Вирок від 14 квітня 2026 р. у справі №643/20107/19 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 15.04.2026Справа № 643/20107/19

Провадження № 1-кп/554/526/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«15» квітня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12019220470005572 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, одруженої, непрацюючої, маючої на утриманні трьох неповнолітніх дітей, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченої – ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченої – адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

І. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ ВИЗНАНЕ СУДОМ ДОВЕДЕНИМ

14.10.2019 року, з 21 години 00 хвилин по 15.10.2019 року 09 години 00 хвилин, ОСОБА_3 , знаходячись в приміщенні спільної кухні квартири АДРЕСА_2 , вживаючи спиртні напої разом зі своїм сусідом ОСОБА_6 , в період часу з 08 години 00 хвилин до 09 години 00 хвилин, 15.10.2019, перебуваючи в стані сильного алкогольного сп?яніння, вступила з ОСОБА_6 у словесний конфлікт, що виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин під впливом вживання алкогольних напоїв. В ході конфлікту ОСОБА_6 штовхнув ОСОБА_3 , через що вона вдарилася животом об пройму дверей, перебуваючи на останніх строках вагітності. ОСОБА_3 , відчувши сильне емоційне занепокоєння та обурення через можливу загрозу для своєї ще ненародженої дитини, перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, діючи з мотивів раптово виниклих неприязних відносин з потерпілим під впливом вживання алкогольних напоїв та конфлікту, з метою реалізації прямого злочинного умислу спрямованого на заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх протиправних дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді ушкодження здоров?я потерпілого і бажаючи їх настання, схопила кухонний ніж, що лежав поряд на столі у приміщенні кухні, і нанесла ОСОБА_6 один удар кухонним ножем у черевну порожнину. Згодом потерпілого ОСОБА_6 з ножовим пораненням у черевну порожнину доставили до КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова», де йому була надана своєчасна, кваліфікована медична допомога та збережено життя.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №12-14/711-А/19 від 11.11.2019 внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 , спрямованих на умисне протиправне заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, ОСОБА_6 спричинено колото-різане поранення передньої черевної стінки у верхній третині по середній лінії, проникаюче у черевну порожнину з наскрізним пораненням 4-го сегменту печінки та внутрішньочеревним крововиливом (1500 мл), яке за ступенем тяжкості, відповідно до п.2.1.1 «а», п.2.1.2, п.2.1.3 «к.о» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995, належить до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя.

ІІ. ПРАВОВА КВАЛІФІКАЦІЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ОБВИНУВАЧЕНОЇ

Обвинувачена ОСОБА_3 в судовому засіданні провину у скоєному правопорушенні за ч.1 ч ст. 121 КК України визнала у повному обсязі, фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті повністю підтвердила, кваліфікацію кримінального правопорушення не оспорює. Суду пояснила, що в 2019 році вони жили за адресою: АДРЕСА_1 . Це була трикімнатна квартира, де проживали: в першій кімнаті ОСОБА_6 з ОСОБА_7 (на той час ОСОБА_8 ), в другій - вона з колишнім чоловіком та дітьми, а в третій – ОСОБА_9 , кухня була спільна. 14.10.2019 ввечері вона запропонувала ОСОБА_6 попити разом пиво на спільній кухні. В той час вона була вагітна, десь на 7-му місяці. Під ранок наступного дня до них приєдналася ОСОБА_9 , проте вона займалася своїми справами, щось готувала. В якийсь момент ОСОБА_6 почав її повчати, розповідати, що вона начебто неправильно виховує дітей, почав говорити погані речі про її доньку. Між ними виникла сварка. В цей час ОСОБА_10 її штовхнув, в результаті чого вона вдарилася животом о стіну. Вона дуже злякалась за дитину, тому в неї спрацював материнський інстинкт, побачивши на столі ніж, вона його схопила і вдарила ним ОСОБА_6 в живіт. Відразу усвідомивши, що скоїла, злякалася, почала плакати, просити вибачення, покликала сусідку, щоб та викликала швидку, оскільки в неї не вийшло це зробити, дала потерпілому рушник для зупинення кровотечі. Ніж, котрим було нанесено удар, вона кинула в раковину, сліди знищувати не хотіла, а просто хотіла змити кров, оскільки боїться вигляду крові. З сусідом в них були нормальні відносини, ця ситуація трапилась випадково, як реакція на його образливі слова про її доньку та те, що він її сильно штовхну і вона вдарилась животом, перебуваючи на 7-му місяці вагітності. Коли потерпілий був в лікарні, вона його навідувала щодня, повністю оплатила лікування, купувала продукти, привозила їжу, виплатила останньому 5 тисяч гривень моральної шкоди, доглядала за ним після повернення з лікарні, віддавала йому свої останні гроші. В скоєному щиро розкаюється, зробила відповідні висновки, просить суворо її не карати та не позбавляти її волі, оскільки вона самостійно виховує трьох неповнолітніх дітей, батько дітей на війні, захищає Батьківщину. Цивільний позов прокурора Харківської місцевої прокуратури №4, в інтересах держави, в особі КНП «ХМКЛИНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР про відшкодування витрат на лікування потерпілого визнає в повному обсязі.

ІV. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН

Окрім визнання обвинуваченою ОСОБА_3 своєї провини у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, її вина повністю підтверджуються зібраними по кримінальному провадженню доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 – колишній чоловік обвинуваченої суду пояснив, що з колишньою дружиною в них дружні стосунки. З приводу подій, про які йде мова, зазначив, що в жовтні 2019 року, колишня дружина та сусід ОСОБА_6 весь вечір разом були на кухні, чим займалися йому невідомо. Тоді дружина була вагітна. Зранку наступного дня, приблизно о 06.00 години, він пішов на роботу, дружина в цей час була вдома, ще спала. Сусіда ОСОБА_6 зранку він не бачив. Ввечері коли він повернувся додому, приблизно о 19.00 годині, дружини вдома не було. Сусідка ОСОБА_12 розповіла, що дружину забрала поліція за те, що вона «підрізала» сусіда, оскільки той ображав їхню доньку. Коли ОСОБА_13 повернулася додому, то пояснила, що сусід її ображав, тому вона і вдарила його ножем. Також після цього він бачив у дружини на животі синець, зі слів останньої, вона його отримала в ході сварки з ОСОБА_6 , коли він її штовхнув і вона вдарилася. Пізніше він спілкувався і з самим потерпілим, той повідомив, що також винен у тому, що сталося, так як спровокував ОСОБА_14 своїми словами та діями. Після всіх цих подій у ОСОБА_6 та ОСОБА_3 були нормальні відносини, останній не пред`являв претензій про відшкодування шкоди.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона є колишньою сусідкою обвинуваченої та потерпілого. Того дня в момент скоєння злочину вона також була на кухні, готувала онуку сніданок. ОСОБА_6 та ОСОБА_3 розпивали алкогольні напої, щось з?ясовували між собою. Потім ОСОБА_6 почав голосно розмовляти, виходячи з кухні сильно штовхнув ОСОБА_3 , в результаті чого вона вдарилася животом, будучи на 6-му чи 7-му місяці вагітності. Далі вона побачила як ОСОБА_15 схопила ніж зі столу, при цьому вони продовжили сварилися. ОСОБА_6 її провокував, говорив неприємні речі, і ОСОБА_15 вдарила його ножем в живіт. Після цього потерпілий не говорив, зажимав рукою рану. ОСОБА_15 дуже злякалася, почала просити вибачення у всіх, сильно плакала. Вона допомогла ОСОБА_16 викликати швидку допомогу. Пізніше ОСОБА_15 навідувала потерпілого в лікарні, возила продукти, їжу, одяг, доглядала за ним після його повернення з лікарні.

