Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №640/29046/20 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/29046/20 Суддя (судді) першої інстанції: Мельник О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Вівдиченко Т.Р., Карпушової О.В.,

при секретарі судового засідання Харечко Ю.В.,

за участі представника позивача - Землякова О.А.,

представника відповідача - Чучваги К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РА «ВЕРСАЛЬ» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РА «ВЕРСАЛЬ» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.04.2020 №05932615050102, №05942615050102,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РА «ВЕРСАЛЬ» звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 08 квітня 2020 року №05942615050102;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 08 квітня 2020 року №05942615050102.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач співпрацював з контрагентами ТОВ «ІВАМАР ТРЕЙД», ТОВ «ТРАНС-СІНІНГ», ТОВ «РАМІС», ТОВ «РЕВІАЛ ТРЕЙД», ТОВ «АЙРРОН ЕЛЬЯНС», мав з цими підприємствами господарські відносини, оформлені відповідно до вимог чинного законодавства країни, та фактично отримував від цих підприємств різний товар, з метою його використання у господарській діяльності та подальшій реалізації своїм контрагентам. Позивач при господарсько-фінансових взаємовідносинах з контрагентами оформлював первинну бухгалтерську документацію у відповідності з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року 1996-XIV та «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

Позивач стверджує, що вся первинна документація позивача складена на паперових носіях з дотриманням усіх обов`язкових реквізитів, визначених у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відображає реальність здійснення господарських операцій учасниками таких операцій.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «РА «ВЕРСАЛЬ» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апелянт стверджує, що суд першої інстанції безпідставно ототожнив наявність кримінальних проваджень або вироків щодо посадових осіб окремих контрагентів із нереальністю господарських операцій позивача, що суперечить усталеній практиці Верховного Суду, відповідно до якої податкові наслідки для платника податків визначаються з урахуванням реальності його власних господарських операцій, а не правового статусу третіх осіб.

В обґрунтування свої вимог зазначає, що суд першої інстанції не надав жодної правової оцінки аргументам позивача, викладеним у позовній заяві та письмових поясненнях щодо незаконності запитів контролюючого органу та відсутності фактичної податкової перевірки, що є самостійним порушенням вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також на підтвердження своїх доводів апелянт зазначає, що ТОВ «РА «ВЕРСАЛЬ» придбавав саме товар, який у подальшому реалізовувався третім особам у межах звичайної господарської діяльності. Придбаний товар не залишався у позивача, а був повністю відчужений кінцевим покупцям, що підтверджується подальшими господарськими операціями, податковими накладними та фінансовою звітністю.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2026 та від 17.03.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Від представника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до суду 25.02.2026 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «РА «ВЕРСАЛЬ» до суду 02.03.2026 надійшла відповідь на відзив, яку просить врахувати під час розгляду апеляційної скарги.

У судове засідання на розгляд справи судом апеляційної інстанції з`явився представник відповідача. Представник апелянта приймав участь в розгляді апеляційної скарги в режимі відеоконференції.

Учасники процесу надали свої пояснення та аргументи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильності застосування норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі наказу від 21.02.2020 №2014 та повідомлення про проведення перевірки від 25.02.2020 №136/26-15-05-01-02 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «РА «ВЕРСАЛЬ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ЛОКПЛЮС», з ТОВ «ТРАНС КЛІНІНГ» за 2016 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств, з ТОВ «ТРАНС КЛІНІНГ» за лютий 2017 року, з ТОВ «ІВАМАР ТРЕЙД» за серпень 2017 року, з ТОВ «РАМІС», ТОВ «РЕВІАЛ ТРЕЙД», ТОВ «АЙРРОН ЕЛЬЯНС» за грудень 2017 року показників декларацій з податку на додану вартість та за 2017 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток підприємств.

За результатами проведення перевірки податковим органом 11.03.2020 складено акт №175/26-15-05-01-02/34663457, яким встановлено порушення вимог:

- п.44.1, п.44.2 ст.44, п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ст. 4 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 5 та т 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Доходи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на загальну суму 617 457 грн, в т.ч. за 2016 рік на суму 184 962 грн, за 2017 рік на суму 432 495 гривень;

- п. 44.1 ст.44, п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 256 199 грн, в т.ч. за лютий 2017 року на суму 39 676 грн, за серпень 2017 року на суму 80 596, за грудень 2017 року на суму 35 927 гривень.

