Вирок від 15 квітня 2026 р. у справі №344/5168/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5168/26

Провадження № 1-кп/344/929/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Раківчик Коломийського району Івано-Франківської області, жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з вищою освітою, працюючої професором кафедри методики музичного виховання та диригування Навчально-наукового інституту мистецтв Карпатського національного університету ім.Василя Стефаника, одруженої, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимої, РНОКПП НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.354 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 вчинила одержання працівником організації, який не є службовою особою, неправомірної вигоди, та прохання надати таку вигоду для третіх осіб за вчинення чи не вчинення будь-яких дій з використанням становища, яке займає працівник в організації, в інтересах того, хто надає таку вигоду, поєднаних з вимаганням неправомірної вигоди.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

Так, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зарахована в Навчально-науковий Інститут мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (змінено назву на Карпатський національний університет імені Василя Стефаника) з терміном денної форми навчання з 01.09.2021 до 06.02.2026 для здобуття ступеня вищої освіти доктора філософії за спеціальністю «043 Культорологія».

Наказом від 27.08.2021 року №499 Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника аспірантці ОСОБА_6 призначено науковим керівником дисертаційного дослідження доктора мистецтвознавства, професора ОСОБА_5 , яку у 2016 році прийнято на посаду професора кафедри «Виконавського мистецтва Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника».

Відповідно до наказу № 168-к від 01.07.2022 року та контракту №91-22 від 01.07.2022 року ОСОБА_5 призначено на посаду професора кафедри «Методики музичного виховання та диригування навчально-наукового інституту мистецтв» Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

15.08.2025 змінено назву Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника на Карпатський національний університет імені Василя Стефаника.

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань організаційно-правова форма університету – державна організація (установа, заклад).

Відповідно до протоколу №1 засідання фахового семінару кафедри музичної україністики та народно-інструментального мистецтва Карпатського національного університету ім. В. Стефаника від 22.10.2025 рекомендовано дисертацію ОСОБА_6 на тему «Культуротворча діяльність Верховного архиєпископа Української греко-католицької церкви Йосифа Сліпого в середовищі української діаспори другої половини ХХ століття» для захисту у спеціалізованій вченій раді, а також запропоновано склад разової ради.

Наказом Карпатського національного університету ім. В. Стефаника № 1017 від 28.10.2025 «Про створення разової ради», створено спеціалізовану вчену раду ДФ 20 051.159 для захисту дисертації на тему «Культуротворча діяльність Верховного архиєпископа Української греко-католицької церкви Йосифа Сліпого в середовищі української діаспори другої половини ХХ століття» для здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 034 Культурологія для захисту аспірантки 4 року навчання денної бюджетної форми за спеціальністю 034 Культурологія ОСОБА_6 у наступному складі: голова ради ОСОБА_7 - доктор мистецтвознавства, професор, завідувач кафедри музичної україністики та народно-інструментального мистецтва Карпатського національного університету імені Василя Стефаника; рецензенти: ОСОБА_8 - доктор мистецтвознавства, професор, професор кафедри музичної україністики та інструментального мистецтва Карпатського національного університету імені Василя Стефаника; ОСОБА_9 - кандидат мистецтвознавства, доцент, доцент кафедри музичної україністики та народно-інструментального мистецтва Карпатського національного університету імені Василя Стефаника; офіційні опоненти: ОСОБА_10 - доктор мистецтвознавства, доцент, завідувач кафедри музичної медієвістики та україністики Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка; ОСОБА_11 - доктор мистецтвознавств, професор, професор кафедри хореографії та мистецтвознавства Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

ОСОБА_5 , будучи професором кафедри методики музичного виховання та диригування Навчально-наукового інституту мистецтв Карпатського національного університету ім. Василя Стефаника, тобто працівником державного закладу освіти, який не є службовою особою, всупереч покладених на неї завдань і обов`язків та наділених прав, використала свої повноваження у протиправних цілях за наступних обставин.

Так, 18.08.2025 року ОСОБА_6 , перебуваючи у м. Івано-Франківську та проходячи процедуру підготовки до захисту дисертаційної роботи з метою здобуття освітньої-наукового рівня підготовки доктора філософії, із використанням мобільного месенджеру «Viber» спілкувалась із науковим керівником для захисту дисертації ОСОБА_5 .

Під час розмови між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в останньої виник корисливий мотив та умисел на особисте збагачення та збагачення третіх осіб за рахунок ОСОБА_6 за успішний подальший захист написаної нею дисертації на тему «Культуротворча діяльність Верховного архиєпископа Української греко-католицької церкви Йосифа Сліпого в середовищі української діаспори другої половини ХХ століття», з метою подальшого безперешкодного здобуття ступеня доктора філософії.

Під час розмови, з метою подальшої реалізації свого протиправного умислу, спрямованого на вимагання та отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_5 18.08.2025 року висловила прохання ОСОБА_6 , що для вирішення питання успішного захисту дисертації необхідно підготувати грошові кошти орієнтовно в сумі 2 тисячі доларів США для неї, завідувача відділу аспірантури та членів разової ради, матеріали відносно яких виділені в окремі провадження, на що ОСОБА_6 вимушено погодилась та 15.10.2025 звернулась до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Надалі, 22.10.2025 між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відбулась розмова через меседжер «Viber», в ході якої ОСОБА_5 висловила вимогу про необхідність надання грошових коштів особам, до повноважень яких входить вирішення питання захисту декларації, а також завідувачу відділу аспірантури і докторантури. Також ОСОБА_5 зазначила, що у разі ненадання коштів зазначеним вище особам їй буде ускладнено захист декларації, тобто висловила погрозу ОСОБА_6 створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

10 грудня 2025 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в приміщенні Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І.Франка відбулась розмова, під час якої ОСОБА_5 нагадала про необхідність надання їй неправомірної вигоди в сумі 300 доларів США, а також особам, до повноважень яких входить приймання захисту дисертації.

