Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №528/1084/25 — Гребінківський районний суд Полтавської області

Гребінківський районний суд Полтавської області

___________________________________________________________________________________

Справа №: 528/1084/25

Провадження № 2/528/250/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 квітня 2026 року м. Гребінка

07 квітня 2026 року Гребінківський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Татіщевої Я.В., секретаря Ігнатущенко І.М., розглянувши у приміщенні суду м. Гребінка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що 04.12.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 було укладено угоду №200160200 щодо кредитування. Відповідно до умов кредитного договору (на умовах зворотності, платності, строковості) банк надав позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 15000 грн., з встановленим строком користування з 04.12.2014 року по 04.12.2019 року, а відповідач зобов`язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

20 липня 2020 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020 року, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071, проведеного 15.06.2020 року, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року у справі № 910/11298/16, відповідно до якої Позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», в тому числі і за кредитним договором №200160200. Додатком до договору є реєстр кредитних договорів.

Зазначає, що оскільки кредитний портфель придбано з електронного аукціону Національної електронної біржі, протокол № UA-EA-2020-06-09-000032-b від 15.06.2020 року, то інформація про відступлення права вимоги міститься в публічному доступі на сайтах https://zakupivli.pro/auctions/ua-ea-2020-06-09-000032-b (посилання на аукціон) та https://torgi.fg.gov.ua/216108 (посилання на паспорт активу на сайті ФГВФО). Окрім того, підписаний паперовий варіант реєстру кредитних договорів. Відповідно до умов договору було відступлено право вимоги по 109 642 кредитному договору, та реєстр до договору містить персональні дані фізичних осіб, надання інформації щодо яких суперечить Закону України «Про інформацію».

Вказує, що 23 травня 2016 року згідно з рішенням Правління НБУ України № 14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 812 розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації.

Таким чином, банк, правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк.

Вказує, що станом на 13.08.2025 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором становить 37305,81 грн, з яких: 14945,59 грн - заборгованість за кредитом; 31360,22 грн. - заборгованість за відсотками, яка розрахована станом на дату укладання договору факторингу № 7_БМ від 20.07.2020 року, укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».

Зазначає, що оскільки 23.05.2016 року згідно з рішенням Правління НБУ України № 14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №812 розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації, фактично управління банком перейшло до Фонду. Фонд має право передати право грошової вимоги до позичальника (боржника) за кредитним договором іншому банку на підставі договору про відступлений права вимоги. При цьому згода відповідного боржника (позичальника) на укладання такого договору не вимагається. Приймаючий банк набуває усіх прав та обов`язків кредитора щодо позичальника (боржника), вимоги до якого передані відповідно до договору про відступлення прав вимоги, разом із правами за договором забезпечення таких вимог.

Позивач вказав, що заборгованість відповідача за кредитним договором № 200160200 від 04.12.2014 року становить 37305,81 грн, сума збитків з урахуванням 3 % річних 3354,45 грн.; сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань – 8157,45 грн., а тому разом заборгованість становить 48817,71 грн., яку просить стягнути із відповідача, а також судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді Гребінківського районного суду Полтавської області від 08.09.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

10.11.2025 року від представника позивача, адвоката Чумарного А.І. надійшла заява про застосування строків позовної давності до кредитних правовідносин.

Ухвалою суду від 10.11.2025 року у ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» витребувано: інформацію та документи, які підтверджують факт повідомлення ОСОБА_1 про зміну кредитора у кредитних зобов`язаннях за договором №200160200 від 04.12.2014 року, що був укладений останньою з ПАТ «Банк Михайлівський»; довідку-розрахунок заборгованості із чітким зазначенням періодів та сум нарахованої заборгованості за кредитним договором №200160200 від 04.12.2014 року, що був укладений між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 ; довідку-розрахунок заборгованості із чітким зазначенням періодів та сум нарахованих збитків з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 29.01.2026 року визнано явку представника позивача, ОСОБА_2 , та відповідача ОСОБА_1 для надання пояснень обов`язковою. Розгляд справи відкладено на 05.03.2026 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, хоча його явка була визнана ухвалою суду від 29.01.2026 року обов`язковою.

Відповідач та її представник, адвокат Чумарний А.І., у судове засідання не з`явилися, згідно заяви просили справу розглядати без їх участі за наявним письмовими доказами. У задоволені позову просили відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини в межах наданих письмових доказів, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних встановлених обставин і відповідних їм правовідносин.

Предметом судового розгляду є стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що 04.12.2014 між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 був укладений договір у формі заяви (оферти) № 200160200. Відповідачем підписана Анкета від 04.12.2014 року №971436, довідка про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту в рамках кредитного продукту «Кредитна карта МКредитка (не іменна)» від 04.12.2014 року та Тарифи по продукту «МКредитка» від 04.12.2014 року.

За змістом п.п.1.1 – 1.3. договору у формі заяви (оферти) № 200160200 від 04.12.2014 року ОСОБА_1 пропонує банку укласти з нею договір про надання та використання платіжної картки в рамках якого: відкрити на її ім`я поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (валюта рахунку - гривня), що буде використовуватися в рамках договору про картку, в тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням картки з дебетно-кредитним порядком обслуговування рахунку; випустити на її ім`я платіжну картку, тип якої вказано в ОП заяви; для здійснення операцій за рахунком картки, сума яких перевищує залишок грошових коштів на рахунку картки, встановити ліміт, в межах якого позичальник має право здійснювати операції з використанням картки за рахунок наданого банком кредиту під операції з карткою та здійснювати у відповідності до статті 1069 ЦК України кредитування рахунку картки.

Згідно заяви (оферти) №200160200 від 04.12.2014 року та Анкети №971436 від 04.12.2014 року, які підписані ОСОБА_1 власноручно, остання у графах «бажаний та максимальний кредитний ліміт» - зазначила «0». Окрім того, із змісту анкети вбачається, що рахунок відкривався з метою зарахування на нього пенсії. В кінці Анкети зазначено, вид продукту – дебетна картка продукту «Кредитна картка МКредитка» не іменна, сума продукту – «0» (а.с.11-11зврт.)

У довідці про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту в рамках карткового продукту «Кредитна картка МКредитка» не іменна зазначено, що розмір кредитного ліміту до 50000,00 грн, строк кредиту 12 місяців, процентна ставка фіксована. Орієнтовна сукупна вартість кредиту в рамках карткового продукту складається з наступних складників: строк 5 років, мінімальний щомісячний платіж 3% від фактично використаного кредиту в розрахунковому періоді на розрахункову дату, а також комісійні винагороди та плати, додаткові нарахування за договором згідно тарифів банку, але не менше 100 грн. та не більше суми існуючої заборгованості за договором, процентна ставка за кредитом 58,8% річних, нараховується на залишок заборгованості за кредитом.

У тарифах по продукту «МКредитка» не іменна, також зазначено, що строк дії платіжної картки 5 років.

Форма кредитування видається шляхом перерахування повної суми кредиту на рахунок, відкритий у банку, у формі відновлюваної кредитної лінії (а.с.14-15).

Із матеріалів справи вбачається, що 20.07.2020 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за результатами публічних торгів (аукціону) було укладено договір №7_БМ, за умовами якого ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права кредитора за договорами, укладеними позичальниками з банком (а.с.31-32зврт.).

Згідно з витягом з реєстру боржників до Договору №7_БМ від 20.07.2020 року, ОСОБА_1 за Договором від 04.12.2014 № 200160200 має заборгованість за основним зобов`язанням – 46305,81 грн, розмір заборгованості за основним зобов`язанням – 14945,59 грн.; розмір заборгованості по нарахованих доходах – 31360,22 грн. (а.с. 19-21).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №200160200 від 04.12.2014 року, інфляційних втрат та 3% річних, за період з 25.02.2019 року по 23.02.2022 року сума боргу становить – 37305,81 грн., інфляційні втрати – 8157,45 грн. та 3% річних – 3354,45 грн., а всього загальна сума заборгованості - 48817,71 грн.(а.с. 16-16 зврт.).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Позовні вимоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» обґрунтовані тим, що розмір заборгованості відповідача за кредитним договором від 04.12.2014 №200160200 становить суму, що зазначена у витягу з реєстру боржників ПАТ «Банк Михайлівський» до Договору №7_БМ від 20.07.2020 про відступлення прав вимоги.

Оцінюючи обставини, встановлені під час розгляду справи у сукупності з наданими доказами, судом встановлено та не заперечувалось відповідачем та її представником, що дійсно між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Михайлівський» 04.12.2014 року був укладений кредитний договір №200160200.

