Вирок від 14 квітня 2026 р. у справі №375/796/26 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/796/26

Провадження № 1-кп/375/113/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні за відсутності учасників обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026116250000019, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 березня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Острів Рокитнянського району Київської області, громадянина України, з освітою середньою-спеціальною, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, перебуває на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «рядовий», одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, який зареєстрований та проживає на АДРЕСА_1 , не судимого, ідентифікаційний код – НОМЕР_2 , засоби мобільного зв`язку – НОМЕР_3 -

у вчиненні кримінальних проступків, передбачених частиною 1 статті 126, частиною 2 статті 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026116250000019, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 березня 2026 року, відповідно до обвинувального акта встановлено наступні обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Так, 8 березня 2026 року близько 21 год ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, прибув до місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 спільно з дружиною ОСОБА_4 , де між останніми на ґрунті непорозуміння виникла сварка в яку, з метою припинення втрутилась матір ОСОБА_5 та сестра ОСОБА_6 .

Під час сварки, ОСОБА_4 залишила приміщення будинку на що ОСОБА_3 став звинувачувати в цьому матір ОСОБА_5 та сестру ОСОБА_6 виражаючись в їх адресу нецензурними словами.

В цей час у ОСОБА_3 виник умисел на заподіяння сестрі ОСОБА_6 тілесних ушкоджень.

8 березня 2026 року близько 21 год 30 хв реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на заподіяння шкоди здоров`ю сестрі ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , передбачаючи наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, умисно наніс один удар кулаком правої руки в область перенісся ОСОБА_6 , яка від завданого удару впала на підлогу.

В дану подію втрутилась малолітня ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ставши між матір`ю ОСОБА_6 , яка лежала на підлозі, та дядьком ОСОБА_3 , який став сваритися на малолітню ОСОБА_7 нецензурною лексикою умисно завдавши останній фізичного болю.

Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_3 наблизившись до сестри ОСОБА_6 діючи умисно, з метою заподіяння шкоди здоров`ю ОСОБА_6 , передбачаючи наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, умисно наніс один удар кулаком правої руки в область перенісся, від чого остання впала на підлогу, завдавши таким чином ОСОБА_6 фізичного болю та спричинивши тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому кісток носу без зміщення, струсу головного мозку, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я більше 6 днів.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у заподіянні умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України.

Також, 8 березня 2026 року близько 21 год ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, прибув до місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 спільно з дружиною ОСОБА_4 , де між останніми на ґрунті непорозуміння виникла сварка в яку, з метою припинення втрутилась матір ОСОБА_5 та сестра ОСОБА_6 .

Під час сварки ОСОБА_4 залишила приміщення будинку на що ОСОБА_3 став звинувачувати в цьому матір ОСОБА_5 та сестру ОСОБА_6 виражаючись в їх адресу нецензурними словами, в ході якої спричинив тілесні ушкодження сестрі ОСОБА_6 ..

В цей час в дану подію втрутилась малолітня ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ставши між матір`ю ОСОБА_6 , яка лежала на підлозі, та дядьком ОСОБА_3 , який став сваритися на малолітню ОСОБА_7 з використанням нецензурної лексики, щоб остання відійшла.

В подальшому у ОСОБА_3 виник умисел на заподіяння малолітній ОСОБА_7 фізичного болю.

8 березня 2026 року близько 21 год 30 хв реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на заподіяння фізичного болю малолітній ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , передбачаючи наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, умисно наніс один удар кулаком правої руки в ліву частину голови та штовхнув правою рукою в ліве плече малолітню ОСОБА_7 , завдавши таким чином останній фізичного болю м`яких тканин голови та лівого плеча.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у заподіянні умисного завдання ударів, що завдало фізичного болю, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 126 КК України.

Під час досудового розслідування було встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у зв`язку з чим прокурором у кримінальному провадженні – прокурором Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 , у порядку, передбаченому частиною 1 статті 302 КПК України, направлений до суду обвинувальний акт разом із клопотанням про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

До обвинувального акта додана письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності захисника – ОСОБА_9 31 березня 2026 року щодо визнання своєї винуватості, у вчиненні кримінальних проступків, передбачених частиною 1 статті 126 КК України та частиною 2 статті 125 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Потерпілі ОСОБА_6 та малолітня ОСОБА_7 , законним представником якої є ОСОБА_6 , не заперечували щодо розгляду даного кримінального провадження у спрощеному провадженні, про що наявні відповідні заява.

Частиною 2 статті 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Враховуючи викладене, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінальних проступків без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акта та доданих до нього матеріалів.

Згідно із частиною 2 статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінальних проступків, передбачених частиною 1 статті 126 та частиною 2 статті 125 КК України.

Таким чином дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за частиною 1 статті 126 КК України, як умисне завдання ударів, що завдало фізичного болю, та за частиною 2 статті 125 КК України, як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд при призначенні покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують.

Статтею 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисні кримінальні правопорушення, які згідно з статтею 12 КК України є кримінальними проступками, на обліку у лікаря нарколога чи лікаря психіатра не перебуває, військовослужбовець, має постійне зареєстроване місце проживання, без негативних характеристик за місцем проживання, раніше не судимий.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд відповідно до статті 66 КК України визнає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до статті 67 КК України суд визнає вчинення кримінальних проступків у стані алкогольного сп`яніння та щодо малолітньої особи.

Отже, з урахуванням усіх фактичних обставин у справі, ступеня тяжкості вчинених кримінальних проступків, особи винного, наявності обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити покарання в межах інкримінованих санкцій статей у виді штрафу, як достатнє для виправлення обвинуваченого, його перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення визначеної у статті 50 КК України мети загальної і спеціальної превенції. Суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення можливих нових кримінальних правопорушень. Суд не знаходить підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого санкціями статей.

Підстави для застосування статті 69 КК України відсутні.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази та процесуальних витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись статтями 302, 369-371, 373- 374, 381-382, 394 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- частиною 1 статті 126 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень;

- частиною 2 статті 125 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень.

На підставі статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених частиною 1 статті 394 КПК України, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Відповідно до частини 4 статті 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_10