В подальшому, 11.12.2025 ОСОБА_5 під час телефонної розмови із ОСОБА_6 обумовила місце зустрічі - приміщення кафе «Піца Плюс», що у м.Івано-Франківську, за адресою: Площа Ринок, 6.

Надалі, цього ж дня, близько 16 год 55 год, в приміщенні кафе «Піца Плюс», що розташоване у м.Івано-Франківську, за адресою: Площа Ринок, 6, ОСОБА_5 , реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди, поєднаний із вимаганням неправомірної вимоги, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, являючись працівником державного закладу освіти, який не є службовою особою, одержала від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів на суму 300 доларів США (що згідно курсу валют НБУ на 11.12.2025 42,2812 грн за 1 долар становить 12684, 36 грн), які попередньо вимагала у ОСОБА_6 , за вирішення питання щодо успішного подальшого захисту написаної нею дисертації на тему «Культуротворча діяльність Верховного архієпископа Української греко-католицької церкви Йосифа Сліпого в середовищі української діаспори другої половини ХХ століття».

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнала повністю, підтвердила обставини вчиненого кримінального правопорушення відповідно до викладеного в обвинувальному акті. Так, ОСОБА_5 суду показала, що з ОСОБА_12 працювала з серпня 2021 року, допомагала у підготовці її 18 наукових праць, рецензувала, давала відгуки, працювала над її дисертацією і підготовкою до захисту, вела її індивідуальний журнал і обхідні документи. Для захисту дисертації створюється спеціалізована вчена рада з 5 осіб, робота яких повинна оплачуватися університетом, але фактично така оплата не проводиться. Тому мотивувала ОСОБА_12 оплатити роботу членам ради, сказала дати по 300 доларів США членам ради. Казала ОСОБА_12 , що вона не захиститься, якщо не заплатить. Це була її особиста ініціатива, інші члени вченої ради її про це не просили. 11.12.2025 в кафе «Піца-плюс», що у м.Івано-Франківаську, пл.Ринок, 6, особисто отримала від ОСОБА_12 300 доларів США. Усвідомила неправомірність своїх дій, щиро розкаялася у вчиненому, просила її суворо не карати.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує її дії за ч.4 ст.354 КК України як одержання працівником організації, який не є службовою особою, неправомірної вигоди, та прохання надати таку вигоду для третіх осіб за вчинення чи не вчинення будь-яких дій з використанням становища, яке займає працівник в організації, в інтересах того, хто надає таку вигоду, поєднаних з вимаганням неправомірної вигоди.

Призначаючи покарання обвинуваченій, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином та згідно примітки до ст.45 КК України є корупційним кримінальним правопорушенням, дані про особу винної, зокрема, її вік, те, що вона раніше не судима (довідка №22-16022026/26006 від 16.02.2026), заміжня, відповідно до довідки КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» №396 від 16.02.2026, у КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» та протягом життя у КНП «ПНЦ ІФ ОР» не зверталася, амбулаторну допомогу не отримує, має вищу освіту, працевлаштована професором КНУ, за місцем роботи характеризується позитивно, має науковий ступінь доктора мистецтвознавства, неодноразово заохочувалася та нагороджувалася за багаторічну сумлінну працю, відповідно до квитанції від 12.03.2026 добровільно внесла 20000 гривень на підтримку Збройних Сил України. Суд також враховує щире каяття як обставину, що пом`якшує покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Відповідно до досудової доповіді, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченої, її спосіб життя, історію правопорушень, а також середній рівень ризику ймовірності вчинення повторного правопорушення та середній рівень ризику ймовірності небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, Івано-Франківський РВ філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_5 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі для окремих осіб).

За таких обставин, враховуючи наведені дані щодо особи обвинуваченої, обставини вчинення кримінального правопорушення, позицію прокурора, що просив призначити покарання обвинуваченій у межах санкції ч.4 ст.354 КК України у виді штрафу у максимальному розмірі згідно санкції статті, що становить 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 12750 грн, позицію обвинуваченої, що просила її суворо не карати, позицію захисника, що просив врахувати обставини, що пом`якшують покарання та дані, що характеризують обвинувачену, та призначити їй мінімальне покарання у межах санкції ч.4 ст.354 КК України, суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити їй покарання в межах санкції ч.4 ст.354 КК України, враховуючи майновий стан обвинуваченої, у виді штрафу, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для її виправлення та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як нею, так і іншими особами.

Запобіжний захід не застосовується.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання речових доказів слід вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 100, 370, 373, 374 КПК України, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.354 КК України, та призначити їй покарання - штраф у розмірі сімсот п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят гривень.

Речові докази відповідно до постанови від 12.03.2026: ноутбук «Asus», зарядний пристрій, мишку, флеш-накопичувач «Transcend» в сумці червоного кольору та мобільний телефон «Iphone 14 Plus» – повернути обвинуваченій ОСОБА_5 .

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_13