Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №750/14340/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 750/14340/24 Суддя (судді) першої інстанції: Логвіна Т.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Файдюка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 17 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИЛА

Позивач звернувся до Деснянського районного суду міста Чернігова з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП, в якому просив скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3155114 від 28.09.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КпАП України, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 17 березня 2025 року позов задоволено.

Не погодившись із вказаним рішенням, Департаменту патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що трактування судом першої інстанції поняття темна пора добри не відповідає чіткому визначенню, наведеному у Правилах дорожнього руху України, при цьому позивач після заходу сонця керував автомобілем без увімкненого світла фар.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що встановлені у спірній постанові обставини не відповідають дійсним фактичним обставинам. Також позивач вказує на безпідставність незастосування поліцейським передбаченої КУпАП можливості звільнення від адміністративної відповідальності у випадку вчинення малозначного правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, введення в Україні воєнного стану та враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 28.09.2024 поліцейським 2 взводу 3 роти 1 батальйону УПП в Чернігівській області капралом поліції Шкінь Р.В. складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3155114, в якій зафіксовано, що 28.09.2024 о 18:52:05 у м.Чернігів водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_1 без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п.19.1.«а» ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, внаслідок чого до позивача застосовано адміністративне стягнення у формі штрафу на суму 510,00 грн (а.с.7).

Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що відповідачами належними, допустимими та беззаперечними доказами не доведено наявність у діях позивача складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки 28.09.2024 в м.Чернігові в період з 18:44 до 19:17 тривали цивільні сутінки.

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, Законом України «Про дорожній рух» № 3353-XII від 30.06.1993, Законом України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015.

Статтею 14 Закону № 3353-XII встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 ПДР зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом п.19.1.«а» ПДР встановлено, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої, зокрема, на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.

Згідно з приміткою до цього пункту, в умовах недостатньої видимості на механічних транспортних засобах дозволяється замість фар ближнього (дальнього) світла ввімкнути протитуманні фари.

За визначенням, наведеним у п.1.10 ПДР темна пора доби - частина доби від заходу до сходу сонця.

В силу ч.2 ст.122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, Правилами дорожнього руху чітко передбачено обов`язок водіїв механічних транспортних засобів у період від заходу до сходу сонця (в темну пору доби) вмикати фари ближнього (дальнього) світла. Недотримання вказаного обов`язку передбачає відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки належить до порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи із закріпленого в ч.4 ст.129 Конституції України принципу змагальності та рівності сторін у судочинстві, обов`язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 73 КАС України).

Згідно зі ст.74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом, тобто які є недопустимими. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень; припиняє виявлені адміністративні правопорушення; здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Нормами ч.1 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

З матеріалів справи вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності, оскільки він, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_1 у темну пору доби, не ввімкнув ближнє світло фар.

Наведені обставини підтверджуються диском з відеоматеріалами (а.с.54), на яких зафіксовано рух транспортного засобу позивача, його зупинку на вимогу співробітника поліції, повідомлення йому про вчинене порушення, та процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення.

При цьому, відмітка часу на поданих до суду відеоматеріалах підтверджує той факт, що подія мала місце саме 28.09.2024 о 18:52, про що зазначено в оскаржуваній постанові.

Надані відповідачем відеоматеріали є належними доказами в розумінні положень КАС України, який містить інформацію щодо предмета доказування та відомості про такі докази відображені у п.7 оскаржуваної постанови, в якому зазначено, що до постанови додаються відео з ПВ 474370 та відеореєстратора Xiaomi 70mai (а.с.7).

Суд першої інстанції, враховував, що 28.09.2024 захід сонця почався о 18:44, при цьому, цивільні сутінки 28.09.2024 в м.Чернігові тривали з 18:44 до 19:17.

Дослідивши використані судом першої інстанції відомості із веб-порталу https://www.dilovamova.com вбачається, що вони стосувалися м.Київ, а не м.Чернігів (а.с.59).

Натомість, щодо м.Чернігів, на цьому ж веб-порталі за посиланням https://www.dilovamova.com/index.php?page=142&sunrise_sunset=%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B3%D1%96%D0%B2.%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0 вказано, що 28.09.2024 у м.Чернігові захід сонця відбувся 18:41 год.

В той же час, відповідач у відзиві на позов надавав відомості із веб-порталу https://sinoptik.ua/ за якими захід сонця у м.Чернігів 28.09.2024 відбувся о 18:38 год.

Вказані розбіжності не впливають на ту обставину, що керування позивачем транспортним засобом ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_1 мало місце о 18:52 год., тобто після заходу сонця - в темну пору доби.

При цьому, положення нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини, не встановлюють залежність обов`язку ввімкнення світла фар від настання часу цивільних сутінок, натомість, такий обов`язок прямо кореспондується з настанням темної пори доби, що починається із заходом сонця, який 28.09.2024 у м.Чернігові відбувся 18:41 год.

Отже, керуючи транспортним засобом 28.09.2024 о 18:52 год, позивач не виконав обов`язку із ввімкнення ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п.19.1.«а» ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП.

Наявні докази є належними та допустимими та в повному обсязі доводять обставину порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху.

Будь-яких протиріч між викладеними у постанові серії ЕНА №3155114 від 28.09.2024 фактами та дійсними обставинами справи судом не встановлено, а можливі недоліки розгляду співробітником поліції справи про адміністративне правопорушення не можуть бути самостійною підставою для визнання прийнятої ним постанови протиправною, за умови підтвердження факту порушення позивачем Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення.

Щодо посилання позивача на малозначність скоєного правопорушення та можливість застосування співробітником поліції положень ст.22 КУпАП, колегія суддів враховує наступне.

В силу ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Аналіз вказаної норми передбачає виключне право співробітника поліції вирішувати чи застосовувати положення ст.22 КУпАП при розгляді питання притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.

Оскільки наведені повноваження належить до дискреційних повноважень поліцейського, колегія суддів не наділена компетенцією перевіряти правомірність та законність відповідних дій суб`єкта владних повноважень в цій частині.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції доходить висновку про правомірність спірної постанови та відсутності підстав для задоволення позову.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, неправильне тлумачення закону, призвели до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню повністю з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

В силу ч.3 ст.272 КАС України судове рішення суду апеляційної інстанції у даній справі не може бути оскаржене.

Керуючись ст.243, 272, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 17 березня 2025 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Текст постанови виготовлено 15 квітня 2026 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

В.В.Файдюк