Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №725/9858/25 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Суд: Чернівецький районний суд міста Чернівців

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 15 квітня 2026 р.

Справа: №725/9858/25

Суддя: Галичанський О. І.

Єдиний унікальний номер 725/9858/25

Номер провадження 2-а/725/138/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2026

Чернівецький районний суд м.Чернівців у складі:

головуючого судді Галичанського О.І.,

при секретарі Тарновецькій Х.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до Чернівецького районного суду міста Чернівців з вищевказаною адміністративною позовною заявою.

В обґрунтування заявлених вимог , посилався на те , що 11.09.2025 постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ч.3 ст.210-1 КУПАП та до нього застосовано штраф у розмірі 17 000 гривень.

Згідно даної постанови позивач не з`явився у строк до 05.06.2025 до центру комплекетування для проходження повторної ВЛК. Своїми діями (бездіяльністю) позивач порушив вимоги ч. 1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, тобто, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210- 1 КУпАП.

Позивач вважає , що оскаржувана постанова є неправомірною , оскільки ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку, не має обов`язку повторно проходити ВЛК, є непридатним до військової служби та виключений з військового обліку.

Просить оскаржувану постанову визнати протиправною , скасувати її , а справу закрити у зв`язку з відсутністю у діях позивача складу та події адміністративного правопорушення.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися. Скерували до суду заяви про розгляд справи без їх участі. Просили задовільнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Надав суду заяву про розгляд справи без його участі, заперечував проти задоволення позову позивача. Підтримав доводи, викладені у відзиві на позовну заяву , у якому посилався на обставини законності винесення оскаржуваної постанови.

Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, встановив наступне.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є (проступок) протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до матеріалів справи , 11.09.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову №1262 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно даної постанови , ОСОБА_1 , який є військовозобов`язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , притягується до адміністративної відповідальності у зв`язку з тим , що перебуваючи у статусі обмежено придатного до військової служби у воєнний час, не з`явився до ТЦК та СП у строк до 05.06.2025 для проходження повторного медичного огляду ВЛК з метою встановлення ступеня придатності до військової служби. Своїми діями ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП»

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Однією з основних засад судочинства є забезпечення доведеності вини. Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України)

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення як порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 6 Розділу ІІ Інструкції до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.

Відповідно до довідки начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 від 11.04.2022 , ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та не підлягає призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 ЗУ « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». ( а.с. 7 зворот)

Факт непридатності до військової служби із виключенням з військового обліку ОСОБА_1 , також підтверджується довідкою ВЛК від 11.04.2022 ( а.с. 8).

У рішенні від 22.12.2010 №23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (пункт 4.1).

За принципом презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення залишається недоведеним.

Відповідно до статті 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Так, 26.04.2018 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 338/855/17, адміністративне провадження №К/9901/18195/18 (ЄДРСРУ № 73700356) вказав, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Враховуючи наведені норми матеріального і процесуального права, взаємний та достатній зв`язок зібраних по справі доказів у їх сукупності та зважаючи на те, що позивачем було надано належні та допустимі докази в обґрунтування позовних вимог, а відповідачем, у свою чергу, не доведено обґрунтованість та правомірність прийняття оскаржуваних рішень, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого позову частково .

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України відображеними, зокрема в постанові від 07 лютого 2012 року у справі №21-425во10, в постанові від 01 грудня 2015 року у справі №21-3788а15, постанові від 22 вересня 2015 р. № 21-1359а15 та Верховного Суду викладеною в постанові від 27.02.2020 року № 824/1226/15-а.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова відповідача підлягає скасування , а справа відносно ОСОБА_1 закриттю, оскільки, позивач являється особою, яка виключена з військового обліку.

Проте , згідно позовних вимог ОСОБА_1 , він просить оскаржувану постанову визнати протиправною

Щодо даних вимог , слід зазначити наступне.

Положенням ч. 3 ст. 286 КАС України передбачено , що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до даної норми, місцевий загальний суд не наділений повноваженням визнавати протиправною оскаржувану постанову.

Позивачем надано докази , що свідчать про пропуск строку на звернення до суду з поважних причин.

Керуючись ст. 33, ст. 210-1, 258, 268, 276, 278, 283 КУпАП, ст. 72-73, 77, 79, 269, 272, 286 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду із позовом про оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_6 №1262 від 11 вересня 2025 року

Адміністративний позов -задовільнити частково .

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_6 №1262 від 11 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закривши провадження по справі.

В задоволенні решти вимог- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Галичанський О. І.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua