Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №320/35657/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/35657/24 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.

Суддів: Беспалова О.О., Вівдиченко Т.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Малахіт Енергія» до Головного управління ДПС у м. Києві, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2024 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Малахіт Енергія» з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 10871212/42127922 від 09.04.2024 про реєстрацію/відмову в реєстрації про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 132 від 25.05.2023 датою подання на реєстрацію - 14.06.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення № 10871220/42127922 від 09.04.2024 про реєстрацію/відмову в реєстрації про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 133 від 25.05.2023 датою подання на реєстрацію - 14.06.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення № 10871218/42127922 від 09.04.2024 про реєстрацію/відмову в реєстрації про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 134 від 25.05.2023 датою подання на реєстрацію - 14.06.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення № 10871215/42127922 від 09.04.2024 про реєстрацію/відмову в реєстрації про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 135 від 25.05.2023 датою подання на реєстрацію - 14.06.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення № 10871217/42127922 від 09.04.2024 про реєстрацію/відмову в реєстрації про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 136 від 25.05.2023 датою подання на реєстрацію - 14.06.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення № 10871221/42127922 від 09.04.2024 про реєстрацію/відмову в реєстрації про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 137 від 25.05.2023 датою подання на реєстрацію - 14.06.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення № 10871214/42127922 від 09.04.2024 про реєстрацію/відмову в реєстрації про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 138 від 25.05.2023 датою подання на реєстрацію - 14.06.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення № 10871219/42127922 від 09.04.2024 про реєстрацію/відмову в реєстрації про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 139 від 25.05.2023 датою подання на реєстрацію - 14.06.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення № 10871223/42127922 від 09.04.2024 про реєстрацію/відмову в реєстрації про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 140 від 25.05.2023 датою подання на реєстрацію - 14.06.2023.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що ним у відповідності до приписів ПК України було подано до контролюючого органу податкові накладні для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак контролюючим органом безпідставно зупинено їх реєстрацію через відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивач вказує на протиправність оскаржуваних рішень відповідача, оскільки вони прийняті за відсутності правових підстав для їх прийняття. Одночасно позивач звернув увагу на те, що після зупинення реєстрації податкових накладних ним було подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарської операції. Також, позивачем наголошено, що у спірних рішеннях комісією не зазначено конкретну підставу для відмови у реєстрації податкових накладних та не вказано, які саме документи не надані на підтвердження зазначеної у податковій накладній інформації та/або які документи складені позивачем з порушенням законодавства, у яких документах міститься неповна інформація про господарську операцію, що унеможливило прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкових накладних. Тому, на переконання позивача, спірні рішення було прийняті протиправно та мають бути скасовані.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представником Головного управління ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Малахіт Енергія» повністю; розгляд скарги здійснювати за присутності представника ГУ ДПС у м. Києві.

Скарга мотивована тим, що рішення є таким, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, також в порушення чинного законодавства не з`ясовані всі обставини справи, не досліджені та не враховані надані до суду докази, а тому наведені порушення призвели до необ`єктивного, неправильного та незаконного вирішення справи.

Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року та від 16 лютого 2026 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Позивачем не подано відзиву на апеляційну скаргу.

Щодо клопотання апелянта про розгляд справи в судовому засіданні, колегія суддів зазначає наступне.

Частинами 2 та 3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

У той же час, згідно частин 1-3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 4 статті 12, частини 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

У той же час, спірні правовідносини не відносяться до категорії справ, передбачених частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається з поданого клопотання, в такому не наведено жодних доводів, які б свідчили про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають проведення судового засідання або посилань на обставини, які можливо встановити лише у такий спосіб.

Дослідивши клопотання апелянта, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, тощо, колегія суддів дійшла висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають її розгляду в порядку загального позовного провадження, а тому у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

Відповідно до фактичних обставин справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Малахіт Енергія» (ідентифікаційний код 42127922, місцезнаходження: 04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд.20 А) 11.05.2018 зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та є платником податку на додану вартість.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Малахіт Енергія» проводить наступні види господарської діяльності за КВЕД 2010: 46.43 оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення (основний); 43.21 електромонтажні роботи; 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.41 оптова торгівля текстильними товарами; 46.44 оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; 46.47 оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; 46.49 оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 77.29 прокат інших побутових виробів і предметів особистого вжитку; 77.33 надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп`ютерів, 77.39 надання в оренду інших машин; устатковання та товарів, н.в.і.у.; 82.11 надання комбінованих офісних адміністративних послуг; 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.91 роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет; 47.99 інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 49.42 надання послуг перевезення речей (переїзду); 52.10 складське господарство; 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 53.20 інша поштова та кур`єрська діяльність; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування; 73.20 дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 74.10 спеціалізована діяльність із дизайну; 77.11 надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 33.14 ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання.

