Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №635/6969/25 — Харківський районний суд Харківської області

Харківський районний суд Харківської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2026

селище Покотилівка Харківської області

Справа №635/6969/25

Провадження №3-зв/635/5/2026

Суддя Харківського районного суду Харківської області Карасава І.О., розглянувши у відкритому судового засіданні заяву судді Харківського районного суду Харківської Омельник М.М. про самовідвід у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

В провадженні судді Харківського районного суду Харківської області Омельник М.М. перебуває справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (справа №635/6969/25) за частиною 1 статті 130 КУпАП.

14.04.2026 головуюча суддя Омельник М.М. подала заяву про самовідвід у справі №635/6969/25.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищевказану заяву передано в провадження судді Карасави І.О.

Дана заява обґрунтована тим, що в провадженні судді Харківського районного суду Харківської області Омельник М.М. перебуває справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (справа №635/6969/25) за частиною 1 статті 130 КУпАП. Крім того, в провадженні судді Омельник М.М. перебувавала адміністративна справа №635/8151/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Відділ поліції №3 (м. Мерефа) Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5302787 за ч. 2 ст. 126 КУпАП винесену відносно ОСОБА_2 . Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 23 лютого 2026 року задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Відділ поліції №3(м. Мерефа) Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Скасовано постанову серії ЕНА №5302787 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУПАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП закрито.

Захисником ОСОБА_1 - адвокатом Зарицькою К.Ю. у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності подано клопотання про долучення до матеріалів адміністративної справи як доказу - рішення Харківського районного суду Харківської області від 23 лютого 2026 року у справі №635/8151/25.

При ухвалені рішення у справі №635/8151/25 суддею були досліджені такі ж самі докази, які є в адміністративному матеріалі про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто пов?язані з тією ж особою, що може свідчити про формування попередньої позиції (упередженість).

В судове засідання учасники справи не з`явились, про день, час та місце судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними документами, причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення №635/6969/25 відносно ОСОБА_1 , справу №635/8151/25 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та заяву про самовідвід судді, суд дійшов до наступного.

Відповідно статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а згідно статті 129 Основного Закону суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Аналогічне положення міститься і у частині 1 статті 7 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», згідно якого кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року по справі №2-591/11 зазначила, що суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.

Кодекс України про адміністративні правопорушення, положеннями якого регламентується порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді та відповідно не визначає порядку розгляду заяви про відвід(самовідвід). Проте діючі Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України мають відповідні статті про відвід судді(самовідвід), а тому, при розгляді вказаної заяви про самовідвід, слід застосувати аналогію закону.

Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно пункту 1 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про безсторонність суду.

Таким чином, розгляд заяви про самовідвід судді в межах справи про адміністративне правопорушення є можливим та таким, що направлений на захист прав особи щодо розгляду його справи безстороннім судом.

Норми чинного КУпАП не регулюють порядок вирішення питання про відвід(самовідвід) судді, але з метою додержання принципу законності виникла необхідність у застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі кримінального процесуального права при вирішенні цього питання, а саме статті 75, 80-81 КПК України.

Вичерпний перелік обставин, які виключають участь судді у кримінальному провадженні, встановлений статтями 75 КПК України.

У відповідності до частини першої статті 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Зі змісту заяви про самовідвід судді вбачається, що мотивами для самовідводу судді є те, що при ухвалені рішення у справі №635/8151/25 суддею були досліджені такі ж самі докази, які є в адміністративному матеріалі про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто пов?язані з тією ж особою, що може свідчити про формування попередньої позиції (упередженість).

Відповідно до вимог статті 75 КПК України, підставами для самовідводу судді є обставини, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно статті 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд зазначає, що здійснення суддею правосуддя в іншій справі є реалізацією суддею своїх повноважень та не свідчить про сформованість наперед позиції у новому провадженні.

Відповідно до усталеної практики, у тому числі практики Європейського суду з прав людини, суб`єктивне припущення про можливу упередженість має бути підтверджене об`єктивними даними, які б могли викликати обґрунтовані сумніви у безсторонності судді.

Сам по собі факт того, що суддя Омельник М.М. раніше здійснювала розгляд іншої справи за участю тієї ж особи або досліджувала докази, які частково співпадають із доказами у даному провадженні, не є безумовною підставою для висновку про упередженість судді, якщо відсутні обставини, які б об`єктивно підтверджували заінтересованість у результаті розгляду справи.

У даному випадку таких обставин судом не встановлено. Заява про самовідвід ґрунтується виключно на припущеннях щодо можливого формування внутрішнього переконання судді, що не підтверджено жодними об`єктивними доказами.

Ураховуючи наведене, підстав, передбачених законом для задоволення заяви судді про самовідвід, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 19, 55 Конституції України, статтями 221, 252, 256, 268, 284 КУпАП, статтями 75, 76, 80, 81 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви судді Харківського районного суду Харківської Омельник М.М. про самовідвід у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП – відмовити.

Постановад оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя І.О. КАРАСАВА