Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №946/9540/25 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/9540/25

Провадження № 2-а/946/38/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – Смокіної Г.І.,

за участю: секретаря судового засідання – Вітенко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

25.11.2025 позивач звернувся до суду з позовом та просить визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № R9876 від 31.07.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закрити провадження по справі та вирішити питання про судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 30.07.2025 повертався в Україну із-за кордону та при перетинанні кордону був затриманий співробітниками поліції як особа, що перебуває в розшуку ІНФОРМАЦІЯ_2 за неявку по повістці. Позивач являється багатодітним батьком, починаючи з жовтня 2024 року систематично оформлює відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Не визнає вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Твердження відповідача про те, що позивач «подав заяву та надав згоду на притягнення» є недостовірним та не підтвердженим жодним доказом. Працівниками поліції позивача примусово було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 30.07.2025 року. Будь-яка заява, на яку посилається відповідач, була отримана від позивача під психологічним тиском працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 без роз?яснення його прав, без повідомлення у чому його обвинувачують, без вручення повістки чи повідомлення про виклик. Копію такої заяви позивачу не надано, до матеріалів справи вона не долучена. Позивачу не були роз?яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП. Не було складено жодного протоколу чи офіційного документа із його поясненнями. У постанові не зазначені дата, час та місце події, обставини правопорушення та докази, що грубо порушує вимоги ст. 283 КУпАП. Позивач категорично заперечує факт будь-якого добровільного визнання провини. Позивач ніяких правопорушень не скоїв, від явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 не ухилявся, повістки не отримував, 13.06.2024 пройшов ВЛК, тобто своєчасно оновив свої облікові дані. 21.11.2025 посадовою особою Ізмаїльського ВДВС України в Одеській області позивачу було повідомлено про те, що відносно нього відкрито виконавче провадження на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 про притягнення до відповідальності за ст. 210-3 КУпАП. Про те, що відносно нього винесено постанову про адміністративне правопорушення йому відомо не було, з постановою про адміністративне правопорушення не був ознайомлений в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , копію постанови №R9876 від 31.07.2025 посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_3 не вручали. Копію постанови отримав разом з постановою про відкриття виконавчого провадження в приміщені Ізмаїльського ВДВС 21.11.2025. Про існування повістки йому відомо не було, з текстом повістки його ніхто не знайомив, повістку не вручав, дані він оновлював вчасно, пройшов ВЛК, не зрозуміло з якою метою йому як військовозобов`язаному з оформленою відстрочкою надсилалась повістка. Вважає, що постанова №R/9876 від 31.07.2025про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП винесена без достатніх для того підстав, тому вона є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю. Адміністративна справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в присутності позивача не розглядалась, посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_3 не роз`яснили позивачу суть скоєного ним правопорушення та не надали докази такого правопорушення, не надали докази того, що посадові особи намагались вручити ОСОБА_1 повістку, процесуальні права ОСОБА_1 роз`яснено не було, мета явки ОСОБА_1 , дата та час явки, дата видачі повістки, які були вказані в повістці, у постанові також не зазначені. Відсутні будь-які відеозаписи вручення повістки або ознайомлення з її змістом ОСОБА_1 . Факт належного оповіщення ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 не підтверджений жодним доказом. 3 тексту оскаржуваної постанови №R9876 від 31.07.2025 не зрозуміло, які саме документи досліджувалися, не розкрито їхнього змісту. Також не зазначено дату направлення повістки та коли він повинен був з`явитися, але не з`явився, а також мету виклику ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , з урахуванням того, що дані він оновив вчасно, пройшов ВЛК, є багатодітним батьком та систематично отримує відстрочку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .

02.12.2025 ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області відкрито провадження по справі.