Допитана свідок ОСОБА_17 – колишня сусідка обвинуваченої та потерпілого повідомила, що з ОСОБА_3 в неї були погані відносини, вважає останню «дебоширкою» та провокатором. З приводу подій пояснила, що того дня ОСОБА_6 та ОСОБА_3 пили звечора на кухні пиво, вона в цей час спала в своїй кімнаті. Зранку, о котрій годині точно не пам`ятає, в кімнату зайшов ОСОБА_18 , тримав руку на животі, там була кров, сказав, що ОСОБА_15 вдарила його ножем. Самої події вона не бачила, пізніше коли зайшла на кухню побачила ОСОБА_3 , яка сиділа на табуретці. Пояснила, що зробила це тому, що ОСОБА_19 образив її дітей та сильно її штовхнув. Швидку допомогу викликала ОСОБА_15 , коли приїхала швидка ОСОБА_20 був в свідомості. ОСОБА_10 пробув в лікарні, приблизно тиждень чи два, в цей період ОСОБА_3 його навідувала, привозила продукти, речі та гроші, доглядала за ним і після виписки з лікарні.

Допитати потерпілого ОСОБА_6 під час судового розгляду кримінального провадження не надалось можливим, у зв?язку зі смертю останнього. Смерть ОСОБА_6 не пов?язана з кримінальним правопорушенням у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 . Також, суду не надалось можливим відтворити запис допиту потерпілого в Московському районному суду м. Харкова 19.04.2021 з технічних причин.

Відповідно до заяви ОСОБА_6 на ім`я начальника Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_21 від 18.10.2019 року, останній просить органи поліції прийняти заходи відносно громадянки ОСОБА_3 , яка 15.10.2019 року, приблизно в період з 08.00 до 09.00, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , нанесла останньому тілесні ушкодження, а саме ножове поранення /т.1, а.п. 126/.

В матеріалах кримінального провадження мається письмова заява потерпілого ОСОБА_6 від 26.10.2019 року, відповідно до якої, останній повідомляє, що покази, надані ним раніше були засновані на розповіді його цивільної дружини. В цій же заяві, перебуваючи при ясній пам`яті, він повідомляє, що події, що трапилися 15.10.2019 року були наслідком конфлікту, що стався того дня між ним та ОСОБА_3 , а саме коли він виходив з кухні ОСОБА_3 йшла за ним та продовжувала сваритися, на кухні також перебувала сусідка ОСОБА_9 . Як штовхнув ОСОБА_3 він пам`ятає погано, все трапилося за лічені секунди. Погроз з боку ОСОБА_3 в його сторону не було. Вважає, що вина за скоєне лежить на них обох і претензій до обвинуваченої він не має /т.1, а.п. 24/.

Відповідно до копії розписки від 26.10.2019 року за підписом ОСОБА_6 , останній підтверджує, що ОСОБА_3 відшкодувала йому матеріальну та моральну шкоду, спричинену кримінальним правопорушенням, у повному обсязі, в зв`язку з чим останній не має до неї жодних претензій. Крім того, ОСОБА_6 підтверджує, що з обвинуваченою вони примирилися /т.1, а.п.29/.

Окрім показів свідків, вина обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 121 КК України підтверджується письмовими доказами, зібраними по кримінальному провадження та дослідженими в судовому засіданні, а саме:

Протоколом огляду трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання, в тому числі ОСОБА_3 та ОСОБА_6 від 15.10.2019 року та фототаблицею до нього, в ході якого виявлено плями РБК на підлозі в коридорі неподалік входу на кухню. В коридорі на одній з пральних машин виявлений металевий ніж з рукояткою чорного кольору та написом «Weiner», розмір леза 18,5 см та рукоятки 13,5 см. Рукоятка має плями АФП. На даний ніж вказують свідки, як на такий, яким було спричинене поранення ОСОБА_6 . При огляді кімнати №3 за вказаною адресою, до якої за показами свідків повернувся потерпілий після отриманих тілесних ушкоджень, виявлено плями РБК на капцях резинових, покривалі з ліжка, футболці білій, чоловічій спідній білизні, дитячих колготках сірого кольору. Також сліди РБК виявлені на стіні під вікном навпроти входу у кімнату №3, на підлозі під цим вікном, на бинту в кімнаті та на штанях рожевого кольору з написом «Adidas», належних ОСОБА_3 /т.1, а.п. 128-149/.

