Суд: Пересипський районний суд міста Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших фактів, з них:.
Дата: 06 квітня 2026 р.
Справа: №523/2055/26
Суддя: Мурманова І. М.
Справа № 523/2055/26
Провадження №2-о/523/188/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" квітня 2026 р. м.Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Мурманової І.М.
за участю секретаря судових засідань – Лапчинської О.В.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про встановлення факту належності диплому,-
ВСТАНОВИВ:
Від імені та в інтересах ОСОБА_1 до Пересипського районного суду м. Одеси з заявою про встановлення факту належності документу, звернулась адвокат Компанієць Анастасія Вікторівна.
В обґрунтування заяви представник зазначила, що 30.06.1990 у місті Одеса заявнику було видано диплом про освіту серії НОМЕР_1 , у якому її прізвище зазначено українською як « ОСОБА_2 » та російською як « ОСОБА_3 ». Разом з тим, у паспорті громадянина України прізвище Заявника українською мовою зазначено як « ОСОБА_3 ».
Таким чином, між даними, зазначеними у дипломі про освіту, та даними, зазначеними у паспорті заявника наявна розбіжність у написанні прізвища. Зазначена розбіжність виникла не внаслідок зміни прізвища чи інших персональних даних, а у зв`язку з особливостями перекладу та транслітерації прізвищ у період існування СРСР, а також у зв`язку з подальшим перекладом та приведенням документів у відповідність до вимог законодавства України.
На даний час зазначена розбіжність у написанні прізвища перешкоджає заявнику у реалізації прав та законних інтересів, зокрема: підтвердженню здобутої освіти; реалізації права на працю; поданню документів до органу пенсійного фонду.
З урахуванням викладеного заявник просить: встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , диплому серії НОМЕР_1 , виданого 30.06.1990 реєстраційний номер 609/6.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2026 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено дату, час і місце проведення судового засідання.
В судове засідання заявник ОСОБА_1 та представник заявника адвокат Компанієць Анастасія Вікторівна не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлені, на адресу суду надійшла заява за підписом представника заявника щодо можливості розгляду справи за відсутності сторони заявника, відповідно до якої адвокат зазначила, що заяву підтримує та просить її задовольнити.
Представник заінтересованої особи: Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду також не з`явився, на адресу суду 13.03.2026 року (вх. №12017) надійшла заява за підписом представника заявника щодо можливості розгляду справи за відсутності заінтересованої особи (а.с.21-22).
Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
У зв`язку з надходження на адресу суду заяви та клопотання сторін у справі щодо можливості розгляду справи у їх відсутність, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності заявника та заінтересованої особи на підставі наявних доказів.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, встановивши факти і відповідні їм правовідносини, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Стаття 315 Цивільного процесуального кодексу України встановлює, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.
Встановлення факту належності диплому необхідно заявнику для підтвердження трудового стажу, оскільки, заявник є такою, що досягла пенсійного віку, наявність розбіжностей в написанні прізвища заявника, є перешкодою останній в постановці на облік Пенсійного фонду.
Судом досліджуються документи надані заявником на підтвердження факту належності диплому.
Згідно свідоцтва про народження, (прізвище ім`я та по батькові записані на російській мові) мовою оригіналу - ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №12. Батьками зазначені: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Судом встановлено, що 30.06.1990 у місті Одеса заявнику було видано диплом про освіту серії НОМЕР_1 , присвоєно класифікацію – фізик, у якому її прізвище зазначено українською як ОСОБА_7 та російською як « ОСОБА_3 » (а.с.6).
Відповідно до паспорта громадянина України, останній видано на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Отже, в даному випадку при перекладі прізвища з російської на українську мови відбулась Транслітерaція, або транслітерування (від лат. trans—«через», «по той бік» і litera—«літера»), — механічна передача тексту й окремих слів, які записані однією графічною системою, засобами іншої графічної системи при другорядній ролі звукової точності, тобто передача однієї писемності літерами іншої.
Положеннями ст. ст. 3, 8, 9 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Приписами п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, встановлено, що суд розглядає справи про належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно зі ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Відповідно листа ВСУ 01.01.2012 р. "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення", громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Таким чином, судом встановлено, що вимоги заявника є обґрунтовані, законні та підлягають задоволенню, оскільки факт належності диплома заявнику повністю доведений доказами наявними в матеріалах справи, у зв`язку з цим суд дійшов висновку, що зібрані у справі докази в їх сукупності вказують на можливість задоволення заяви ОСОБА_1 , про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Керуючись ст.ст.76, 81, 89, 247, 258-259, 263-265, 273, 315, 319, 354-355,пп.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень розділу ХІІІ ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про встановлення факту належності диплому - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , диплому серії НОМЕР_1 , виданого 30.06.1990 реєстраційний номер 609/6.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 10.04.2026р.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua