Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №705/685/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Суд: Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої внаслідок ДТП

Дата: 15 квітня 2026 р.

Справа: №705/685/26

Суддя: Гудзенко В. Л.

Справа №705/685/26

2/705/1889/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2026 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко В.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , що поданий представником позивача-адвокатом Короп С.В. до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду через свого представника ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Представник позивача у позові вказує на те, що вироком Уманського міськрайонного суду від 23.10.2025 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. Встановлено, що ОСОБА_4 , 13.08.2021 о 10 год 20 хв, в місті Умані, Уманського району, Черкаської області, керуючи транспортним засобом марки "OPEL", моделі "KADET", реєстраційний номер НОМЕР_1 , експлуатація якого згідно висновку експерта № СЕ-19/124-21/11168-ІТ від 24.09.2021 заборонена, маючи намір рухатись заднім ходом по тротуару вулиці ОСОБА_5 , був не уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, перед початком руху не переконався, що виконання цього маневру буде безпечним і не створить перешкод або небезпеку іншим учасникам руху, розпочав рух та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка рухалась по тротуару в попутному напрямку, чим грубо порушив Правила дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001. Потерпілою у кримінальному провадженні №12021250320000852 від 13.08.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України визнано ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я. Разом з тим, ухвалою Черкаського апеляційного суду від 24.12.2025 вирок Уманського міськрайонного суду від 23.10.2025 року скасовано. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. Після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 стала інвалідом ІІ групи. Потерпілій ОСОБА_1 було спричинено матеріальну шкоду, а саме: на лікування, придбання медикаментів, медичного інвентарю, медичного обстеження, яку обвинувачений ОСОБА_2 не відшкодував взагалі. Також, потерпілій ОСОБА_1 завдано моральної шкоди, яка полягає в моральних та фізичних стражданнях, що виразилось у сильних душевних переживаннях, порушеннях спокою в сім`ї, порушеннях сну, страхах, фізичному болю, тривозі, емоційних реакціях при згадуванні події. Крім того, в результаті заподіяних тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_1 втратила працездатність та проходить періодичне лікування і до даного часу. Виходячи зі ступеня тяжкості та характеру тілесних ушкоджень, спричинених потерпілій ОСОБА_1 , їх наслідків, тривалості її лікування, глибини і тривалості її фізичних та душевних страждань, які вона зазнає у зв`язку з ушкодженням здоров`я, ступінь впливу наслідків отриманих травм на працездатність потерпілої ОСОБА_1 , терміну тривалості лікування та відновлення стану здоров`я, враховуючи принципи розумності та справедливості, враховуючи роль і ступінь відповідача у вчиненні кримінального правопорушення, а також те, що моральна шкода не є способом її збагачення, розмір завданої моральної шкоди ОСОБА_1 становить 200 000 грн. У позові представник позивача просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 70898,78 грн. та моральну шкоду в розмірі 200000 грн.

Ухвалою судді від 19.02.2026 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Копію ухвали про відкриття провадження, копію позовної заяви та додатків до неї, направлено відповідачеві за зареєстрованим місцем його проживання, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося на адресу суду з відміткою про вручення ОСОБА_2 02.03.2026.

Станом на день винесення рішення відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 жовтня 2025 року по справі № 705/4312/21, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. Цивільний позов ОСОБА_1 про стягнення моральної та матеріальної шкоди задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 24218,08 грн та моральну шкоду в розмірі 50000 грн.

У даному кримінальному проваджені ОСОБА_1 визнана потерпілою.

Під час розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_6 були досліджені докази, у тому числі зазначено, згідно висновку експерта №05-7-01/486 від 27.09.2021, у ОСОБА_1 виявлено струс головного мозку, забій м`яких тканин голови, грудної клітки, лівого плеча, поперекової ділянки, сідниць, крововиливи м`яких тканин правої орбіти, правої завушної ділянки, надключичної ділянки зліва, зовнішньої поверхні лівого плеча верхньої третини лівої гомілки, підаповневротична гематома тім`яно-потиличної ділянки справа, гематома м`яких тканин сідниць, відривний перелом зовнішньої щиколотки лівої малогомілкової кістки з незначними зміщеннями. Дані тілесні ушкодження утворилися від твердих тупих предметів, цілком можливо при ДТП в час та при обставинах, вказаних в постанові та в медичній карті і відносяться: - забій м`яких тканин голови, грудної клітки, лівого плеча, поперекової ділянки, сідниць, крововиливи м`яких тканин правої орбіти, правої завушної ділянки, надключичної ділянки зліва, зовнішньої поверхні лівого плеча верхньої третини лівої гомілки, гематома м`яких тканин сідниць до категорії легких тілесних ушкоджень; - струс головного мозку, підаповневротична гематома тім`яно-потиличної ділянки справа – до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; - відривний перелом зовнішньої щиколотки лівої малогомілкової кістки з незначним зміщенням до категорії ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 24.12.2025 вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 жовтня 2025 щодо ОСОБА_2 скасовано. На підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрито на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України. В ухвалі зазначено, що при оскарженні вироку суду першої інстанції, сторона захисту не оспорювала висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено та кваліфікацію вчиненого за ч. 1 ст. 286 КК України, адже засуджений повністю визнав вину, щиро розкаявся та частково відшкодував завдані збитки потерпілій. Також в ухвалі вказано, що стосовно заявленого цивільного позову потерпілої ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 24 218 гривень 08 копійок та моральної шкоди в розмірі 50 000 гривень 00 копійок, слід залишити без розгляду. Однак потерпіла не позбавлена права звернення із цивільним позовом про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди в порядку цивільного судочинства.

Надаючи правову оцінку обставинам справи в частині позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В силу ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою-третьою статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У вироці Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23.10.2025 вказано, що в судовому засіданні, злочинними діями ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_1 дійсно було завдано майнову шкоду, в зв`язку із госпіталізацією внаслідок наїзду на неї автомобілем під керуванням обвинуваченого та оплатою отриманих медичних послуг на суму 4474 гривні 00 копійок, купівлею ліків та товарів медичного призначення на суму 19344 гривні 08 копійок, а також оплатою транспортних послуг вартістю 400 гривень 00 копійок, загалом на суму 24 218 гривень 08 копійок, і вказаний розмір заподіяної шкоди доведений матеріалами кримінального провадження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 погодився із вказаним розміром завданої матеріальної шкоди, завданої потерпілій внаслідок порушення ним ПДР України. У зв`язку з даними обставинами суд вважав, що наявні підстави для задоволення позову в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 24 218 гривень 08 копійок.

Крім того, під час оскарження вироку Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23.10.2025 стороною захисту не оспорювався висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено та кваліфікацію вчиненого за ч. 1 ст. 286 КК України, адже засуджений повністю визнав вину, щиро розкаявся та частково відшкодував завдані збитки потерпілій.

Врахувавши вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 24 218 гривень 08 копійок, інші ж заявленні витрати позивачем у розмірі 46680,70 грн не підлягають до стягнення, оскільки не підтверджені належними доказами.

Надаючи правову оцінку обставинам справи в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої або членів її сім`ї; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності та ділової репутації особи.

Частиною першою статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відшкодування моральної (немайнової) шкоди служить виключно меті захисту особистих немайнових прав, які є абсолютними, право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у порушенні права власності та інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими та при настанні інших негативних явищ. При вирішені спору про відшкодування моральної шкоди суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в який матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, що вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі №477/874/19 (провадження № 14-24цс21).

Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Вказана позиція відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року (справа № 752/17832/14-ц).

Так судом встановлено, що внаслідок події, яка мала місце 13.08.2021, ОСОБА_1 було завдано фізичного болю та відповідних душевних страждань, внаслідок отримання тілесних ушкоджень.

В світлі наведених правових норм, суд приходить до висновку про те, що вчиненим відповідачем кримінального правопорушенням позивачу завдано моральної шкоди. При цьому, моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь - який її розмір може мати суто умовний вираз.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, їх тривалості, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди, судом враховується характер і обсяг заподіяної позивачеві моральної шкоди (внаслідок злочинних дій відповідача позивачу спричинені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, що супроводжувались болем та душевними стражданнями, короткочасним лікуванням та зміною звичного способу життя не тривалий час), а також поведінка відповідача, який частково добровільно відшкодував завдану потерпілій матеріальну шкоду в частині оплати лікування останньої, а тому враховуючи принципи розумності та справедливості, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 частково та стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.

Даний розмір відшкодування завданої злочином моральної шкоди, на думку суду, враховує всі обставини, досліджені в судовому засіданні та відповідає вимогам розумності і справедливості та є співмірним і доцільним у даному провадженні.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлені позовні вимоги майнового характеру про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 55620 грн. 33 коп., а також про стягнення моральної шкоди у розмірі 200000 грн.

Судовий збір за зазначені позовні вимоги повинен був бути сплачений в розмірі 1331 грн. 20 коп. за вимогу про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 70898 грн 78 коп., а також в розмірі 3328 грн. за вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 200000 грн. (всього має бути сплачено 1331 грн. 20 коп. + 3328 грн. = 4659 грн. 20 коп.).

Позивач просила звільнити її від сплати судового збору на підставі п.6,9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», та оскільки вона є особою з інвалідністю ІІ групи загального захворювання, на підтвердження чого надала довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 357360.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Відповідно до п.6 та п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення; особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Враховуючи те, що позивачем не було сплачено судового збору при подачі позову до суду, оскільки вона звільнена від його сплати, позов підлягає до часткового задоволення, тому витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково (задоволено 34,16 % вимог про стягнення суми матеріальної шкоди та 25 % вимог про стягнення моральної шкоди), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави суму понесених судових витрат в розмірі 454,74 грн за вимогу про стягнення матеріальної шкоди, а також в розмірі 832 грн за вимогу про стягнення моральної шкоди (всього 1286,74 грн).

Керуючись ст.ст. ст.ст. 4, 12, 76 81, 223, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , що поданий представником позивача-адвокатом Короп С.В. до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , грошові кошти, в якості відшкодування збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в розмірі 24218, 08 грн (двадцять чотири тисячі двісті вісімнадцять гривень вісім копійок), та завдану моральну шкоду в розмірі 50000 грн (п`ятдесят тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави, судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1286 грн. 74 коп..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Л. Гудзенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua