Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №320/47443/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/47443/23 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши у порядку у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАПОЛІС» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Рух справи.

14.12.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «АКВАПОЛІС» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці, в якому просить:

- скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100230/2023/610097/1 від 04.07.2023;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці №UA100230/2023/000559 від 04.07.2023;

- скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100230/2023/610098/1 від 05.07.2023;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці №UA100230/2023/000556 від 05.07.2023.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірні рішення є протиправними, оскільки позивачем у митній декларації було визначено митну вартість товару за основним методом за ціною договору (контракту) і на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному в частині другій статті 53 Митного кодексу України (далі МК України), підтверджують митну вартість товару та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товару, і подані документи не містять розбіжностей.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 р. позов задоволено у повному обсязі: визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100230/2023/610097/1 від 04.07.2023; визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці №UA100230/2023/000559 від 04.07.2023; визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100230/2023/610098/1 від 05.07.2023; визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці №UA100230/2023/000556 від 05.07.2023.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем подані документи, які підтверджують протиправність спірних рішень, а відповідач, як суб`єкт владних повноважень, протилежне не довів.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що спірні рішення є правомірними з огляду на відповідність вимогам чинного законодавства і прийняття їх з дотриманням порядку.

Посилаючись на судову практику апелянт вважає, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами митну ціну товару, що залишилось поза уваги суду першої інстанції.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2025 року витребувано справу зі суду першої інстанції, після її надходження, ухвалою від 06.10.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено до слухання у порядку письмового провадження.

Позивачем надано додаткові пояснення (відзив) на апеляційну скаргу, яким підтримано висновки суду першої інстанції.

Колегія суддів зауважує, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на території України було введено воєнний стан, який був неодноразово продовжений та діє на час розгляду даної справи.

Відповідно до рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану опублікованих Радою Суддів України 02.03.2022 процесуальні строки за можливістю продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.

Отже, враховуючи зазначене та умови сьогодення, колегія суддів продовжує строк розгляду даної справи на розумний термін.

Колегія суддів, розглянувши справу у письмовому провадженні, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Обставини справи.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 05 грудня 2019 року між ТОВ «Акваполіс» (Покупець за контрактом) та Shanghai Openchem Co. Limited. LTD (Продавець за контрактом) укладено зовнішньоекономічний контракт №014/2019/UA про поставку товару (далі - Контракт).

05 травня 2022 року Сторони уклали Додаткову угоду №1 до контракту №014/2019/ЛА про продовження дії вказаного контракту до 31.12.2022. Також Сторони погодили в Додатку №1 наступне: у тому випадку, якщо після закінчення кожного календарного року жодна зі сторін не заявить про свій намір розірвати цей Контракт, він вважатиметься пролонгованим на кожен наступний календарний рік.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №1 до контракту №014/2019/UA, Сторони погодили наступне: умови оплати за цим контрактом приймаються як відстрочка 60 календарних днів від дати інвойсу.

09 вересня 2022 року Сторони уклали Додаткову угоду №2 до контракту №014/2019/UA про зміну найменування Продавця та про зміну банківських реквізитів Продавця (додається до позову). Нова назва продавця: SHANGHAI KEMSPEC LIMITED. Нові реквізити Продавця: ACCOUNT NAME: SHANGHAI KEMSPEC LIMITED ISSUED BANK HUA XIA BANK, SHANGHAI BRANCH ACCOUNT NO: 4302200002819100211941, SWIFT CODE NO: HXBKCNBJ040.

Відповідно до п. 1.1. Контракту Продавець зобов`язується протягом всього терміну дії цього Контракту, постачати, а Покупець приймати та оплачувати продукцію, іменовану надалі ТОВАР відповідно до інвойсів, які є невід`ємною частиною цього контракту, в яких зазначаються найменування Товару, його кількість / обсяг, якість, ціна, загальна сума і умови поставки.

В силу п. 4.1 Контракту, ціна за одиницю товару визначається у відповідних інвойсах на кожну поставлену партію товару, які є невід`ємною частиною контракту.

Пунктом 5.3 Контракту, встановлено, що валютою контракту є - Долар США. Згідно з п. 5.4 Контракту, валютою платежу є - Долар США.

Впродовж дії Контракту, зокрема і по цей час, Продавець здійснює систематичні поставки товару на митну територію України для Позивача.

18 квітня 2023 року Сторони в Інвойсі №ОРС2023050 погодили до поставки наступний Товар:

-TRICHLOROISOCYANURICACID 90% 200G TABLET PACKAGE: 50KG PLASTIC DRUM WITHOUT PALLETS (ТРИХЛОРОІЗОЦІАНУРОВА КИСЛОТА 90% 200 Г ТАБЛЕТКИ УПАКОВКА: 50 КГ ПЛАСТИКОВА БОЧКА БЕЗ ПІДДОНІВ) (далі - Товар 1)

-TRICHLOROISOCYANURIC ACID MULTIFUNCTION 84% 200G TABLET, PACKAGE: 50KG PLASTIC DRUM WITHOUT PALLETS (ТРИХЛОРОІЗОЦІАНУРОВА КИСЛОТА МУЛЬТИФУНКЦІОНАЛЬНА 84% 200 Г ТАБЛЕТКИ, УПАКОВКА: ПЛАСТИКОВА БОЧКА 50 КГ БЕЗ ПІДДОНІВ) ) (далі - Товар 2)

Вказаний вище Товар призначено для догляду (очищення) за водою в басейнах для плавання. Торгова марка: Виробник: Shanghai Openchem Co.. Limited.

Погоджена Сторонами ціна Товару 1 -1,32 доларів США за один кілограм.

Погоджений Сторонами об`єм до поставки - 5 500 кг

Погоджена Сторонами ціна Товару 2 -1,32 доларів США за один кілограм.

Погоджений Сторонами об`єм до поставки - 15 500 кг кілограм.

Умови поставки: CIF GDYNIA.

Загальна вартість даної поставки (Товару 1 та Товару 1) - 27 720, 00 доларів США (1 013 681, 59 грн за курсом 36,5686 грн/дол. США (на день складання Митної декларації - 03.07.2023 року)).

Постачальник здійснив поставку Товару 1 та Товару 2 у відповідності до умов Контракту.

З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару представником (брокером) ТОВ «Акваполіс», на підставі Договору про надання митно - брокерських послуг №LLC/SCH-52/19 від 15.12.2019 з TOB «ШЕРП», якому делеговано право представляти інтереси Позивача у митних органах, в тому числі подавати до митних органів митні декларації, товарно- супровідні та інші документи, а також вчиняти інші дії передбачені чинним законодавством України та вищезгаданим договором, було подано до Київської митниці електронну митну декларацію №23UA100230014233U6 від 03.07.2023, за якою митна вартість Товару 1 та Товару 2 була визначена за першим (основним) методом - ціною контракту, а також надані всі документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України, зокрема:

0271 - пакувальний лист до інвойсу №ОРС2023050;

0380 - інвойс № ОРС2023050 від 18.04.2023 року;

0730 - товарно-транспортна накладна (CMR) за №1509-1 від 26.06.2023 року;

0821 - Супровідний документ Tl №3PL445010NS5ZNWJ9 від 28.06.2023 року;

0861 - Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №23С3100А5400/00014 від 20.04.2023;

3007 - Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №2310353 від 29.06.2023;

3530 - Страховий поліс №ВС035735012300000220 від 18.04.2023;

4103 - Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 05.05.2022;

4103 - Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 09.09.2022;

4104 - зовнішньоекономічний контракт №014/2019/UA від « 05» грудня 2019 року;

4207 - Договір про надання митно - брокерських послуг №LLC/SCH-52/19 від 15.12.2019 року з ТОВ «ШЕРП».

9000 - Сертифікати аналізів від 03.04.2023.

За результатами перевірки документів, що підтверджують визначену митну вартість товару, Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2023/610097/l від 04.07.2023, відповідно до якого митну вартість товарів самостійно визначену за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, за яким митну вартість Товару 1 та Товару 2 було відкориговано за шостим (резервним) методом визначення митної вартості.

У зв`язку з цим, розмір митної вартості зріс з 1,32 доларів США за один кілограм до 2,954 доларів США за один кілограм Товару, що загалом складає 62 034,00 доларів США за 21 000 кілограм ввезеного товару (загальна вага Товару 1 та Товару 2), та в перерахунку на гривню за курсом 36,5686 грн/дол. США (на день складання рішення про коригування) становить 2 268 496, 53 грн.

Прийняте рішення про коригування митної вартості товару №UA100230/2023/610097/1 від 04.07.2023, стало підставою для відмови позивачу у митному оформленні його Товару 1 та Товару 2 за Митною декларацію та складання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2023/000559 від 04.07.2023.

Крім того, 18 квітня 2023 року Сторони в Інвойсі №ОРС2023049 погодили до поставки наступний Товар:

-SODIUM DICHLOROISOCYANURATE 56% GRANULAR PACKING: 50KG PLASTIC DRUM WITHOUT PALLETS (ДІХЛОРОІЗОЦІАНУРАТ НАТРІЮ 56% ГРАНУЛОВАНА УПАКОВКА: 50 КГ ПЛАСТИКОВА БАРАБАНКА БЕЗ ПІДДОНІВ) (надалі - Товар 1)

-SODIUM DICHLOROISOCYANURATE 56% 20G TABLET PACKING: 50KG PLASTIC DRUM WITHOUT PALLETS (НАТРІЮ ДІХЛОРОІЗОЦІАНУРАТ 56% 20Г ТАБЛЕТКИ УПАКОВКА: ПЛАСТИКОВА БОЧКА 50КГ БЕЗ ПІДДОНІВ) (надалі - Товар 2)

Вказаний вище Товар призначено для догляду (очищення) за водою в басейнах для плавання. Торгова марка: Виробник: Shanghai Openchem Co.. Limited.

Погоджена Сторонами ціна Товару 1 -1.22 доларів США за один кілограм.

Погоджений Сторонами об`єм до поставки - 10 500 кг.

Вартість Товару 1 - 12810,00 доларів США.

Погоджена Сторонами ціна Товару 2 -1,31 доларів США за один кілограм.

Погоджений Сторонами об`єм до поставки - 10 500 кг кілограм.

Вартість Товару 2 - 13755,00 доларів США.

Загальна вартість Товару за даним інвойсом - 26 565.00 доларів США.

Умови поставки: CIF GDYNIA.

Загальна вартість даної поставки (Товару 1 та Товару 2) - 26 565,00 доларів США (97 1444,86 грн за курсом 36,5686 грн/дол. США (на день складання Митної декларації - 05.07.2023)).

Постачальник здійснив поставку Товару 1 та Товару 2 у відповідності до умов Контракту.

З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару представником (брокером) ТОВ «Акваполіс», на підставі Договору про надання митно-брокерських послуг №LLC/SCH-52/19 від 15.12.2019 з ТОВ «ШЕРП», якому делеговано право представляти інтереси Позивача у митних органах, в тому числі подавати до митних органів митні декларації, товарно-супровідні та інші документи, а також вчиняти інші дії передбачені чинним законодавством України та вищезгаданим договором, було подано до Київської митниці електронну митну декларацію №23UA100230014327U5 від 04.07.2023, за якою митна вартість Товару 1 та Товару 2 була визначена за першим (основним) методом - ціною контракту, а також надані всі документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України, зокрема:

0271 - пакувальний лист до інвойсу № ОРС2023049;

0380 - інвойс №ОРС2023049 від 18.04.2023;

0730 - товарно-транспортна накладна (CMR) за №1509-2 від 29.06.2023;

0821 - Супровідний документ T1 №23PL445010NS5ZSNS2 від 29.06.2023;

0861 - Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №23С3100А5400/00015 від 20.04.2023;

3007 - Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №2310354;

3530 - Страховий поліс №ВС035735012300000221 ;

4103 - Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 05.05.2022;

4103 - Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 09.09.2022;

4104 - зовнішньоекономічний контракт №014/2019/UA від « 05» грудня 2019 року;

4207 - Договір про надання митно-брокерських послуг №LLC/SCH-52/19 від 15.12.2019 року з ТОВ «ШЕРП»;

5069 - Заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про відсутність у товарах наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин, ввезення на територію України, вивезення з території України чи транзит через територію України яких здійснюється за наявності дозволу;

9000 - Сертифікати аналізів від 03.04.2023;

9000 - Заявка на перевезення №2310354;

9000 фото;

9610 - Копія митної декларації країни відправлення №020220230000328923.

За результатами перевірки документів, що підтверджують визначену митну вартість товару, Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2023/610098/l від 05.07.2023, відповідно до якого митну вартість товарів самостійно визначену за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, за яким митну вартість Товару 1 та Товару 2 було відкориговано за шостим (резервним) методом визначення митної вартості.

У зв`язку з цим, розмір митної вартості Товару 1 зріс з 1,22 доларів США за один кілограм Товару 1 до 2,97 доларів США за один кілограм, так само розмір митної вартості Товару 2 зріс з 1,31 доларів США за один кілограм Товару 1 до 2,97 доларів США за один кілограм, що загалом складає (за позицією Відповідача) - 62 370,00 доларів США за 21 000 кілограм ввезеного товару (загальна вага Товару 1 та Товару 2) замість 26 565.00 доларів США (за ціною контракту), та в перерахунку на гривню за курсом 36,5686 грн/дол. США (на день складання рішення про коригування) становить 2 280 783,58 грн.

Прийняте рішення про коригування митної вартості товару № UA100230/2023/610098/1 від 05.07.2023 стало підставою для відмови позивачу у митному оформленні його Товару 1 та Товару 2 за Митною декларацію та складання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100230/2023/000556 від 05.07.2023.

Позивач, вважаючи рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та картку відмови протиправними, звернувся до суду з цим позовом.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Нормативно-правове обґрунтування.

Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно стаття 1 Митного кодексу України (надалі МК України і в редакції на день виникнення спірних правовідносин) законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

У ст. 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ст. 246 МК України , метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення, яка згідно з цим Кодексом в автоматичному режимі з урахуванням результатів аналізу ризиків та залежно від типу митної декларації, митного режиму, особливостей, засобів і способів переміщення товарів через митний кордон України визначає перелік таких митних формальностей та необхідність участі у їх виконанні посадової особи митного органу.

Для виконання митних формальностей щодо товарів, які переміщуються у митному режимі транзиту на умовах Конвенції про процедуру спільного транзиту, використовуються також електронна транзитна система, електронна система управління гарантіями та їх складові.

У разі якщо автоматизованою системою митного оформлення або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності участі у виконанні митних формальностей щодо товарів і транспортних засобів комерційного призначення посадової особи митного органу, такі митні формальності виконуються автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі.

Інформація про виконання митних формальностей автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі вноситься до єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України та передається декларанту або уповноваженій ним особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно із ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 264 МК України, митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 МК України, перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Частиною першою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (частина четверта статті 52 Митного Кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частини друга та третя статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до положень частини четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частина дев`ята 9 статті 58 Митного Кодексу України).

Відповідно до приписів частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 57 цього Кодексу).

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з визначеними у ст. 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено обов`язок декларанта подавати додаткові документи (за наявності) до визначеного частиною другою цієї статті загального переліку. При цьому такий обов`язок виникає у декларанта виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності): 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2 ст. 54 МК України).

Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 11.09.2015 №689 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з приписами п. 6 Розділу ІІ вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу ІІ Методичних рекомендацій).

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Стаття 55 МК України встановлює.

1. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

2. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

3. Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

4. Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.

Частиною 7 ст. 40 Закону України «Про платіжні послуги» зазначено, що Національний банк України у своїх нормативно-правових актах визначає обов`язкові реквізити платіжних інструкцій, особливості їх оформлення, захисту, прийняття до виконання.

Згідно з п. 37 Постанови НБУ від 29.07.2022 №163 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунку в національній валюті користувачів платіжних послуг» (далі-Інструкція) платіжна інструкція повинна містити такі обов`язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника; 4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис(и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.

Висновки суду.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 МК України та згідно з вимогами ст. 368 МК України.

Матеріалами справи підтверджено, що надіслане митницею повідомлення про надання документів не містить інформації, що дозволяла б з`ясувати, які саме відомості про складові числового значення митної вартості відсутні або не підтверджуються поданими позивачем документами.

