Рішення від 12 березня 2026 р. у справі №361/3411/24 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/3411/24

Провадження № 2/361/3456/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.03.26

13 березня 2026 р. м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі –

головуючої судді - Писанець Н.В.,

при секретарі – Михальова М.В.,

представник позивача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Броварського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди –

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходилась вищевказана цивільна справа. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що з відповідачем ОСОБА_3 він раніше був знайомий як майстром з ремонтних робіт автомобілів, послугами якого він вже користувався під час ремонту свого автомобілю «Вольксваген Джетта». Знаходячись у період з 26.10.2022р. по 30.10.2023р. у лавах Збройних Сил України, він передав ОСОБА_3 свій автомобіль «Таврія» НОМЕР_1 червоного кольору для здійснення ремонтних робіт. Оплата цих робіт та кошти для придбання запасних частин були передані відповідачу позивачем частинами, шляхом перерахування на банківську картку, у загальному розмірі 160 000,00 грн. Як з`ясувалось пізніше, ОСОБА_3 , зловживаючи довірою позивача, виманював у нього гроші, надаючи недостовірну інформацію щодо ремонту та вартості запчастин, як з`ясувалось пізніше, ремонтні роботи не були розпочаті взагалі. Повернути свій автомобіль позивачу вдалось лише 10.11.2023р. після звернення до поліції із відповідною заявою, оскільки добровільно він її відмовлявся повертати, призначаючи час та дати їх зустрічі, на які сам не приходив. Вважаючи, що відповідач вчинив неправомірні, шахрайські дії відносно позивача, у вчиненні яких він зізнався у поліції, та написав розписку про повернення привласнених ним коштів, у вказаний ним термін – повернення не відбулось, тому позивач просить суд стягнути на свою користь з відповідача 160000,00 грн. спричиненої матеріальної шкоди та у відшкодування моральної шкоди 50000,00 грн., оскільки створена відповідачем ситуація є психологічно травмуючою для позивача і продовжує бути такою.

Присутній у судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги ОСОБА_2 , наполягав на їх задоволенні.

Сповіщений належним чином про час та дату розгляду справи відповідач ОСОБА_3 до зали суду не з`явився, відзиву на позов не подав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та долучені докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, 10.11.2023р. ОСОБА_2 звернувся з заявою до Броварського РУП ГУНП в Київській області про вчинення кримінального правопорушення відносно нього з боку ОСОБА_3 , який не виконав усний договір ремонту автомобілю «Таврія» НОМЕР_1 червоного кольору, про що останній написав розписку з зобов`язанням повернути грошові кошти близько 160 000,00 грн., які були перераховані йому ОСОБА_2 на запчастини.

За результатами розгляду вищевказаної заяви, довідкою Броварського РУП ГУНП в Київській області від 05.12.2023р. ОСОБА_2 було роз`яснено вимоги діючого законодавства та право звернення до суду у порядку цивільного судочинства, оскільки не знайдено підстав для кваліфікації дій особи за ознаками певного кримінального правопорушення та внесення інформації до ЄРДР.

За змістом копії розписки від 10.11.2023р. ОСОБА_3 зобов`язався повернути кошти, які взяв у ОСОБА_2 для проведення ремонту автомобілю «Таврія» НОМЕР_1 в сумі 160 000,00 грн. протягом трьох місяців.

Також долучено роздруківки спілкування у мессенджері між невідомими особами, що суд вважає неналежними та недопустимими доказами, оскільки скріншоти такого листування (переписки) є способом фіксації електронного доказу (постанова Верховного Суду від 13 липня 2020 року у справі №753/10840/19), а такого електронного доказу суду не надано.

За змістом долучених квитанцій на загальну суму 155 500,00 грн. вбачається перерахування грошових коштів платника ОСОБА_2 на адресу 9 різних банківських карток без вказівки відомостей про отримувача.

Позивач ОСОБА_2 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_2 від 11.10.2024р.

Інших доказів долучено не було, клопотань про їх витребування до суду не надходило.

Вирішуючи по суті позовні вимоги ОСОБА_2 суд виходить з наступного.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 цього Кодексу.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст.77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).

Згідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Правовідносини по даній справі регулюються Цивільним Кодексом.

За приписами ст.22, 23, 1167 ЦК України особа, якій завдано моральної шкоди, має право на їх відшкодування.

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України підставами звільнення від доказування є вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Враховуючи наведене, а також предмет і підстави позовної заяви, які ОСОБА_2 визначив як відшкодування шкоди внаслідок неправомірних дій відповідача, заподіяних вчиненням кримінального правопорушення, а саме – шахрайських, на його думку, дій ОСОБА_3 – суд не знаходить підстав для задоволення цих вимог, оскільки по-перше: відсутні перелічені у ст.82 ЦПК України підстави та їх результати не долучені до матеріалів справи; по-друге: не долучені належні та допустимі докази перерахування ОСОБА_2 саме на користь ОСОБА_3 160 000,00 грн. та їх цільове призначення на ремонт автомобілю; по-третє: відсутні правовстановлюючі документи, які підтверджують право власності ОСОБА_2 на автомобіль «Таврія» НОМЕР_1 .

Враховуючи відсутність підстав для задоволення основних вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди, суд вважає, що похідні вимоги щодо відшкодування позивачу моральної шкоди також не підлягають до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст.22, 23, 1167, 1187 ЦК України, Постановою Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року, Постановою Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Писанець Н.В.