Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №240/771/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/771/26

Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Г.В.

Суддя-доповідач: Слободонюк М.В.

16 квітня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Слободонюка М.В.

суддів: Канигіної Т.С. Кузьмишина В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 зазначену позовну заяву повернуто позивачеві на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України у зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою від 27.01.2026, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить її скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неусунення недоліків позовної заяви, оскільки позивач у встановлений строк подав заяву про усунення недоліків та виклав обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду у новій редакції позову, чим фактично виконав вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Однак суд безпідставно надав перевагу формальній відсутності окремого документа, не оцінивши зміст поданих матеріалів та долучених доказів.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду - скасувати, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів справи встановлено, що 08.01.2026 представником позивача адвокатом Євсюковим Ф.Б. подано до Житомирського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" позовну заяву в інтересах позивача ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов`язання останнього здійснити перерахунок та виплату позивачу додаткової винагороди, визначеною постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168, за період: з 05.09.2022 по 13.10.2022, з 26.10.2022 по 10.12.2022, з 22.12.2022 по 26.12.2022, з 10.01.2023 по 08.04.2023, з 21.04.2023 по 11.05.2023, з 17.05.2023 по 01.06.2023, з 09.06.2023 по 02.08.2023, з 14.08.2023 по 27.08.2023, з 15.09.2023 по 05.11.2023, з розрахунку 100 000 грн на місяць пропорційно безпосередній участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, та з урахуванням попередньо виплачених сум додаткової винагороди за цей період; а також стягнення з військової частини НОМЕР_1 10000 грн. компенсації моральної шкоди.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 зазначену позовну заяву залишено без руху. При цьому особі, яка подала позовну заяву, запропоновано протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом наданням до суду: 1) клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску; 2) належним чином завірених доказів перебування позивача на військовій службі чи звільнення з лав ЗСУ на момент звернення до суду з позовом; 3) належним чином завірених доказів про розмір отриманого грошового забезпечення позивачем за період з 05.09.2022 по 13.10.2022, з 26.10.2022 по 10.12.2022, з 22.12.2022 по 26.12.2022, з 10.01.2023 по 08.04.2023, з 21.04.2023 по 11.05.2023, з 17.05.2023 по 01.06.2023, з 09.06.2023 по 02.08.2023, з 14.08.2023 по 27.08.2023, з 15.09.2023 по 05.11.2023; 4) обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди, заявленої до відшкодування, з посиланнями на докази її завдання відповідачем.

Копія вказаної ухвали від 13.01.2026 була направлена представнику позивача в електронній формі за допомогою підсистеми ЄСІТС та доставлена в Електронний кабінет Євсюкова Ф.Б. 13.01.2026 о 14:38 год, про що свідчить відповідна довідка.

На виконання вимог вказаної ухвали представником позивача 26.01.2026 через підсистему “Електронний суд” подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено певні документи, а саме: копію військового квитка, витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 04.12.2025 №352, довідку про рух коштів АТ КБ “ПриватБанк”, а також викладену в новій редакції позовну заяву з зазначенням у ній окремого розділу, в якому відображені його доводи щодо обставин поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та заявленням про це в прохальній частині позову.

Натомість, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивачем у встановлений судом строк не усунуто всі недоліки позовної заяви, зокрема не подано окремо клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду та не надано належних доказів поважності причин його пропуску, тому позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною першої статті 168 КАС України передбачено, що позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

У статті 161 КАС України визначено перелік документів, які додаються до позовної заяви. Зокрема, частиною 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частинами першою та другою статті 169 КАС України, передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина п`ята статті169 КАС України).

Отже, чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, у статті 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. А саме, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123 КАС України).

Як встановлено апеляційним судом, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 позовну заяву повернуто позивачу. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що позивачем у встановлений судом строк не усунуто всі недоліки позовної заяви, зокрема не подано окремого клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду та не надано належних доказів поважності причин його пропуску.

Втім, колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і вимогам процесуального закону.

Так, як убачається з матеріалів справи, на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 13.01.2026 позивачем у встановлений судом строк подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено нову редакцію позовної заяви, а також належні документи на підтвердження обставин, на які він посилається.

При цьому, зі змісту поданої заяви та нової редакції позовної заяви вбачається, що позивачем не лише наведено обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, але й фактично заявлено клопотання про його поновлення, що прямо зазначено у тексті прохальної частини позову.

Отже, висновок суду першої інстанції про відсутність клопотання про поновлення строку звернення до суду є формальним та таким, що спростовується змістом поданих позивачем документів.

Колегія суддів наголошує, що положення частини шостої статті 161 КАС України не встановлюють вимоги щодо подання відповідного клопотання виключно у вигляді окремого процесуального документа, а передбачають обов`язок позивача заявити таке клопотання та обґрунтувати поважність причин пропуску строку звернення до суду. Такий обов`язок може бути виконаний в тому числі і шляхом викладення відповідних доводів безпосередньо у позовній заяві.

Таким чином, подання позивачем нової редакції позовної заяви, яка містить обґрунтування причин пропуску строку та прохання про його поновлення, свідчить про належне виконання вимог ухвали суду від 13.01.2026 у цій частині.

Крім того, оцінюючи висновок суду першої інстанції про неповажність причин пропуску строку звернення до суду, колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про повернення позовної заяви із цих підстав суд повинен здійснити належну оцінку доводів заявника та поданих ним доказів з урахуванням їх змісту та взаємного зв`язку, а не обмежуватися загальним посиланням на відсутність "об`єктивно непереборних обставин".

Згідно з положеннями статті 123 КАС України, у разі наведення особою підстав для поновлення строку звернення до суду суд зобов`язаний надати їм оцінку з урахуванням принципу доступу до правосуддя та недопущення надмірного формалізму, а сумніви щодо поважності причин мають тлумачитися на користь реалізації особою права на судовий захист.

Натомість суд першої інстанції дійшовши висновку про неповажність причин пропуску строку, фактично здійснив передчасну та формальну оцінку наведених позивачем обставин без належного дослідження їх змісту та без урахування того, що такі обставини викладені у новій редакції позову. Тим більше, неповажність причин пропуску строку звернення до суду не була правовою підставою для повернення позовної заяви згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що відображена в ухвалі від 27.01.2026 позиція суду першої інстанції про неусунення позивачем недоліків позовної заяви є передчасною та ґрунтується на поверховому підході до оцінки поданих матеріалів без належного врахування їх змісту та наведених у них доводів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи вищевикладене, ухвала суду першої інстанції від 27 січня 2026 року про повернення позовної заяви підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, тобто на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі..

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, - скасувати.

Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення. Порядок касаційного оскарження передбачений ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Слободонюк М.В.

Судді Канигіна Т.С. Кузьмишин В.М.