Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №274/725/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/725/26

провадження № 2/0274/1463/26

Рішення

Іменем України

16.04.2026 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Вдовиченко Т.М., за участі секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

в с т а н о в и в :

Представник ТзОВ "Фінансова компанія "Ейс" Поляков О. звернувся до суду із позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідачки на користь товариства заборгованість за кредитним договором №396652033 від 08.08.2019 року в розмірі 32912,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 08.08.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №396652033.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Згідно з умовами кредитного договору, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачці грошові кошти у сумі 12000,00 шляхом перерахування через банк провайдер.

Надалі відповідачка збільшила суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становить 12 700,00 грн.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01. У подальшому до договору факторингу №25/1118-01 укладались додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №62 від 21.01.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідачки за кредитним договором №265062087 від 23.11.2021 року.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором №396652033 від 08.08.2019 року.

11.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 11/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №396652033 від 08.08.2019 року.

Відповідно до Реєстру боржників б/н від 14.07.2025 за договором факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором №396652033 від 08.08.2019 року на загальну суму 32912,60 грн.

Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви, за кредитним договором №396652033 від 08.08.2019 року становить 50 445,00 грн, яка складається з: 12 644,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 20 268,60 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 17 532,40 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

32912,60 грн - розмір заборгованості та судові витрати позивач просить стягнути з відповідачки в судовому порядку.

Ухвалою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 02.02.2026 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.113 - 114).

26.02.2026 представником відповідачки - адвокатом Гуменюком О.В. подано відзив на позовну заяву, в якому вказує, що не погоджується із позовною заявою, вважає її безпідставною. Просить відмовити у задоволенні позовних вимоги з огляду на наступне : із доданих до позовної заяви електронних доказів неможливо встановити обставини щодо дотримання процедури укладення зазначеного договору в електронній формі, зокрема доказів передачі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідачці засобом зв`язку, вказаним ним під час реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», одноразового ідентифікатора та доказів отримання відповідачкою алфавітно - цифрової послідовності від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»; доказів реєстрації відповідачки в інформаційно-комунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за допомогою алфавітно-цифрової послідовності, доказів надсилання відповідачкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» даних в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, доказів проведення верифікації відомостей щодо відповідачки шляхом отримання ідентифікаційних даних (через систему Bank ID, БКІ, Державне підприємство "ДІЯ", Суб`єктів первинного фінансового моніторингу в межах інструменту покладання, бюро кредитних історій тощо), доказів повідомлення Товариством споживача про прийняття Заявки шляхом відповідного інформаційного повідомлення у особистому кабінеті.

Щодо нарахування відсотків в межах строку дії кредитного договору зазначає, що згідно п.1.2 кредитного договору строк користування кредитом встановлено 30 днів. Відповідно до додатку №1 до кредитного договору Паспорту споживчого кредиту, строк кредиту - 30 днів, загальна вартість кредиту в частині відсотків становить 1620 грн.

Разом з тим, відповідно до змісту позовних вимог позивач просить стягнути заборгованість за відсотками 20 268,60 грн, що вказує на те, що відсотки нараховувалися поза межами строку кредитування.

При цьому відповідно до розрахунку заборгованості відсотки нараховувалися по 28.01.2020 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості позичальник сплатила кошти за кредитом в сумі 5396 грн, що вказує на повне виконання зобов`язань за кредитним договором.

Вважає, що на момент укладення договору про відступлення права вимоги від 28.11.2018 року боргові зобов`язання відповідачки за договором кредитної лінії №396652033 від 08.08.2019 року ще не існували, відтак і не могли бути відступлені іншому кредитору за цими договорами.

Позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договором про відступлення права вимоги № 28/1118-01 від 28.11.2018, як і за іншими договорами факторингу.

Оскільки позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідачки за кредитним договором на першому етапі - від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога до ТОВ «Таліон плюс», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до ТОВ «ФК «Ейс».

Щодо неправомірності нарахування пені зазначив, що у розрахунках заборгованості пеня відсутня, а Виписка по рахунку позичальника не відображає періоди її нарахування.

У разі задоволення/часткового задоволення позовних вимог просить зменшити розмір компенсації витрат на правничу допомогу до 1000 грн.

28.02.2026 представником позивача надано відповідь на відзив, в якому вказує, що при заповненні Заявки на кредит відповідачка особисто обрала для себе суму кредиту, строк кредитування та мала змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, є оригіналом такого документа.

Доказами накладеннями електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QRкод - матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації договору позичальника.

Одноразовий персональний ідентифікатор - 3C38QZS8 направлено відповідачці 08.08.2019 о 16:49:07год. на номер мобільного телефону вказаний нею в Заявці на отримання грошових коштів – НОМЕР_1 , одноразовий персональний ідентифікатор введено відповідачкою у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 08.08.2019 о 16:50:08.

Щодо переходу права вимоги за кредитним договором до позивача : пунктом 2.1. Розділу 2 (договір) договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, передбачено, що згідно умов договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Тобто, предметом договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом 1.2. договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме Реєстрах прав вимоги. В той же час, відповідно до п. 1.5. договору факторингу, Реєстр прав вимоги - означає перелік Прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Реєстр не є разовим документом, оскільки договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності сторін. Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

21.01.2020 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги 62 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідачки на загальну суму 43083,46 грн.

Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу Права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.

З урахуванням викладених обставин, можна зробити висновок, що сторони виконали умови договору факторингу №28/1118-01 належним чином, зокрема: підписали договір факторингу №28/1118-01; уклали відповідний реєстр прав вимоги та здійснили фінансування за відступлення прав вимоги відповідно до умов договору факторингу.

Відповідачка не врахувала усі матеріали справи та помилково визначила, що передача права вимоги відбулася в момент укладення договору факторингу. Проте, відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього.

Щодо правомірності нарахування процентів за кредитним договором.

Позивач вправі вимагати від відповідачки повернення отриманих за кредитним договором коштів, а також процентів за неправомірне користування такими коштами, що передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Згідно умов кредитного договору вбачається, що сторони погодили два різні механізми нарахування процентів залежно від строку користування кредитом: нарахування за дисконтною та базовою ставками. Тобто, виходячи з умов кредитного договору, нараховані відповідачці проценти за користування кредитом поза межами встановленого кредитним договором строку є погодженою сторонами мірою відповідальності за порушення строків повернення кредиту, які підлягають стягненню з відповідачки в повному обсязі.

Щодо нарахування штрафних санкцій та пені, вказують, що позивачем не стягується сума заборгованості за штрафними санкціями в розмірі: 17 532,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу позивачем долучено Акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, а отже робота адвоката виконана належним чином, тому просили стягнути з відповідача судові витрати в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що 08.08.2019 ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» із Заявкою на отримання грошових коштів в кредит, в якій зазначила суму бажаного кредиту - 12 000,00 грн, строк кредитування - 30 днів, фінансовий номер телефону - НОМЕР_1 , номер карти - НОМЕР_2 (а.с.11).

З наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що відповідачка була ознайомлена з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику (а.с.18 - 19, 21-26).

Згідно з Правилами надання грошових коштів у позику ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" невід`ємною частиною договору є Графік розрахунків (а.с.12-18).

08.08.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №396652033 у формі електронного документа, відповідно до п. 1.1. якого Товариство зобов`язалося надати позичальнику кредит на суму 12000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов договору та додатків до нього (а.с.30 - 31).

За умовами договору:

п.1.2. строк дії договору починається з моменту його укладення та становить 30 (тридцять) днів.

п.1.3. кредит надається строком на 30 (тридцять) днів.

п.1.4. нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 0,45 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом (далі – «процентна ставка»), починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного в п.1.3. цього договору.

п.1.5. З врахуванням положень п.1.4 договору позичальник сплачує Товариству проценти за користування кредитом за фактичний час користування кредитом з розрахунку 164,25 (сто шістдесят чотири цілих двадцять п`ять сотих) відсотків річних.

п.1.6. розрахунок сукупної вартості кредиту та термін платежу зазначені в Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору.

Додатком №1 до договору є графік розрахунків (а.с.31 зворот).

ОСОБА_1 шляхом накладання електронного підпису одноразовим ідентифікатором 3C38QZS8 підтвердила факт ознайомлення із запропонованими в договорі умовами кредитування, що підтверджується довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.20).

10.09.2019, 12.09.2019, 13.09.2019, 14.09.2019 та 10.10.2019 ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткові угоди до договору №396652033 від 08.08.2019, якими було збільшено суму кредиту до 12700, 00 грн. Згідно Графіку розрахунків до додаткових угод, крайній термін платежу - 07.10.2019 в сумі 12644 грн, проценти - 3054,60 грн. До сплати - 15698,60 грн (а.с.32-36).

