Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №629/2677/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/2677/26

Номер провадження 3/629/624/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2026 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Ткаченко Н.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Лозівського РВП ГУНП в Харківській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

якому відповідно до ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП роз`яснені права,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.2, ст.126 ч.5, ст. 121 ч. 4 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

25.03.2026 року о 20-10 год. в с. Українське, провулок Дністерський б.7а, Лозівського району Харківської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2105, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в якого був порушений режим зовнішніх світлових приладів, а саме: не горів лівий задній боковий ліхтар в темну пору року.

Крім того, 25.03.2026 року о 20-10 год. в с. Українське, провулок Дністерський б.7а, Лозівського району Харківської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2105, реєстраційний номер НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року.

Правопорушник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та день розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.

У п.41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/02) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.

Зважаючи на викладені обставини, оскільки ОСОБА_1 був своєчасно сповіщений про час і місце розгляду справи, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, його поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи. Проте, відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Відтак, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст.1, 245 КУпАП, та своєчасному розгляду справи в межах строків, які передбачені ст.38 КУпАП.

Відповідно до п. 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно ч. ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень передбачених ст.ст. ст.126 ч.5, ст. 121 ч. 4 КУпАП підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД №914548 від 25.03.2026 року, серії 1ЕПР №624210 від 25.03.2026 року; копією постановами про накладення адміністративного стягнення серії ББА №636478 від 25.03.2026 року за ст.126 ч.1 КУпАП та серії ЕНА №914548 від 25.03.2026 року за ч.4 ст.121 КУпАП; довідками начальника САП Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, згідно якого ОСОБА_1 протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП ,відеозаписом з місця подій від 25.03.2026 року.

Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою.

Що стосується адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч. 2 КУпАП, то судом встановлено наступне.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серіїї ЕПР № 624205, 25.03.2026 року о 20-10 год. в с. Українське, провулок Дністерський б.7а, , Лозівського району Харківської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2105, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей не реагують на світло, блідість шкіри, сповільненість реакції. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу в медичному закладі водій відмовився.

У відповідності до роз`яснень, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясувати всі обставини, перелічені в ст.247,280 КУпАП, надати оцінку не тільки тим доказам, які доводять винуватість, але й оцінити доводи та докази, які виправдовують особу.

Частина 2 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, повторне протягом року.

Відповідно до вимог ст.ст. 251 та 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, з подальшими змінами, встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд також зазначає, що положення, які регламентують порядок проходження огляду на стан сп`яніння закріплені в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МОЗ09.11.2015№ 1452/735 (далі Інструкція).

Так, пункт 2 Інструкції визначає, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 розділу І Інструкції).

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п. 4 розділу І Інструкції).

Пунктами 1, 5, 10 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 визначено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Відповідно до п. 8, 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Пунктом 9 розділу ІІ Інструкції закріплено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

З переглянутого відеозапису подій з нагрудної відеокамери працівників патрульної поліції, долученого до матеріалів справи, встановлено, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , під час бесіди з яким, прцівник поліції повідомив, що вбачає у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, нащо останній повідомив, що він не знаходиться в стані алкогольного сп`яніння та готовий продути Драгер. Після чого працівник поліції зазначив, що вбачає ознаки наркотичного сп`яніння і запропонував пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладу, нащо ОСОБА_1 повідомив, що він не вживає наркотичні засоби і погоджується пройти огляд в медичному закладі, якщо його після огляду привезуть назад до машини. Працівник поліції повідомив, що доставлять тільки до медичного закладу. ОСОБА_1 повідомив, що в нього не має коштів і він не має можливості добратися назад, тому він відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння.

Тобто, з викладеного вбачається, що ОСОБА_1 фактично був вимушений відмовитися від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки після проведення огляду він не мав реальної можливості повернутися назад та дістатися до місця свого мешкання: АДРЕСА_1 . Оскільки, як убачається з матеріалів справи, працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що можуть забезпечити лише його доставлення до закладу охорони здоров`я для проходження огляду, водночас повернення з такого закладу до місця зупинки транспортного засобу або до місця проживання він повинен буде здійснювати самостійно.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 зупинили о 20.10 год. 25.03.2026, в с. Українське, провулок Дністерський б.7а, Лозівського району Харківської області. Найближчий заклад охорони здоров`я, в якому повинні були оглянути ОСОБА_1 знаходиться в м. Лозова , що об`єктивно ускладнює можливість самостійного повернення, особливо у вечірній час.

За таких умов ОСОБА_1 опинився перед фактичним вибором: або погодитися на огляд і залишитися у нічний час у незнайомій місцевості без можливості повернення додому, або відмовитися від огляду з огляду на відсутність гарантій безпечного та реального повернення.

Отже, з досліджених судом матеріалів справи та переглянутого відеозапису встановлено, що працівники поліції спочатку зазначили про наявність у ОСОБА_2 ознак алкогольного сп`яніння, однак коли він сказав, що готовий пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою технічного засобу «Drager», працівник поліції вказав на наявність у нього вже ознак наркотичного сп`яніння. Така зміна підстав для підозри у перебуванні особи у стані сп`яніння, а також послідовність дій працівників поліції, викликають у суду обґрунтовані сумніви, як щодо фактичного перебування ОСОБА_1 у стані сп`яніння, так і щодо дотримання працівниками поліції процедури проведення огляду на стан сп`яніння закріпленої в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МОЗ09.11.2015№ 1452/735.

Крім того, суд вважає, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду була зумовлена не ухиленням від перевірки на стан сп`яніння, а виключно через об`єктивні обставини, а саме через відсутність належних умов для її проходження, зокрема відсутністю забезпечення його повернення після огляду, що свідчить про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною першою статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно роз`яснень, які містяться в ч.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996р. за №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Таким чином, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

При таких обставинах, враховуючи те, що вина особи не була доведена належними доказами, та поза розумним сумнівом, провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

З огляду на викладене, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.5 ст.126 КУПАП тобто вчинення керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортними засобами, повторно протягом року, та за ч. 4 ст. 121 КУПАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів

При накладенні адміністративного стягнення у відношенні ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Згідно ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи викладене, характер і обставини скоєного правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини що обтяжують та пом`якшують покарання, той факт, що правопорушенням не заподіяно значної матеріальної шкоди, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі передбаченому межами санкції статті КУпАП встановленої за більш серйозне правопорушення.

Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.24, 36, 121, 126, 130, 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Справу №629/2675/26, провадження №3/629/622/26 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.2 КУпАП, справу №629/2676/26, провадження №3/629/623/26 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.121 ч.4 КУпАП та справу №629/2677/26, провадження №3/629/624/26 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.5 КУпАП, відносно ОСОБА_1 об`єднати в одне провадження, присвоївши справі єдиний номер №629/2677/26, провадження №3/629/624/26.

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 121 ч. 4, ст.126 ч.5 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу, (реквізити для сплати - ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ)37874947, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), р/рUA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 за ст.130 ч.2 КУпАП – закрити, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці.

На постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана апеляційна скарга в Харківський апеляційний суд через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Наталія ТКАЧЕНКО