Рішення від 14 квітня 2026 р. у справі №373/3596/25 — Переяславський міськрайонний суд Київської області

Справа № 373/3596/25

Провадження № 2/373/476/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області

під головуванням судді Свояка Д.В.

розглянув у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:

Представник позивача звернувся до суду з вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №2027609133 від 29.11.2019 у розмірі 18092,17 грн; стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.11.2019 між АТ «ОТП Банк» та відповідачем укладено кредитний договір №2027609133, відповідно до умов якого банк надає позичальнику споживчий кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені кредитним договором.

24.03.2023 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено договір факторингу № 24/03/23, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов`язання за вказаним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 18092,17, яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням у розмірі 8500,00 грн, заборгованості за процентами у розмірі 9592,17 грн.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі:

Ухвалою суду від 01.12.2025 відкрито провадження в цій справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У встановлений судом строк відповідачем, який повідомлений про розгляд справи, не надано відзиву на позов без поважних причин, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України.

Судом встановлено наступні обставини:

29.11.2019 між відповідачем та АТ «ОТП Банк» був укладений кредитний договір №2027609133, умови якого передбачали надання кредиту у загальному розмірі 5387,00 грн, з яких: 4997,00 на придбання товару у продавця, 390,00 грн на сплату додаткових послуг банку, строк кредитування – до 29.11.2021, відсоткова ставка – 0,01 % річних.

Крім того, зазначений договір містить п.2 під назвою «Заява-анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» №2027609133 CARD від 29/11/2019», в якому відповідач виявив бажання оформити поточний (картковий) рахунок та отримати електронний платіжний засіб MC GOLD, валюта рахунку – гривня, номер карткового рахунку – НОМЕР_1 .

До позову додані копії графіку платежів та розрахунку загальної вартості кредиту, паспорту споживчого кредиту, орієнтовного графіку платежів та розрахунку загальної вартості кредиту, анкети-заяви на отримання кредиту, рахунку-фактури №СФРНК-0000243531 від 29.11.2019, згоди-дозволу на обробку персональних даних від 29.11.2019, специфікації до кредитного договору, видаткової накладної №ЧРКНЗ-0072 від 29.11.2019, чеку магазину «COMFY» від 29.11.2019.

Відповідно до розрахунку заборгованість відповідача за кредитним договором №2027609133 від 29.11.2019 станом на 24.03.2023 складає 18092,17 грн, з яких заборгованість за основним зобов`язанням – 8500,00 грн, заборгованість за відсотками – 9592,17 грн.

Випискою з рахунку приватного клієнта №2027609133 за період з 29.11.2019 по 24.03.2023 підтверджується розмір заборгованості за кредитним договором.

Як вбачається з копії договору факторингу №24/03/23 від 24.03.2023, укладеного між ТОВ «Брайт Інвестмент» та АТ «ОТП Банк», останнє передає (відступає) за плату належні йому права вимоги до боржників, що вказані у реєстрі боржників.

До вказаного договору факторингу додані копії витягу з реєстру боржників, актів приймання-передачі реєстру боржників № 1 та №2, платіжної інструкції №46 від 24.03.2023.

На адресу відповідача 15.10.2025 було направлене повідомлення про відступлення права грошової вимоги за вказаним кредитним договором на користь позивача та необхідність сплати заборгованості за ним.

Норми права, застосовані судом:

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст.1054 ЦК України позичальник за кредитним договором зобов`язаний повернути кредит та сплатити відсотки в розмірі і на умовах встановлених договором.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, а згідно з п.2 ч.1 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У ч. 1 ст. 513 ЦК України зазначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінка аргументів сторін, доказів.

Судом встановлено, що підписавши кредитний договір №2027609133 від 29.11.2019, відповідач прийняв умови надання всіх послуг, зокрема, строк кредитування, плату за кредит, порядок погашення кредиту, відповідальність.

Обставини надання відповідачу кредитних коштів за вказаним кредитним договором підтверджується випискою з рахунку приватного клієнта №2027609133 за період з 29.11.2019 по 24.03.2023.

Відповідачем не було дотримано умов договору та не погашено вчасно заборгованість, розмір якої підтверджений вищезазначеною випискою. Позивач правомірно набув права вимоги за вказаним кредитним договором, тому має право на належне виконання відповідачем зобов`язань за ним.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають задоволенню в повному обсязі.

За правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2422,40 грн судового збору

Представником позивача заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу до заяви долучено копії договору про надання правової (правничої) допомоги №43115064 від 01.07.2025, додаткової угоди № 2027609133 від 17.11.2025, детального опису робіт (наданих послуг) від 17.11.2025, платіжної інструкції №3071 від 18.11.2025, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордеру на надання правничої допомоги.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 01.09.2021 у справі № 178/1522/18 зазначено, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема у рішеннях від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

За результатом оцінки доказів суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн відповідатимуть критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Керуючись ст. 263 – 265 ЦПК України, суд

ухвалив

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» заборгованість за кредитним договором №2027609133 від 29.11.2019 у розмірі 18092 (вісімнадцять тисяч дев`яносто дві) гривні 17 копійок, з яких: основний борг у розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок, відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 9592 (дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто дві) гривні 17 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», ЄДРПОУ 43115064, місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 9, м. Дніпро, 49001;

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Д. В. Свояк