Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №152/71/26 — Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/71/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 квітня 2026 року м. Шаргород

Суддя Шаргородського районного суду Вінницької області Войнаровський І.В.

розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,не працюючого,

- за 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

у с т а н о в и в:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 29 грудня 2025 року серії ВАД №031977, 29 грудня 2025 року близько 00 години 50 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи з ознаками сп`яніння у громадському місці, а саме в м. Шаргород по вул. Героїв Майдану, на АЗС «ЛОН» висловлювався нецензурною лайкою перехожим, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 29 грудня 2025 року серії ВАД 031939, 29 грудня 2025 року близько 00 години 58 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи в м. Шаргород по вул. Героїв Майдану, на АЗС «ЛОН» з явними ознаками алкогольного сп`яніння образливо чіплявся до громадян, на законну вимогу поліцейського СРПП ВП №2 Жмеринського РВП старшого сержанта поліції Бабія О.В. припинити адміністративне правопорушення не відреагував, висловлювався в грубій формі на адресу поліцейських, погрожував їм фізичною розправою.

Протоколи про адміністративні правопорушення надійшли до Шаргородського районного суду Вінницької області 22 січня 2026 року і призначені до розгляду одночасно.

Тому, відповідно до вимог ст. 36 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 №152/71/26 (провадження 3/152/33/26) за ст. 173 КУпАП та №152/72/26 (провадження 3/152/34/26) за ст. 185 КУпАП, підлягають об`єднанню в одне провадження та відповідно до пункту 6 Розділу ІІІ, інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814, відповідно до якого, у разі об`єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.

На підставі вищевикладеного, вважаю, що справи відносно ОСОБА_1 слід об`єднати в одне провадження №152/71/26 (провадження 3/152/33/26).

В судове засідання адвокат Онопрієнко З.В. та особа, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

16 квітня 2026 року від адвоката Онопрієнко З.В. до суду надійшли клопотання про закриття провадження по справі, в яких вона вказує, що ОСОБА_1 вчинив ймовірні адміністративні правопорушення, які мали місце 29 грудня 2025 року. З моменту, коли відбулися правопорушення, минуло більше трьох місяців, а тому просить закрити провадження у справах №152/71/26 та 152/72/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 та ст. 185 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справ про адміністративні правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Закриваючи провадження у справах, просить не встановлювати вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП встановлено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

З огляду на те, що з дня вчинення правопорушень минуло три місяці, правопорушення, передбачені ст. 173 та ст. 185 КУпАП за своєю суттю не є триваючими, а законом не передбачено зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про необхідність закриття провадження у цій справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з закінченням на момент провадження в справі строків, передбачених ст. 38 КУпАП України.

Суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

При цьому, Кодекс України про адміністративні правопорушення чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Ця норма є імперативною і не передбачає обов`язку суду визначати питання вини чи невинуватості особи, оскільки по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.

Вказана норма закону є прямою процесуальною перешкодою для будь-якого провадження у справах, де закінчився строк давності. Ця норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо обов`язкового встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, підтвердження чи спростування вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

У даному випадку поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями і прийняття таких рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За правилами ст. 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.

Отже, наявність або відсутність вини встановлюється лише під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення, якщо на час розгляду справи не закінчився строк давності.

Таким чином, вина особи, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається за строком давності.

Аналогічна позиція узагальнена науково-консультативним висновком Вищого адміністративного суду України щодо встановлення вини особи під час закриття провадження про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, під час закриття провадження у справах про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, вина особи не встановлюється. Поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАПрішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.

Згідно із пунктом 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП України.

На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 38, ст. 173, ст. 185, ст. 247, п. 7 ст. 247, статтями 283, 284 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

Об`єднати в одне провадження справи №152/71/26 (провадження 3/152/33/26) та №152/72/26 (провадження 3/152/34/25) відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 та ст. 185 КУпАП та присвоїти об`єднаній справі №152/71/26 (провадження 3/152/33/26).

Провадження в справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ст. 185 КУпАП на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП закрити у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 КУпАП, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 КУпАП.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим.

Скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя І.В. Войнаровський