Рішення від 15 квітня 2026 р. у справі №367/1018/24 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/1018/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

16 квітня 2026 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області

у складі: головуючого - судді Одарюка М.П.

за участю: секретаря судового засідання Бобриш М.С.

представника позивача Марценюк О.І.

представника відповідача Коляди А.М.

розглянувши в у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені в заяву представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Коляди А.М. про ухвалення додаткового рішення у справі № 367/1018/24 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Суворов 1-О" до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання недійсним договорів та рішень про державну реєстрацію,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 02 жовтня 2025 року, яке змінено постановою Київського апеляційного суду у задоволені позовних вимог позивача відмовлено.

06 листопада 2025 року на адресу суду надійшла заява від представника відповідача про ухвалення додаткового рішення. Просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 27 500,00 грн.

В судовому засіданні представник відповідача заяву підтримав та просив суд її задовольнити.

Представник позивача не заперечував проти заяву, але просив суд стягнути витрати на правничу допомогу у мінімальному розмірі.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (ч. 3ст. 246 ЦПК України).

Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Відповідності до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу по даній справі представником відповідача надано наступні копії документів: копія ордеру серії ьАІ № 1558697 на надання правничої( правової) допомоги акт наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги від 25 лютого 2024 року № 25/02/2024, складений 25 вересня 2025 року у відповідності до якого загальна вартість послуг складає 27 500,0 0 грн. ( том 2 а.с.73,74), договір про надання професійної правничої допомоги № 25/02/2024 від 25.02.2023 року ( том 1 а.с.100-101).

Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, враховуючи критерій реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, характер та складність виконаної адвокатом роботи, з урахуванням конкретних обставин справи, керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає необхідним зменшити розмір витрат на правничу допомогу, та стягнути з позивача на користь відповідача у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 20 000,00 грн.

Керуючись ст. ст.133,137,141,246,270 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву представника представника відповідача Генети Інни Михайлівни, адвоката Коляди А.М. про ухвалення додаткового рішення у справі № 367/1018/24 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Суворов 1-О" до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання недійсним договорів та рішень про державну реєстрацію задовольнити частково.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Суворов 1-О", код ЄДРПОУ 44151297 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий суддя М.П. Одарюк