Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №636/2753/26 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/2753/26 Провадження 3/636/1817/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2026 місто Чугуїв

Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Золотоверха О. О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.88-1 КУпАП стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИЛА:

14.04.2026 до Чугуївського міського суду Харківської області повторно надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ХА №000508 від 12.03.2026 стосовно ОСОБА_1 , з якого вбачається, що 12.04.2026 (закреслено, наявні накреслення у цифрах 4 та 6, зверху дописано 12.03.2026) в ході рейдового патрулювання о 10:00 год. виявлено гр. ОСОБА_1 , який стихійно торгував рибою по вул. Торгова 5 поблизу ринку в м. Чугуїв, Харківської області свіжою рибою: товстолоб 1 екз. 2.5 кг., короп – 8 екз. 14.3 кг., карась сріблястий – 18 екз. 4.6 кг. (загальною вагою 21.4 кг.) без документів, підтверджуючих законність придбання/збуту водних біоресурсів: ветеринарне свідоцтво (довідка), експертний висновок. Вказаними діями гр. ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 2 ЗУ «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них», п.6.1 правил роздрібної торгівлі.

Судом встановлено, що постановою суду від 25.03.2026 матеріал повертався на дооформлення з наступних підстав: «З наданого протоколу вбачається, що ОСОБА_1 виявлено 12.03.2025 о 10:00 год., протокол складено 12.03.2026 (тобто через рік, після вказаних у фабулі правопорушення подій)».

14.04.2026 матеріали за протоколом повторно надійшли до суду. На виконання постанови суду від 25.03.2026 надано доповідну записку ОСОБА_2 від 06.04.2026, згідно якої у протоколі допущено механічну описку, вірна дата – 12.03.2026; крім того вбачаються виправлення у протоколі, а саме «12.04.2026 (закреслено, наявні накреслення у цифрах 4 та 6, зверху дописано 12.03.2026)», зкраю на бланку протоколу міститься напис: "Виправлено вірно. Головний державний інспектор ОСОБА_2 06.04.2026".

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Аналогічні положення фактично висловлені Європейським судом з прав людини в остаточному рішенні від 06.06.2018 у справі «Михайлова проти України», який зазначав, що в ситуації, коли суд за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вимушений взяти на себе функцію пред`явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду.

Як встановлено в ході судового розгляду, у протоколі про адміністративне правопорушення наявні закреслення та помарки/виправлення.

Згідно п.7 ч.ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.

Згідно п.8 ч.ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно п.12 ч.ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції протокол про адміністративне правопорушення підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення може бути підписано також цими особами.

Суд вказує, що належних доказів усунення недоліків, що містяться у протоколі суду не надано.

Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».

У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

На переконання суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.

Оскільки матеріали справи не містять будь-яких даних про протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність ОСОБА_1 суддя приходить до висновку про недоведеність факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 88-1 КУпАП, а тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, справа відносно нього підлягає закриттю.

За таких обставин, виниклі сумніви щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 88-1 КУпАП, суд, керуючись принципом презумпції невинуватості, тлумачить на користь ОСОБА_1 та приходить до висновку щодо недоведеності факту перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння під час виконання обов`язків військової служби в умовах особливого періоду.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі, виходячи з наступного.

Згідно п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі зазначеного, керуючись статтями 247, 251, 252, 278 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 88-1 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-денний строк з дня оголошення постанови апеляційної скарги.

Суддя: О.О. Золотоверха