Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №489/1565/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 489/1565/26

Головуючий в 1 інстанції: Костюченко Г.С. Дата і місце ухвалення: 17.03.2026 р., м. Миколаїв

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого – Ступакової І.Г.

суддів – Бітова А.І.

– Лук`янчук О.В.

(на підставі заяви позивача та у зв`язку із неявкою сторін у судове

засідання, справу розглянуто відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України)

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Інгульського районного суду міста Миколаєва від 17 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління патрульної поліції в Миколаївській області, Департаменту патрульної поліції в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6683884 від 18.02.2026 р..

Рішенням Інгульського районного суду міста Миколаєва від 17 березня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволеною.

Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6683884 від 18.02.2026 та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з вказаним рішенням Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 17.03.2026 р. та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що інспектором патрульної поліції правомірна винесено оскаржувану постанову, оскільки факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення зафіксовано на відеозаписі.

Апелянт зазначає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Також, апелянт зазначає, що факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується відеозаписами з відеореєстратора службового транспортного засобу. Докази чого надано до суду.

Звертає увагу, що після скасування постанови серії ЕНА № 6567652 від 26.01.2026 року в УПП в Миколаївській області ДПП позивачу на дату 18.02.2026 року за вих. № 2097/41/16-2026 від 06.02.2026 року було надіслано повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції. Відповідно до даних журналу № 23 «Обліку доставлених відвідувачів та запрошених УПП в Миколаївській області ДПП» відомості про прибуття на розгляд справи громадянина ОСОБА_1 відсутні, новий розгляд справи та винесення постанови відбувся за його відсутності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.01.2026 відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6567652, відповідно до якої водій автомобіля «NISAN ROGUE» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , ігноруючи вимоги пункту 11.5 «На дорогах, що мають дві та більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту, чи для зупинки або стоянки на лівій стороні дороги з одностороннім рухом в населених пунктах, якщо це не суперечить правилам зупинки». Чим порушив вимоги п. 11.5 ПДР України, а саме рухався в крайній лівій смузі при вільній правій, без наміру повороту ліворуч чи розвороту.

Відповідно, відповідачем зазначено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Не погодившись із зазначеною постановою ОСОБА_1 звернувся до Начальника Управління патрульної поліції в Миколаївській області зі скаргою.

За наслідками розгляду скарги начальником Управління патрульної поліції в Миколаївській області підполковником Човпан О.Ю. 04.02.2026 року було прийняте рішення про скасування постанови серії ЕНА № 6567652 від 26.01.2026 винесеної інспектором взводу 1 роти 1 батальйону 2 УПП в Миколаївській області лейтенантом поліції Баранчуком С.Н. Матеріали справи направлено на новий розгляд.

За наслідками нового розгляду адміністративної справи 18.02.2026 інспектором взводу 1 роти 1 батальйону 2 УПП в Миколаївській області Баранчуком А.Н. було винесено постанову серії ЕНА № 6683884, відповідно до якої ОСОБА_1 18.02.2026 в м.Миколаєві по вул. Космонавтів / 77 26.01.2026 о 10.30 хв. Керуючи автомобілем «NISAN ROGUE» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , ігноруючи вимоги пункту 11.5 «На дорогах, що мають дві та більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту, чи для зупинки або стоянки на лівій стороні дороги з одностороннім рухом в населених пунктах, якщо це не суперечить правилам зупинки». Чим порушив вимоги п. 11.5 ПДР України, а саме рухався в крайній лівій смузі при вільній правій, без наміру повороту ліворуч чи розвороту.

Вказане адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, внаслідок чого на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що відеозапис наданий суду відповідачем з записом руху автомобіля невідомого походження, без зазначення у постанові технічного засобу за допомогою якого була здійснена така відеофіксація, та крім іншого, суд зазначив, що на відео не зафіксовано хто саме знаходиться за кермом автомобіля, тобто факт керування автомобілем позивачем не підтверджується жодними доказами. На відео не можливо встановити локацію, чи дійсно події відбувалися в м.Миколаєві по вул. Космонавтів, 77.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, та також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.1, 2 ч.1, абз.2 ч.1 ст.40 Закону України “Про Національну поліцію” №580-VIII від 02.07.2015, поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення : фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень. Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Відповідно до п.11.5 ПДР, на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

Частиною другою статті 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є : своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями статті 280 КУпАП закріплено обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