Згідно долучених до позовної заяви платіжних доручень ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на платіжну карту відповідача (маска карти) 4149-62XX-XXXX-3561 кредитні кошти: 08.08.2019 в сумі 12000,00 грн.; 12.09.2019 в сумі 300,00 грн.; 13.09.2019 в сумі 200,00 грн.; 14.09.2019 в сумі 200,00 грн. (а.с.16 - 17).

Зарахування кредитних коштів в загальному розмірі 12700,00 грн підтверджується також довідками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.28 -29 зворот).

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором №396652033 від 08.08.2019 станом на 21.01.2020 розмір заборгованості ОСОБА_1 становив: 43083,46 грн., яка складається з наступного: 12644,00 грн - заборгованість по тілу кредиту та 30439,46 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам. ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснено оплати: 10.09.2019 в сумі 2000,00 грн, 10.10.2019 в сумі 3396,00 грн. (а.с.39 - 40).

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01 строк дії якого закінчується 28.11.2019 року (а.с.66-71).

28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін (а.с.71 зворот).

31.12.2020 між клієнтом та фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2021 року. В даній додатковій угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01 (а.с.72-76).

31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 року (а.с.77).

31.12.2022 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 року (а.с.77 зворот).

31.12.2023 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024 року (а.с.78).

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №62 від 21.01.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідачки на загальну суму 43083,46 грн., яка складається з наступного: 12644,00 грн - заборгованість по тілу кредиту та 30439,46 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам (а.с.64 -65).

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором №396652033 від 08.08.2019 розмір заборгованості ОСОБА_1 становить: 32912,60 грн., яка складається з наступного: 12644,00 грн - заборгованість по кредиту та 20268,60 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам (а.с.38).

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, за яким право грошової вимоги до ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (а.с.57-61).

03.08.2021 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено додаткову угоду №2, якою сторони домовились продовжити строк дії договору № 05/0820-01 до 31.12.2022 включно (а.с.61 зворотній бік).

30.12.2022 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено додаткову угоду №3, якою сторони домовились продовжити строк дії договору № 05/0820-01 до 30.12.2024 включно (а.с.62).

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №11 від 31.08.2023 до договору факторингу № 05/0820-01 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 32912,60 грн., яка складається з наступного: 12644,00 грн - заборгованість по кредиту та 20268,60 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам (а.с.55 - 56).

11.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 11/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №396652033 від 08.08.2019 (а.с.45, 48-53).

Відповідно до Реєстру боржників б/н за договором факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги на загальну суму 50445,00 грн., яка складається з наступного: 12644,00 грн - заборгованість по кредиту та 20268,60 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам, 17532,40 грн - заборгованість за штрафними санкціями (а.с.46 - 47).

В ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитним договором №396652033 від 08.08.2019 року перейшло до позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Згідно виписки з особового рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором №396652033 від 08.08.2019, складеного ТОВ «ФК «Ейс» розмір заборгованості становить: 50445,00 грн., яка складається з наступного: 12644,00 грн - заборгованість по кредиту та 20268,60 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам, 17532,40 грн - заборгованість за штрафними санкціями (а.с.37).

З витребуваної судом інформації з АТ "Державний ощадний банк України" від 26.02.2026, на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 в банку емітована платіжна картка № НОМЕР_4 .

Згідно Виписок за договором б/н за період 08.08.2019-13.08.2019, 13.09.2019-18.09.2019 та 14.09.2019-19.09.2019, по карті №4149629385003561 08.09.2019 проведено платіж на суму 12000,00 грн, 12.09.2019 на суму 300,00 грн, 13.09.2019 на суму 200,00 грн, 14.09.2019 на суму 200,00 грн.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною та вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги, правонаступництва).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Нормами ч.1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Доказів повного погашення відповідачкою заборгованості за кредитним договором як позивачу, так і попереднім кредиторам, матеріали справи не містять.

Відповідачкою не спростовано факт отримання нею кредиту у розмірі 12700,00 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позикодавець, перерахувавши відповідачці грошові кошти в загальному розмірі 12700,00 грн, виконав умови кредитного договору, а відповідачка взяті на себе зобов`язання в повному обсязі не виконала, допустивши прострочення повернення кредиту і сплати процентів. В подальшому позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №396652033 від 08.08.2019 року.

З наданих позивачем розрахунків заборгованості за кредитним договором №396652033 від 08.08.2019 слідує, що станом на 26.12.2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 50445,00 грн., яка складається з наступного: 12644,00 грн - заборгованість по кредиту та 20268,60 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам, 17532,40 грн - заборгованість за штрафними санкціями .

Згідно вказаних розрахунків заборгованості, відповідачкою сплачено в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 5396,00 грн., з яких: 5340,00 грн. зараховано первісним кредитором на погашення процентів, 56,00 грн. на погашення тіла кредиту.

В подальшому, відповідно до розрахунків заборгованості відповідачкою платежі за кредитним договором не вносилися. Згідно Графіку розрахунків, термін платежу за кредитним договором - 07.10.2019. Строк повернення кредиту сторонами не змінювався.

Таким чином, кредитором відсотки мали нараховуватись за період з 08.08.2019 по 07.10.2019.

15.08.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 761/13715/13-ц, провадження № 61-11145св18 підтвердив висловлену позицію викладену у пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц по якій зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Велика Палата Верховного суду в Постанові 05.04.2023 по справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16ГС22), зазначила наступне: очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. І незважаючи на те, що сторони в кредитних договорах визначили, що проценти нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку.

За таких обставин, надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

Судом встановлено, що загальний розмір отриманого відповідачкою кредиту за договором №396652033 від 08.08.2019 становить 12700,00 грн

Як вбачається з умов кредитного договору №396652033 від 08.08.2019 року, а також з розрахунку заборгованості за кредитним договором, який складений ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», строк дії договору після 07.10.2019 сторонами не продовжувався.

Таким чином, загальний розмір заборгованості за кредитним договором за період з 08.08.2019 по 07.10.2019 року, з урахуванням додаткових угод та часткової сплати відповідачкою платежів в загальному розмірі 5396,00 грн склав 15698,60 грн, з яких: 12644,00 грн. - заборгованість по основному боргу, 3054,60 грн. - заборгованість по відсоткам, що відповідає умовам кредитного договору (п.1.9.1. договору) та наданому розрахунку і підлягає стягненню з відповідачки.

Відповідачка розрахунок заборгованості, наданий позивачем, не спростувала, свій контррозрахунок суду не надала. Доказів, які б підтверджували належне виконання нею зобов`язань та які б спростовували суму заборгованості, до суду також не надано.

Натомість, суд дійшов висновку, що позивач надав належні докази, які підтверджують право вимоги позивача за кредитним договором, а також наявність у відповідачки грошового зобов`язання та заборгованості перед позивачем.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з мотивів, що викладені вище.

Інші доводи сторони відповідачки, наведені ним у справі, не спростовують встановлені судом та наведені вище обставини щодо наявності у відповідачки заборгованості за кредитним договором.

Виходячи з викладеного, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №396652033 від 08.08.2019 у розмірі 15698,60 грн., з яких: 12644,00 грн заборгованість по основному боргу, 3054,60 грн. - заборгованість по відсоткам.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із статтею 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: - у разі задоволення позову - на відповідача; - у разі відмови в позові - на позивача; - у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Згідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано копію договору №20/08/25-01 від 20.08.2025 року про надання правничої допомоги, укладеного між ТОВ «ФК Ейс» та АБ «Соломко та партнери», додаткову угоду №25770911957 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року, протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року, Акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року на суму 7000,00 грн (а.с.95-98).

Згідно з ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Крім того, відповідно до пропорційності, як основної засади цивільного судочинства, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Загальна ціна позову в даній справі становить 32912,60 грн, заявлені до відшкодування витрати позивача на професійну правничу допомогу 7000,00 гривень.

З урахуванням принципу пропорційності судових витрат предмету спору та ціні позову, передбачає певну частку у співвідношенні до ціни позову чи предмету спору.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог та наявність клопотання представника відповідачки про зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу, пропорційними будуть витрати на професійну правничу допомогу по даній справі в розмірі 3000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідачки.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, в порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1270,00 грн.

Керуючись ст. 4,12,13,76-81,89,133,137,141,258,263-265,274-279,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» ( місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул.Юрія Поправки, 6, каб.13, код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором №396652033 від 08.08.2019 року в розмірі 15698,60 грн., з яких: 12644,00 грн заборгованість по основному боргу, 3054,60 грн. - заборгованість по відсоткам.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», ( місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул.Юрія Поправки, 6, каб.13, код ЄДРПОУ 42986956) судовий збір в розмірі 1270,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 16 квітня 2026 року

Суддя: Т.М. Вдовиченко