Для здійснення господарської діяльності ТОВ «Малахіт Енергія» орендує офісні та складські приміщення згідно договорів оренди №ДМ179 від 01.01.2021, №01.01.2021.

05.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Малахіт Енергія» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РОЗЕТКА.УА» (Покупець) було укладено Договір поставки №МР0078, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у встановлений строк у власність Покупця готову продукцію, аксесуари та запасні частини (надалі по тексту - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар в асортименті, кількості та за ціною, узгодженою Сторонами і сплатити за нього певну грошову суму.

Розділом 4 даного Договору Сторонами погодження строки та порядок поставки товару.

Пунктами 5.1.-5.4 договору визначено ціну товару та умови розрахунків, де зокрема передбачено, що ціна на товар встановлюється в національній валюті України – гривні, узгоджується Сторонами в Замовленні у відповідності до прайс-листа, наданого постачальником в системі EDI, та зазначається у рахунках-фактурах і видаткових накладних, що є невід`ємною частиною даного Договору.

Покупець оплачує Товар, який постачається згідно даного Договору, шляхом перерахування на рахунок Постачальника грошових коштів у національній валюті України (гривні), при цьому Сторони погодили, що оплата здійснюється один раз на 21 календарних днів за реалізований Покупцем Товар, або за окремим письмовим погодженням з Постачальником.

На виконання умов Договору позивач поставив товар, про що свідчать виписані позивачем видаткові накладні від 25.05.2023.

ТОВ «РОЗЕТКА.УА» здійснило оплату (авансовий платіж) за поставлений позивачем товар, що підтверджується платіжною інструкцією №103561_00000/f1517af1-6d4d-40fe-8175-3524e2ebeb29 від 01.06.2023 на суму 549 989,64 грн.

У подальшому, відповідно до п.п. 187.1 п. 187 ПК України та п. 201.10. ст. 201 ПК України ТОВ «Малахіт Енергія» складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №132, №133, №134, № 135, №136, №137, №138, №139 та №140 від 25.05.2023.

За результатом обробки вказаних податкових накладних їх реєстрація була зупинена, про що позивачеві були направлені квитанції від 14.06.2023.

Підставою для зупинення реєстрації вказаних податкових накладних відповідачем зазначено, що податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачеві запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем 02.04.2024 було направлено до ГУ ДПС у м. Києві пояснення №56-05/23 щодо податкових накладних №132, №133, №134, № 135, №136, №137, №138, №139 та №140 від 25.05.2023, реєстрацію яких зупинено, разом з копіями документів довільного формату, які підтверджують реальність господарської операції.

За результатом розгляду наданого пояснення комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті рішення №10871212/42127922 від 09.04.2024, №10871220/42127922 від 09.04.2024, №10871218/42127922 від 09.04.2024, №10871215/42127922 від 09.04.2024, №10871217/42127922 від 09.04.2024, №10871221/42127922 від 09.04.2024, №10871214/42127922 від 09.04.2024, №10871219/42127922 від 09.04.2024, №10871223/42127922 від 09.04.2024, якими у реєстрації податкових накладних №132, №133, №134, № 135, №136, №137, №138, №139 та №140 від 25.05.2023 було відмовлено.

В якості підстави для прийняття вказаного рішення Комісією ГУ ДПС у м. Києві зазначено про надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства. В розділі «Додаткова інформація» зазначено: «Первинні документи щодо придбання/постачання товарів/послуг».

Не погодившись із такими рішеннями відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН, позивач звернувся з цим позовом до суду.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного оскарження, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України у апеляційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги відповідача, остання містить опис фактичних обставин справи, що встановлені судом першої інстанції, право контролюючого органу на здійснення податкового контролю, тлумачення принципу офіційного з`ясування обставин справи та дискреційних повноважень державних органів.

Так, апелянт зазначає про те, що при розгляді відповідних документів комісія уповноважена надавати оцінку наданим первинним документам, у частині підтвердження/не підтвердження ними реальності господарської операції та/або достатності наданих документів для відповідного підтвердження.

У частині таких доводів судова колегія враховує наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (тут та надалі в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацом першим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Положеннями пункту 201.16 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 № 520.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216; далі - Порядок №520) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Положеннями пункту 6 Порядку №520 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Відповідно до пунктів 9 та 10 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, з наведених вище норм (з урахуванням внесених до них змін) слідує, що з метою вирішення питання про наявність/відсутність підстав для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з 8 березня 2023 року було встановлено наступний алгоритм взаємодії платника податків та податкового органу.

За наслідками отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН пункт 4 Порядку №520 надає право платнику податків подати на розгляд комісії регіонального рівня письмові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Загальний перелік таких документів визначений пунктом 5 Порядку №520.

Якщо платник податків скористався правом подання письмових пояснень та копій документів, то за результатами розгляду останніх комісія регіонального рівня приймає одне із трьох наступних рішень:

1) рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН - якщо надані платником податків документи та письмові пояснення підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування;

2) про направлення Повідомлення - якщо наданих платником податків документів та письмових пояснень недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування. При цьому зміст форми указаного Повідомлення (Додаток 2 до Порядку № 520) свідчить, що у ньому мають бути вказані конкретні документи, які пропонується надати платнику податків;

3) рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН - якщо платник податків надав письмові пояснення та достатній обсяг документів, передбачених пунктом 5 Порядку №520, але вони не відповідають вимогам законодавства, внаслідок чого не можуть вважатися такими, що підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній/розрахунку коригування.

У випадку направлення платнику податків Повідомлення, такий платник має право подати податковому органу додаткові пояснення та копії документів, зазначені у Повідомленні, за результатами розгляду яких комісія регіонального рівня приймає одне з рішень:

1) про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН;

2) про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Реалізація такого права має бути здійснена протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення. Неподання платником податків додаткових пояснень та копій документів, зазначених у Повідомленні, або їх неповне подання протягом означеного строку має наслідком прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

При цьому із змісту пункту 10 Порядку №520 та форми Рішення (Додаток 1 до Порядку №520) слідує, що комісія регіонального рівня у випадку, якщо подані платником податків пояснення/додаткові пояснення та копії документів не підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, проставляє відмітку у графі «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства».

У випадку ж ненадання платником податків у встановлені строки додаткових пояснень і копій документів, встановлених абзацом шостим пункту 9 Порядку №520, комісія регіонального рівня проставляє відмітку у графі «ненадання/часткове надання додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».

За встановлених обставин у справі, що розглядається, подана на реєстрацію позивачем податкова накладна була зупинена з підстав відповідності платника податків пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку і позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без деталізації того, які саме документи слід надати.

Надалі, позивач подав до контролюючого органу пояснення та копії первинних документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

За результатами розгляду таких пояснень, відповідачем прийнято оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкової накладної з підстав надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства.

У розділі додаткова інформація зазначено - первинні документи щодо придбання/постачання товарів/послуг.

Отже, підстави для зупинення реєстрації податкової накладної та відмови у її реєстрації не корелюються між собою причинно-наслідковим зв`язком.

Судова колегія зауважує, що відповідно до пункту 10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі лише в разі:

ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

У скарзі апелянт не наводить чіткого переліку документів, наданих позивачем, що складені з порушенням законодавства.

При цьому, віднесення платника податків до реєстру ризикових, згідно пункту 10 Порядку №52 не може слугувати підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Верховний Суд у постанові від 7 грудня 2022 року у справі №500/2237/20 вказав, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Колегія суддів звертає увагу, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18 та від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 5 січня 2021 року у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд вважає, що відповідач рішення про відмову в реєстрації податкових накладних належним чином не обґрунтував, та правомірність їх винесення апеляційному суду не довів.

Отже, за наведеного вище нормативного регулювання у світлі фактичних обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення в контексті взаємозв`язку підстав для його прийняття із поведінкою позивача та змістом наданих ним документів та пояснень, а також в контексті узгодженості підстав прийняття спірного рішення між собою не можна вважати вмотивованим та, як наслідок, правомірним.

Оскільки спірні рішення підлягають скасуванню то, з урахуванням положень пунктів 19, 20 Порядку № 1246, суд першої інстанції обґрунтовано, з метою належного та ефективного способу захисту порушеного права позивача, зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану податкову накладну датою її направлення до реєстрації. Зазначене буде гарантією остаточного вирішення спору між сторонами та належним способом поновлення порушених прав позивача.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належні докази, що підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції в його оскаржуваних частинах.

За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року у справі № 320/35657/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович

Судді: О.О. Беспалов

Т.Р. Вівдиченко