Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №642/550/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Справа № 642/550/26

Провадження № 3/642/289/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2026 року м. Харків

Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Вікторов В.В., розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності, який надійшов до суду з Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.5 ст.126 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

24 січня 2026 року о 17 год. 07 хв., ОСОБА_1 керував транспортним засобом «DAEWOO SENS», д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Полтавський Шлях, 140 в м. Харкові, будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинене повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.1(а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст.126 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 126 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник- адвокат Власенко В.І. не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, шляхом доставки SMS-повідомлення, а також шляхом направлення судової повістки за адресою проживання ОСОБА_1 . При цьому ОСОБА_1 про причини неявки суд не повідомив, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

12.02.2026 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Власенко В.І. через систему «Електронний суд» подав додаткові письмові пояснення по справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП в яких заперечував проти складеного протоколу відносно ОСОБА_1 , оскільки його було складено безпідставно та протиправно, з порушенням вимог закону, що унеможливлює притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Вважає, що провадження у справі підлягає закриттю з огляду на відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Зокрема, у провадженні Валківського районного суду Харківської області перебувала справа № 615/2378/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Валківського районного суду Харківської області від 28 жовтня 2025 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Разом із тим, ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Про існування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 дізнався лише на початку 2026 року під час зупинки транспортного засобу. Лише з моменту фактичного ознайомлення з матеріалами справи стороні захисту стало відомо про зміст постанови суду, її мотивувальну частину та докази, покладені в основу рішення. До цього часу ОСОБА_1 був об`єктивно позбавлений можливості реалізувати право на апеляційне оскарження. У зв`язку з викладеним 09.02.2026 року до Харківського апеляційного суду було подано апеляційну скаргу на постанову Валківського районного суду Харківської області від 28.10.2025 року. Таким чином, на момент складання протоколу за ч. 5 ст. 126 КУпАП постанова за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не була доведена до відома особи належним чином і перебувала на перегляді в апеляційному суді. Відтак, у діях ОСОБА_1 відсутня одна з обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП — юридично встановлена повторність, що є підставою для закриття провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Таким чином, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, внаслідок чого провадження по справі слід закрити.

При розгляді справ про адміністративні правопорушення суд керується виключно вимогами КУпАП та іншими Законами України про адмінправопорушення для забезпечення виконання завдання законодавства про адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 126 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

При цьому рішенням ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 визначено, що в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та його захисник неодноразово викликалися до суду для участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Виходячи з правових норм ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, суд дійшов висновку, що неявка до суду ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Власенка В.І. направлена на затягування розгляду справи, з метою уникнення адміністративної відповідальності у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

З метою забезпечення розумних строків розгляду, враховуючи що, позиція захисника викладена у додаткових письмових поясненнях, судом вжито всіх заходів, щодо забезпечення ОСОБА_1 можливості приймати участь у судовому засіданні, однак він не скористався зазначеним правом та суд про причини своєї неявки не повідомив, будь-яких заяв, клопотань від нього не надходило, суд, виходячи з положень статей 268, 271 КУпАП, дійшов висновку про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Власенко В.І.

На думку суду неодноразова неявка особи, що притягається до адміністративної відповідальності до суду, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).

Суд, дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, встановив наступне.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.2.1.а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 4 статті 126 КУпАП встановлено, що керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Одночасно з цим, ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП).

Тобто елементами об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП, є вчинення саме повторно протягом року одного з діянь, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, передбачає усвідомлення правопорушником того, що він повторно, після притягнення його до адміністративної відповідальності, протягом року вчиняє аналогічне правопорушення (керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами).

Частиною 10 статті 15 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №574500 від 24.01.2026 року, складеним уповноваженою особою, в якому викладені обставини вчиненого правопорушення; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6397731 від 23.12.2025 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, з накладенням на нього стягнення у виді штрафу, що свідчить про повторність вчинення протягом року правопорушення передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП; довідкою старшого інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП Демченко В. про повторність вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_1 ; копією постанови Валківського районного суду Харківської області від 28.10.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП; рапортом поліцейського взводу 2 роти 3 батальйону 2 УПП в Харківській області ДПП Панченко О.М. від 24.01.2026; відеозаписом, долученим до матеріалів справи, з якого вбачається, що працівниками поліції під час перевірки документів, було встановлено, що ОСОБА_1 був позбавлений права керування та повідомили, що стосовно нього буде складено протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Довідкою старшого інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП Демченко В. про те, що згідно облікових даних ІПНП ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серія НОМЕР_3 від 21.03.2023.

Вищевказані докази суд знаходить належними та допустимими, а доводи захисника ОСОБА_1 – адвоката Власенко В.І. такими, що повністю спростовуються матеріалами справи.

Так, відповідно до копії постанови Харківського апеляційного суду від 19.03.2026 апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 – адвоката Власенко В.І. залишена без задоволення. Постанова Валківського районного суду Харківської області від 28.10.2025 – залишена без змін.

Отже, обрана стороною захист версія подій, не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду, суддя вважає її певною реалізацією права на захист.

Вище перелічені докази узгоджуються між собою, підстав для сумнівів у їх достовірності суд не вбачає, що в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.

З урахуванням вищевикладених обставин і, врахувавши досліджені по справі докази, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП

Матеріали справи не містять доказів порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, протокол складений в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст. ст. 256, 266 КУпАП, та положень «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за №1408/27853 (з внесеними змінами).

Таким чином, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність.

За таких обставин, суд вважає справедливим та достатнім для виховання ОСОБА_1 з метою запобігання вчинення ним нових правопорушень накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Разом з цим, додаткове стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу судом не може бути застосоване, оскільки ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу «DAEWOO SENS», д.н.з. НОМЕР_2 .

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з особи, на яку накладено адміністративне стягнення слід стягнути судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст.23, 33, 34, 40-1, ч.5 ст.126, 251, 283-284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 грн. (сорок тисяч вісімсот гривень) 00 коп. (отримувач коштів ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA168999980313020149000020001, код 21081300, ЄДРПОУ 37874947) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови ні пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу: за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу 81600,00грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001, код 22030106, ЄДРПОУ 37993783).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя В.В. Вікторов