Протоколом пред?явлення речей для впізнання від 19.11.2019 та фототаблицею до нього, відповідно до якого обвинувачена ОСОБА_3 впізнала під №1 ніж, яким вона завдала удару ОСОБА_6 . Впізнала за розміром леза, рукояткою чорного кольору /т.1, а.п. 230-233/.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 08.11.2019 року за участю підозрюваної ОСОБА_3 , в присутності її захисника, в ході якого підозрювана розташувала статиста навпроти себе обличчям один до одного. Після цього взяла в праву руку прямим хватом макет ножа. Далі показала, як вона, дещо з розмаху, точковим способом нанесла один удар ОСОБА_6 у передню черевну стінку по середній лінії, більш у верхню третину. Удар був спереду назад відносно потерпілого /т.1, а.п. 216/.

Протоколом огляду предметів від 20.11.2019 року, відповідно до якого в присутності понятих були оглянуті наступні предмети: картонна коробка опечатана біркою ХОБСМЕ 15/№812-C/2019, в якій знаходяться 4 кухонних ножа з рукоятками чорного кольору, з пояснювальною біркою; картонна коробка опечатана біркою ХОБСМЕ 15/№813-C/2019, в якій знаходяться кухонний ніж з рукояткою чорного кольору, з пояснювальною біркою; три паперових конверти опечатаних біркою ХОБСМЕ 15€/N?815-C/2019, в яких знаходяться шість марлевих тампонів-змивів, з пояснювальною біркою та печаткою відділення; картонна коробка опечатана біркою ХОБСМЕ 15/№814-C/2019, в якій знаходиться ватний тампон-змив з пояснювальною біркою та печаткою відділення; картонна коробка опечатана біркою ХОБСМЕ 14/961, 14/962, 14/963, в якій знаходяться спортивні штани, капці і футболка ОСОБА_3 зі слідами речовини бурого кольору з пояснювальною біркою та печаткою відділення; картонна коробка опечатана біркою ХОБСМЕ 14/968-С/19, в якій знаходяться капці ОСОБА_6 з литої пінорезини з пояснювальною біркою та печаткою відділення; картонна коробка опечатана біркою ХОБСМЕ 14/967-С/19, в якій знаходяться: простирадло зі слідами речовини бурого кольору, дитячі колготи, теніска і шорти з пояснювальною біркою та печаткою відділення; полімерний пакет НДЕКЦ МВС України, в якому знаходяться 6 відрізків липкої стрічки зі слідами папілярних ліній /т.1, а.п. 234/.

Висновком експерта №12-14/711-А/19 від 11.11.2019 року, відповідно до якого у зв?язку з подією 15.10.2019 року у ОСОБА_6 мало місце колото-різане поранення передньої черевної стінки у верхній третині по середній лінії проникаюче у черевну порожнину з наскрізним пораненням 4-го сегменту печінки та внутрішньо-черевним крововиливом (1500 мл). За механізмом: вказане вище проникаюче колото-різане поранення живота утворилося від одноразової травматичної дії колюче-ріжучого предмета, можливо клинка ножа, індивідуальні особливості якого в ушкодженні не відобразилися. Характер та вигляд проникаючого колото-різаного поранення живота, вказаного в медичній документації, не виключає можливості отримання його в строк 15.10.2019 року, при обставинах відомих з постанови слідчого та медичної документації. Згідно медичної карти №23705 стаціонарного хворого відділення політравми КНП «МКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР, ОСОБА_6 перебував на лікуванні з 15.10.2019 р. по 21.10.2019 р., з діагнозом: колото-різане поранення передньої черевної стінки у верхній третині по середній лінії проникаючим у черевну порожнину з наскрізним пораненням 4-го сегменту печінки та внутрішньо-черевним крововиливом (1500 мл). ОСОБА_6 було проведене оперативне втручання у вигляді: лапаротомії, ревизиї, ушивання і тампонади наскрізного поранення печінки, санації, дренування і черевної порожнини з 2-х точок. За ступенем тяжкості: проникаюче колото-різане поранення живота, відповідно до п. 2.1.1 «а», п.2.1.2, п. 2.1.3 "к, о" «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р., належить до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Враховуючи відомості з медичної карти №23705 стаціонарного хворого відділення політравми КНП «МКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР на ім?я гр. ОСОБА_6 , а саме, локалізацію рани на передній черевній стінці та подальше ушкодження внутрішніх органів, найімовірніше, що у момент спричинення тілесного ушкодження потерпілий знаходився у вертикальному положенні і був звернений до нападника передньої поверхнею тіла. Встановити силу удару по наявним даним не представляється можливим, проте можна припустити, що сила удару була достатня для спричинення проникаючого колото-різаного поранення живота. Згідно медичної карти №23705 стаціонарного хворого відділення політравми КНП «МКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР при госпіталізації гр. ОСОБА_6 до стаціонару при дослідженні його крові газохроматографічним методом виявлений етилевий спирт у кількості 4,181%, що за офіційною таблицею відповідає тяжкому отруєнню алкоголем при якому може наступити смерть. Механізм утворення проникаючого колото різаного поранення живота, яке мало місце у ОСОБА_6 , в цілому не суперечить способу, його спричинення (об?єктивним судово-медичним даним), на який вказує підозрювана ОСОБА_3 під час проведення слідчого експерименту за її участю 08.11.2019 р. /т.1, а.п. 220-221/.

