Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №240/16001/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/16001/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Приходько Оксана Григорівна

Суддя-доповідач - Моніч Б.С.

16 квітня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в яому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01 лютого 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01 листопада 2024 року за особовою справою № ХЗ76684, виданої станом на 01 січня 2023 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон № 2262-ХІІ) та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - Постанова № 704);

- зобов`язати відповідача з 01 лютого 2023 року перерахувати та виплачувати пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01 листопада 2024 року за особовою справою № ХЗ76684, виданої станом на 01 січня 2023 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та положень Постанови № 704, з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01 лютого 2023 року по день проведення перерахунку.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що отримує пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (надалі - Постанова № 103), яким було встановлено визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року. Відтак розрахунковою величиною є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на відповідний календарний рік. Також, позивач покликається на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, яким визнано протиправним та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (надалі - Порядок - № 45), у зв`язку з чим відновлено дію пункту 4 Постанови № 704. Із урахуванням цього, позивач вважає, що у відповідача відсутні підстави для відмови здійснити перерахунок призначеної йому пенсії за усіма видами та розмірами складових грошового забезпечення відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача за відповідною (аналогічною) посадою станом на 01 січня 2023 року.

ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 позов задоволено частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01 листопада 2024 року за особовою справою № ХЗ76684, виданої станом на 01 січня 2023 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 01 лютого 2023 року перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01 листопада 2024 року за особовою справою № ХЗ76684, виданої станом на 01 січня 2023 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше проведених виплат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

ІНФОРМАЦІЯ_2 складено довідку від 01 листопада 2024 року за особовою справою № ХЗ76684 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2023 року для перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року та надано зазначену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

На звернення представниці позивача щодо перерахунку та виплати пенсії зазначених у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01 листопада 2024 року за особовою справою № ХЗ76684, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 21 лютого 2025 року № 10976-7609/Ш-02/8-0600/25 повідомило, що відсутні підстави для перерахунку пенсії на підставі поданої довідки, оскільки рішення ані про перерахунок пенсії, ані про зміну розмірів грошового забезпечення Кабінетом Міністрів України не приймались, а Пенсійний Фонд не повідомляв про підстави для перерахунку пенсій.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки, позивач звернулась до суду з цим позовом.

IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262.

Суд дійшов висновку, що у відповідача у зв`язку з отриманням оновленої довідки уповноваженого органу про грошове забезпечення та звернення позивача щодо перерахунку пенсії, виник обов`язок проведення перерахунку пенсії з 01.02.2023.

V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, посилаючись на норми матеріального та процесуального права, оскаржило його в апеляційному порядку з вимогою скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається лише на пропуск позивачем строку звернення до суду.

Відповідач зазначив, що суд першої інстанції не врахував, що відновлення порушеного права має відбуватися із врахуванням відповідних процесуальних строків, визначених чинним законодавством. Вимоги позивача щодо виплати пенсії (за минулий час) є такими, що не відповідають вимогам ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки подані поза межами 6 місячного строку і позивачем не зазначено жодної причини, обставини, яка б перешкоджала йому звернутися до суду протягом цього часу.

Зазначає, що оскільки пенсія є щомісячним періодичним платежем, тому її розмір відомий позивачу щомісячно, то про порушення своїх прав позивач дізнався, не отримавши такого забезпечення у належному розмірі у відповідному місяці отримання пенсійної виплати.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Згідно вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

КАС України містить загальні норми, якими врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким врегульовані правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та строки перерахунку пенсій є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Частинами першою, четвертою статті 63 Закону №2262-ХІІ установлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Кабінет Міністрів України постановою від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393" затвердив Порядок № 45, який визначає алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема, територіальний орган Пенсійного фонду України та державний орган, з якого осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, було звільнено зі служби, для реалізації перерахунку раніше призначених пенсій.

Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Зміст даної статті дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв`язку з непроведенням перерахунку пенсії у визначеному чинним законодавством розмірі з вини відповідного суб`єкта владних повноважень, немає.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі №280/1931/19, від 02 жовтня 2020 року у справі №826/1285/16.

Таким чином, до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб`єктів владних повноважень щодо перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 КАС шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

Застосування вказаного строку звернення до адміністративного суду унеможливить реалізацію права, передбаченого статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо перерахунку пенсій із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі не проведення перерахунку з вини державних органів, уповноважених здійснювати перерахунок пенсії.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 травня 2024 року у справі № 320/13686/23.

У постанові від 21 грудня 2023 року по справі № 380/12872/23 Верховний Суд зазначив, що неправомірні дії відповідача (у разі встановлення судовим рішенням) щодо невидачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії впливають на соціальне забезпечення позивача щодо можливості отримання пенсії у більшому розмірі. Тому застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, матиме наслідком неможливість реалізації позивачем права, передбаченого статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною видів грошового забезпечення у межах визначених статтею 51 цього Закону строків.

Водночас Верховний Суд зазначив, що обмеження права пенсіонера, що отримує пенсію на підставі норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", на перерахунок належної йому пенсії, який проведено несвоєчасно через ненадання довідки про розмір грошового забезпечення відповідними державним органом, з якого позивач звільнився на пенсію, будь-яким строком є неприпустимим з огляду на приписи статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Отже, право на перерахунок пенсії виникає на підставі збільшення грошового забезпечення військовослужбовців (в тому числі посадового окладу і окладу за військове звання), що зумовлює виникнення обов`язку у органу, що уповноважений на видачу довідок видати таку довідку. У випадку ж не видачі такої довідки уповноваженим на те органом, за особою зберігається право на перерахунок пенсії без обмеження будь-яким строком.

Враховуючи те, що саме у зв`язку з отриманням довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.11.2024 №ХЗ6684, виданої станом на станом на 01.01.2023, у відповідача виник обов`язок здійснити відповідний перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023, і пенсійний орган не вчинив таких дій, право позивача на перерахунок пенсії не може бути обмежено будь-яким строком.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про неможливість обмеження шестимісячним строком звернення до суду, у межах якого особа може реалізувати своє право на захист.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування не вбачається.

VII. ВИСНОВКИ СУДУ

З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Моніч Б.С.

Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.