Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №705/868/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/868/26

2/705/1970/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2026 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 1860894 від 25.01.2020, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 12 000грн., зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що визначені договором. Укладаючи кредитний договір, відповідач та ТОВ «Авентус Україна» вчинили дії, визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «Авентус» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами кредитного договору. Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, не повертала кошти згідно з графіком погашення кредиту, внаслідок чого має заборгованість у розмірі 14 851,43 грн.

30.10.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги №ККАУ-30102020,за умовами якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги у правовідносинах, які виникли на підставі кредитного договору та набув право вимоги до відповідача ОСОБА_1 щодо стягнення з нього заборгованості за Договоромпро надання споживчого кредиту№ 1860894 від 25.01.2020. Сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить 14 851,43 грн., яка складається з: 11694,04 грн.–заборгованості за тілом кредиту; 3 157,39 грн. – заборгованості за процентами. Враховуючи наведене,позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 1860894 від 25.01.2020 у розмірі 14 851,43 грн. та судові витрати.

Ухвалою судді від 18.02.2026 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

12.03.2026 від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов Відзив на позовну заяву в якому зазначає, що 25.01.2020 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 не укладали Договір № 1860894 про надання споживчого кредиту.ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» не було перераховано грошові кошти на рахунок ОСОБА_1 у розмірі 12000 грн. ОСОБА_1 не здійснювала дій, спрямованих на укладання вказаного вище договору та не заповнювала заяви про надання (отримання) грошових коштів на сайті позикодавця, не вводила код підтвердження та не зазначала реквізити банківської картки, вона не вчиняла дій визначених ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». ОСОБА_1 не підписувала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. ОСОБА_1 не мала картку номер НОМЕР_1 , на яку начебто було перераховано кошти.Довідка про ідентифікацію, долучена до позовної заяви не підтверджує, що ОСОБА_1 вчиняла Акцепт договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.В даному Договорі в розділі Реквізити сторінвідсутній підпис сторін договору, в тому числі й електронний.В паспорті споживчого кредиту зазначено, що «Сума кредиту становить 12000.00 грн. Строк кредитування - 15 днів»,проте, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» стягує заборгованість поза датою кредитного договору. Так як Кредитного договору ОСОБА_1 не укладала, то і пролонгувань по вказаному Кредитному Договору вона не робила. Розрахунок заборгованості проведено з грубим порушення норм бухгалтерського законодавства. До позовної заяви долучено Договір відступлення права вимоги, проте в даному договорі відсутні будь-які докази переходу права вимоги по кредитному договору від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ». Всі матеріали, додані до позовної заяви не завірені відповідальним представником позивача. Також, до позовної заяви долучено Картку обліку договору (розрахунок заборгованості), де зазначено, що ОСОБА_1 було сплачено на рахунок ТОВ «АВЕНТУС Україна» платежі: 06.02.2020 - 2270,00 грн., 17.02.2020 -2316,00 грн., 29.02.2020 - 2527,00 грн., 16.03.2020 - 3168,00 грн. Загальна сума сплачених коштів на рахунок ТОВ «АВЕНТУС Україна» становить 10271,00 грн., з яких на проценти зараховано - 9965,04 грн., а на основний борг - 305,96 грн. Розрахунок заборгованості проведено з грубим порушенням норм, тож прошу суд зарахувати вказані платежі в рахунок погашення основної суми боргу. Станом на листопад 2022 року первісний кредитор, якщо він дійсно виконав обов`язок з перерахування коштів, мав можливість отримати від АТ КБ «ПриватБанк» (надавача платіжної послуги) інформацію про виконання платіжної операції згідно доручення (платіжної інструкції відповідно до вимог закону) від 07 листопада 2022 року і був зобов`язаний згідно умов договору відступлення права вимоги передати таку інформацію новому кредитору (позивачу у справі), проте такі докази у справі відсутні.Також просить суд повністю відмовити у стягненні процентів в подвійному розмірі та витрат на юридичну допомогу.Вказує, що позивачем було надано суду в якості доказів непідписаний сторонами Договір про надання споживчого кредиту та Паспорт споживчого кредиту, тому вважає, що суд повинен відхилити перелічені докази, оскільки вказані документи не містять підпису відповідача як позичальника. Відсутність цих реквізитів виключає можливість переконатися в тому, чи справді саме викладені в них умови мали на увазі сторони, укладаючи кредитний договір, чи був відповідач з ними належним чином ознайомлений і саме на таких умовах погоджувався отримати кредит.Окрім того, письмовий договір з відповідачем не укладався, а електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Однак, в долучених до матеріалів справи документах відсутня відповідь позичальника про прийняття пропозиції укластизазначений договір та відсутні належні та допустимі докази того, що відповідач підписував вказаний електронний договір. Просить в задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості в загальній сумі 14851.43 грн. та судових витрат відмовити повністю. Крім того, відповідач просила застосувати строк позовної давності (3 роки) до спірних правовідносин, так як позовну заяву про стягнення заборгованості ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» подало до суду 12 лютого 2026 р., а Договір № 1860894 про надання споживчого кредиту начебто діяв з 25.01.2020 р. строком 15 днів.

