Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №555/459/26 — Березнівський районний суд Рівненської області

Суд: Березнівський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 14 квітня 2026 р.

Справа: №555/459/26

Суддя: Собчук А. Ю.

Справа № 555/459/26

Номер провадження 2/555/589/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" квітня 2026 р. м.Березне

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Собчука А.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Оксенюк Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Березне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позов мотивовано тим, що 12 серпня 2016 року сторони уклали шлюб у відділі РАЦС Мозирського райвиконкому Гомельської області Республіки Білорусь, про що у книзі реєстрації актів цивільного стану зроблено запис № 495.

Від спільного подружнього життя у сторін по справі є діти: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачка зазначила, що з 2020 року подружні стосунки істотно погіршилися, з жовтня 2022 року сторони спільно не проживають, спільного господарства не ведуть, взаєморозуміння між ними відсутнє, а подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам та інтересам дітей.

У судовому засіданні 31.03.2026 позивачка ОСОБА_1 та її представник, адвокат Захарчук М.І. позов підтримали повністю, просили його задовольнити, надали пояснення, які за своїм змістом відповідають обставинам і доводам, наведеним у позовній заяві. У подальшому представник позивачки подав заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивачки, у якій позовні вимоги підтримав повністю та зазначив, що сторона позивача не заперечує щодо ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином. Відзив на позов не подав.

Згідно з наданою на запит суду інформацією, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованим/знятим з реєстрації у відповідному реєстрі не значиться. З матеріалів справи вбачається, що останнє відоме місце його проживання — АДРЕСА_1 , однак актуальна реєстрація місця проживання відсутня.

Судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи: на адресу його місця проживання було направлено рекомендоване поштове відправлення із судовою повісткою про день, час та місце судового засідання, а також розміщено оголошення про виклик відповідача в судове засідання на офіційному вебсайті «Судова влада України».

Суд, виконуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, ухвалив провести заочний розгляд справи.

При цьому відсутність відзиву на позов із запереченнями відповідача суд не розцінює як визнання позовних вимог, оскільки подання заперечень на позов є правом, а не обов`язком відповідача і не звільняє позивача від доведення обставин, на які він посилається, як це передбачено ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою

України, що підтверджується копією паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , запис 19950416-01668.

Її зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , однак фактично вона проживає за адресою:

АДРЕСА_1 .

Згідно з перекладеним українською мовою свідоцтвом про реєстрацію шлюбу, посвідченим нотаріально, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб 12.08.2016 у відділі РАЦС Мозирського райвиконкому Гомельської області Республіки Білорусь, актовий запис № 495.

Від спільного подружнього життя у сторін по справі є діти: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження, перекладених українською мовою. Також долучено довідки про реєстрацію дітей громадянами України.

Судом установлено, що подружні стосунки між сторонами фактично припинені: сторони тривалий час спільно не проживають, спільного господарства не ведуть, сімейні відносини не підтримують, шлюб носить формальний характер, а примирення між ними є неможливим. Ці обставини узгоджуються зі змістом позовної заяви, поясненнями сторони позивача та відсутністю будь-яких заперечень з боку відповідача.

Оскільки у справі наявний іноземний елемент, суд враховує положення Закону України «Про міжнародне приватне право». Спір стосується шлюбу, укладеного за межами України, між громадянкою України та громадянином Республіки Білорусь, а тому підлягають оцінці питання підсудності та застосовного права.

Закон України № 2783-IX від 01.12.2022 зупинив дію та передбачив вихід України з Мінської конвенції 1993 року і Протоколу до неї у відносинах, зокрема, з Республікою Білорусь.

Відповідно до статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати справи з іноземним елементом у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, зокрема, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти.

Оскільки позивачка проживає на території України та на її утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей, справа правомірно розглядається Березнівським районним судом Рівненської області.

За статтями 60 та 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу та його припинення визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

З урахуванням того, що позивачка ОСОБА_1 є громадянкою України, проживає в Україні, саме в Україні проживають та виховуються діти сторін, а шлюбні відносини фактично припинені, суд вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню законодавство України.

Відповідно до частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Згідно зі статтею 55 СК України дружина і чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби та взаємодопомоги.

Частини третя і четверта статті 56 СК України передбачають право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу.

Статті 104, 105, 110, 112 СК України передбачають припинення шлюбу внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя та обов`язок суду постановити рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них або інтересам дітей, що мають істотне значення.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 роз`яснено, що при вирішенні спорів про розірвання шлюбу суд повинен уникати формалізму, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, враховувати наявність дітей та інші істотні обставини життя подружжя.

Оцінивши всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що подальше спільне життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є неможливим, шлюбні відносини між ними фактично припинені, шлюб існує формально, а його збереження суперечить інтересам позивачки. За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Інших фактичних даних, які мають значення для справи, немає.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263–265, 280–282, 289, 354 ЦПК України, статтями 24, 55, 56, 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, статтями 16, 58, 60, 63, 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу — задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 12 серпня 2016 року відділом РАЦС Мозирського райвиконкому Гомельської області Республіки Білорусь, про що в книзі реєстрації актів цивільного стану зроблено актовий запис № 495 від 12.08.2016р.

Заочне рішення може бути переглянуте Березнівським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ; зареєстрованим/знятим з реєстрації не значиться.

Суддя А.Ю. Собчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua