Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №580/5351/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби (крім звільнених з військової служби)

Дата: 14 квітня 2026 р.

Справа: №580/5351/24

Суддя: Безименна Наталія Вікторівна

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/5351/24 Суддя (судді) першої інстанції: Валентина ЯНКІВСЬКА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Файдюка В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії з 71% до 70% від грошового забезпечення згідно довідки ДУ ТМО по Черкаській області;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перерахувати ОСОБА_1 , пенсію з 01.1 2.2019 року в розмірі 71 % від грошового забезпечення згідно довідки ДУ ТМО по Черкаській області, та провести перерахунок і виплату пенсії без обмеження виплати перерахованої суми пенсії максимальним розміром з урахуванням виплачених сум;

3) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 01.07.2021 року щомісячної доплати у розмірі 2000 гривен, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", до існуючої пенсії;

4) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.07.2021 року щомісячну доплату до пенсії передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", у розмірі 2000 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій визначених відповідно до статей 13,21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року та провести перерахунок і виплату пенсії з урахуванням усіх щомісячних видів грошового забезпечення без обмеження виплати перерахованої суми пенсії максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 71% до 70% сум грошового забезпечення.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з 71 % сум грошового забезпечення на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області" від 10.01.2024 № 33/44/1-С-3837/08-1637, з урахуванням виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, яка полягає у відмові провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.07.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, з врахуванням виплачених сум.

14 листопада 2024 року на адресу суду першої інстанції від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю, в якій позивач просив згідно статті 382 КАСУ встановити судовий контроль за виконанням даного судового рішення, в зв`язку з систематичними протиправними порушеннями ГУ ПФУ в Черкаській області при виконанні судових рішень та зобов`язати ГУ ПФУ в Черкаській області надати звіт про виконання судового рішення в повному об`ємі з нарахуванням загальної заборгованості і виплатою нарахованої пенсії по рішенню суду (ч.1-2 ст. 382 КАС України).

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у задоволенні заяви позивача відмовлено. Підставою для відмови послугувато те, що рішення суду у цій справі звернуто до виконання в примусовому порядку на підставі положень Закону України «Про виконавче провадження» та відсутність постанови про закінчення/закриття виконавчого провадження.

У подальшому, 14 березня 2025 на адресу суду першої інстанції від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю, в якій позивач просив згідно статті 382 КАСУ встановити судовий контроль за виконанням даного судового рішення.

В обґрунтування заяви, позивач послався на систематичні протиправні порушення ГУ ПФУ в Черкаській області при виконанні судового рішення.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року у задоволенні заяви позивача відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій він просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове судове рішення, яким встановити судовий контроль за виконанням даного рішення.

Апелянт вказує, що державним виконавцем вчинено ряд заходів з метою виконання судового рішення, (накладено штраф на боржника, направлено повідомлення до Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області про вчинення кримінального правопорушення, закінчено виконавче провадження), проте боржником рішення суду у повному обсязі не виконано.

Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що рішення суду не виконано у частині виплати суми 5038,72 грн, яка розрахована згідно з розрахунком на доплату від 22.10.2024.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Після надходження матеріалів справи до суду, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2025 року призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження.

Колегія суддів наголошує, що беручи до уваги відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, керуючись нормами ст.311 КАС України справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 71% до 70% сум грошового забезпечення.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з 71 % сум грошового забезпечення на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області" від 10.01.2024 № 33/44/1-С-3837/08-1637, з урахуванням виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, яка полягає у відмові провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.07.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, з врахуванням виплачених сум.

Рішення набрало законної сили 18.10.2024, у зв`язку з цим судом першої інстанції видано виконавчі листи.

Державним виконавцем 11.11.2024 прийняті постанови про відкриття виконавчих проваджень № 76512539, №76512486.

Позивач 17.10.2024 та 24.10.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області із заявами про добровільне виконання рішення суду та про зняття обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області листом від 06.11.2024 за № 13992-13612/C-02/8-2300/24 повідомило наступне: «Складові Вашої пенсії перераховано, загальний розмір пенсії до виплати не змінився, борг після перерахунку пенсії відсутній».

Позивач, вважаючи, що відповідачем не виплачено борг у розмірі 5038,72 грн, про що свідчить розрахунок на доплату пенсії, 05 листопада 2024 року звернувся із заявою до Черкаського окружного адміністративного суду про встановлення судового контролю у справі №580/5351/24 у порядку ст. 382 КАС України.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у задоволенні заяви позивача відмовлено. Підставою для відмови послугувато те, що рішення суду у цій справі звернуто до виконання в примусовому порядку на підставі положень Закону України «Про виконавче провадження» та відсутність постанови про закінчення/закриття виконавчого провадження.

Постановами від 06.03.2025 державного виконавця закінчені виконавчі провадження № 76512539, №76512486 у зв`язку з направленням до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Позивач, вважаючи, що відповідач належним чином не виконав рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/5321/24 в частині перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром, звернувся до суду у порядку ст. 382 КАС України.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення судового контролю, дійшов висновку про те, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/5321/24 в частині перерахунку пенсії з 01.07.2021 без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність виконане. Зокрема, згідно з протоколом від 22.10.2024 про перерахунок пенсії, підсумок пенсії (з надбавками) складає 23413,36 грн, з урахуванням максимального розміру: 23413,36 грн.

Також суд першої інстанції зазначив, що обмеження з 01.01.2025 максимальним розміром пенсії сумою 26166,59 грн при нарахуванні пенсії в сумі 29411,23 грн не беруться до уваги, оскільки в цьому випадку між сторонами виникли нові правовідносини, які не були предметом розгляду в справі №580/5351/24.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини 2 та 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-Позивача.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання Відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням.

Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Європейський суд з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), № 29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що невиконанням рішення суду, яке набуло законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому.

Рішення суду, яке набуло законної сили - має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення.

Невиконання рішення суду формує недовіру людини до суду, що недопустимо в демократичній державі. Водночас, суб`єкт владних повноважень, який є стороною у справі, має бути зразком для громадськості щодо належного виконання рішення суду, не чекаючи при цьому примусового виконання такого рішення суду або встановлення судового контролю щодо виконання рішення суду.

У випадку ухилення боржника - суб`єкта владних повноважень від виконання судового рішення суд може постановити ухвалу про зобов`язання останнього подати звіт і після постановлення рішення у справі, якщо цього потребують обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17.09.2024, зокрема:

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з 71 % сум грошового забезпечення на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області" від 10.01.2024 № 33/44/1-С-3837/08-1637, з урахуванням виплачених сум;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.07.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, з врахуванням виплачених сум.

Отже, з часу ухвалення рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області мало вчинити дії, спрямовані на реальне виконання вказаного судового рішення.

Відповідач у запереченні від 26.03.2025 на заяву про встановлення судового контролю зазначає, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 у справі №580/5351/24 позивачу проведено перерахунок розміру пенсії.

Розмір пенсії з 01.12.2019 становить 20783,52 грн.

Розмір пенсії з 01.07.2021 становить 23413,36 грн.

Пенсію у перерахованому розмірі ОСОБА_1 отримує із листопада 2024 року.

Загальна сума доплати пенсії за період із 01.07.2021 до 28.02.2022 становить 5038,72 грн.

Разом з тим, відповідач вказує, що нараховані позивачу кошти згідно з рішенням суду у сумі 5038,72 грн включено до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Виплата позивачу нарахованої доплати коштів в сумі 5038,72 грн буде здійснюватися в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат та у порядку черговості, у разі наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Отже, відповідач вважає, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/5351/24 Головним управлінням виконано відповідно до вимог чинного законодавства та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду.

Колегія суддів зазначає, що під час вирішення питання щодо встановлення судового контролю у цій адміністративній справі суд повинен керуватися, зокрема, висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а, від 13 червня 2018 року у справі № 757/29541/14-а від 21 серпня 2019 року у справі № 754/3105/17, від 21 травня 2020 року у справі № 310/6910/16-а, в яких зазначено, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.

Верховний Суд, у схожій (за обставинами) справі № 580/2522/24, в ухвалі від 05 серпня 2025 року, відмовляючи у прийнятті та затвердженні Звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про виконання постанови Верховного Суду від 12 вересня 2024 року у справі № 580/2522/24 вказав, що не можна вважати фактично виконаною постанову Верховного Суду від 12 вересня 2024 року шляхом здійснення виключно перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та внесення заборгованості до реєстру судових рішень, адже порядок та спосіб у який таке судове рішення мало бути виконано, встановлений у його резолютивній частині.

Враховуючи викладене та надані докази щодо вчинених дій на виконання рішення суду у цій адміністративній справі, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено повного та фактичного виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 у справі №580/5351/24, не надано доказів виплати на користь позивача належних йому коштів, а саме: 5038,72 грн.

Крім того, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області не надано, зокрема суду першої інстанції будь-яких доказів відсутності коштів для виплати позивачу заборгованості з пенсії, як і не надано доказів вчинення дій, спрямованих на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 у справі №580/5351/24 в частині виплати такої заборгованості з пенсії.

Враховуючи вказане, доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, викладені у запереченні від 26.03.2025 на заяву про встановлення судового контролю про те, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 у справі №580/5351/24 виконано в межах покладених судом зобов`язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством - є безпідставними.

Суд першої інстанції, відмовляючи у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення, обмежився лише дослідженням факту виконання судового рішення щодо виплати позивачу пенсії без обмеження граничним розміром, однак, обставини щодо невиплати позивачу заборгованості, нарахованої на виконання судового рішення, залишались поза увагою суду.

Наведене свідчить про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є передчасним.

Як наслідок, оскаржувана ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року підлягає скасуванню.

Так, в апеляційній скарзі позивач просить суд апеляційної інстанції, за наслідками перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, скасувати її та прийняти нове судове рішення, яким встановити судовий контроль за виконанням цього рішення.

Разом з тим, в силу вимог частини 1 статті 381-1 КАС України (в редакції Закону № 4094-IX, що діє з 19.12.2024), судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Зважаючи на те, що, за частиною першою статті 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, перебирати цю функцію Шостий апеляційний адміністративний суд, який переглядає в апеляційному порядку ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року за наслідками розгляду заяви про виконання судового рішення, не може.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26 листопада 2025 року у справі №380/12153/20.

Отже, вирішення питання про встановлення судового контролю буде здійснюватися Черкаським окружним адміністративним судом під час повторного розгляду заяви про встановлення судового контролю.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження частково.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для відмови у задоволенні заяви про встановлення судового контролю, а тому, оскаржувану ухвалу суду від 07.04.2025 слід скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.243, 315, 317, 322, 325, 381-1 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року - задовольнити частково.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Текст постанови складено 15 квітня 2026 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

В.В.Файдюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua