОБА_1 зазначає, що не отримував наручно повний текст оскаржуваної постанови, тому був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу, відтак вважає, що строк на апеляційне оскарження було пропущено з поважних причин.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що суд першої інстанції не з`ясував обставин справи, розглянувши справу поверхнево, адже викладені в постанові висновки суду про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не грунтуються на доказах та не відповідають фактичним обставинам справи.

ОСОБА_1 у судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, разом з тим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, доводи ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 13 січня 2026 року на думку суду апеляційної інстанції, є обґрунтованими.

У переданих судом першої інстанції матеріалах справи відсутні будь-які докази направлення та отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови.

Відтак, суд апеляційної інстанції приймає до уваги аргументи, які наведено у клопотанні про поновлення строку.

Враховуючи зазначене, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 13 січня 2026 року, як такий, що пропущений з поважних причин.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.

Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах адміністративної справи доказах.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з встановленими нормами закону держави Україна.

Вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9а ПДР України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 487845 від 19 жовтня 2025 року, з якого вбачається, що 19 жовтня 2025 року о 13 год. 44 хв. у м. Київ, шосе Бориспільське, водій ОСОБА_1 був зупинений на блок-посту НОМЕР_1 та керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки зі згоди водія за допомогою алкотестеру «Drager» 6820, ARHK-0495, тест 5616, результат огляду позитивний - 0,57‰, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);

- у результаті тестування на стан алкогольного сп`яніння, відповідно до якого ОСОБА_1 19.10.2025 року о 13 год. 46 хв. проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою Alcotest 6820, прилад № ARHK-0495, принтер № ARHH-0738, тест № 5616, результат тестування - 0,57‰. Чек приладу «Drager» підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності без будь-яких зауважень (а.с. 2);

- у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів із якого вбачається, що огляд було проведено у зв`язку з такими виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Результат огляду позитивний - 0,57‰. У графі: «з результатами згоден» проставлений підпис ОСОБА_1 (а.с. 5);

- у направленні на огляд водія транспортного засобу до закладу охорони здоров`я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до змісту якого виявлено такі ознаки сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя (а.с. 6);

- у розписці ОСОБА_1 щодо зобов`язання не керувати транспортним засобом протягом доби (а.с. 7);

- у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5971421 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 125 КУпАП, оскільки, водій був зупинений на блок-посту КП503, але після зупинки працівниками поліції не увімкнув аварійну світлову сигналізацію (а.с. 8);

- у інформації з системи «АРМОР» щодо наявності у ОСОБА_1 посвідчення водія категорій В, С та інформації щодо транспортного засобу «KIACEED», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 (а.с. 9-10);

- даними відеозапису «487845» з нагрудної камери патрульного поліції № 472253, що здійснював оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм вказаних правил ПДР. На відеозаписі зафіксовано момент зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 на блок-посту з метою перевірки документів, що посвідчують особу. У ході спілкування з водієм у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим патрульним поліції було висловлено вимогу ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер», на що водій без будь-якого тиску та примусу висловив згоду (фрагмент відеофайлу «487845» з 0:01:33). Зафіксовано процедуру проходження огляду на місці зупинки, у ході якого спочатку було проведено пробний забір на підтвердження відсутності випарів алкоголю у трубці. На відеозаписі з нагрудної камери патрульного поліції зафіксовано, що під час проходження огляду водієм було встановлено, що останній знаходиться у стані алкогольного сп`яніння, результат огляду позитивний - 0,57‰, на що водій не висловлював заперечень (фрагмент відеофайлу «487845» з 0:03:23). Крім того, зафіксовано момент роз`яснення водієві прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП (фрагмент відеофайлу «487845» з 0:03:40), і процедуру ознайомлення водія під підпис із складеним патрульними поліції матеріалом щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (фрагмент відеофайлу «487845» з 0:21:33) (а.с. 11).

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення.

Протокол підписаний особою, яка його склала, та ОСОБА_1 без будь-яких зауважень та пояснень.

Обставини, зазначені в протоколі узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції наданим відеозаписом, на якому відображені події, які відбувалися 19 жовтня 2025 року за участю ОСОБА_1 ..

Відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео, що міститься в матеріалах справи, зафіксовані подія правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не з`ясував обставин справи, розглянувши справу поверхнево, адже викладені в постанові висновки суду про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не грунтуються на доказах та не відповідають фактичним обставинам справи, суд апеляційної інстанції не бере до уваги, оскільки під час перегляду постанови Дарницького районного суду міста Києва від 13 січня 2026 року судом апеляційної інстанції було встановлено, що наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за невиконання вимог п. 2.9а ПДР України підтверджується сукупністю наведених вище належних та допустимих доказів, в об`єктивності яких у суду апеляційної інстанції сумнівів не виникає.

Протокол про адміністративне правопорушення, як найважливіше джерело доказів у справі був підписаний водієм без будь-яких зауважень, хоча ОСОБА_1 не був позбавлений можливості зазначити у протоколі про адміністративне правопорушення ті пояснення, які вважав за потрібні, однак свою незгоду із викладеними у ньому відомостями не зазначив.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що скерований до суду відеоматеріал стосується фіксації перебігу подій за участі ОСОБА_1 .. Зокрема, на відеозаписах зафіксовано факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , наявність законних підстав для зупинки транспортного засобу на контрольно-пропускному пункті, згода водія на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу та підтвердження факту перебування водія у стані алкогольного сп`яніння із зафіксованим результатом огляду на приладі «Drager» - 0,57‰.

ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі зазначив, що після ознайомлення ним та його представником з матеріалами справи в найкоротший термін буде подана уточнена (доповнена) апеляційна скарга, однак така апеляційна скарга подана не була, незважаючи на те, що захисниця ОСОБА_1 - адвокат Борсуківська К.О., ознайомилася з матеріалами справи 11 березня 2026 року у Київському апеляційному суді. Відтак, з урахуванням положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.

Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить.

Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Дарницького районного суду міста Києва від 13 січня 2026 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 13 січня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 13 січня 2026 року залишити без задоволення.

Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 13 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено «16» квітня 2026 року.

Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко