Вирок від 15 квітня 2026 р. у справі №375/372/26 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/372/26

Провадження № 1-кп/375/105/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026111250000004, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідуванням 3 січня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Рокитне Білоцерківського району Київської області, який зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_1 , громадянин України, українця, військовослужбовець за мобілізацією, з освітою вищою, не депутат, одружений, не адвокат, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимий, абонентський номер мобільного зв`язку – НОМЕР_1 ,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185 та частиною 1 статті 357 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, обіймаючи посаду солдата стрільця 3 відділення 3 взводу 7-ої стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вирішив вчинити кримінальне правопорушення за наступних обставин.

24 грудня 2025 року близько 14 год 20 хв, ОСОБА_5 перебував поблизу банкомату в магазині ТОВ «Фора», що в селищі Рокитне по вул. Першотравнева, 11, Білоцерківського району, Київської області. Вийшовши з магазину ТОВ «Фора», ОСОБА_5 втратив банківську картку АТ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , номер рахунку НОМЕР_4 , що обладнана технологією безконтактної оплати, володільцем якої він і являється, після чого ОСОБА_5 направився у власних справах.

Цього ж дня, 24 грудня 2025 року близько 14 год 30 хв, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 перебуваючи поблизу банкомату в магазині ТОВ «Фора», що за адресою: вул. Першотравнева, 11, Білоцерківського району, Київської області, на підлозі помітив банківську карту АТ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , що обладнана технологією безконтактної оплати, володільцем якої є ОСОБА_5 . Після виявлення зазначеної банківської карти, у ОСОБА_3 , виник умисел на її привласнення та корисливий мотив на таємне викрадення з банківського рахунку грошових коштів для власного збагачення.

Після чого, не вживаючи будь-яких заходів для повернення знайденого майна, усвідомлюючи те, що знайдена банківська картка, належить іншій особі та відповідно до вимог ч.1 Закону України «Про інформацію», п.п.1.4, 1.14, 1.27, 1.31, ст.1 п.15.2 ст. Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні», ч.4 ст.51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», є офіційним документом, ОСОБА_3 умисно, незаконно, з корисливих мотивів привласнив її з метою подальшого використання для розрахунку у торгових мережах.

Після цього ОСОБА_3 місце вчинення кримінального правопорушення залишив, утримуючи при собі вищевказаний офіційний документ та розпорядився ним на власний розсуд..

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у привласненні офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого частиною 1 статті 357 КК України.

Окрім цього, 24 грудня 2025 року о 15 год11 хв, о 15 год 14 хв, о 15 год 16 хв та о 15 год 19 хв ОСОБА_3 , перебуваючи в продуктовому магазині «Петриківка» що за адресою: вул.Першотравнева, 3, селище Рокитне, Білоцерківський район Київська область, діючи умисно, протиправно, таємно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 та який неодноразово продовжено та діє по теперішній час, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, використовуючи раніше привласнену банківську карту № НОМЕР_3 , достовірно знаючи, що він діє поза волею держателя банківської карти АТ «ПриватБанк», а саме ОСОБА_5 , через банківську мережу безконтактного обслуговування без введення пін-коду, шляхом використання банківської карти № НОМЕР_3 для оплати вартості товарів в магазині, таємно викрав з банківського рахунку ОСОБА_5 грошові кошти на загальну суму 927,11 грн.

Після цього, ОСОБА_3 розуміючи, що може розраховуватися за товар вказаною картою без введення пін-коду, а саме здійснювати покупки через банківську мережу безконтактного обслуговування, продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів з банківської карти АТ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_5 24 грудня 2025 року о 15 год 30 хв, о 15 год 32 хв, та цього самого дня о 15 год 33 хв перебуваючи в магазині ТОВ «АТБ маркет», що за адресою: вул. Першотравнева, 3, селище Рокитне Білоцерківський район Київська область, діючи умисно, протиправно, таємно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, в період дії воєнного стану, достовірно знаючи, що він діє поза волею держателя банківської карти АТ «ПриватБаннк», а саме ОСОБА_5 , через банківську мережу безконтактного обслуговування без введення пін-коду, шляхом використання банківської карти № НОМЕР_3 для оплати вартості товарів в магазині, таємно викрав з банківського рахунку ОСОБА_6 грошові кошти на загальну суму 1 338,31 грн.

Далі, ОСОБА_3 продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів з банківської карти, 24 грудня 2025 року о 16 год 06 хв перебуваючи в магазині ТОВ «Фора», що за адресою: вул. Першотравнева, 11, селище Рокитне Білоцерківський район Київська область, діючи умисно, протиправно, таємно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, в період дії воєнного стану, достовірно знаючи, що він діє поза волею держателя банківської карти АТ «ПриватБанк», а саме ОСОБА_5 через банківську мережу безконтактного обслуговування без введення пін-коду, шляхом використання банківської карти № НОМЕР_3 для оплати вартості товарів в магазині, таємно викрав з банківського рахунку ОСОБА_5 грошові кошти на загальну суму 576,90 грн.

Далі, ОСОБА_3 , продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів з банківської карти, 24 грудня 2025 року о 16 год 54 хв, о 17 год 03 хв, о 17 год 07 хв, о 17 год 20 хв, о 17 год 26 хв, о 17 год 28 хв, о 17 год 36 хв та о 17 год 50 хв перебуваючи в продуктовому магазині «Bakery», що за адресою: вул. Заводська, 11-А, селище Рокитне Білоцерківський район Київська область, діючи умисно, протиправно, таємно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, в період дії воєнного стану, достовірно знаючи, що він діє поза волею держателя банківської карти АТ «ПриватБанк», а саме ОСОБА_5 , через банківську мережу безконтактного обслуговування без введення пін-коду, шляхом використання банківської карти № НОМЕР_3 для оплати вартості товарів в магазині, таємно викрав з банківського рахунку ОСОБА_5 грошові кошти на загальну суму 1 507,12 грн.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 заволодів грошовими коштами з банківської карти АТ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 володільцем якої є ОСОБА_5 на загальну суму 4 349,44 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованованих йому кримінальних правопорушень визнав в повному обсязі за обставин, викладених у обвинувальному акті, та показав суду про те, що у грудні 2025 року він перебував поблизу магазину «Фора», де знайшов банківську картку, яка належала іншій особі. В подальшому вказаною банківською картою розраховувався в магазинах, шляхом безконтактної оплати, оскільки пароль для здійснення вказаних оплат не потрібен був. Також вказував на те, що він думав, що це його банківська карта. Додатково зазначив, що завдану матеріальну шкоду потерпілому відшкодував в повному обсязі. Щиро розкаявся у вчиненому.

Відповідно до частини 3 статті 349 КПК України за згодою сторін судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо таких обставин, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

В зв`язку з викладеним суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, та дійшов до висновку про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 за частиною 4 статті 185 та частиною 1 статті 357 КК України кваліфіковані правильно як таємне викрадення чужого майна - крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану, та як привласнення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.

При обранні покарання обвинуваченому суд враховує:

- ступінь тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, яке відноситься кримінальним законом до категорії тяжких злочинів;

- ступінь тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 357 КК України, яке відноситься кримінальним законом до категорії кримінальних проступків;

- особу обвинуваченого, який одружений, є військовослужбовцем, має постійне місце проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, добровільне відшкодування потерпілому шкоди, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого згідно статті 66 КК України, є його щире каяття та добровільне відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого згідно статті 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що перевиховання та виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання за частиною 4 статті 185 КК України – у виді позбавлення волі та за частиною 1 статті 357 КК України – у виді обмеження волі, із застосуванням частини 1 статті 70 КК України – призначенням остаточного покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим – у виді позбавлення волі, та із застосуванням правил статті 75 КК України – звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов`язків, передбачених статтею 76 КК України, а саме: протягом іспитового строку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання, вважаючи таке покарання необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням відшкодовано в ході проведення досудового розслідування шляхом повернення потерпілому грошових коштів в сумі 4 349,44 грн.

Розмір витрат на залучення експерта відсутні.

Долю речових доказів необхідно вирішити згідно вимог статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 349, 368-371, 373-374, 394, 395 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185, частиною 1 статті 357 КК України, та призначити йому покарання:

- за частиною 4 статті 185 КК України – 5 (п`ять) років позбавлення волі;

- за частиною 1 статті 357 КК України – 1 (один) рік обмеження волі.

На підставі частини 1 статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування остаточно визначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 (один) рік.

На підставі частин 1, 3 статті 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 в період іспитового строку: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рокитнянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення за винятком підстав, передбачених частиною 2 статті 394 КПК України (щодо обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_7