Висновком експерта №09/1474-С/2019 від 12.11.2019 року, відповідно до якого у ОСОБА_3 має місце садно на передній черевній стінці, яке утворилося від дії тупого твердого предмету за механізмом тертя-ковзання, та могло бути отримане не пізніше строку звернення потерпілої до лікувальної установи. По ступеню тяжкості це пошкодження викликало незначні, скороминущі наслідки, тривалість якого не перевищує 6 діб і за цією ознакою відноситься до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, відповідно до п.п. 2.3.2 «б», п.2.3.5. Наказу МОЗ України від 17 січня 1995 року №6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень) /т.1, а.п. 224/.

Висновком експерта №15/№812-С/2019 від 25.10.2019 року, відповідно до якого в результаті проведення судово-медичної експертизи чотирьох кухонних ножів, вилучених 15.10.2019 року під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , сліди крові не виявлені /т.1, а.п. 157-158/.

Висновком експерта 15/№813-С/2019 від 25.10.2019 року, відповідно до якого в результаті проведення судово-медичної експертизи кухонного ножа, вилученого 15.10.2019 року під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , сліди крові не виявлені /т.1, а.п. 162-163/.

Висновком експерта 15/№815-С/2019 від 28.10.2019 року, відповідно до якого в результаті проведення судово-медичної експертизи шести марлевих тампонів-змивів (об?єкти №1-6), вилучених 15.10.2019 року, в ході огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_3 , встановлено наступне:

- на марлевих тампонах-змивах (об`єкти №1,5), знайдені сліди крові людини, встановити їх групову приналежність не було можливості, так як при неодноразовій постановці реакції абсорбції-елюції антигени А, В та Н не виявлені;

- на марлевих-тампонах-змивах (об`єкти №2,3,4,6) сліди крові не виявлені /т.1, а.п. 167-168/.

Висновком експерта №15/№814-С/2019 від 25.10.2019 року, відповідно до якого згідно ксерокопії відповіді на запит №3734 від 15.10.2019 року, виданої Міською клінічною лікарнею швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова, групова приналежність крові потерпілого громадянина ОСОБА_6 результаті проведення судово-медичної експертизи марлевого тампона-змива (об?єкт №l), вилученого 15.10.2019 року, під час огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_3 , знайдені сліди крові людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В. Таким чином, можна припустити, що сліди крові у даному об?єкті можуть походити від будь-якої людини з груповою приналежністю А (II) з ізогемаглютиніном анти-В, у тому числі і від потерпілого громадянина ОСОБА_6 /т.1, а.п 173-174/.

Висновком експерта №14/962-С/19 від 30.10.2019 року, відповідно до якого на спортивних брюках (об?єкти №1,2), які належать ОСОБА_3 , знайдена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від громадянина ОСОБА_6 , не виключається, оскільки згідно ксерокопії відповіді ХМКЛШНМД від 15.10.2019 р. на запит №3734/01-27 від 15.10.2019 р. старшого о/у ОБП Московського ОП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_22 , група крові ОСОБА_6 - АВ (II) /т.1, а.п. 179-180/.

Висновком експерта №14/№961-С/19 від 29.10.2019 року, відповідно до якого на футболці (об`єкти №1,2), яка належить ОСОБА_3 , наявність крові не встановлено /т.1, а.п. 184/.