31.03.2026 від представника позивачаТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» Усенка М.І. до суду надійшла Відповідь на відзив в якій частково викладено аналогічну позицію щодо позовних вимог як у позовній заяві. Крім того зазначив, що позивачем не пропущено строк для звернення з вказаним позовом до суду, оскільки строки позовної давності в цивільних справах неодноразово продовжувались згідно Закону України від 30.03.2020 року № 540-IX «Провнесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану. Вказує, що Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало вповному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строквизначеними умовами кредитного договору. На підтвердження укладення кредитного договору Позивачем допозовної заяви надано копії Паспорту споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), Договору про надання споживчого кредиту №1860894 від 25.01.2020 року, Додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту №1860894 від25.01.2020 року, Довідки про ідентифікацію (з протоколом створення таперевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису), Розрахунку заборгованості за Договором №1860894 від 25.01.2020 року пронадання коштів на умовах споживчого кредиту.У Довідці про ідентифікацію передбачено усі персональні дані Відповідача, зокрема РНОКПП та дата народження, що дає можливість його ідентифікувати, завказаними у Довідці про ідентифікацію відомостями можна точно встановити, комусаме було надіслано одноразовий ідентифікатор та ким підписано кредитний договір №1860894 від 25.01.2020 року.У відповідності до Договору про надання споживчого кредиту №1860894 від25.01.2020 року, укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт. Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Договір про надання споживчого кредиту №1860894 від 25.01.2020 року містить електронний підпис (одноразовим ідентифікатором) Відповідача: Підписано електронним підписом Одноразовим ідентифікатором А42080625.01.2020 16:16:24 / ОСОБА_1 /. Щодо доказів переказу кредитних коштів на рахунок Відповідача зазначає, що ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» долучено до позову лист про перерахування коштів кредиту. Кредитор не отримує повні реквізити Банківської картки, які необхідні для здійснення операцій по карті через Інтернет. Для платіжних операцій по картах Товариством використовуються відповідні сертифіковані платіжними системами сервіси. Захист реквізитів карт у базах даних таких сервісів відповідає міжнародному стандарту PCIDSS. У зв`язку з чим вищезазначене повідомлення не містить повних реквізитів Банківської картки.20.04.2017 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» було укладено договір №ВП-20417-1 на переказ коштів з метою надання он-лайн кредитів. Згідно цього договору, 25.01.2020 було здійснено успішний переказ на суму 12000 грн., маска картки НОМЕР_2 , код авторизації 757195, номер транзакції в системі WayForPay – creditplus 5149113. Представник зазначає, що Розрахунок заборгованості за кредитним договором №1860894 від 25.01.2020 року, який є додатком до поданої Товариством позовної заяви містить усі необхідні відомості для того, аби ідентифікувати його яктакого, що підтверджує суму боргу саме по цьому кредитному договору, адже місить відомості про Позичальника та номер і дату кредитного договору. Судова практика свідчить про те, що розрахунок заборгованості може бути належним доказом існування боргу лише у взаємозв`язку з іншими доказами, зокрема, Позивачем було надано копію таких доказів, а саме: Лист про перерахування коштів за кредитним договором №1860894 від 25.01.2020року. Наданий до суду розрахунок заборгованості узгоджується із умовами кредитного договору, в той час як Відповідачка будь-яких інших розрахунків на противагу, наданого Позивачем, доматеріалів справи не долучає. Щодо часткового погашення заборгованості та зменшення розміру основного боргу представник зазначає, що відповідачкою було здійснено платежі для погашення заборгованості/ініціювання продовження строку кредитування договору на суму 10 721,00грн. Відповідно до ст. 534 ЦКУ у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані зодержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу. Відтак, враховуючи той факт, що сплачені Відповідачкою суми коштів напогашення кредитної заборгованості були недостатніми, кошти першочергово зараховувались на оплату процентів, що відповідає положенням Цивільного кодексу України. Кошти, які були сплачені відповідачкою під час користування кредитом, не можуть бути повторно зараховані на зменшення суми основної заборгованості. Як вбачається з матеріалів справи та поданого позивачем розрахунку заборгованості, при визначенні розміру позовних вимог позивачем вже буловраховано всі платежі, які фактично здійснювалися відповідачкою на користь кредитора. Просить задовольнити позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в повному обсязі.

Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 1860894 від 25.01.2020,відповідно до п.1.2 якого товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно п.п. 1.3, 1.4, 1.5.1 договору, сума кредиту складає 12000 грн.; строк кредиту 15 днів, дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього договору; стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору, якщо Споживач не виконав умови зазначені в пп. 1.5.1. Договору для застосування зниженої процентної ставки, та у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1-4.6 цього Договору.

Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п.1.6 договору).

Згідно п. 1.7. орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає:1.7.1.за зниженою ставкою 461,16% річних; 1.7.2. за стандартною ставкою 658,80% річних.

Згідно п. 1.8. орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає:1.8.1. за зниженою ставкою 14 268,00 грн.; 1.8.2. за стандартною ставкою 15 240,00 грн.

Відповідно до п.2.1 договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом в межах строку надання кредиту, визначеного у пункті 1.4 Договору, та в межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до Розділу 4 цього Договору, за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт" (п.3.1.).

Строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2.-4.5Договору. Споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п.4.3 Договору. Пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем (п.п. 4.1., 4.2., 4.3.).

На підтвердження укладення договору в електронному вигляді позивачем надано довідку ТОВ «Авентус Україна» про ідентифікацію, відповідно до якої відповідач ОСОБА_1 , з якою укладений Договір про споживчий кредит № 1860894 від 25.01.2020 ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна». Підписання договору відбулося аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатораА420806, який був відправлений 25.01.2020на вказаний позичальником номер телефону.

Згідно інформаційної довідки ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» № 6519-ВП від 16.12.2025, первісним кредитором було підтверджено видачу на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 онлайн кредиту25.01.2020 у розмірі 12000,00 грн.

Відповідно до інформації від 02.04.2026, наданої АТ КБ «Приват Банк» на виконання ухвали суду про витребування доказів від 18.02.2026, банківська картка № НОМЕР_3 належить ОСОБА_1 та 25.01.2020 на її рахунок були зараховані кошти у розмірі 12 000,00 грн.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

За приписами ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Відповідно дост. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договірце домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У ч. 1 та ч. 2 ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1 ст. 642 ЦК України).

Таким чином, кредитний договір укладається в письмовій формі, в якому сторонами погоджується розмір кредиту, розмір відсоткової ставки, порядок застосування неустойки за порушення грошового зобов`язання, порядок погашення заборгованості, та інші умови.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У даній справі встановлено, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач через особистий кабінет на веб-сайті позивача подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважалазручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого позивач надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який заявник використала для підтвердження підписання кредитного договору.

Без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №234/7160/20 (провадження №61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження №61-2303св21).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У ч. 1 ст. 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною першою статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

З матеріалів справи вбачається, що 30.10.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги № ККАУ-30102020.

Відповідно до вказаного договору ТОВ «Авентус Україна» передало (відступило) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло належні ТОВ «Авентус Україна» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними у Реєстрі Боржників, у тому числі за Договором про споживчий кредит№ 1860894 від 25.01.2020, де боржником є ОСОБА_1 .

Аналіз наведених норм матеріального права та обставин справи дає підстави для висновку, що позивач набув у встановленому законом порядку право вимоги до відповідача за Договором про споживчий кредит№ 1860894 від 25.01.2020, укладеним між ТОВ «Авентус України» та ОСОБА_1 .

Відповідно до норм ЦПК України, саме на сторону лягає обов`язок довести ті обставини на які вона посилається. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Згідно з положеннями ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною першою ст. 89 ЦПК встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надані позивачем докази суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідачки заборгованості.

Відповідач у даній справі не спростувала ані факту укладення кредитного договору, ані факту отримання кредитних коштів, ані розрахунок суми прострочених платежів за тілом кредиту, процентами, не надала контррозрахунку суми нарахованої заборгованості, який би суд міг належним чином оцінити чи інший доказ, відтак, у суду відсутні законні підстави для того, щоб піддати сумніву нараховану суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 14 851,43грн.

Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань у строки передбачені договором про надання кредиту належним чином не виконала, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання кредиту такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн., які сплачено позивачем за подання позову до суду.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати понесені на отримання правничої допомоги в розмірі 8 000,00 грн.

Згідно з ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Представником позивача долучено до матеріалів справи Договір про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025, предметом якого є надання юридичної допомоги позивачу в цілому, а не у конкретній справі.

Також, долучено Акт № 313 наданих послуг від 12.01.2026 на суму 8 000,00 грн.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує те, що публічний інтерес до справи відсутній; справа належить до категорії незначної складності; є типовою; має невелику ціну позову; справу розглянуто у порядку спрощеного провадження; правові позиції у цій категорії справ усталені; враховуючи критерій оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд дійшов висновку про зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу з 8 000 грн. до 3 000 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268,279 ЦПК України, ст.ст.512,514,516,625,627,638,639,640,642,1048,1054,1055,1077,1078 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором № 1860894 від 25.01.2020 у розмірі 14 851 грн.43 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Копію рішення направити сторонам.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Леся Сергіївна Годік