На підставі висновку акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 08.04.2020 № 05932615050102, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 540 619 грн. (у т.ч. 432 495 грн - за податковими зобов`язаннями та 108 124 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами));

- від 08.04.2020 № 05942615050102, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 270 654 грн (у т.ч. 216 523 грн - за податковими зобов`язаннями та 5131 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач скористався процедурою адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, надіславши до ДПС України скаргу від 16.06.2020. За результатами розгляду скарги, ДПС України прийнято рішення №23473/6/99-00-06-02-01-06, яким податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга без задоволення.

Позивач вважаючи, що вищевказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані положеннями Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

При цьому, варто звернути увагу, що одним із принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону №996-XIV). У відповідності до зазначеного принципу, неважливо яку операцію було оформлено документально, значення має виключно те, яка операція була здійснена фактично. Тобто, документальне оформлення операції, відмінної від тої, яка реально відбулася, не дає права особі обліковувати таку операцію, натомість обліку підлягає та операція, яка фактично відбулася.

Відповідно до статті 1 Закону №996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на викладені норми первинний документ може бути підставою для бухгалтерського та податкового обліку виключно у разі фактичного здійснення тієї господарської операції, про яку він містить відомості. Тобто для бухгалтерського та податкового обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Таким чином, предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції, а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту та витрат позивача.

Підставою виникнення спірних правовідносин слугував висновок контролюючого органу про нереальність реальність взаємовідносин останнього із контрагентами-постачальниками ТОВ «ЛОКПЛЮС», ТОВ «ТРАНС КЛІНІНГ», ТОВ «ІВАМАР ТРЕЙД», ТОВ «РАМІС», ТОВ «РЕВІАЛ ТРЕЙД», ТОВ «АЙРРОН ЕЛЬЯНС».

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ТРАНС КЛІНІНГ», ТОВ «ІВАМАР ТРЕЙД», ТОВ «РАМІС», колегія суддів зазначає таке.

Перевіркою встановлено неможливість здійснення ТОВ «ТРАНС КЛІНІНГ» господарської діяльності у відповідності до визначення пп. 14.1.36 п.1 4.1 ст. 14 Податкового кодексу України та частин першої і другої статті 3 та частини першої статті 43 Господарського кодексу України, що підтверджується наступними фактами:

- за результатами проведеного аналізу Форма № 1 ДФ за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 не встановлено виплат за ознакою "157" (дохід, виплачений підприємцю на єдиному податку та на загальній системі оподаткування або самозайнятій особі).

- згідно звіту про фінансовий результат за 2016 рік не встановлено наявності основних засобів на підприємстві;

- баланс, звіт про фінансовий результат ТОВ «ТРАНС КЛІНІНГ» за 2017-2019 роки не подавались;

- згідно аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних, в розрізі номенклатури придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг), не встановлено придбання ТОВ «ТРАНС КЛІНІНГ» товарів з номенклатурою зазначеною в таблиці 2, а реалізовуються товари (флеш-диск, халат, подарунковий дерев`яний ящик, рушник, поліграфічна продукція), які не придбавались, що свідчить про відсутність фактів реального здійснення господарських операцій з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями. ТОВ «ТРАНС КЛІНІНГ» придбавались товари з номенклатурною групою: штекер, кнопка, відеореєстратор, слинявчик, трусики, відеокамери, штукатурка, наматрацник, плитка, брюки, буріння отвору, укладення рубероїду, комплекс робіт з прибирання приміщення та інше тощо.

Згідно даних АС "СФП" наявна картка суб`єкта фіктивного підприємництва ТОВ «ТРАНС КЛІНІНГ» (код 40855828), дата внесення 28.05.2017, зареєстровано та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників, допитано гр. ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), який надав покази про непричетність до реєстрації та діяльності підприємства.

ГУ ДПС у м. Києві отримано протокол допиту від 28.05.2017 свідка ОСОБА_1 щодо непричетності до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «ТРАНС КЛІНІНГ».

Крім того, наявний вирок Новозаводського районного суду міста Чернігова від 05.01.2018 у справі № 751/7825/17 (провадження № 1-кп/751/30/18), ОСОБА_1 (директор ТОВ «ТРАНС КЛІНІНГ») визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 27, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України. Відповідним судовим рішенням визнано винуватість ОСОБА_1 та встановлено, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «ТРАНС КЛІНІНГ», здійснювалась поза протиправно, без мети досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (т.4, а.с.36-39).

Як встановлено у вироку Новозаводського районного суду міста Чернігова від 05.01.2018 у справі № 751/7825/17, допитаний в якості обвинуваченого, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 27, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України визнав повністю. Показав, що у вересня 2016 року до нього підійшов незнайомий чоловік запропонував формально створити фірму за винагороду. У нього було тяжке матеріальне становище, тому погодився. Потім зустрілись, пішли до нотаріуса написали довіреність на нього. Ще один раз зустрічались у банку, підписував документи. Він догадувався , що це може бути протизаконно, але той чоловік запевняв, що нічого не буде. За свої послуги він один раз отримав 1000,00 грн, другий раз 200,00 грн. Зараз все зрозумів, у вчиненому розкаюється, просить суворо його не карати. При винесенні судом рішення, просить застосувати до нього Закон України " Про амністію у 2016 році".

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «РА «ВЕРСАЛЬ» до суду надано договір постачання від 01.12.2016 №01/12/16/4, рахунки-фактури, видаткові накладні, підписані зі сторони ТОВ «ТРАНС КЛІНІНГ» директором ОСОБА_1 (т.1, а.с.111-129).

Отже, такі документи не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважною особою, та як наслідок не можуть визнаються такими, що посвідчують факт придбання товарів.

Крім того, контролюючим органом встановлено не надання позивачем підтверджуючих документів щодо фактичного переміщення (транспортування) придбаного товару на всіх етапах його руху від постачальника до покупця та документів щодо якості та походження товару (сертифікатів якості та відповідності). Не надано передбачених договором замовлення та заяки покупця.

Таким чином, беручи до уваги зазначені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку, що дії позивача не були спрямовані на реальне настання наслідків, а лише на формування первинних документів за наслідками неіснуючих операцій.

Перевіркою взаємовідносин ТОВ «РА «ВЕРСАЛЬ» з підприємством-постачальником ТОВ «ІВАМАР ТРЕЙД» встановлено актом перевірки, що ТОВ «ІВАМАР ТРЕЙД» виписано на користь ТОВ «РА «ВЕРСАЛЬ» податкові накладні: від 06.09.2017 № 585 (Послуги з монтажу рекламного банера; Послуги з макетування, виготовлення та розповсюдження листівок), від 06.09.2017 № 587 (Флеш- накопичувач 8 СЬ, Ручка з нанесенням логотипу), від 06.09.2017 № 586 (Чай в індивідуальній упаковці, Косметичка з логотипом Хеель), від 06.09.2017 № 588 (Еко сумка з рекламним написом), від 14.09.2017 № 856 (Банер; Пакет паперовий), від 14.09.2017 № 855 (Чашка з логотипом; Ручка з нанесенням логотипу), підписані зі сторони ТОВ «ІВАМАР ТРЕЙД» директором ОСОБА_2.

ТОВ «РА «ВЕРСАЛЬ» до суду надало договір поставки від 08.08.2017 № 51/7, рахунки фактури, видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт, підписані зі сторони ТОВ «ІВАМАР ТРЕЙД» директором ОСОБА_2 (т.1, а.с.141-164).

Згідно наданих до суду документів встановлено, що ТОВ «РА «ВЕРСАЛЬ» (Покупець) оформило взаємовідносини з ТОВ «ІВАМАР ТРЕЙД» (Постачальник), які відбулися на підставі договору поставки, згідно якого Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити та передати у власність Покупця товари та послуги, перелік та кількість якого зазначено у рахунках-фактурах сформованих, Постачальником згідно замовлень, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених даним Договором, прийняти і оплатити поставлений Товар та надані послуги на умовах та в строки передбачені даним Договором.

У договорі від 08.08.2017 № 51/7 вказано розрахунковий рахунок постачальника ТОВ «ІВАМАР ТРЕЙД» в ПАТ «СБЕРБАНК» (МФО 320627) № 26004013060216 дата відкриття якого - 14.08.2017, що пізніше за дату укладання договору.

Відкриття рахунків у банках здійснюється відповідно до п 1.5 р. І «Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», зареєстрованою Постановою НБУ від 12.11.2013 № 492 (далі - Інструкція). Умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції.

Відповідно до п. 1.13 р. 1 Інструкції, Банк зобов`язаний у встановленому законодавством України порядку надіслати повідомлення до відповідного контролюючого органу про відкриття або закриття поточного/вкладного (депозитного) рахунку клієнта. Банк має право проводити видаткові операції за рахунком клієнта, який відповідно до законодавства України зобов`язаний сплачувати податки і збори, провадить незалежну професійну діяльність, починаючи з дати отримання банком повідомлення контролюючого І органу про взяття рахунку на облік у контролюючих органах або з дати, визначеної як дата взяття на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою згідно з абз. 2 п. 69.3 ст. 69 ПКУ.

Відповідно до п. 69.1 статті 69 Податкового кодексу України, банки та інші фінансові установи відкривають поточні та інші рахунки платникам податків - юридичним особам (резидентам і нерезидентам) незалежно від організаційно - правової форми, відокремленим підрозділам та представництвам юридичних осіб, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за наявності документів, виданих контролюючими органами, що підтверджують взяття їх на облік у таких органах, або виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (для осіб, взяття на облік яких у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців») чи інформації з цього реєстру, отриманої банком відповідно до закону, із зазначенням даних про взяття на облік в контролюючих органах як платника податків. Банки та інші фінансові установи зобов`язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків - юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка (п. 69.2 ст. 69 ПКУ).

Банк надає інформацію клієнту про реквізити рахунку тільки після відкриття рахунку в автоматизованій банківській системі на підставі отриманих від клієнта документів для відкриття рахунку та проведення ідентифікації та верифікації клієнта. При цьому, видаткові операції по рахунку клієнта здійснюються тільки після повідомлення Банком контролюючого органу.

Відповідач зробив обґрунтовані висновки про виявлення розбіжностей між датою підписання договору від 08.08.2017 № 51/7 та датою відкриття розрахункового рахунку № 26004013060216 ТОВ «ІВАМАР ТРЕЙД» в ПАТ «СБЕРБАНК», а первинна документація оформлена виключно для здійснення вигляду господарської операції між позивачем і ТОВ «ІВАМАР ТРЕЙД.

На підставі даних АС «СФП» наявна картка суб`єкта фіктивного підприємництва ТОВ «ІВАМАР ТРЕЙД», дата внесення 22.12.2017, зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, допитано гр. ОСОБА_2 (код НОМЕР_2 ), який надав покази про непричетність до реєстрації та діяльності підприємства.

Крім того, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень», згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, судова колегія встановила наявність вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 31.05.2018 у справі №761/11940/18, (провадження №1-кп/761/1453/2018).

ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, згідно якого, встановлено, що: «.. ОСОБА_2 на початку червня 2017 року, перебуваючи у м. Києві поблизу станції метро Лук`янівська познайомився з невстановленою слідством особою, який запропонував йому зареєструвати на своє ім`я підприємство, на що він погодився. Не маючи наміру здійснювати господарську діяльність підприємства, зазначену у статутних документах ТОВ «Івамар Трейд», а також не маючи засобів для ведення господарської діяльності, усвідомлюючи протиправний характер запропонованих йому дій як майбутнього керівника та власника вказаного підприємства, усвідомлюючи, що вказане підприємство придбавається ним для здійснення незаконної діяльності невстановленими досудовим розслідуванням особами, ОСОБА_2 погодився на таку пропозицію та надав відомості невстановленій досудовим розслідуванням особі для створення документів для перереєстрації підприємства на своє ім`я. Усвідомлюючи, що діяльність ТОВ «Івамар Трейд» (код 41380072) будуть здійснювати інші особи, реалізуючи умисел на придбання суб`єкту підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, ОСОБА_2 засвідчив своїм підписом протокол № 1 від 06.06.2017 загальних зборів учасників ТОВ «Івамар Трейд» (код 41380072), статут ТОВ «Івамар Трейд» (код 41380072), а також довіреність на представництво інтересів товариства від 06.06.2017 року. Завірені таким чином установчі документи ТОВ «Івамар Трейд» (41380072), а також інші підписані документи, ОСОБА_2 надав невстановленій досудовим розслідуванням особі, з метою подальшого використання прикриття незаконної діяльності. Жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Івамар Трейд» (код 41380072) ОСОБА_2 не мав, підприємство зареєстрував на своє ім`я на прохання невстановленої досудовим розслідуванням особи без мети здійснення господарської діяльності. Реєстраційних документів ТОВ «Івамар Трейд» (код 41380072) ОСОБА_2 не складав, лише підписував та передавав невстановленим досудовим розслідуванням особам. Жодних документів податкової та бухгалтерської звітності ТОВ «Івамар Трейд» (код 41380072) не складав та не підписував, до органів Державної фіскальної служби податкову звітність не подавав та нікого на це не уповноважував, жодних службових осіб ТОВ «Івамар Трейд» (код 41380072) не призначав. Жодні дії з поточними рахунками ТОВ «Івамар Трейд» (код 41380072) в банківських установах ОСОБА_2 не вчиняв. Ключами до систем дистанційного обслуговування рахунків "Клієнт-банк", печаткою ТОВ «Івамар Трейд» (код 41380072) ОСОБА_2 ніколи не володів, їх місцезнаходження йому не відоме. ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразилися у пособництві фіктивному підприємництву, тобто сприянні у придбанні суб`єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності шляхом надання засобів та усунення перешкод, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України».

Відповідно до матеріалів справи, надані позивачем до суду документи стосовно фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Івамар Трейд» підписані директором ТОВ «ІВАМАР ТРЕЙД» ОСОБА_2 , який згідно протоколу допиту/пояснень заперечує здійснення фінансово-господарської діяльності зазначеного підприємства та якого визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України.

Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження із звільненням особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності відповідної особи, виключно в частині встановлення факту вчинення таких дій (бездіяльності) та їх вчинення саме цією особою.

У справах № 21-5332а15, № 21-1318а16, № 21-2430а16 Верховний Суд України дійшов висновку, що факт набрання законної сили вироком суду, яким директора підприємства визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частинами першою та другою статті 205 Кримінального кодексу України, не може залишатися поза увагою судів, оскільки статус фіктивного підприємства є несумісним із здійсненням законної підприємницької діяльності, навіть якщо така діяльність формально підтверджена первинними документами. Аналогічний підхід застосовується і в разі наявності постанови суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності за вчинення зазначеного злочину з нереабілітуючих підстав.

Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Оскільки вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2018 року у справі № 761/11940/18, який набрав законної сили 03 липня 2018 року, є чинним, тому обставини встановлені у зазначеній кримінальній справі повинні враховуватися при розгляді цієї справи.

Таким чином, за сукупністю вищевикладених фактів, суд погоджується з висновком відповідача про відсутність реального проведення господарських операцій ТОВ «РА «ВЕРСАЛЬ» з ТОВ «ІВАМАР ТРЕЙД».

За наслідками перевірки господарських взаємовідносин ТОВ «РА «ВЕРСАЛЬ» з підприємством-постачальником ТОВ «РАМІС», останнім виписано на користь ТОВ «РА «ВЕРСАЛЬ» податкові накладні: від 01.12.2017 № 6 (послуга-Запис інформації на флеш-диск), від 15.12.2017 № 8 (Послуги з орендування написом на виробах замовника та розповсюдження рекламної продукції), підписані зі сторони ТОВ «РАМІС» директором ОСОБА_3.

ТОВ «РА «ВЕРСАЛЬ» до суду надало договір поставки від 15.11.2017 № 15/11/17/3, додаток №1 до договору від 15.11.2017 № 15/11/17/3, додаток №2 до договору від 15.14.2017 15/11/17/3, рахунки фактури, акти здачі-прийняття робіт, підписані зі сторони ТОВ «РАМІС» директором ОСОБА_3. В договорі від 15.11.2017 № 15/11/17/3 вказано розрахунковий рахунок постачальника ТОВ «РАМІС» в ПАТ «АЛЬФА-БАНК" У М.КИЄВІ» МФО 300346) № 26005024502501 дата відкриття якого - 27.11.2017, що пізніше за дату укладання договору (т.1, а.с.167-173).

За таких обставин, виявлені розбіжності між датою підписання договору від 15.11.2017 № 15/11/17/3 та датою відкриття розрахункового рахунку № 26005024502501 ТОВ «РАМИ» в ПАТ «АЛЬФА-БАНК" У М.КИЄВІ», що свідчить про те, що первинна документація оформлена виключно для здійснення вигляду господарської операції (між Позивачем і ТОВ «РАМІС.

З наданих документів неможливо встановити конкретний час, місце надання послуг, адреси за якими розповсюджувалася продукція, кількістю людей, які були задіяні у вказаних роботах, інформацію щодо конкретних осіб, відповідальних за надання послуг, їх кваліфікацію, відсутні кількісні та вартісні показники формування вартості послуг тощо. Позивачем не надано доказів, які б свідчили, що ТОВ «РАМІС» вчиняли дії щодо запису інформації на флеш-диск, брендування написом на виборах замовника, розповсюдження рекламної продукції, нанесення логотипу. Не надано передбачених договором видаткових накладних, затверджених програм робіт, протоколи, макети, медіа-плани, зразки рекламно-інформаційної продукції, звітів про надання послуг, тощо.

Згідно матеріалів справи, ТОВ ТОВ «РАМІС» зареєстровано Вишгородською районною державною адміністрацією від 05.05.2016 № 13341020000005208. Вид діяльності - 73.11- рекламні агентства. Взято на податковий облік в органах ДПС від 05.05.2016 № 5288. Свідоцтво платника ПДВ від 01.06.2016 за № 200266727, статус - 07.02.2019 -анульовано причина - 39 відсутність поставок та ненадання декларацій), індивідуальний податковий номер -404663310080. Директор, головний бухгалтер - ОСОБА_3 (код НОМЕР_3 ).

Відповідачем за результатами проведеного аналізу Форми № 1 ДФ за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 не встановлено виплат за ознакою "157" (дохід, виплачений підприємцю на єдиному податку та на загальній системі оподаткування або самозайнятій особі). баланс, звіт про фінансовий результат ТОВ «РАМІС» (код 40466331) з моменту реєстрації не подавались, не встановлено наявності основних засобів на підприємстві; згідно аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних, в розрізі номенклатури придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг), не встановлено придбання ТОВ «РАМІС» послуг згідно договору номенклатурою згідно договірних відносин з Позивачем.

Згідно даних АС «СФП» наявна картка суб`єкта фіктивного підприємництва ТОВ «РАМІС" (код 40466331), дата внесення 22.06.2018, зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

Крім того, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень», згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, судова колегія встановила наявність вироку Солом`янського районного суду м. Києва від 21.11.2018 № 760/28214/18 (провадження № І-кп/760/2044/18) « ОСОБА_3 , (директор ТОВ «РАМІС» визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205-1 КК України.

Відповідним судовим рішенням визнано винуватість ОСОБА_3 та встановлено, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «РАМІС», здійснювалась без мети досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Надані позивачем документи стосовно взаємовідносин із ТОВ «РАМІС» підписані директором ОСОБА_3 , особою, яка вироком суду у справі №760/28214/18, який набрав законної сили 23.01.2019 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205-1 КК України.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вказані вище господарські операції позивача з його контрагентом щодо надання послуг не мали реального характеру, а їх результати оформлені лише документально, не підтверджується факт проведення господарських операцій ТОВ «РА «ВЕРСАЛЬ» з ТОВ «РАМІС», мало місце документування зазначених операцій та відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «РЕВІАЛ ТРЕЙД» та ТОВ «АЙРРОН ЕЛЬЯНС», колегія суддів зазначає таке.

Контролюючим органом під час перевірки встановлено, що згідно ЄДРПН ТОВ «РЕВІАЛ ТРЕЙД» виписано на користь ТОВ «РА «ВЕРСАЛЬ» податкові накладні: від 05.12.2017 № 23 (Календар А2 з нанесенням логотипу "Кусум"; Блокнот з логотипом ТОВ "ВС"; Пакет паперовий з логотипом ТОВ "ВС"; Пакет паперовий "Кусум"), від 07.12.2017 № 35 (Чай в індивідуальній упаковці), від 11.12.2017 № 36 (Листівка Вітальна), від 13.12.2017 № 38 (Ручка з нанесенням логотипу Хеель (з листочком ); Ручка з нанесенням логотипу Хеель), від 15.12.2017 № 35 (Гофроящик; Ручка к-р зелений; Буклет), підписані зі сторони ТОВ «РЕВІАЛ ТРЕЙД» директором Хруповим Владиславом Володимировичем.

За результатами проведеного аналізу форма № 1 ДФ за період з 01,01.2017 по 31.12.2017 не встановлено виплат за ознакою "157" (дохід, виплачений підприємцю на єдиному податку та на загальній системі оподаткування або самозайнятій особі); баланс, звіт про фінансовий результат ТОВ "РЕВІАЛ ТРЕЙД" (код 41508644) за 2017 - 2019 роки не подавались; згідно аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних, в розрізі номенклатури придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг), не встановлено придбання ТОВ "РЕВІАЛ ТРЕЙД" (код 41508644) товарів з номенклатурою, що передбачена умовами договору з Позивачем. ТОВ "РЕВІАЛ ТРЕЙД" (код 41508644) придбавались товари з номенклатурною групою: одяг в асортименті, побутову хімію, продукти харчування та інше тощо.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження за № 32018100060000023 від 28.02.2018 за фактом фіктивного підприємства за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, згідно якого (зазначається витягами): в ході досудового розслідування встановлено, що підприємства транзитно-конвертаційної групи ТОВ «РЕВІАЛ ТРЕЙД» створені з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до бюджету, тобто своїми діями в і період 2016-2018 роки сприяли умисному ухиленню від сплати податків реально діючим суб`єкта господарювання.

Колегія суддів враховує, що порушення кримінального провадження за фактом фіктивного підприємництва та/або ухилення від сплати податків в контексті їх доказовості не є безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій, а також висновку, що свідчення особи, отримані в процедурах кримінального провадження, не є належним і допустимим доказом в адміністративному судочинстві.

Вказані висновки знайшли своє відображення у постанові Верховного Суду від 22.04.2024 у справі № 640/34282/21.

Водночас відсутність вироку у кримінальному провадженні не звільняє суд, який розглядає адміністративну справу, від обов`язку перевірити та надати належну оцінку повідомленим контролюючим органом фактичним обставинам, які встановлені в процедурах кримінального провадження і ставлять під сумнів реальний характер господарських операцій, тому що такі обставини входять до предмета доказування в адміністративній справі з відповідним предметом адміністративного позову.

Подібний висновок сформульовано Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 (справа №826/6146/16).

Таким чином, за сукупністю вищевикладених фактів, суд дійшов висновку, про те, що не підтверджується факт проведення господарських операцій ТОВ «РА «ВЕРСАЛЬ» з ТОВ «РЕВІАЛ ТРЕЙД».

Щодо діяльності з ТОВ «АЙРРОН ЕЛЬЯНС», виписано на користь ТОВ «РА «ВЕРСАЛЬ» податкові накладні: від 19.12.2017 № 55 (Друк на виробах замовника), підписані зі сторони ТОВ «АЙРРОН ЕЛЬЯНС» директором ОСОБА_4.

Позивачем залучено до матеріалів справи договір про надання послуг від 13.12.2017 № 13/12/17, рахунки фактури, акти надання послуг, видаткова накладна підписані зі сторони ТОВ «АЙРРОН ЕЛЬЯНС» директором ОСОБА_4.

Як вбачається з наявних в справі доказів, ТОВ «РА «ВЕРСАЛЬ» (Замовник) уклало договір щодо надання послуг з ТОВ «АЙРРОН ЕЛЬЯНС» (Виконавець), за умовами якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги, а Замовник - прийняти та оплатити такі Послуги в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Документи, що підтверджують факт зберігання та руху товарно-матеріальних цінностей (книги складського обліку, картки складського обліку матеріалів, звіти про рух матеріальних цінностей на складі тощо); документи, що підтверджують факт розвантаження-навантаження, транспортування товару, ТТН, довіреності, маршрутні листи, звіти про надання послуг, специфікації не надані.

За таких обставин, податковий орган дійшов висновку, що вказані вище господарські операції позивача його контрагентом щодо поставки товару та надання послуг не мали реального характеру, а їх результати оформлені лише документально.

Відповідач встановив в ході перевірки неможливість здійснення ТОВ «АЙРРОН ЕЛЬЯНС» господарської діяльності, оскільки ТОВ «АЙРРОН ЕЛЬЯНС» за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 за результатами проведеного аналізу Форма № 1 ДФ за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 не встановлено виплат за ознакою «157» (дохід, виплачений підприємцю на єдиному податку та на загальній системі оподаткування або самозайнятій особі).баланс, звіт про фінансовий результат ТОВ «АЙРРОН ЕЛЬЯНС» (код 40304053) за 2017 рік не подавались, не встановлено наявності основних засобів на підприємстві; згідно аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних, в розрізі номенклатури придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг), що свідчить про відсутність фактів реального здійснення господарських операцій з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями.

За даними АС «СФП» наявна картка суб`єкта фіктивного підприємництва ТОВ «АЙРРОН ЕЛЬЯНС», дата внесення 27.08.2018, зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, допитано гр. ОСОБА_4 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 ), який надав пояснення про непричетність до реєстрації та діяльності підприємства в рамках розслідування кримінального провадження від 09.10.2017 №32017100100000090, яке внесено в ЄРДР.

Засновник - керівник ТОВ «АЙРРОН ЕЛЬЯНС» ОСОБА_4 пояснив , що зареєстрував на своє ім`я ТОВ «ВІНД ПРАЙМ» та ТОВ «АЙРРОН ЕЛЬЯНС» за грошову винагороду на прохання мало знайомої особи, який спочатку мені казав, що на ТОВ «ВІНД ПРАЙМ» та ТОВ «АЙРРОН ЕЛЬЯНС», який вид діяльності на цих підприємствах, жодного документу фінансово-господарської діяльності не підписував та нікому не надавав довіреності, жодних договорів та бухгалтерських звітів не підписував, на роботу нікого не призначав та нікого на це не уповноважував, де знаходиться печатка підприємства мені невідомо, оскільки я зареєстрував ТОВ «ВІНД ПРАЙМ» та ТОВ «АЙРРОН ЕЛЬЯНС» за грошову винагороду в розмірі 3000 гривень на прохання малознайомої мені особи на ім`я ОСОБА_5 (т.3, а.с.188-191).

Таким чином, з акту перевірки вбачається, що згідно аналізу даних ЄРПН, в розрізі номенклатури придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг), ТОВ «Айрон Ельянс», з моменту реєстрації (29.02.2016) не здійснювало жодної іншої діяльності, ніж участь в транзитному проведенні по ланцюгу постачання товарів (послуг) широкого вжитку, не пов`язаних з ведення господарської діяльності за основним видом діяльності, що свідчить про відсутність фактів реального здійснення господарських операцій з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями.

З наведеного вбачається, що особа, яка на момент підписання договору з позивачем виступала від імені товариства повністю заперечує будь-яке відношення до фінансово - господарської діяльності підприємства та стверджує про те, що жодних документів із контрагентами не підписувала.

Беручи до уваги зазначені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку, що дії позивача не були спрямовані на реальне настання наслідків, а лише на формування первинних документів за наслідками неіснуючих операцій.

Отже, такі документи не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважною особою, та як наслідок не можуть визнаються такими, що посвідчують факт придбання товарів.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що зазначені підприємства-контрагенти зареєстровані на підставних осіб, які не мали наміру та не здійснювали фактичної господарської діяльності (дій) та будь-яких операцій від імені вказаних контрагентів, свої повноваження як керівники вказані особи не реалізовувала, договори та первинні документи не складали та не підписували.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не надав жодної правової оцінки аргументам позивача, викладеним у позовній заяві та письмових поясненнях щодо незаконності запитів контролюючого органу та відсутності фактичної податкової перевірки, що є самостійним порушенням вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції оцінює критично, виходячи із такого.

В описовій частині судового рішення суд першої інстанції встановив, що на адресу ТОВ «РА «ВЕРСАЛЬ» направлено письмові запити від 16.08.2019 № 156617/10/26-15-05-01-02, від 01.03.2019 №38947/10/26-15-14-01-02, від 26.04.2018 № 18311/10/26-15-14-01-02, від 28.09.2017 № 30859/10/26-15-14-01-02 по взаємовідносинах із контрагентами - постачальниками ТОВ «ЛОКПЛЮС», ТОВ «ТРАНС КЛІНІНГ», ТОВ «ІВАМАР ТРЕЙД», ТОВ «РАМІС», ТОВ «РЕВІАЛ ТРЕЙД», ТОВ «АЙРРОН ЕЛЬЯНС» за відповідні періоди.

При цьому, у запитах наголошено про необхідність обов`язково надати, засвідчені підписом посадової особи ТОВ «РА «ВЕРСАЛЬ» та скріплені печаткою (за наявності), копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду обсягу і якості операцій та розрахунків (з їх відображенням в обліку і звітності) із ТОВ «ЛОКПЛЮС», ТОВ «ТРАНС КЛІНІНГ», ТОВ «ІВАМАР ТРЕЙД», ТОВ «РАМІС», ТОВ «РЕВІАЛ ТРЕЙД», ТОВ «АЙРРОН ЕЛЬЯНС» (т.1, а.с.79-81, 90-92).

Запити, направлені відповідачем на адресу позивача містили вказівку на фактичні та правові підстави їх надіслання, а також обставини, встановлені за наслідком діяльності інформаційних систем автоматизованого моніторингу. Запит містив опис інформації, що запитується, та орієнтовний перелік документів, що її підтверджують, період, за який слід надати документи.

ТОВ «РА «ВЕРСАЛЬ» надано відповіді, якими відмовлено в наданні письмових пояснень та документального підтвердження щодо взаємовідносин з вищевказаним контрагентом-постачальником (т.1, а.с.82-89, 93-100).

Відповідно до п.п.78.1.4. п.78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Отже, проаналізувавши викладені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що підставою для проведення позапланової виїзної перевірки позивача стало не підтвердження фінансово-господарських відносин на обов`язкові письмові запити відповідача, який сформовано на підставі інформації з інформаційних систем автоматизованого моніторингу.

Колегія суддів зазначає, що в даному спірному випадку платником податків не спростовано правомірність висновків контролюючого органу.

З огляду на встановлені фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, а отже, підстави для їх скасування відсутні.

Оцінюючи наведені аргументи, суд апеляційної інстанції виходить з такого, що всі доводи ТОВ «РА «ВЕРСАЛЬ», наведені в апеляційній скарзі, ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм була надана належна правова оцінка.

Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у апеляційній скарзі не зазначено.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РА «ВЕРСАЛЬ» - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року у справі №640/29046/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина

Судді Т.Р.Вівдиченко

О.В.Карпушова