Висновком експерта №14/963-С/19 від 29.10.2019 року, відповідно до якого на капцях, які належать ОСОБА_3 , плям схожих на кров не виявлено /т.1, а.п. 188/.

Висновком експерта №14/968-С/19 від 05.11.2019 року, відповідно до якого на капцях (об?єкти №1-7), вилучених в ході огляду місця події, знайдена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від громадянина ОСОБА_6 не виключається, оскільки, згідно ксерокопії відповіді ХМКЛШНМД від 15.10.2019 р. на запит №3734/01-27 від 15.10.2019 р. старшого о/у ОБП Московського ОП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_22 , група крові ОСОБА_6 - АВ (II) /т.1, а.п. 192-193/.

Висновком експерта №14/967-С/19 від 02.11.2019 року, відповідно до якого на простирадлі (об?єкти №1-8), вилученому в ході огляду місця події, знайдена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від громадянина ОСОБА_6 не виключається, оскільки, згідно ксерокопії відповіді ХМКЛШНМД від 15.10.2019 р. на запит №3734/01-27 від 15.10.2019 р. старшого о/у ОБП Московського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_23 , група крові ОСОБА_6 - АВ (II) /т.1, а.п. 197-198/.

Висновком експерта №14/965-С/19 від 02.11.2019 року, відповідно до якого на дитячих колготках (об`єкти №1-11), вилучених в ході огляду місця події, знайдена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від громадянина ОСОБА_6 не виключається, оскільки згідно ксерокопії відповіді ХМКЛШНМД від 15.10.2019 р. на запит №3734/01-27 від 15.10.2019 р. старшого о/у ОБП Московського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_23 , група крові ОСОБА_6 - АВ (II) /т.1, а.п. 202-203/.

Висновком експерта №14/966-С/19 від 05.11.2019 року, відповідно до якого на шортах (об`єкти №1-5), вилучених в ході огляду місця події, знайдена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від громадянина ОСОБА_6 не виключається, оскільки згідно ксерокопії відповіді ХМКЛШНМД від 15.10.2019 р. на запит №3734/01-27 від 15.10.2019 р. старшого о/у ОБП Московського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_23 , група крові ОСОБА_6 - АВ (II) /т.1, а.п. 207-208/.

Висновком експерта №14/964-С/19 від 05.11.2019 року, відповідно до якого на тенісці (об`єкти №1-13), вилученій в ході огляду місця події, знайдена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від громадянина ОСОБА_6 не виключається, оскільки згідно ксерокопії відповіді ХМКЛШНМД від 15.10.2019 р. на запит №3734/01-27 від 15.10.2019 р. старшого о/у ОБП Московського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_23 , група крові ОСОБА_6 - АВ (II) /т.1, а.п. 212-213/.

Рапортом поліцейського роти №5 батальйону №3, УПП у м. Харкові ДПП старшого сержанта поліції ОСОБА_24 від 15.10.2019 року, відповідно до якого 15.10.2019 року, приблизно о 09.30, в ході патрулювання, ним був здійснений виїзд за адресою АДРЕСА_3 , в ході якого було встановлено, зі слів очевидців, що між громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_6 сталася сварка, в результаті якої ОСОБА_3 нанесла ножове поранення ОСОБА_6 в область живота. Надалі ОСОБА_6 був госпіталізований до 4-ї невідкладної допомоги, а на місце події була викликана СОГ Московського ВП для з`ясування обставин /т.1, а.п. 127/.

Відповіддю на запит з КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР від 15.10.2019 року, відповідно до якої ОСОБА_6 знаходиться у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії з 15.10.2019 року по час надання відповіді на запит з діагнозом: «Колото-різане поранення проникаюче в черевну порожнину з наскрізним пораненням IV сегменту печінки. Гемоперитонеум ІІ-ІІІ ступеню» /т.1, а.п. 155/.

Консультативним висновком лікаря-спеціаліста КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» №10/17596 від 15.10.19 р., відповідно до якого пацієнт ОСОБА_3 , 32 роки, перебуває на 28 тижні вагітності. Діагноз: садна передньої черевної стінки. Алкотест 1,77% проміле /т.1, а.п. 223/.

V. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ

Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Так, обвинувачена ОСОБА_3 раніше не судима, вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнала в повному обсязі, щиросердно розкаялася у скоєному, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, добровільно відшкодувала завдану потерпілому шкоду, за життя потерпілого примирилася з ним, що визнається судом обставинами, що пом`якшують її покарання.

Крім того, ОСОБА_3 є багатодітною матір`ю, має на утриманні трьох малолітніх дітей: доньку - ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина - ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина - ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до характеристики ДОП Московського ВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_28 , за час проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 характеризується задовільно, у відношенні неї заяв та скарг від мешканців сусідніх квартир не надходило. До кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувалася, алкогольними напоями не зловживає, наркотичних речовин не вживає. Виховує трьох неповнолітніх дітей, не конфліктна.

Згідно листа за підписом начальника Служби у справах дітей по Московському району Департаменту служб у справах дітей ХМР ОСОБА_29 , діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як такі, що перебувають у складних життєвих обставинах, не знаходяться.

На обліку у лікарів психіатра та нарколога обвинувачена не перебуває.

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №724 від 19.11.2019 року, ОСОБА_3 на теперішній час хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_3 перебувала у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_3 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

На підставі вищевикладеного, призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд враховує суспільну небезпеку скоєного нею діяння, його обставини та наслідки, особу винної, її сімейний стан, задовільні характеристики, наявність обставин, що пом?якшують покарання та обтяжують її покарання, а також наявні в матеріалах кримінального провадження заяви потерпілого ОСОБА_6 , відповідно до яких, ОСОБА_3 відшкодувала йому матеріальну та моральну шкоду в повному обсязі, жодних претензій до неї він не має, з ОСОБА_3 вони примирились, поведінка обвинуваченої в судовому засіданні свідчить про виключно позитивну посткримінальну поведінку, оскільки остання попросила вибачення, осудила свою поведінки, висловила щирий жаль з приводу скоєного, тобто, дійсно відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, бажання залагодити провину, що підтверджується конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації, що знайшло своє відображення як у матеріалах кримінального провадження, так і під час судового розгляду, думку прокурора, обвинуваченої та захисника, які в судових дебетах просили призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України, а також той факт, що особі повинно бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а тому суд приходить до висновків, що виправлення обвинуваченої можливо без ізоляції її від суспільства, призначивши їй покарання у вигляді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України.

За глибоким переконанням суду саме така міра покарання буде законною, обґрунтованою, справедливою, пропорційною і співрозмірною із ступенем тяжкості, характером, обставинами та наслідками вчиненого кримінального правопорушення, відповідати особі обвинуваченого та меті покарання, а також буде розумним балансом між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав і свобод особи.

VІ. МОТИВИ ІНШИХ РІШЕНЬ СУДУ

В рамках кримінального провадження прокурором Харківської місцевої прокуратури №4 заявлений цивільний позов в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «ХМКЛИНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР, до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 3 Конституції України особа, її життя та здоров`я, честь та гідність, недоторканність та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

З вимог ч.2 ст. 127 КПК України вбачається, що шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно вимог ч.1 статті 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частиною 5 ст. 128 КПК України визначено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч.1 ст. 129 КПК України).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Вказані обставини можуть бути елементами складу відповідних злочинів, а також впливати на визначення міри відповідальності винної особи.

У п. 7 ч. 1 ст. 368 КПК зазначено, що ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, чи підлягає задоволенню пред?явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 1666 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов?язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров?я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров?я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров?я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Крім того, відповідно до п.3 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров?я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою КМУ від 16.07.1993 року №545, визначена сума коштів на лікування потерпілого стягуються судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров?я або прокурора.

Звернення до суду з вказаним позовом саме прокурора обумовлено невжиттям самостійного стягнення заподіяних Комунальному некомерційному підприємству «ХМКЛИНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР збитків. В даній категорії позовів прокурор, пред?являючи до суду позов, представляє інтереси держави України, а не інтереси конкретного органу, який лише виконує у певних правовідносинах функції держави, адже згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» №11 від 07.07.1995 р., витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров?я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Тому, з урахуванням вимог ч.1 ст. 82 ЦПК України, яка передбачає, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, враховуючи повне визнання обвинуваченою заявленого розміру витрат на лікування, відсутності сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, суд вважає можливим повністю задовольнити цивільний позов прокурора Харківської місцевої прокуратури №4, в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «ХМКЛИНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР, до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6 в сумі 4542,60 грн. Обвинувачена згодна на відшкодування вказаних витрат.