14.01.2026 представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 надав відзив на позовну заяву, якою просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та оскаржувану постанову залишити в силі. Згідно повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 01.06.2025 №3708692, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (Ф.119), конверт Укрпошти 06 102 5712 14 99, довідка про причини повернення/досилання (Ф.20) з відмітками повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою». Отже, належним підтвердженням оповіщення громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця, що підтверджує направлення та отримання ним повістки № 3708692 від 01.06.2025 про необхідність з`явитися 11.06.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач не прибув у строк, визначений у повістці, без поважних причин. 30 липня 2025 року під час дії особливого періоду, військового стану та мобілізації, до ІНФОРМАЦІЯ_3 прибув військовозобов`язаний ОСОБА_1 , 1985 року народження. Перевіркою було встановлено, що відповідно до п. 30, п. 30-1, п. 30-2, п. 30-3 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період» затвердженого постановою КМУ №560 від 16.05.2024, за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів було згенеровано повістку №3708692 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 11.06.202 року 14:00 годині. Зазначена повістка була направлена адресату ОСОБА_1 листом АТ «УКРПОШТА» за його місцем проживання, зазначеним в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів АДРЕСА_1 . Конверт з повісткою повернувся без вручення з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Отже відповідно до вимог ч. 2 п. 41 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період» вважається, що повістка була належним чином вручена ОСОБА_1 . Не зважаючи на вказані обставини, ОСОБА_1 у зазначений у повістці час до ІНФОРМАЦІЯ_3 не прибув, а прибув лише 30.07.2025. Своїми діями останній порушив вимоги п. 1, ч. 3, ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. 30.07.2025 ОСОБА_1 було подано до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву (вх. 9745 від 30.07.2025) про визнання правопорушення, згідно якої він не оспорює правопорушення, згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутністю. ОСОБА_1 було ознайомлено зі змістом ст. 258, 277, 279-9, 283, 300 КУпАП, роз`яснено їх зміст, у тому числі щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 31.07.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 було розглянуто матеріали адміністративної справи та винесено постанову №R9876 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУПаП. На громадянина ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17000,00 грн. Копію постанови було вручено ОСОБА_1 та додатково направлено ОСОБА_1 через застосунок Резерв+. Твердження позивача щодо психологічного тиску на нього, нероз`яснення йому наслідків подання заяви про визнання адміністративного правопорушення є безпідставними, надуманими та направленими на уникнення адміністративної відповідальності. Вважає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності, за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а постанова по справі про адміністративне правопорушення №R9876 від 31.07.2025 винесена в межах повноважень та відповідно до норм чинного законодавства.

В судове засідання позивач та його представник не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає.

В судове засідання представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не надав, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 229 КАС України, у разі розгляду адміністративної справи за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, що затверджений Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі по тексту Закон № 3543-XII).

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно із частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістка керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Відповідно до абзацу 7 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до абзацу 12 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Відповідно до частини першої пункту 2 Додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з частиною першою статті 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини третьої статті 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за яке позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, у спірному випадку полягає у неявці за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, це правопорушення є одноактним, вичерпується фактом неприбуття до певного місця у визначені дату та час.

Диспозиція статті носить бланкетний характер, тобто охоронюваних законом правил поведінки вона не встановлює, а спрямовує до інших актів законодавства, котрі визначають відповідні правила, за порушення яких існує заборона.

Отже, у кожному конкретному випадку повинно бути встановлено, які саме правила військового обліку, встановлені конкретними нормативно-правовими актами порушено особами, які є призовниками, військовозобовязаними, резервістами.

З аналізу вищезазначених правових норм у контексті спірних правовідносин слідує, що для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність поважних причин неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці.

Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ч. 1-3 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Судом встановлено, що 31.07.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову №R9876, з якої вбачається, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за повіткою до ТЦК та СП, встановлений абзацом сьомим частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_1 у провину ставиться неявка до ІНФОРМАЦІЯ_3 за викликом по повістці.

Згідно із частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Відповідно до абзацу 7 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до частини першої пункту 2 Додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність поважних причин неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці.

Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок № 560), який, зокрема, визначає, порядок оповіщення та прибуття резервістів та військовозобов`язаних під час мобілізації.

Відповідно до пункту 30 Порядку № 560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

Згідно з пунктом 30-1 Порядку № 560, кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код).

QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням.

Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.

Судом встановлено, що 01.06.2025 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів на ім`я позивача сформовано повістку № 3708692, відповідно якої останній мав обов`язок з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 11.06.2025 о 14:00 год.

Пунктом 30-3 Порядку № 560 визначено, що у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.

В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.

З матеріалів справи вбачається, що вказана повістка направлена на адресу позивача: АДРЕСА_1 , засобами поштового зв`язку «Укрпошта», на підтвердження чого відповідачем надані: копія повістки для уточнення даних 3708692 від 01.06.2025, копія опису вкладення до рекомендованого листа Форма 107П.