У заяві від 10.11.2025 року представник відповідача заявив про застосування строків позовної давності до вимог позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором від 04.12.2014 №200160200 та зазначив, що відповідач не отримувала повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні.

Проте, представник відповідача заперечував наявність заборгованості та оспорював його розмір через недоведеність доказами зарахування кредитних коштів.

У позовній заяві зазначено, що за умовами укладеного договору відповідач отримала кредит (кредитний ліміт) у розмірі 15000,00 грн. з встановленим строком користування з 04.12.2014 року по 04.12.2019 року.

Однак, яким чином були надані кошти (готівкою чи шляхом встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок) у позовній заяві не вказано, також дані обставини неможливо встановити з долучених письмових доказів.

Верховним Судом у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17.12.2020 року, по справі № 278/2177/15-ц визначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з ч. 3 зазначеної статті Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Разом з тим, як зазначено у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Крім того, відповідно до п. 44.1 Податкового кодексу України, облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, ведуть на підставі первинних документів, регістрів бухобліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Банківські первинні документи залежно від виду операції та типу контрагентів поділяють на касові та меморіальні. Перші (прибуткові та видаткові) підтверджують здійснення операцій із готівкою, а другі використовують для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів із рахунків та внутрішньобанківських операцій (п.п. 4.5, 4.6). До них належать такі розрахункові документи: меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами НБУ).

Первинні документи банку складаються на бланках форм, затверджених відповідно до законодавства України (на паперових носіях або в електронній формі). До їх обов`язкових реквізитів віднесено: назву документа (форми); дату й місце складання; назву підприємства (банку), що склало документ; зміст й обсяг операції (короткий зміст операції та підстава для її здійснення), одиницю її виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; особистий підпис (електронний цифровий підпис) й інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції. Окрім них, до обов`язкових реквізитів первинних документів, що використовуються для розрахунків (окрім перелічених вище), також належать: назва одержувача коштів; номери рахунків; назва банку (одержувача та платника коштів); сума операції (цифрами й словами) суму операції може бути відображено лише цифрами, якщо цей документ формують за допомогою програмного забезпечення в автоматизованому режимі або якщо це передбачено нормативно-правовими актами НБУ.

Інформацію, наведену в первинних документах, систематизують у регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Регістри бухгалтерського обліку повинні містити назву, період реєстрації операції, прізвища й підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. До регістрів бухгалтерського обліку належать й особові рахунки та виписки з них, які банки також повинні складати на паперових носіях чи в електронній формі.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

Долучена виписка по рахунку в електронному виді на 616 аркушах судом була досліджена та свідчить про те, що операція видачі (перерахуванні на рахунок відповідача) в 2014 році у виписці відсутня, виписка розпочинається з листопада 2019 року, проте, сума непогашеного основного боргу була зафіксована на рівні 46305,81 грн. станом на листопад 27.07.2020 року.

Суд вважає, що реєстр боржників до Договору №7_БМ від 20.07.2020 про відступлення прав вимоги без банківської виписки з особового рахунку позичальника (первинного фінансово-господарського документу, який би підтверджував отримання відповідачем грошей) жодним чином не підтверджує, яку суму коштів отримала відповідач в межах встановленого кредитного ліміту, яка частина тіла кредиту та відсотків за його користування була сплачена нею, а яка частина сплачена не була стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування.

Первинні фінансово-господарські документи є належними та допустимими доказами, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції та є підтвердженням виконаних за день операцій, проте вони суду надані не були.

Суд також звертає увагу на те, що ухвалу суду про витребування доказів від 10.11.2025 року позивач не виконав.

Крім того, у судові засідання, які були призначені на 05.03.2026 року та на 07.04.2026 року представник позивача не з`явився, хоча його явка була визнана судом обов`язковою.

За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити наявність підстав для стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором від 04.12.2014 № 200160200, оскільки позивач не довів належними та допустимим доказами наявність кредитної заборгованості, її розмір та період, за який слід розраховувати розмір заборгованості.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати позивачу за рахунок відповідача не відшкодовуються, оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 76, 77, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» відмовити у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 13.04.2026 року.

Суддя Я. В. Татіщева