Рішення від 08 березня 2026 р. у справі №361/5335/25 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/5335/25

Провадження № 2/361/1872/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.03.26

09 березня 2026 р. м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Писанець Н.В.,

секретаря Михальової М.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Бровари у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , у інтересах якої діє адвокат Ващенко Марина Георгіївна, до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про визнання права власності як частку у спільному сумісному майні подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходилась вищевказана цивільна справа. В обґрунтування позовних вимог представником позивача адвокатом Ващенко М.Г. зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №307. Спадкова справа після його смерті була відкрита 08.10.2024р. приватним нотаріусом Сова В.Ф. №138/2024. До складу спадщини входять житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 85,2 кв.м., житловою площею 54,6 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: сарай «Б», вбиральня «В», споруди №1-2, І, ІІ, а також земельна ділянка площею 0,2077 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3221289501:01:036:0044, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Померлий ОСОБА_4 є бувшим чоловіком позивача, з яким вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 21.02.1970 року по 11.09.2007 року, що підтверджується відповідним свідоцтвом про укладення шлюбу та про розірвання шлюбу.

Спадковий житловий будинок був побудований у 1986 році подружжям ОСОБА_5 під час перебування у зареєстрованому шлюбі спільними коштами та спільною працею. Однак, звернувшись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, 07.03.2025р. постановою було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії – у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів подружжя на це майно. Іншими спадкоємцями, які звернулись із заявами про спадкування є дружина померлого – ОСОБА_2 та діти померлого ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які відмовились від своєї частки на користь ОСОБА_3 .

Посилаючись на відомості з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.12.2021р., у якому зазначений рік побудови будинку 1986, а також цю дату визначено у технічному паспорті, виготовленому 02.12.2021р. ФОП ОСОБА_8 – представник позивача просить суд визнати за нею право власності на частину спадкового майна, оскільки воно є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Сповіщені про час та дату розгляду справи позивач та її представник до зали суду не з`явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягали.

Сповіщена належним чином про час та дату розгляду справи відповідач та її представник, до зали суду не з`явились, звернулись до суду із заявою про визнання позовних вимог та проведення судового засідання за їх відсутності.

Сповіщена про час та дату розгляду справи третя особа без самостійних вимог на предмет спору – до зали суду не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності та підтриманні позовних вимог ОСОБА_1 .

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_9 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 21.02.1970 року по 11.09.2007 року, що підтверджується відповідним свідоцтвом про укладення шлюбу та про розірвання шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №307.

Спадкова справа після його смерті була відкрита 08.10.2024р. приватним нотаріусом Сова В.Ф. №138/2024. До складу спадщини входять житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 85,2 кв.м., житловою площею 54,6 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: сарай «Б», вбиральня «В», споруди №1-2, І, ІІ, а також земельна ділянка площею 0,2077 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3221289501:01:036:0044, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07.03.2025р. ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) у зв`язку з відсутністю документів, які посвідчують шлюбні відносини та документів, які підтверджують право власності набуте подружжям на таке майно.

На підтвердження обставин будівництва житлового будинка за адресою: АДРЕСА_1 – долучені наступні належні та допустимі докази, вивчені судом, а саме: свідоцтво на забудову індивідуальної садиби, зареєстрованим Броварською районною Радою народних депутатів 29.01.1985р. за №48 – за забудовником ОСОБА_10 , виданим на підставі рішення Броварської районної Ради народних депутатів від 28.01.1985р. за №38; рішення виконавчого комітету Шевченківської сільської ради народних депутатів від 25.12.1984 року, з якого вбачається, що відповідно до наказу по радгоспу «Бобрицький» від 03.11.1984 року №446, ОСОБА_4 було відведено земельну ділянку площею 0,100 га для будівництва житлового будинку і господарчих будівель на землях присадибного фонду радгоспу «Бобрицький»; акт про відведення присадибної земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку, затвердженим районним архітектором Броварського району Луговим В.А.; рішення виконкому Шевченківської сільської Ради народних депутатів від 25.12.1984 року «Про надання дозволу на оформлення техдокументації на самовільно побудований житловий будинок», яким дозволено ОСОБА_4 оформити технічну документацію на самовільно збудований будинок в 1984 році в АДРЕСА_1 на присадибній ділянці площею 0,10 га; витяг з рішення виконкому Броварської районної Ради народних депутатів від 28.01.1985 року за №38 «Про дозвіл на оформлення технічної документації на будівництво індивідуальних житлових будинків в населених пунктах району», де вказано: «Дозволити виробничо-технічній групі при районному архітекторі виготовлення та оформлення технічної документації на самовільно побудовані житлові будинки: ОСОБА_4 на будинок, збудований в 1984 році розміром 9,80х7,20м плюс веранда розміром 3,0х7,20м в АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,10 га та на побудований гараж для автомашини – 18 кв.м і приміщення для утримання худоби та птиці і господарче приміщення загальним розміром 11,0х6,0м»; витяг з погосподарської книги виконкому Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області від 14.11.2024р. за №820, де вказано, що починаючи з 1986р. по 2025р. домоволодіння по АДРЕСА_1 значилось за гр.. ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Будинок побудований в 1986 році, загальна площа будинку 85,2 кв.м, житлова площа будинку 54,6 кв.м.

