Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №468/136/26 — Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/136/26

Провадження № 2/485/287/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Квєтка І.А.,

секретар судового засідання Семенака А.Г.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, в залі суду м.Снігурівка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Горохівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, третя особа: приватний нотаріус Баштанського районного нотаріального округу Остапенко Володимир Володимирович, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

встановив:

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, у якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 55,2 кв.м., житловою площею 32,4 кв.м. З метою оформлення спадкових прав звернулася до нотаріуса, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом відмовлено, оскільки не надано документів, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок. Будинок було побудовано батьком за рахунок позики, отриманої від колгоспу "Маяк". Фактична належність батьку вказаного будинку підтверджується Витягом з погосподарської книги. Крім того, батьку 25 лютого 1997 року у власність було надано земельну ділянку, розташовану під будинком, що підтверджується державним актом.

Посилаючись на те, що вона є спадкоємцем першої черги після смерті батька, інших спадкоємців немає, нотаріус відмовив в оформленні спадщини на будинок, який батько побудував, однак право власності на який не зареєстровано та правовстановлюючі документи відсутні, у зв`язку з чим у нотаріальному порядку оформити спадщину неможливо, просить суд визнати за нею право власності на вище вказане нерухоме майно.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує /Вх.№ЕП-1238/26-вх від 15.04.2026).

Представник відповідача Горохівської сільської ради Миколаївської області Завірюхін М.В. подав заяву, в якій справу просить розглядати без участі представника відповідача, не заперечують проти задоволення позовних вимог /Вх.№3040/26 від 03.04.2026/.

Приватний нотаріус Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Остапенко В.В. просить справу розглядати справу без його участі /Вх.№2931/26 від 01.04.2026/.

Згідно з ч. 4 ст. 200 ЦПК України суд за результатами підготовчого провадження ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За таких обставин, суд ухвалив слухати справу у підготовчому засіданні.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути у тому числі, визнання права.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Миколаїв Миколаївської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 19 листопада 2024 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) за актовим записом № 2724 /а.с.6/.

Після його смерті відкрилась спадщина, зокрема, на земельну ділянку для обслуговування жилого будинку, площею 0,13 га., розташованої по АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землею серії ІІ-МК № 005588, виданого від 26 лютого 1997 року на підставі рішення Горохівської сільської Ради народних депутатів Снігурівського району Миколаївської області № 4 від 25 лютого 1997 року, який зареєстрований за №742 у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю, кадастровий номер земельної ділянки 4825781400:32:002:0015 /а.с.60, 60-61- витяг з державного реєстру речових прав/; та на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки Горохівської сільської ради Миколаївської області №44/01-02-30/25 від 24 лютого 2025 року, ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 02 листопада 1971 року по день своєї смерті. Проживав один. /а.с.99/.

Позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 . Факт родинних відносин підтверджується: копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 , виданого 24 вересня 1977 року Горохівською сільською радою Снігурівського району Миколаївської області /а.с.7/; копією витягу з ДРАЦС про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00038316418 та копією свідоцтва про розірвання шлюбу від 21 листопада 2003 року серія НОМЕР_3 , копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого повторно 23 лютого 2023 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса), актовий запис № 227, на підтвердження прізвища позивачки " ОСОБА_4 " /а.с.8,9,10/.

Позивачка ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею ОСОБА_2 . На підтвердження такого судом досліджено матеріали спадкової справи №46/2025, заведеної приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Остапенком В.В., щодо спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 /а.с.92-170/.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 листопада 2025 року, ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 успадкувала земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0.13 га., розташованої: АДРЕСА_1 /а.с.168/.

Постановою від 25 листопада 2025 року приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Остапенком В.В. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на майно, що складається з житлового будинку АДРЕСА_1 , за відсутності документів, які підтверджують право власності /а.с.11/.

За п. 3.1 листа Вищого Спеціалізованого Суду України від 16 травня 2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Позивачка зазначає, що будинок був побудований батьком, що підтверджується зобов`язанням Форми №912-СХБ-118 від 14 жовтня 1971 року, згідно якого, ОСОБА_2 , тракторист радгоспу "Маяк" отримав у радгоспі позику в сумі 1748,50 руб. (рос.мовою), за рахунок якої та вкладених коштів зобов`язався побудувати будинок з 2 кімнат, загальна площа 42 кв.м., вартість по проекту 2690 руб. (рос.мовою) в АДРЕСА_1 . Різницю між вартістю будинку по типовому або індивідуальному проекту та сумою отриманою ним в розмірі 1748,50 руб. (рос.мовою) вкласти як готівкою так і шляхом застосування в будівництві будинку його праці та членів його родини. /а.с.63/.