Натомість, окрім вказаного, відповідачем не надано суду копії: конверту Укрпошти з поштовим відправленням № 0610257121499, довідки Ф.20, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплати поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу Ф.119.

Відповідно до п. 34 Порядку № 560, повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Згідно з п. 41 Порядку № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Проаналізувавши п. 41 Порядку № 560 в контексті обставин цієї справи, суд зазначає, що оскільки повістку № 3708692 надіслано позивачу засобами поштового зв`язку, належним підтвердженням оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 затверджено Правила надання послуг поштового зв`язку (надалі за текстом – Правила № 270).

Згідно з пунктом 82 Правил № 270, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Отже визначено порядок вручення рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», а саме такий лист доставляється за зазначеною адресою та вручаються особисто адресату (одержувачу).

У випадку відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою Уряд України регламентував порядок дії поштового оператора, а саме: працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Тобто, працівник поштового оператора зобов`язаний проінформувати адресата у визначений спосіб про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

І лише у разі, якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

В свою чергу, суду не надано доказів про дату надходження поштового відправлення до відділення поштового зв`язку «Укрпошта». Самостійно перевірити вказану інформації щодо трекінгу за номером поштового відправлення 0610257121499, суд позбавлений можливості, оскільки на сайті Укрпошти інформація про поштове відправлення 0610257121499 відсутня за минуванням строків її зберігання.

Крім того, у зв`язку з ненаданням суду довідки Ф.20, суд також позбавлений можливості встановити дату повернення поштового відправлення № 0610257121499.

Встановленим також спростовуються доводи відповідача з приводу наявності вказаних документів та підтвердження належності оповіщення ОСОБА_1 про обізнаність наявності повістки з відміткою «ТЦК».

Отже, суду не надано доказів того, що поштовий оператор дотримався вимог п. 82 Правил № 270.

Крім того, матеріалами справи не встановлено, чи здійснив працівник поштового оператора дії, направлені на інформування позивача за наявним номером телефону та чи вклав до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Доказів зворотнього відповідачем не надано.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Відповідач мав перевірити, чи поінформовано поштовим оператором позивача про надходження поштового відправлення № 0610257121499, якщо так, то з`ясувати у який спосіб та чи сплили три робочі дні з дня такого інформування позивача.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов`язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.

Таким чином, повістка безпосередньо ОСОБА_1 вручена не була, докази повідомлення позивача за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» в матеріалах справи відсутні.

Відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов`язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов`язку.

Отже, суд вважає, що відповідач дійшов помилкового висновку про те, що позивача було належно оповіщено про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме про необхідність з`явитися 11.06.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки вказане не доведено наявними в матеріалах справи доказами.

Оцінюючи оскаржене рішення на відповідність вимогам ст. 2 КАС України, суд вважає, що відповідач прийшов передчасного висновку щодо визнання винуватості позивача у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки не враховано необізнаність позивача з фактом направлення йому повістки.

Суд не бере до уваги доводи позивача щодо нескладення протоколу про адміністративне правопорушення та нероз`яснення позивачу його прав, враховуючи те, що оскаржувана постанова прийнята відповідно до ст. 279-9 КУпАП, а тому протокол про адміністративне правопорушення не складається та постанова приймається без участі особи.

Суд враховує наявність заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст. 279-9 КУпАП, однак вважає, що встановлення лише ознак об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення без встановлення вини особи у його вчиненні не свідчить про наявність складу адміністративного правопорушення.

У постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі №285/1535/15 міститься правовий висновок про те, що адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Крім того, чинним законодавством України не заборонено оскарження постанови ТЦК у суді після визнання вини в порядку ст. 279-9 КУпАП.

Частина 2 статті 77 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 не довів правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, що є підставою для скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, КАС України надає суду право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення, втім не наділяє місцеві загальні суди повноваженнями визнавати постанови протиправними.

За таких обставин, беручи до уваги відсутність належних доказів щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова №R9876 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 31.07.2025 має бути скасована, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, необхідно стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в сумі 605 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст. 72, 75, 76, 77, 139, 241, 268, 269, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце знаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ – НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № R9876 від 31.07.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження по справі закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце знаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ – НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

У задоволенні решти вимог позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Г.І.Смокіна