Отже, чинним законодавством передбачено, що відповідач зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05 березня 2019 року у справі № 815/5791/17.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості.

Суд першої інстанції проаналізував усі доводи відповідача.

Так, згідно матеріалів справи відповідно до Довідки №2310353 від 29.06.2023 ТОВ «ШЕРП» надає послуги з експедирування вантажу на підставі угоди з компанією ТОВ «АКВАПОЛІС» № K/LLC/SCH 028/19 від « 15» грудня 2019 року та повідомляє, що вартість міжнародного автомобільного перевезення вантажу (хімії для очищення води в басейнах, небезпечний вантаж Hazard Class: 5.1; UN Number: 2468; Packing Group: II, за маршрутом морський порт Гданськ, Польща - п/п Ягодин - м. Дніпро, Україна автомобілем НОМЕР_1 / НОМЕР_2 становить 119 093,66 грн. Вантаж: 420 бочок, 22 260 кг, CMR № 1509-1 від 26.06.2023р. (а.с.48).

Крім того, згідно цієї довідки, у вартість перевезення (119 093,66 грн) входить: локальні витрати в порту Гданська, НРР, оформлення ТІ, перевантаження з контейнера в тентовану ФУРУ, міжнародне перевезення Польща - Ягодин, Україна.

Також, відповідно до цієї довідки №2310354 від 29.06.2023 ТОВ «ШЕРП» надає послуги з експедирування вантажу на підставі угоди з компанією ТОВ «АКВАПОЛІС» № K/LLC/SCH 028/19 від « 15» грудня 2019 р. та повідомляє, що вартість міжнародного автомобільного перевезення вантажу хімії для очищення води в басейнах, небезпечний вантаж, за маршрутом морський порт Гданськ, Польща - п/п Ягодин - м. Дніпро, Україна автомобілем Volvo НОМЕР_3 / НОМЕР_4 становить 118 798, 66 грн. Вантаж: 420 бочок, 22 260 кг, CMR№ 1509-2 від 26.06.2023 (а.с.86).

У вартість перевезення входить: локальні витрати в порту Гданська, НРР, оформлення ТІ, перевантаження з контейнера в тентовану фуру, міжнародне перевезення Польща - Ягодин, Україна.

Зазначене підтверджує вартість транспортування Товару з Польщі до митної території України.

Таким чином, суд першої інстанції робить висновок, що вартість транспортування Товару з порту Польщі до митної території України жодним чином не впливає на митну вартість Товару 1 та Товару 2, оскільки визначена в контракті №014/2019/UA від 05.12.2019 (інвойс № ОРС2023050 від 18.04.2023) ціна за один кілограм товару 1,32 доларів США за один кілограм Товару є ціною саме в порту Гдиня, оскільки Сторони погодили базис поставки - CIF GDYNIA.

З огляду на вказані документи і доводи апелянта, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що доводи відповідача про ненадання позивачем документів щодо вартості транспортування Товару з порту Польщі до митної території України, вплив ціни транспортування Товару з порту Гданськ до митної території України на митну вартість Товару, не заслуговують уваги, оскільки спростовуються належними доказами.

Крім того, наявність чи відсутність платіжного доручення не впливає на числові значення складових митної вартості товарів і не позбавляють товариство права на застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

І цей висновок суду першої інстанції є правильним і зроблений з урахуванням судової практики, яка наглошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Крім того, вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України, а саме статтею 53, заборонено, і на цьому також наголошено у правових висновках Верховного Суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що всі доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Отже, враховуючи вищенаведені обставини та зазначені норми закону, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, суд першої інстанції проаналізував і дав оцінку всім обставинам у цій справі і всім доводам відповідача, і тому колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що позивач подав документи на підтвердження митної вартості товару за ціною договору, а відповідач не довів правомірність спірно рішення належними та допустимими доказами.

Згідно з частиною 2 статті 74 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення про коригування митної вартості, хоча такий обов`язок законодавством покладено на суб`єкта владних повноважень, тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а доводи апелянта є такими, що не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Надаючи оцінку всім доводам сторін та учасників справи, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 р. - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАПОЛІС» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263 , п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

В.В. Файдюк