Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №640/3799/20 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/3799/20 Суддя (судді) першої інстанції: Салюк П.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Вівдиченко Т.Р., Карпушової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Центр 10» про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Держпраці у Київській області звернулося до суду з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Центр 10», в якій просить суд: прийняти рішення, яким застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт, а саме: ліфт обліковий (реєстр) № 26110.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що дії відповідача, тобто порушення ним правових норм, створили загрозу життю та здоров`ю працівників установи, що є порушенням вимог ст. 43 Конституції України, яка гарантує громадянам право на належні і безпечні умови праці.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці подало апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що застосування зазначеного заходу реагування в даному випадку є саме тим заходом, що направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері охорони праці та промислової безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей та не порушує принципу пропорційності.

Апелянт зазначає, що у випадку використання найманої праці об`єднання співвласників багатоквартирного будинку набуває статусу роботодавця та відповідно до статті 21 Закону України № 2694-XII повинно одержати дозвіл у відповідності до «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2025 та від 01.10.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з метою виконання Плану заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань праці на 2019 рік, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 29.11.2018 № 126, виданий наказ від 21.03.2019 № 1574 та направлення від 21.03.2019 №5.2/126 на основі якого посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області проведено планову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки в ОСББ «Центр 10» за адресою: вул. Мазепи, буд. 10, м. Київ, 01010.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта) від 19.04.2019 № 5.2/259/134А та виданий припис від 19.04.2019 № 5.2/259/134 ПР.

З метою проведення перевірки виконання вимог раніше виданого припису відповідачу, виданий наказ від 22.01.2020 № 294 та направлення від 22.01.2020 № 5.2/67 на основі якого посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки в ОСББ «Центр 10», за адресою: вул. Мазепи, буд. 10, м. Київ, 01010.

За результатами проведеної перевірки встановлено, що відповідачем не виконано вимоги раніше виданого припису, а саме:

- керівник ОСББ «Центр 10» ОСОБА_1 не отримав дозвіл на експлуатацію ліфта, рег. № 26110 за адресою: м. Київ, вул. Мазепи, буд. 10. Порушено ст. 21 Закон України "Про охорону праці";

- не виконані вимоги нормативно-правового акту з охорони праці. Працівник ОСББ «Центр 10» відповідальний за організацію експлуатації ліфта рег. № 26110 за адресою: м. Київ, вул. Мазепи, буд. 10, не пройшов навчання та перевірку знань НПАОП 0.00-1.02-08 "Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів" згідно вимогам типового положення про порядок проведення навчання і перевірку знань з питань охорони праці НПАОП 0.00-4.12.05. Порушено: п. 9.7.2. НПАОП 0.00-1.02-08 "Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів";

- керівник ОСББ «Центр 10» ОСОБА_1 не забезпечив утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів, а саме: не призначено відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію електрогосподарства з числа інженерно-технічних працівників, який має електротехнічну підготовку і пройшов перевірку знань у встановленому порядку. Порушено: п. 1.3.1 НПАОП 40.1-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів";

- керівник ОСББ «Центр 10» ОСОБА_1 не забезпечив утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів, а саме: не забезпечив проведення протиаварійних і профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок, згідно з правилами і нормами (ПТЕ). Порушено: п. 1.3.1 НПАОП 40.1-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів".

Дані правопорушення зафіксовані в розділі V акту перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкту) від 30.01.2020 № 5.2/419/59.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон №877-V) визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною першою статті 4 Закону № 877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Статтею 1 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992р. №2694-XII (далі - Закон визначено, що охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Згідно статті 37 №2694-ХІІ державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

На підставі Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабміну України від 11.02.2015р. №96, Державна служба України з питань праці та її територіальні органи є повноважними органами щодо реалізації державної політики охорони праці зі здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки.

Відповідно до статті 13 Закону №2694-ХІІ роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Частиною третьою статті 21 Закону №2694-ХІІ передбачено, що роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Відповідно до положень п. 6 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 №1107 (далі - Порядок № 1107), дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3.

Приписами статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до положень частини першої, другої статті 4 зазначеного Закону, об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Відповідно до статті 18 Закону, об`єднання відповідно до цього Закону та статуту зобов`язане: забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам; звітувати загальним зборам про виконання кошторису об`єднання за рік; забезпечувати виконання вимог статуту об`єднання; виконувати свої договірні зобов`язання; забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна; припиняти дії третіх осіб, що утруднюють або перешкоджають реалізації прав володіння, користування і розпорядження спільним майном співвласниками; у випадках, передбачених законодавством, статутом об`єднання, представляти інтереси співвласників відповідно до наданих повноважень у відносинах з третіми особами.

Таким чином, основна діяльність відповідача полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Стаття 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачає, що господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Відповідно до положень п. 6 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (далі Порядок № 1107), дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3.

Як випливає зі змісту роз`яснення Держгірпромнагляду від 31.01.2013 року № 016//0/4.2-6/6/13, яке надано на виконання протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 14.12.2011 року №92, якщо об`єднання співвласників багатоквартирного будинку для управління, утримання і використання неподільного та загального майна та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку не використовує найману працю під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації машин і механізмів підвищеної небезпеки, то норма про отримання документа дозвільного характеру на виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатацію машин і механізмів підвищеної небезпеки на об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не поширюється.

Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України в своєму листі від 12.01.2015 року № 73/0/11-06/6/18 «Про надання роз`яснення» на № 306 від 20.11.2014 року чітко зазначила: «Виходячи з зазначеного, якщо об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не використовує найману працю під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, то отримувати дозвіл йому не потрібно».

Враховуючи вищевикладені приписи чинного законодавства, колегія суддів зазначає, що для вирішення питання, чи повинно Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку отримувати дозвіл на експлуатацію ліфта, обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини, чи використовує ОСББ «Центр 10» найману працю під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації машин і механізмів підвищеної небезпеки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем з метою забезпечення належного технічного стану майна, що належить співвласникам, користується послугами ТзОВ «Техбуд Сервіс».

Зокрема, відповідно до договору на технічне обслуговування ліфтів від 01 серпня 2018 року № 10-О, укладеного між ОСББ «Центр 10» (замовник) та ТзОВ «Техбуд Сервіс» (виконавець), замовник передає, а виконавець приймає на себе обов`язки щодо виконання робіт планового характеру по повному технічному обслуговуванню ліфта в/п 630 кг. на 9 зупинок, у кількості 1 од., за адресою вул. Івана Мазепи, 10 (а.с.53-56).

Водночас відповідно до п.п. 2.3.1. п.2.3 розділу II договору замовник зобов`язаний, окрім іншого, признати відповідальну особу за організацію експлуатації ліфтів і збереження технічної документації (паспорти на ліфт, технічні описи, інструкції з експлуатації, електричні схеми), а також забезпечувати надання цієї документації на вимогу виконавця.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначив, що в Об`єднанні призначена особа, відповідальна за організацію безпечної експлуатації ліфтів ( ОСОБА_2 ), яка пройшла навчання та отримала відповідне посвідчення, що підтверджується наданою до суду копією посвідчення №4-2002-20-12 та копією наказу про призначення відповідальної особи (а.с.57-58).

Таким чином, з викладеного випливає використання ОСББ «Центр-10» найманої праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації машин і механізмів підвищеної небезпеки та наміри про подальше її використання.

Судом апеляційної інстанції з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, керуючись вимогами частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2026 витребувано від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Центр 10» штатний розклад або інші докази, які підтверджують або спростовують використання найманої праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації машин і механізмів підвищеної небезпеки.

Так, матеріалами справи підтверджується, що зазначену ухвалу суду від 16.02.2026 відповідачу направлено за поштовою адресою, однак повернуто за закінченням строку зберігання. Крім того, ухвалу доставлено до електронного кабінету 17.02.2026 о 15:45, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.152-156).

На виконання вимог ухвали представником відповідача не надано жодних доказів, які б спростовували використання відповідачем найманої праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації машин і механізмів підвищеної небезпеки.

Водночас представником апелянта до суду надано докази, які підтверджують факт використання найманої праці Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Центр 10», а саме відомості (поточний список працівників страхувальника) з Державної служби України з питань праці від 24.07.2025, в якому зазначено п`ять осіб, в тому числі ОСОБА_2 (а.с.127).

Згідно з частиною першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, є не усунутими порушення в частині відсутності документів дозвільного характеру на експлуатацію ліфта, рег. № 26110 за адресою: м. Київ, вул. Мазепи, буд. 10.

На переконання суду, перелік не усунутих порушень відповідачем є достатньою підставою для твердження про існування загрози життю та здоров`ю людей.

Крім того, суд дійшов висновку, що застосування заходів реагування у вигляді зупинки робіт, а саме: ліфта, обліковий (реєстр) №26110, за адресою: м.Київ, вул. Мазепи, 10 є саме тим заходом, що направлений на попередження настання негативних наслідків, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції на вищевказані обставини увагу не звернув, у зв`язку із чим прийшов до хибних висновків щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

З огляду на це, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

При цьому, суд звертає увагу відповідача, що останній не позбавлений права на звернення до суду із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду даної справи, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами.

З урахування вищевикладеного та беручи до уваги реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, спричинену виявленими та не усунутими відповідачем порушеннями, а також з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров`ю людей, суд дійшов висновку про існування підстав для вжиття заходів державного нагляду (контролю).

Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог п. 2 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці - задовольнити.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року у справі №640/3799/20 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці задовольнити.

Застосувати до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Центр 10» заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт, а саме: ліфт обліковий (реєстр) №26110, за адресою м. Київ, вул. Мазепи, 10.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина

Судді Т.Р.Вівдиченко

О.В.Карпушова