Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №320/44606/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/44606/23 Суддя (судді) першої інстанції: Білоноженко М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Файдюка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ ЛОГІСТИК» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ ЛОГІСТИК» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА

15.06.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ ЛОГІСТИК» (далі - Позивач) засобами поштового зв`язку звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - Відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 18109/2301 від 09.03.2023 (форми «ПС»), прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві.

В обґрунтування своїх вимог Позивач зазначав, що охоплені перевіркою господарські операції з нерезидентом не відносяться до контрольованих, відтак у Позивача відсутні підстави для подання відповідних звіту і повідомлення, а тому застосування штрафних санкцій за їх несвоєчасне подання є протиправним.

Позивач також посилався на відсутність розрахунку застосованих до нього штрафних санкцій.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції зазначив, що Позивач не спростував факт подання відповідних звітів з порушенням встановленого законодавством строку.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, не врахував усі обставини, що мають значення для прийняття рішення, а саме:

- судом безпідставно відхилено надану Позивачем довідку про сплату контрагентом корпоративного податку;

- судом надано неправильну оцінку факту подання Позивачем повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік.

Вказані та інші наведені в апеляційній скарзі порушення, на думку Позивача, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про задоволення позову.

28.05.2024 Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому посилається на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення і безпідставність вимог Позивача.

Ухвалою від 18.06.2024 відкрито апеляційне провадження, запропоновано учасникам справи подати відзив на апеляційну скаргу, продовжено строк судового розгляду на розумний строк.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з підстав, наведених далі.

Як встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи, у період з 02.02.2023 по 08.02.2023 Відповідачем проведено документальну позапланову перевірку Позивача з питань несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції за 2021 рік та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік, про що складено акт від 15.02.2023 № 11877/Ж5/26-15-23-01-21/42924051 (а.с. 37-64, далі – Акт перевірки).

Законність проведення перевірки Позивачем не оспорюється.

Вказаною перевіркою встановлено, що господарські операції Позивача з придбання у звітному періоді іграшок та інших товарів для дітей на підставі контракту від 11.01.2021 № 2-BRU-ATL у контрагента-нерезидента - компанії Bruder Spielwaren GmbH+Co. KG (Німеччина) підпадають під критерії визнання операцій контрольованими, а саме:

1) загальний обсяг контрольованих операцій за 2021 на загальну суму 13866900 грн. відповідає вартісному критерію, визначеному пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.1 ст. 39 ПК України;

2) господарська операція відповідає критерію, встановленому пп. «г» пп. 39.2.1.1 та пп. 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України, а саме – організаційно-правова форма контрагента-нерезидента включена до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 480;

3) річний дохід Позивача від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку (за вирахуванням непрямих податків) за 2021 звітний рік складає 153751569,00 грн., що перевищує 150 млн. грн. та відповідає критерію, визначеному абз. 2 пп. 39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 ПК України.

Відповідно до пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 10 млн. грн. (без урахування податку на додану вартість), до 1 жовтня року, що настає за звітним, зобов`язані подавати звіт про контрольовані операції, а платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції – повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Звіт про контрольовані операції і повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подані Позивачем 30.12.2022.

У зв`язку з наведеними обставинами, у висновках Акту перевірки відображено порушення Позивачем:

- пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПК України) - в частині несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції за 2021 звітний рік;

- пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України - в частині несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 звітний рік.

На підставі Акту перевірки Відповідач видав податкове повідомлення-рішення від 09.03.2023 № 18109/2301 (далі – податкове повідомлення-рішення), яким до Позивача з посиланням на пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 120.6 ст. 120 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 413140 грн.

Податкове повідомлення-рішення оскаржене Позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, яка рішенням від 25.05.2023 № /3022/6/99-00-06-03-01-06 залишила скаргу без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Вказані обставини, встановлені судом першої інстанції, сторонами у поданих процесуальних документах не оспорюються.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, дійшов висновку, що матеріалами і обставинами справи підтверджено порушення Позивачем строків подання звіту про контрольовані операції за 2021 звітний рік і повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 звітний рік.

Як правильно встановив суд першої інстанції, 11.01.2021 Позивачем було укладено зовнішньоекономічний контракт з нерезидентом - компанією Bruder Spielwaren GmbH +Co.KG (Німеччина), на підставі якого Позивачем придбано товар - іграшки та інші товари для дітей на суму 13 866 900,00 грн.