Згідно акту від 14 жовтня 1971 року переселенцю ОСОБА_2 , як голові сім"ї радгоспом "Маяк" передано будинок з надвірною спорудою загальною площею 42 кв.м., з технічними недоліками. Вартість переданого будинку та надвірної будівлі 1748,50 руб. (рос.мовою). /а.с.64/.

Згідно рішення виконавчого комітету Горохівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області №35 від 16 грудня 2011 року уточнено вулиці і номери житлових будинків та земельних ділянок на території сільської ради, зокрема АДРЕСА_1 . Згідно додатку до вказаного рішення, по АДРЕСА_2 , домогосподарство ОСОБА_5 /а.с.67-68/.

За даними витягу з по господарської книги том №6 с.Горохівське на 1983-2023 рр., головою допомогосподарства зазначено ОСОБА_2 , станом на 1990 рік членами домогосподарства були також дружина - ОСОБА_5 , 1950 року народження, син - ОСОБА_6 , 1970 р.н., донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.80-82/.

Згідно відповіді КП "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" №4-418 від 24 липня 2025 року, за замовленням ОСОБА_1 від 05.06.2025 проведено інвентаризаційні роботи житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 . Право власності станом на 28 грудня 2012 року в Снігурівській філії КП "ММБТІ" не зареєстровано. За результатами обстеження, станом на 05 червня 2025 року встановлено, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , знаходяться: А-1, житловий будинок, житлова площа 32,4 кв.м., загальна площа 55,2 кв.м.; Б-1 сарай, В-1 сарай, Г-1 вбиральня, Дпд погріб з шиєю, Е-1 літня кухня, Ж-1 гараж, З-1 навіс, №2,3,4 огорожі, №1,5,І,ІІ споруди. Об"єкти самочинного будівництва відсутні /а.с.58/.

Згідно копії технічного паспорта від 24 липня 2025 року за реєстраційним номером у Реєстрі будівельної діяльності: ТІ01:3900-6026-9528-7999, виготовленого Комунальним підприємством "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" на замовлення ОСОБА_1 , рік будівництва житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 - 1965 рік /а.с.25-31/.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 р. № 1952-ІV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Листом ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.03.2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" визначено, що при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України "Про власність", Законом України від 7 грудня 1990 року № 533-XII "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", Законом України від 25 грудня 1974 року "Про державний нотаріат", постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 "Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР", Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та іншими нормативними актами.

Згідно з п. 20 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року (далі - Інструкція), яка втратила чинність 19 січня 1996 року, передбачалася реєстрація будинків і домоволодінь на підставі записів у погосподарських книгах.

У постанові від 06 листопада 2019 року в справі №559/375/16 Верховний Суд зазначив, що записи в погосподарських книгах визнавалися як акти органів влади (публічні акти), що підтверджують право власності. Під час вирішення питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди в порядку спадкування записи в погосподарських книгах оцінюються в сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Згідно технічного паспорту виготовленого 31 жовтня 2024 року КП "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" на ім`я замовника ОСОБА_1 житловий будинок розташований за адресою АДРЕСА_1 введено в експлуатацію у 1965 році /а.с.25-31/, тобто, в той період, коли нормами діючого в той час законодавства не було передбачено жодних реєстраційних дій щодо права власності на житло.

Земельна ділянка для обслуговування вказаного жилого будинку належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землею серії ІІ-МК № 005588, виданого від 26 лютого 1997 року на підставі рішення Горохівської сільської Ради народних депутатів Снігурівського району Миколаївської області № 4 від 25 лютого 1997 року.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч. 1 ст. 1221 ЦК України).

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (1261 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч. 1 ст. 1272 ЦК України).

Донька померлого ОСОБА_2 - позивач по справі ОСОБА_1 , є спадкоємцем першої черги, та єдиним спадкоємцем, яка прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_2 , оскільки звернулась в межах встановленого строку до державного нотаріуса та не заявила про відмову від спадщини. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину не встановлено. Матір позивачки - ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у с.Горохівське Баштанського району Миколаївської області, актовий запис №217, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 видане 20 липня 2016 року Снігурівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, брат ОСОБА_6 від прийняття спадщини відмовився/а.с.69/

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 227/3750/19, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Остільки, позивачка довела наявність спадкового майна, підстави до його успадкування, неможливість реалізації спадкових прав у інший спосіб, суд визнає її позовні вимоги обґрунтованими та ухвалює про їх задоволення.

Судом перевірено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (довідка №472877630 від 15 квітня 2026 року) житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , під обтяженням, забороною чи в іпотеці не перебуває.

Керуючись ст. 4,13,81, 200, 263-265,268 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Горохівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, третя особа: приватний нотаріус Баштанського районного нотаріального округу Остапенко Володимир Володимирович, про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, який відраховується з дати складення повного судового рішення.

Суддя І.А.Квєтка

Дата складення повного судового рішення 15.04.2026.