Змістом Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.12.2021р. встановлено, що зазначений рік побудови спадкового будинку 1986, а також цю дату визначено у технічному паспорті, виготовленому 02.12.2021р. ФОП ОСОБА_8 .

Змістом спадкової справи №138/2024, відкритої після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що із заявами про прийняття спадщини звернулись – ОСОБА_2 – дружина померлого ОСОБА_4 , з якою було укладено шлюб 12.01.2008р., та на ім`я якої ним було залишено заповіт від 19.09.2024р., посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Сова В.Ф. Крім неї, з заявами про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_1 , як колишня дружина та діти померлого ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , останні двоє відмовились від прийняття спадщини на користь ОСОБА_3 .

Вирішуючи по суті позовні вимоги ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Згідно п. 2 ч. 1ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частинами 1, 2ст. 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 1, 2ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

За змістом ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до положень статей 1268-1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

У пункті 23постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику в справах про спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 71 Закону України «Про нотаріат»встановлено,що уразі смертіодного зподружжя (колишньогоз подружжя)свідоцтво проправо власностіна часткув їхньомуспільному майнівидається нотаріусомна підставіписьмової заявидругого зподружжя (колишньогоз подружжя)з наступнимповідомленням спадкоємцівпомерлого,які прийнялиспадщину.Таке свідоцтвоможе бутивидано наполовину спільногомайна. Напідставі письмовоїзаяви спадкоємців,які прийнялиспадщину,за згодоюдругого зподружжя (колишньогоз подружжя),що єживим,у свідоцтвіпро правовласності можебути визначенаі часткапомерлого успільній власності. Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини, крім випадків, встановленихЦивільним кодексом України.Свідоцтво проправо власностіна часткув спільномумайні подружжяу разісмерті другогоз подружжявидається заумови поданнядокументів,що підтверджуютьправо власностіна такемайно,або занаявності державноїреєстрації прававласності натаке майноу Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майно. При видачі свідоцтва нотаріус перевіряє факт належності майна подружжю (колишньому подружжю) на праві спільної сумісної власності.

За змістомст. 357 ЦК Українивбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.

Згідно з вимогамистатті 60СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 61 СК Українивстановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до частин першої, п`ятоїстатті 70 СК Україниу разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Тобто, за змістом вищезазначених норм матеріального права належність подружжю майна, придбаного за час шлюбу за спільні кошти подружжя, на праві спільної сумісної власності законодавством презюмується, якщо інше не встановлено судом при розгляді справи.

Режим спільної сумісної власності для майна, придбаного подружжям за час шлюбу, встановлює істаття 368 ЦК України.

Статтею 368 ЦК Українипередбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

У ч. 2 ст.372 ЦК Українивстановлено, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно ч.1 ст.357 ЦК Українипри визначенні часток у праві спільної часткової власності частки вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Отже житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , був спільним сумісним майном подружжя. Земельна ділянка площею 0,2077 га, кадастровий номер: 3221289501:01:036:0044, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 – також є спільним сумісним майном подружжя.

Між ними не було укладено договору про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а за життя ОСОБА_4 вони не виділяли свої частки із спільної сумісної власності, таким чином, їх частки є рівними.

Враховуючи вищевикладене, а також визнання позовних вимог відповідачем - суд прийшов до висновку про їх задоволення.

Керуючись ст.ст.10,12,13,81,263,264,265,268,273,354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , у інтересах якої діє адвокат Ващенко Марина Георгіївна, до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про визнання права власності як частку у спільному сумісному майні подружжя – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 85,2 кв.м., житловою площею 54,6 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: сарай «Б», вбиральня «В», споруди №1-2, І, ІІ – як частку у спільному сумісному майні подружжя, після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частку земельної ділянки площею 0,2077 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3221289501:01:036:0044, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 - як частку у спільному сумісному майні подружжя, після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Писанець Н.В.