Річний дохід ТОВ «АТ Логістик» від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку за 2021 рік складає 153751569,00, що перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік, що відповідає вартісному критерію визнання операцій контрольованими, визначеному абзацом третім пп.39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 ПК України.

Суд першої інстанції також дійшов висновку, що господарська операція з компанією Bruder Spielwaren GmbH+Co.KG відповідає засадам визнання операцій контрольованими, встановленим пп. «г» пп.39.2.1.1 п.39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 480 затверджено перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, до якого включено організаційно-правові форми нерезидентів Федеративної Республіки Німеччини.

Судом встановлено, що останнім днем строку подання звіту про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 звітний рік вважалось 30 вересня 2022 року.

Суд першої інстанції встановив, що звіт про контрольовані операції за 2021 рік та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік фактично подано ТОВ «АТ Логістик» до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику - 30.12.2022 (реєстраційний 9434699913), в якому відобразило контрольовані операції з нерезидентом компанією Bruder Spielwaren GmbH+Co.KG (Німеччина), на загальну суму 13866900,00 грн., тобто з порушенням строків, встановлених ПК України.

Суд першої не погодився з доводами Позивача про відсутність підстав вважати, що компанією Bruder Spielwaren GmbH+Co.KG не було сплачено корпоративний податок.

Дослідивши надану Позивачем на підтвердження вказаного доводу довідку скарбниці/відділу оподаткування м. Фюрт, суд не погодився з висновками Позивача, оскільки у довідці не зазначено про сплату компанією Bruder Spielwaren GmbH +Co.KG корпоративного податку, а йдеться про сплату податків в рамках ведення комерційної діяльності, що не може трактуватись, в т.ч. як сплата корпоративного податку.

Відтак суд першої інстанції дійшов висновку, що Позивачем не спростовано належними і допустимими доказами факт подання звіту про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній у визначений податковим законодавством строк, а отже, Головним управлінням ДПС у м. Києві правомірно застосовано до ТОВ «АТ Логістик» штрафні санкції на загальну суму 413140 грн., що у свою чергу свідчить, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09.03.2023 №18109/2301 податковим органом прийнято правомірно та обґрунтовано.

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України (тут і далі – у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 ПК України, податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: 4.1.1. загальність оподаткування - кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу; 4.1.2. рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; 4.1.3. невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; 4.1.4. презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу; 4.1.5. фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями; 4.1.6. соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків; 4.1.7. економічність оподаткування - установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування; 4.1.8. нейтральність оподаткування - установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків; 4.1.9. стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року; 4.1.10. рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками; 4.1.11. єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні усіх обов`язкових елементів податку.

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.75.1. ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.78.1.2, 78.1.15 п.75.1 ст.75 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: - платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом; - неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, глобальної документації (майстер-файлу) та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Відповідно до пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов`язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі внесення змін до переліку організаційно-правових форм нерезидентів у розрізі держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до цього підпункту, вони набирають чинності з 1 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни;

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а" - "в" цього підпункту, визнаються неконтрольованими;

ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а"-"в" цього підпункту, визнаються неконтрольованими.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 480 затверджено Перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (далі – Перелік № 480).

Організаційно-правову форму GmbH & Co.KG (Gesellschaft mit beschrankter Haftung und Compagnie Kommanditgesellschaft) – командитне партнерство включено до Переліку № 480 щодо Федеративної Республіки Німеччина.

Частина 3 ст.2 Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно, ратифікованої Законом N 449/95-ВР від 22.11.95, передбачає, що існуючими податками, на які поширюється ця Угода, зокрема, є: а) в Україні: податок на прибуток підприємств, прибутковий податок з громадян, податок на майно підприємств і податок на нерухоме майно громадян (надалі "Український податок"); b) у Федеративній Республіці Німеччина: прибутковий податок, корпоративний податок, податок на майно і промисловий податок (надалі "Німецький податок").

Відповідно до пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Згідно з п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Пунктом 54.3 ст. 54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо:

54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

54.3.5. дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

54.3.6. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до приписів п.120.6 ст. 120 ПК України несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.6 і 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.7 і 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, але не більше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Як вбачається з Акту перевірки і оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, підставою для застосування до Позивача штрафу у розмірі 413 140 грн. є несвоєчасне подання Позивачем звіту про контрольовані операції за 2021 звітний рік і повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 звітний рік.