Строк дії, обраного обвинуваченій під час досудового розслідування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту сплив, суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченій запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Московського районного суду міста Харкова від 16.10.2019 року, з урахуванням вимог ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню.

Питання відносно речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст. 121 КК України у виді 5 /п`яти/ років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо вона протягом 2 /двох/ років не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї судом обов`язки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 76 КК України додатково покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

1)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В строк відбування покарання зарахувати ОСОБА_3 , відповідно до вимог ч.7 ст. 72 КК України, застосований до неї цілодобовий домашній арешт, у період з 16.10.2019 по 16.12.2019 та з 25.02.2020 по 25.04.2020, виходячи із співвідношення – три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.

Цивільний позов прокурора Харківської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «ХМКЛИНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР, до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6 - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, РНОКПП – НОМЕР_1 , зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 (гуртожиток), на користь держави, в особі Комунального некомерційного підприємства «ХМКЛИНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР, код ЄДРПОУ 02003557 (р/р ІВАN: UA318999980314060544000020649, отримувач – ГУК Харків обл./МТГ Харків, банк отримувача – Казначейство України (ел.адм.подат.), код класифікації доходів бюджету – 24060300) витрати на лікування потерпілого в сумі 4 542 /чотири тисячі п`ятсот сорок дві/ гривні 60 копійок.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Московського районного суду міста Харкова від 16.10.2019 року на майно, вилучене 15.10.2019 в ході огляду місця події, а саме: три змиви зі слідами речовини бурого кольору, три відрізка зі слідами папілярних ліній, згорток бинта, чотири кухонних ножі, простирадло синього кольору зі слідами речовини бурого кольору, дитячі колготи, чоловічу футболку, капці синього кольору, труси зі слідами речовини бурого кольору, які належать потерпілому ОСОБА_6 , а також: рожеві капці, сіру футболку, та штани рожевого кольору зі слідами речовини бурого кольору, які належать ОСОБА_3 – скасувати.

Речові докази по кримінальному провадженні, а саме:

-картонну коробку, опечатану біркою ХОБСМЕ №15/№812-C/2019, в якій знаходяться 4 кухонних ножа з рукоятками чорного кольору, з пояснювальною біркою; картонну коробку, опечатану біркою ХОБСМЕ №15/№813-С/2019, в якій знаходяться кухонний ніж з рукояткою чорного кольору, з пояснювальною біркою; три паперових конверти, опечатаних біркою ХОБСМЕ №15Є/№815-С/2019, в якій знаходяться шість марлевих тампонів-змивів, з пояснювальною біркою та печаткою відділення; картонну коробку, опечатану біркою ХОБСМЕ №15/№814-С/2019, в якій знаходиться ватний тампон-змив з пояснювальною біркою та печаткою відділення; картонну коробку, опечатану біркою ХОБСМЕ №14/961, №14/962, №14/963, в якій знаходяться спортивні штани, капці і футболка ОСОБА_3 зі слідами речовини бурого кольору з пояснювальною біркою та печаткою відділення; картонну коробку, опечатану біркою ХОБСМЕ №14/968-С/19, в якій знаходяться капці ОСОБА_6 з литої пінорезини з пояснювальною біркою та печаткою відділення, картонну коробку, опечатану біркою ХОБСМЕ №14/967-С/19, в якій знаходяться: простирадло зі слідами речовини бурого кольору, дитячі колготи, теніска зі шортами з пояснювальною біркою та печаткою відділення; полімерний пакет НДЕКЦ МВС України, в якому знаходяться 6 відрізків липкої стрічки зі слідами папілярних ліній, які, відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 20.11.2019 року, зберігається в камері зберігання Московського ВП – знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з моменту його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору, обвинуваченій та її захиснику.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Суддя Шевченківського районного суду

міста Полтави: ОСОБА_30