Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №580/7862/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/7862/25 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Штульман І.В.,

суддів: - Кобаля М.І.,

- Черпака Ю.К.,

при секретарі - Красновій О.Р.,

за участю: Дзісь А.Р.,- представника позивач,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Дзісь Андрія Романовича на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року про відмову у встановленні судового контролю в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

09 липня 2025 року адвокат Дзісь Андрій Романович в інтересах ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), через «Електронний суд», звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФУ в Черкаській області, відповідач) в якому просив суд:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Черкаській області щодо непроведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Черкаській області здійснити з 01 березня 2025 року індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 , відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії з 01 березня 2025 року, у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, і у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено (а.с.37-42).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області залишено без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року - без змін (а.с.89-95).

05 грудня 2025 року адвокат Дзісь А.Р. в інтересах своєї довірительки ОСОБА_1 , через «Електронний суд», звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням вказаного рішення суду першої інстанції від 13 серпня 2025 року (а.с.99-102).

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Дзісь Андрія Романовича про встановлення судового контролю у справі №580/7862/25 - відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №580/7862/25, суд першої інстанції 18 грудня 2025 року виходив з відсутності підстав для встановлення строку для подання звіту, а компетенція щодо виконання в межах вирішеного спору перебуває в межах повноважень органів примусового виконання рішень.

Не погоджуючись з ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року, представник позивача ОСОБА_1 - адвоката Дзісь Андрій Романович (надалі - апелянт) 25 грудня 2025 року звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження її розгляду до Черкаського окружного адміністративного суду.

На думку представника позивача, судовий контроль є одним з найефективніших способів забезпечення виконання судових рішень, оскільки є гарантією дотримання закону та прав інших суб`єктів; дозволяє мінімізувати можливість зловживань; стимулює зобов`язану особу виконувати судові рішення добровільно та без застосування до неї відповідних санкцій; передбачає можливість застосування додаткових заходів для виявлення реальних перешкод у виконанні судового рішення, зокрема шляхом реагування на це окремими судовими рішеннями; сприяє підвищенню рівня довіри суспільства до судової системи. Суд може вжити заходів реагування в контексті судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду. Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 30 червня 2022 року у справі №826/9960/15, а також Верховним Судом в ухвалі від 11 серпня 2020 року у справі №160/3586/19.

ГУ ПФУ в Черкаській області у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що зі змісту заяви про встановлення судового контролю вбачається, що позивач не погоджується з діями відповідача, вчиненими на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року у справі №580/7862/25, які в свою чергу не можуть бути предметом розгляду в порядку статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, позаяк при розгляді звіту суб`єкта владних повноважень дослідженню підлягає сам факт виконання судового рішення, а не спосіб чи механізм його виконання. Слід зазначити, що перевірка рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, здійснюється судом в порядку, визначеному статтею 383 КАС України.

Начальник відділу перерахунків пенсій №2 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області 21 листопада 2025 року у своєму листі (вих.№2300-0306-8/89376) адресованому представнику позивача зазначила, що в результаті проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання вступившого в законну силу рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року по справі №580/7862/25 розмір пенсії позивача зменшиться (а.с.104).

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив суд скасувати ухвалу суду першої інстанції.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилась з огляду на технічну неможливість відповідача підключитися до відеоконференції в системі «ВКЗ».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Дзісь Андрія Романовича підлягає задоволенню, мотивуючи це наступним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Аналогічний висновок викладено у частинах другій та третій статті 14 КАС України, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з вимогами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої статті 372 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382 382-3 КАС України.

За приписами частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно частин першої-третьої статті 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Відповідно до частини першої статті 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

За приписами частин першої, третьої, десятої, одинадцятої статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Аналіз викладених норм права свідчить про те, що судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

Таким чином, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення є правовим наслідком судового рішення.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду та відновленню порушених прав особи - позивача.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому, після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили, суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає за необхідне зазначити, що невиконанням рішення суду, яке набрало законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому.

Рішення суду, яке набрало законної сили - має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі №539/3406/17, від 10 лютого 2022 року у справі №160/13013/19, що враховуються судом відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Судом встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року в адміністративній справі №320/7862/25, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії з 01 березня 2025 року, у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, і у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.

Так, звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, представник позивача зазначив, що рішення у справі №580/7862/25 від 13 серпня 2025 року, що набрало законної сили 12 листопада 2025 року, станом на день подання ним заяви, не виконане.

Черкаським окружним адміністративним судом 18 грудня 2025 року не надано належної оцінки доводам відповідача, викладеним в листі від 21 листопада 2025 року вих.№2300-0306-8/89376 про те, що в результаті проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , на виконання вступившого в законну силу рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року по справі №580/7862/25, розмір пенсії позивача зменшиться (а.с.104).

Незважаючи на доводи позивача, викладені у заяві щодо невиконання відповідачем рішення суду, яке набрало законної сили, наведеним обставинам належна оцінка судом першої інстанції 18 грудня 2025 року не надана.

Так, відповідачем на підтвердження доводів щодо виконання рішення у цій справі не було надано детального розрахунку суми пенсії позивача ОСОБА_1 на виконання вступившого в законну силу рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року в адміністративній справі №320/7862/25, як і не було надано відповідного розпорядження чи протоколу про здійснення такого перерахунку.

Суд першої інстанції вдався до оцінки заяви представника позивача та заперечень на неї і не дослідив питання виконання (невиконання) рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року в адміністративній справі №580/7862/25.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду доходить висновку, що під час розгляду заяви про встановлення судового контролю судом першої інстанції не було надано правової оцінки доводам заявника (по суті) в частині невиконання суб`єктом владних повноважень рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року в адміністративній справі №580/7862/25, що свідчить про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

У постанові Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19 висловлено позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Водночас суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає, що під час встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд не вирішує спору повторно, а лише усуває перешкоди на шляху виконання вже прийнятого раніше рішення.

Відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

З огляду на викладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що місячний строк для подання звіту про виконання вказаного рішення суду у справі №580/7862/23 буде достатнім для його підготовки.

Відповідно до частини першої статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.

Здійснюючі апеляційний розгляд справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, що мають значення для справи, порушив норми права, що обумовлює задоволення апеляційної скарги представника позивача, скасування ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року по справі №580/7862/25 з ухваленням постанови про встановлення судового контролю за виконанням рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року у справі №620/7862/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії.

Згідно з частиною п`ятою статті 382-1 КАС України, ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 317, 321, 322, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Дзісь Андрія Романовича - задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року по справі №580/7862/25 - скасувати.

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Дзісь Андрія Романовича про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №580/7862/25 - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області протягом місяця з дня отримання копії цієї постанови подати до Черкаського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року у справі №620/7862/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає відповідно до статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий-суддя І.В. Штульман

Судді М.І. Кобаль

Ю.К. Черпак