Висновок Відповідача про необхідність подання Позивачем вказаних звіту і повідомлення зумовлений відповідністю господарських операцій Позивача з компанією Bruder Spielwaren GmbH+Co.KG у 2021 ознакам контрольованих операцій, а саме:

- господарські операції здійснюються з нерезидентом, який не сплачує податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, і організаційно-правова форма якого включена до Переліку № 480;

- річний дохід Позивача від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій Позивача з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідність вказаним критеріям Позивачем не оспорюється.

Водночас Позивач стверджує, що спірні господарські операції з компанією-нерезидентом не є контрольованими, оскільки існує умова, передбачена пп. "г" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України, а саме: якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а" - "в" цього підпункту, визнаються неконтрольованими.

Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, чи сплачувався у звітному 2021 році компанією Bruder Spielwaren GmbH+Co.KG податок на прибуток (корпоративний податок).

На підтвердження існування підстав для визнання спірної операції неконтрольованою Позивач надав до матеріалів справи копію Довідки від 26.01.2023 (а.с. 70), виданої скарбницею/відділом оподаткування міста Фюрт (далі - Довідка), з нотаріально завіреним перекладом (а.с. 71).

Довідкою підтверджується, що вимоги щодо сплати податків у межах ведення комерційної діяльності (Gewerbesteuer) контрагента Позивача були своєчасно сплачені на користь міста Фюрт.

У відзиві на апеляційну скаргу (а.с. 136), а також в Акті перевірки (а.с. 59) Відповідач підтверджує факт надання Позивачем Довідки під час перевірки.

Водночас перевіркою Довідку не враховано як належний документ, що підтверджує сплату контрагентом корпоративного податку у країні його реєстрації.

Підставами для відхилення Довідки як документу, на підставі якого господарські операції Позивача з нерезидентом можуть бути визнані неконтрольованими, Відповідач зазначає п. 103.4 ст. 103 ПК України, а також домовленості, досягнуті між Міністерством фінансів України та Міністерством фінансів Федеративної Республіки Німеччина (Протокол зустрічі від 12.03.1998).

Колегія суддів відхиляє посилання на п. 103.4 ст. 103 ПК України, оскільки вказана норма у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначала підстави для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України.

Що стосується Протоколу зустрічі від 12.03.1998, то, за твердженнями Відповідача, у вказаному протоколі «встановлений особливий порядок надання довідок про підтвердження податкового резидентства. Згідно з цим порядком зазначена довідка видається податковими інспекціями федеральних земель та надається в оригіналі на офіційному бланку місцевого податкового органу ФРН і не потребує легалізації або засвідчення апостилем» (а.с.60, 136).

Колегія суддів відхиляє вказаний аргумент Відповідача у зв`язку з таким.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Частина 2 ст. 7 КАС України передбачає, що суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Протокол, на який посилається Відповідач, не є частиною законодавства України, відсутній у загальному доступі і до матеріалів справи Відповідачем не наданий. Отже, підстави для застосування судом документу, який не є джерелом права у розумінні положень ст. 7 КАС України, відсутні. Суд також позбавлений можливості надати оцінку цьому документу.

Крім того, наведений Відповідачем зміст протоколу стосується інших правовідносин, що не є аналогічними спірним, а саме – мова йде про підтвердження резидентства для цілей застосування угоди про уникнення подвійного оподаткування. Отже, вказаний протокол стосувався іншого виду правовідносин.

Відповідач не довів, що законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, було встановлено спеціальні вимоги щодо форми документа для підтвердження сплати податку нерезидентом, а також вимоги щодо органу, який має видавати такий документ.

Суд першої інстанції, відхиляючи Довідку як доказ, вказав, що у цьому документі не зазначено про сплату компанією Bruder Spielwaren GmbH цей +Co.KG корпоративного податку, а йдеться про сплату податків в рамках ведення комерційної діяльності, що не може трактуватись, в т.ч. як сплата корпоративного податку.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки у Довідці прямо вказано на відсутність у компанії Bruder Spielwaren GmbH+Co.KG заборгованості за промисловим податком (Gewerbesteuer) за період 2021 року.

У спірних правовідносинах колегія суддів вважає за необхідне застосувати пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, який встановлює принцип презумпції правомірності рішень платника податку.

Принцип презумпції правомірності рішень платника податку застосовується у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Підставою для застосування цього принципу у спірних правовідносинах є обставини, наведені далі.

04.10.1996 для України набрала чинності Угода між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно (далі - Угода).

Підпункт «b» ч. 3 ст. 2 Угоди містить перелік податків у Федеративній Республіці Німеччина, на які поширюється ця Угода: прибутковий податок, корпоративний податок, податок на майно і промисловий податок. Отже, Угодою визнається, що промисловий податок є одним з різновидів податків на доход у Федеративній Республіці Німеччина.

Керуючись ч. 4 ст. 10 КАС України, колегія суддів дослідила Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій і встановила, що у роз`ясненнях, які надаються Державною податковою службою України в індивідуальних податкових консультаціях, визнається, що Gewerbesteuer є аналогом корпоративного податку.

Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/ipk) містить індивідуальну податкову консультацію від 20.06.2024 № 3350/ІПК/99-00-21-02-03, у якій викладена позиція Державної податкової служби України, згідно з якою Gewerbesteuer (промисловоторговий податок) є одним із різновидів податку на дохід, який є аналогом податку на прибуток в Україні.

Хоча наведений документ не є доказом у цій справі, проте може бути використаний судом як допоміжне джерело інформації про суть податку іноземної держави і оцінку контролюючим органом такого податку для цілей застосування пп. "г" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України у спірних правовідносинах.

Долучена до матеріалів справи Довідка стосується сплати податку Gewerbesteuer, а отже наведена позиція Державної податкової служби України застосовна і до спірних правовідносин.

Колегія суддів звертає увагу, що одним з принципів податкового законодавства є закріплена у пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 ПК України рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Отже, якщо Державна податкова служба України вважає, що Gewerbesteuer (промисловоторговий податок) є аналогом податку на прибуток в Україні, такий підхід мав бути застосований Відповідачем і у спірних правовідносинах.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що Довідка є належним і допустимим доказом сплати компанією-нерезидентом у країні свого місцезнаходження податку, прирівняного до корпоративного податку, посилання на який містить пп. "г" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України.

Суд першої інстанції помилково визнав, що факт подання ТОВ «АТ Логістик» до контролюючого органу повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік від 30.12.2022 № 9434699913, де у графі 6 «Код повідомлення щодо належності до міжнародної групи компаній» вказано код «UNC 102», спростовує доводи Позивача про відсутність у нього обов`язку подачі звіту про контрольовані операції.

Колегія суддів з таким висновком не погоджується і вважає, що факт подання Позивачем повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік може свідчити виключно про те, що на момент такого подання Позивач вважав, що здійснені ним господарські операції відповідають ознакам контрольованих і не мав документального підтвердження підстав для визнання таких операцій неконтрольованими.

В апеляційній скарзі (а.с.113) Позивач зазначив, що до одержання від контрагента документального підтвердження сплати корпоративного податку у 2021 у Позивача були відсутні підтверджені належним чином підстави визнання відповідних господарських операцій неконтрольованими. Довідку Позивач отримав тільки 02.02.2023, тобто після того, як подав повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік.

Отже, сам по собі факт подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік не є підтвердженням факту здійснення контрольований операцій, оскільки подання цього документу у спірних правовідносинах є вторинним і залежить від відповідності господарських операцій ознакам контрольованих операцій.

Колегія суддів вважає, що у межах цієї справи Відповідач не довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, як це передбачено ч. 2 ст. 77 КАС України.

Наведений вище аналіз свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у зв`язку з невідповідністю господарських операцій Позивача з компанією-нерезидентом критеріям контрольованих операцій і помилковістю висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини, враховуючи наведені норми законодавства, колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення шляхом визнання протиправними та скасування спірних наказів в частині, що стосується позивача із зобов`язанням звільнити його з військової служби.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, призвели до неправильного вирішення справи, внаслідок чого колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Логістик» - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Логістик» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 18109/2301 від 09.03.2023 р. (форми «ПС»), прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Текст постанови складено 15 квітня 2026 року.

Суддя-доповідач Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

В.В.Файдюк