Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №357/6148/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/6148/26

3/357/2274/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.04.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Оксана Вознюк розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з батальйону Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, працює кухаром в ТОВ «Фоззі Фуд», зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 .

за ст. 173 КУпАП,

У С Т А Н О В И Л А:

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 14.04.2026 надійшли адміністративні матеріали за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП розглядаються протягом доби.

Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Громадянка ОСОБА_1 з`явилася в судове засідання. В судовому засіданні встановлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснено права та обов`язки.

Дослідивши адміністративний матеріал, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя встановила таке.

Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під`їзди, а також підземні переходи, стадіони.

Громадський порядок – це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Під терміном «інші подібні дії» слід розуміти: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів`я по телефону; співання непристойних пісень; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільна без потреби зупинка комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не призвело до тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявленням неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах тощо.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, 14.03.2026 близько 15 години 00 хвилин в АДРЕСА_2 , громадянка ОСОБА_1 нецензурно виражалась в бік громадянки ОСОБА_2 , чим принизила її честь та людську гідність (протокол серії ВАД № 969374 від 26.03.2026).

В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначила, що дійсно мала конфліктну ситуацію з ОСОБА_2 через образи сина останньої в бік сина ОСОБА_1 . Однак остання їх зустріч мала місце у лютому 2026 року, і 14.03.2026 вони не зустрічались, відповідно викладені в протоколі обставини не могли мати місце..

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, суддя дійшла висновку, що провадження підлягає закриття з таких підстав.

До вказаного протоколу долучені такі документи:

-заява ОСОБА_1 від 18.03.2026, адресована до Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, відповідно до якої заявниця просить розібратися в ситуації, яка сталась 14.03.2026 між її сином ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (останній висловлював образи в бік її сина) на турнірі з футболу;

-пояснення ОСОБА_2 від 26.03.2026, відповідно до яких 14.03.2026 до неї підійшов її син ОСОБА_5 та розповів, що до нього підійшла невідома жінкаЮ, яка почала його ображати. Після цього ОСОБА_2 пішла до цієї жінки ля вирішення конфліктної ситуації, в результаті чого сталась шарпанина;

-пояснення ОСОБА_1 від 26.03.2026, яка повідомила про конфлікт з ОСОБА_2 , який мав місце 21.02.2026 за адресою її проживання. Також ОСОБА_1 повідомила, що 14.03.2026 на змаганнях по футболу відбулась суперечка між їхніми дітьми.

Суддя зауважує, що при кваліфікації хуліганства, перш за все слід звернути увагу на те, що безпосереднім об`єктом хуліганства є громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників і полягає в дотриманні усталених правил співжиття. Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров`я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.

Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.

Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об`єкти.

Відповідно до роз`яснень пунктів 15-16 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 22.12.2006 №10 «Про судову практику у справах про хуліганство», судам належить забезпечувати своєчасний і правильний розгляд адміністративних справ про дрібне хуліганство. Суди не повинні застосовувати заходи адміністративного стягнення, передбачені ст. 173 КУпАП, щодо осіб, дії яких містять ознаки злочинів (самоправство, завдання побоїв, заподіяння легких тілесних ушкоджень та ін.) або проступків, що не є дрібним хуліганством.

Суддя зазначає, що відповідно до вимог ст. 251 КУпАП обов`язок доведення обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, покладається на орган, який склав та подав такі матеріали. При цьому доказами можуть бути лише ті фактичні дані, які є належними, допустимими та достатніми для підтвердження події правопорушення та винуватості особи.

Разом з тим, досліджені суддею матеріали справи не містять достатніх і взаємоузгоджених доказів, які б підтверджували обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема щодо місця, часу, способу вчинення дій та їх характеру як таких, що порушують громадський порядок.

Зокрема, пояснення ОСОБА_2 від 26.03.2026 не містять конкретизації істотних обставин події. У вказаних поясненнях відсутні відомості про точне місце, де нібито відбулася шарпанина, не зазначено коло осіб, які були її учасниками або свідками, а також не наведено жодної інформації щодо висловлювання нецензурної лайки, яка є обов`язковою ознакою складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Більше того, зі змісту пояснень ОСОБА_2 вбачається, що вона фактично передає інформацію зі слів свого сина, тобто такі відомості мають похідний (опосередкований) характер і не можуть розцінюватися як безпосереднє підтвердження обставин, викладених у протоколі. При цьому будь-які інші докази, які б підтверджували факт вчинення саме дрібного хуліганства, в матеріалах справи відсутні.

Суддя також враховує, що описані у поясненнях обставини зводяться до наявності конфліктної ситуації між сторонами, яка має особистий характер і виникла на ґрунті взаємовідносин між їхніми дітьми, що виключає наявність обов`язкового елементу дрібного хуліганства - мотиву явної неповаги до суспільства.

Таким чином, надані докази є неповними, суперечливими та не дають можливості судді достовірно встановити ні сам факт вчинення дій, передбачених диспозицією ст. 173 КУпАП, ні участь у них особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За таких обставин відсутні належні підстави вважати доведеними обставини, викладені у протоколі.

У відповідності до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 слід закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись статтями 7, 173, 247, 251, 256, 276-280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачене ст. 173 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяОксана ВОЗНЮК