Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №489/1313/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/1313/26

Провадження № 2/489/1378/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

16 квітня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судового засідання Бородіною В.Ю.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру та зміну способу стягнення аліментів,

встановив:

В лютому 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила збільшити розмір аліментів шляхом зміни способу їх стягнення з відповідача на її користь, визначений рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03.03.2010 у цивільній справі № 2-2141/2010 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми в розмірі 400,00 грн. на частку від заробітку (доходу) в розмірі частини від усіх видів доходу (заробітку), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дочкою повноліття, з дня набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалась на те, що вона та відповідач є батьками неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03.03.2010 з відповідача на користь позивача на утримання дочки ОСОБА_5 стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 400,00 грн. щомісячно до досягнення нею повноліття. З часу призначення аліментів відповідач вказане рішення не виконував. Внаслідок чого згідно з розрахунком заборгованості по сплаті аліментів відповідач має заборгованість станом на 31.12.2025 в розмірі 164 551,64 грн. Відповідно до рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 17.04.2013 відповідача позбавлено батьківських прав відносно дочки ОСОБА_4 . ОСОБА_1 посилається на те, що станом на день звернення до суду з даним позовом розмір аліментів 400,00 грн. на місяць на утримання дитини є недостатнім, оскільки з часу ухвалення рішення витрати на утримання дочки значно зросли. Відповідач офіційно працевлаштований, проходить військову службу в ЗСУ, має стабільний дохід, інших утриманців, окрім дочки ОСОБА_5 , не має. Через перелічені обставини позивач ОСОБА_1 вважає доцільним та обґрунтованим збільшення розміру та зміну способу стягнення аліментів.

Згідно ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 23.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, повідомлена судом про розгляд справи належним чином. Від неї 09.04.2026 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, повідомлявся судом про розгляд справи належним чином. Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви та доданих до неї документів, та додатково шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-порталі “Судова влада”, оскільки у справі є докази про те, що відповідач ОСОБА_2 має статус особи, яка зникла безвісти. Направлена на його адресу судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.

Відповідач двічі у судове засідання не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_6 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі. Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу від 27.06.2013 шлюб між сторонами було розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_6 змінила прізвище на « ОСОБА_7 ».(а.с. 6).

Від спільного проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 мають неповнолітню дочку – ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції від 18.09.2013, прізвище ОСОБА_10 змінено на « ОСОБА_7 » (а.с. 5).

Між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 було зареєстровано шлюб від 25.01.2023, після реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище на « ОСОБА_1 » (а.с. 7).

Згідно виконавчого листа Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29.03.2010 по справі № 2-2141/2010, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_13 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 400,00 грн. щомісячно, починаючи з 26.01.2010 і до досягнення повноліття дитини (а.с. 8).

Вказаний виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні у Заводському відділі Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

17.04.2013 Заводським районним судом м. Миколаєва ухвалено рішення по справі № 1412/11257/12, відповідно до якого ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 .

Згідно розрахунку Заводського відділу ДВС у м. Миколаєві ОМУМЮУ станом на 31.12.2025 заборгованість ОСОБА_2 по аліментам на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_5 складає 164 551.64 грн. (а.с. 16-18).

Відповідно до повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.10.2025 та витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, встановлено, що солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зник безвісти 09.10.2025 року, виконуючи бойове завдання (а.с. 12, 13-14).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що з часу стягнення з відповідача аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 сума аліментів на утримання дитини в розмірі 400,00 грн. щомісячно суперечить інтересам дитини, цієї суми недостатньо для утримання дочки, забезпечення її потреб.

Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У відповідності до частини другої статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Приписами статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дітей і проживання батьків окремо від них не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дітей.

Відповідно до статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зі змінами, внесеними Протоколом № 11) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебуванні в шлюбі та у випадку його розірвання.

Статтею 150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Виходячи з вищенаведеного, сторони мають рівні права та обов`язки по утриманні та матеріальному забезпеченні дітей, а отже як позивач, так і відповідач зобов`язані утримувати своїх дітей.

Частина 2 статті 51 Конституції України визначає обов`язок батьків утримувати своїх дітей. Цей же обов`язок закріплено в статті 180 СК України, за якоюна батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з частиною 1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абзац 2 частини 3 статті 181 СК України).

За положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей, зокрема статті 182, 183, 184 СК України, саме про таке застосування цих норм сімейного права визначається у постанові Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд зобов`язаний врахувати всі обставини, зазначені в частині першій статті 182 СК України: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

За положеннями частини 2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З огляду на встановлені обставини та надані докази, суд виходить з інтересів та потреб дитини, враховує, що відповідач є працездатною особою, що здатна забезпечувати належний рівень утримання, як себе, так і неповнолітньої дитини, отримує заробітну плату (грошове утримання), відомості про інших утриманців відсутні.

Ті обставини, що з віком потреби дітей зростають, що, в свою чергу, тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживає донька, на її утримання, на забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку, є загальновідомими та не потребують доказування.

Суд визнає, що змінилися потреби в коштах для утримання і розвитку дитини, тому виникли дійсні підстави для вимоги до платника аліментів про зміну способу їх стягнення та, відповідно, збільшення їх розміру.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про збільшення розміру та зміну способу стягнення аліментів обґрунтовані та підлягають задоволенню.

При цьому суд враховує, що відповідач ОСОБА_2 має статус особи, яка зникла безвісти. Між тим, надаючи перевагу найкращим інтересам дитини, з метою забезпечення її потреб та захисту її прав на належне утримання з боку батька, приймаючи до уваги, що розмір аліментів, стягнутий раніше, не забезпечує реальних потреб дитини станом на теперішній час, враховуючи, що відповідач регулярно отримує грошове забезпечення, оскільки є військовослужбовцем, - суд вважає за можливе розглянути вказану справу за відсутності відповідача та задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру та зміну способу стягнення аліментів – задовольнити.

Змінити розмір та спосіб стягнення аліментів, які були стягнуті з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_13 за рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03.03.2010 по цивільній справі № 2-2141/2010.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання даним рішенням суду законної сили до повноліття дитини.

Відкликати виконавчий лист, виданий Ленінським районним судом м. Миколаєва 29.03.2010 по цивільній справі № 2-2141/2010, після набрання даним рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , 224, 225, 226, 227;

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 16.04.2026.

Суддя Г.А. Микульшина