Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №716/536/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/536/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.04.2026 м. Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючої судді Шевчук Р.М.,

при секретарі Єлащуку Р.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 , за № 4755 від 17 червня 2025 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Позивач, обґрунтовуючи, позовні вимоги, зазначив, що фактично про наявність цієї постанови він дізнався лише 20 березня 2026 року коли щодо нього було відкрито виконавче провадження Заставнівським відділом державної виконавчої служби.

У той же день ним було подано запит до органу державної виконавчої служби та отримано матеріали виконавчого провадження з яких і стало відомо про існування оскаржуваної постанови.

Вказує, що суть обвинувачення його зводиться до того, що він ніби не уточнив свої військово-облікові дані протягом 60 днів.

Однак вважає, що в постанові не зазначено які саме дані він повинен був уточнити виходячи з того що всі необхідні військово - облікові дані були наявні в органу ТЦК та СП.

Окрім того відомості з постанови не місять доказів, що ТЦК та СП не міг отримати ці дані автоматично через електронну взаємодію з державними реєстрами. Тобто єдиним доказом його вини на думку відповідач є протокол про адміністративне правопорушення від 03.06.2025 року за № 6/545 з посилання на судову практику та чинне законодавство України просить скасувати оскаржувану постанову.

Враховуючи викладені доводи в позовній заяві, просить поновити строк на оскарження постанови та задоволити позовну заяву та скасувати оспорювану постанову.

Ухвалою судді від 06 квітня 2026 року поновлено строк на звернення позивача та позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, разом з позовною заявою подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, та просить позов задовольнити.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, надав суду відзив на позов, з якого вбачається, що військовозобов`язаним ОСОБА_1 в період з 18.05.2024 по 16.07.2024 були проігноровані приписи Закону України №3633-ІХ від 11.04.2024 р. внесено зміни до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку та зобов`язано громадян, що перебувають на військовому обліку уточнити свої персональні дані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом.

Позивач не з`являвся вчасно до ІНФОРМАЦІЯ_2 , персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста вчасно не уточнив.

Такі дії (бездіяльність) призвели до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період.

Тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вказує, що 03.06.2025 року ОСОБА_1 з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 де посадовою особою було складено адміністративний протокол.

Під час складання протоколу ОСОБА_1 було роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП з повідомленням часу, дати та адреси розгляду протоколу, позивач отримав примірник протоколу.

На розгляд протоколу ОСОБА_1 не з`явився. В подальшому не цікавився результатом адміністративного провадження. В подальшому його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП.

Вважав, що вимоги позивача є безпідставними, просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності наявні у справі докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 03 червня 2025 року відносно ОСОБА_1 , офіцером ІНФОРМАЦІЯ_2 капітаном ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення за № 6/545. Відповідно до змісту протоколу ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним та перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин і всупереч встановленим чинним законодавством вимог правил військового обліку, протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації затвердженим Верховною Радою України, не уточнив свої облікові данні через центри надання адміністративних послуг або електроний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Своїми протиправними діями винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 7 ч.3 ст.1 абзацу 5 ч.10 ст.1 закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вимоги Додаток 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників військовозобов`язаних та резервістів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, що призвело до порушення ним правил військового обліку вчиненного в особливий період. Тобто скоїв адміністративне правопорушення передбачене, ч.3 ст 210 КУпАП. З протоколу також вбачається, що його повідомлено, що розгляд справи відбудеться 17 червня 2025 року о 16-00 год в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В графі «пояснення особи яка притягається до адміністративної відповідальності» зазначено: «не був ознайомлений з законодавством»

Копію протоколу отримав про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 в графі «Другий примірник отримав».

17 червня 2025 року відносно ОСОБА_1 винесено постанову за №4755 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 гривень.

Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним під час дії воєнного стану протягом 60 днів не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Своїми протиправними винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 3 підпункту 10 ' пункту 1 Додатку 2 Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, що призвело до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період.

Тобто, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.

З скріншоту додатку «Дія» долученого до позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю З групи.

Відповідно до наданої копії витягу з РЕЗЕРВ+ вбачається, що військовозобов`язаному ОСОБА_1 надано відстрочку від призову терміном до завершення мобілізації.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч.1 та 3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як визначено ст. 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (в даному випадку відповідач) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із статтею 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Частина 2 ст.33 КУпАП встановлює, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху і є тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час. Отже, на дату вчинення правопорушення діяв особливий період.

Згідно зі ст.42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та пункту 19 Порядку громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

18.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024.

Відповідно до абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Згідно пп. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Положеннями п. 1 ч. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3633-ІХ від 11.04.2024 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", який набрав чинності 18 травня 2024 року, визначено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 03 березня 2022 року № 2105-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Частиною 1 ст.210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Законом №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст.210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Отже, вищевказані норми законодавства передбачають три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, зобов`язані уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року (включно), а саме:

- шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання;

- шляхом прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг;

- через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Починаючи з 17.07.2024 невчинення таких дій утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_1 з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року мав обов`язок уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження.

Як вбачається із оскаржуваної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за несвоєчасне уточнення своїх персональних даних.

Твердження позивача про те, що Держава володіє про нього всією необхідною інформаціє є хибними, оскільки наявність інвалідності не надає право особі, ігнорувати вимоги положення ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Вказане не спростовує того, що позивач мав законодавчо встановлений обов`язок з уточнення своїх персональних даних, у встановлений законодавством строк (з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року), чого не було зроблено останнім. Матеріали справи не місять доказів на спростування зазначеного в оскаржуваній постанові щодо неуточнення даних позивачем вчасно.

Відтак, наведене вище дає підстави для висновку, що позивач не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом №3633-ІХ свої персональні дані через ЦНАП або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або у ТЦК та СП.

Належних доказів того, що ОСОБА_1 мав поважні причини для того, щоб не виконати обов`язок з уточнення своїх персональних даних, у встановлений законодавством строк (з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року), матеріали справи не містять. Відповідних доказів не було надано до суду.

Також судом не встановлено порушень процедури, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Згідно з частиною першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73, частини першої статті 77 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, § 29).

Зважаючи на те, що судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення щодо не своєчасного уточнення персональних даних, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні, а притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення в межах санкції ч.3 ст.210 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до вимог пункту 1 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Враховуючи наведені вимоги закону та встановлені обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. 2, 5, 6, 194, 211, 217, 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Шевчук Р.М.