За змісту норм статей 251, 252, 280 КУпАП, колегія суддів приходить до висновку, що правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема за ч.2 ст.122 КУпАП, є наявність складу адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними та допустимими доказами.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи, під час несення служби 26.01.2026 року в м. Миколаєві, по вул. Космонавтів, біля буд. 77 інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 разом з напарником було виявлено порушення Правил дорожнього руху (далі – ПДР), а саме, водій автомобіля «NISAN ROGUE» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , ігноруючи вимоги пункту 11.5 «На дорогах, що мають дві та більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту, чи для зупинки або стоянки на лівій стороні дороги з одностороннім рухом в населених пунктах, якщо це не суперечить правилам зупинки». Чим порушив вимоги п. 11.5 ПДР України, а саме рухався в крайній лівій смузі при вільній правій, без наміру повороту ліворуч чи розвороту.

Переглянувши наданий відповідачем відеозапис, колегією суддів встановлено, що дана подія зафіксована на відеозаписі з автомобільного відео реєстратора, де видно як автомобіль «NISAN ROGUE» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухається в крайній лівій смузі для руху транспортних засобів. При чому, крайня права смуга для руху є вільною від транспортних засобів.

Щодо висновків суду першої інстанції про те, що відеозапис наданий суду відповідачем з записом руху автомобіля невідомого походження, без зазначення у постанові технічного засобу за допомогою якого була здійснена така відеофіксація та на відео відсутня інформація про модель, клас, тип, інвентарний номер такого пристрою, слід зазначити, що на відеозаписі з автомобільного відеореєстратора зазначені «дата та час» скоєного правопорушення, також, зафіксоване правопорушення та транспортний засіб з номерним знаком, дана інформація співпадає з інформацією зафіксованою на бодікамері БК 470539 та у винесеній постанові серії ЕНА № 6567652 від 26.01.2026.

Разом з тим, слід зазначити, що після скасування постанови серії ЕНА № 6567652 від 26.01.2026 року в УПП в Миколаївській області ДПП на дату 18.02.2026 року за вих. № 2097/41/16-2026 від 06.02.2026 року, позивачу було надіслано повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції. Відповідно до даних журналу № 23 «Обліку доставлених відвідувачів та запрошених УПП в Миколаївській області ДПП» відомості про прибуття на розгляд справи громадянина ОСОБА_1 відсутні, новий розгляд справи та винесення постанови відбувся за його відсутності.

Дані обставини спростовують висновки суду першої інстанції щодо відсутності належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Щодо позиції суду першої інстанції про те, що з відео не можливо встановити хто саме знаходиться за кермом автомобіля, локацію, чи дійсно події відбувалися в м.Миколаєві по вул. Космонавтів, 77, - колегія суддів зазначає, що дослідивши матеріали справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 не заперечує, що саме він знаходився за кермом автомобіля, позивач не заперечував щодо обставин його зупинки, в тому числі щодо полоси, на якій рухався його автомобіль. Фактично позиція позивача у скарзі зводиться до того, що права смуга була зайнята припаркованими транспортними засобами, що унеможливлювало рух нею та не правильного зазначення в постанові адреси, а в позовній заяві фактично лише зазначається про неповідомлення позивача про час та місце розгляду справи та про формальний підхід при її розгляді.

З огляду на викладене, колегією суддів при огляді відеозапису встановлено (візуально чітко видно), що вищевказаний автомобіль рухався у крайній лівій смузі при вільній правій без наміру розвороту чи повороту.

За встановлених обставин, судова колегія резюмує, що позивач у відповідності до ПДР України, мав здійснювати рух як найближче до правого краю проїзної частини. Будь-яких перешкод для такого руху автомобіля позивача не встановлено.

Таким чином, колегія суддів констатує недоведеність судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими та невідповідність його висновків фактичним обставинам справи.

Також, наданими відеозаписами підтверджується, що поліцейським дотримано процедуру винесення постанови про адміністративне правопорушення, зокрема, згідно із п. 2.4 а) ПДР пред`явлено вимогу надати для перевірки документи, передбачені п. 2.1 ПДР, повідомлено про вчинене правопорушення, роз`яснено права як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно гуртуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Статтею 75 КАС України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Ч.1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на не вірному встановлені всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно з положеннями ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити.

Рішення Інгульського районного суду міста Миколаєва від 17 березня 2026 року скасувати.

Ухвалити по справі нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 квітня 2026 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук