Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №620/2700/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/2700/21 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КЛОПОТ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Вівдиченко Т.Р.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задоволено. Визнано поданий звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області такими, що не підтверджує виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.05.2021 та додаткового рішення від 08.07.2021 у справі №620/2700/21. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області новий строк для подання звіту, зобов`язавши суб`єкт владних повноважень Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, протягом тридцяти днів з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.05.2021 та додаткового рішення від 08.07.2021 у справі №620/2700/21.

03.03.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надійшов звіт, у якому відповідач повідомив що на виконання вказаного рішення Головним управлінням було проведено перерахунок пенсії позивача та з 17.07.2018 нараховано підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території гарантованого добровільного відселення, в розмірі, визначеному ст. 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

Розмір пенсії відповідно до рішення суду було обраховано за період з 17.07.2018 по 08.10.2019. Оскільки з 09.10.2019 позивач працевлаштувалась, а рішенням суду було зобов`язано здійснювати нарахування підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, для нарахування такого підвищення після працевлаштування були відсутні правові підстави.

14.11.2019 позивач звільнилась з посади листоноші, тобто з 15.11.2019 стала непрацюючим пенсіонером, що було встановлено, зокрема, в апеляційній інстанцію.

З огляду на вищенаведене ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 було задоволено заяву про встановлення судового (контролю за виконанням рішення суду та зобов`язано Головне управління подати звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.05.2021 та додаткового рішення від 08.07.2021 у справі №620/2700/21.

На виконання вказаної ухвали Головним управлінням було подано звіт про виконання судового рішення від 01.11.2024 №2500-0802-8/74167, у якому, зокрема, наголошено, що зобов`язання здійснювати позивачу нарахування підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, покладене рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.05.2021 та додатковим рішенням від 08.07.2021 по справі №620/2700/21, вичерпало свою дію з працевлаштуванням позивача, яке відбулося за часом пізніше.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 у справі № 620/2700/21 визнано поданий звіт Головного управління таким, що не підтверджує виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.05.2021 та додаткового рішення від 08.07.2021 у справі №620/2700/21.

Встановлено Головному управлінню новий строк для подання звіту, зобов`язано Головне управління протягом тридцяти днів з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.05.2021 та додаткового рішення від 08.07.2021 у справі №620/2700/21.

На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.05.2021 й додаткового рішення від 08.07.2021, та з урахуванням ухвали від 30.01.2025 по справі № 620/2700/21, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача та з 17.07.2018 нараховано підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території гарантованого добровільного відселення, в розмірі, визначеному ст. 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

Доплата по рішенню Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.05.2021 та додатковому рішенню від 08.07.2021 по справі №620/2700/21 обчислена від 2 мінімальних заробітних плат за періоди з 17.07.2018 по 08.10.2019 та з 15.11.2019 по 28.02.2025. Розмір пенсії відповідно до рішення суду з 17.07.2018 становить 9100,45 грн.

Згідно з ст. 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік, з 1 січня 2024 року розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, визначений на рівні 1600,00 грн. З 01.01.2024 розмір пенсії відповідно до рішення суду склав 6634,68 грн.

Статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, шо такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.

Відповідно з 01.01.2025 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивачу та обчислено підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, з урахуванням ст. 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік». В результаті проведення перерахунку загальний розмір пенсії позивача з 01.01.2025 становить 6361,66 грн. розмір пенсії позивача з 01.03.2025 становить 6768,98 грн.

Доплата по перерахунку пенсії за період з 17.07.2018 по 08.10.2019 складає 118075,46 грн, за період з 15.11.2019 по 28.02.2025 - 551380,89 грн.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.05.2021 та додаткового рішення від 08.07.2021 у справі №620/2700/21.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачка подала апеляційну скаргу у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким визнати поданий звіт таким, що не підтверджує виконання у повному обсязі рішення Чернігіовського окружного адміністративного суду від 06.05.2021 та додаткового рішення від 08.07.2021 у справі №620/2700/21.

За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

За приписами частини другої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі.

Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу суду - без змін з наступних підстав.

Перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши поданий суб`єктом владних повноважень звіт про виконання судового рішення, а також оцінивши правильність висновків суду першої інстанції щодо застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до таких висновків.

Так, відповідно до статті 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», фінансування витрат, пов`язаних із реалізацією положень цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також інших джерел, не заборонених чинним законодавством України. Отже, реалізація передбачених цим Законом гарантій безпосередньо пов`язана з наявністю відповідного бюджетного фінансування.

Разом із тим, положеннями пунктів 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України прямо визначено, що взяття бюджетних зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань, а також здійснення видатків із перевищенням встановлених бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства, що, у свою чергу, виключає можливість довільного використання бюджетних коштів суб`єктами владних повноважень поза межами наданих їм повноважень.

У цьому контексті колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 27.09.2021 у справі №580/585/21, відповідно до якої, аналізуючи положення статті 19 Конституції України, суд дійшов висновку, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не виходити за межі наданих прав і обов`язків та дотримуватися встановлених процедур під час реалізації своїх владних управлінських функцій.

Як правильно встановив суд першої інстанції, погашення заборгованості, визначеної на виконання судового рішення у цій справі, підлягає здійсненню у межах бюджетних призначень, виділених на відповідну мету, що узгоджується із наведеними вище положеннями бюджетного законодавства та принципами діяльності суб`єктів владних повноважень.

Розглядаючи поданий звіт про виконання судового рішення, суд першої інстанції, з дотриманням вимог процесуального закону, всебічно і повно дослідив матеріали адміністративної справи, надав належну оцінку поданим доказам та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для прийняття такого звіту.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, наділений правом зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено рішення, подати у визначений строк звіт про його виконання. Зазначена норма спрямована на забезпечення ефективного судового контролю за виконанням судових рішень.

При цьому частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за результатами розгляду такого звіту або у разі його неподання суд має право встановити новий строк для подання звіту, а також застосувати заходи процесуального примусу, зокрема накласти штраф на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду.

Таким чином, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, вказані норми надають суду можливість здійснювати контроль за виконанням судових рішень шляхом встановлення додаткових строків або застосування штрафних санкцій, однак такі заходи мають виключний характер та застосовуються лише у випадках неподання звіту або коли наведені у звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.

В свою чергу, з матеріалів справи вбчається, що в результаті перерахунку на виконання рішення суду у справі №620/2700/21 розмір підвищення, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 01.01.2024 становить 3200,00 грн.

При цьому, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зазначає, що згідно зі ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 №3460-IX окремо визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 грн., а тому з 01.01.2024 при перерахунку пенсії ним правомірно використано розмір мінімальної заробітної плати, яка застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду - 1600 грн.

Отже, з наведеного слідує, що станом на 08.07.2021 спір між позивачем та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області був вирішений шляхом постановлення рішення про зобов`язання відповідача з 17.07.2018 здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачки , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Колегія суддів зауважує, що нарахування такого підвищення з 01.01.2024 з розрахунку 1600,00 грн. обумовлено набранням чинності Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 №3460-IX та застосуванням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області правових приписів цього Закону.

У свою чергу, нове правозастосування, здійснене органом пенсійного фонду, не охоплюється рішенням суду у справі № 620/2700/21 і не було предметом судового розгляду, а відтак питання правомірності такого правозастосування не може бути вирішене в порядку ст. 382 КАС України і свідчить про виникнення нових спірних правовідносин.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.05.2018 у справі №820/680/16, який, зокрема, зазначив, що рішення суду набирає чинності і діє до фактичної зміни обставин чи зміни правового регулювання питання його виконання.

Також варто зазначити, що з 1 січня 2024 року прийнято Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-ІХ відповідно до статті 8 якого визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень. Норма абзацу четвертого статті 8 Закону №3460 законодавчо, у відповідності до закону №1774, розмежовує показники мінімальної заробітної плати, яка застосовується при розрахунках оплати праці, та не пов`язаних із заробітною платою, з метою уможливлення використання мінімальної заробітної плати як ключового інструменту регулювання розміру оплати праці в країні.

Таким чином, в згаданій нормі відсутня однопредметність правового регулювання застосування величини заробітної плати. Є чітко визначена величина заробітної плати (як винагороди за виконану роботу, згідно Закону України «Про оплату праці») на 2024 рік у місячному розмірі: з 1 січня - 7100 гривень, з 1 квітня - 8000 гривень і чітко визначений розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень.

Отже, оскільки подання заяви в порядку статті 382 КАС України не передбачає заявлення інших вимог, як і повноважень суду по зобов`язанню суб`єкта владних повноважень, не на користь якого прийнято рішення суду вчинити певні дії, що не виступали предметом судового розгляду, а також те, що Головним управлінням забезпечено вжиття всіх належних заходів для повного і неухильного виконання рішення суду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про прийняття звіту..

Дослідивши поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області звіт про виконання судового рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем у повному обсязі виконано рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.05.2021 та додаткове рішення від 08.07.2021 у справі №620/2700/21.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком, оскільки він ґрунтується на належних і допустимих доказах, відповідає фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності встановлених судом першої інстанції обставин та зроблених ним висновків.

З огляду на викладене, підстав для скасування чи зміни судового рішення суду першої інстанції не вбачається, у зв`язку з чим воно підлягає залишенню без змін.

Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, перевіривши рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що судом повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

Т.Р. Вівдиченко