Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №420/31082/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/31082/25

Перша інстанція: суддя Вовченко О.А.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

10 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просила:

- скасувати наказ Міністерства юстиції України №1544/7 від 11.08.2025 року про залишення скарги ОСОБА_1 від 02.06.2025 року без розгляду по суті;

- зобов`язати Міністерство юстиції України розглянути по суті скаргу ОСОБА_1 від 02.06.2025 року на реєстраційні дії, проведені державними реєстраторами.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року позовну заяву задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №1544/7 від 11.08.2025 року про залишення скарги ОСОБА_1 від 02.06.2025 року без розгляду по суті в частинні рішень державного реєстратора Миколаївської районної державної адміністрації Одеської області Драгана Дениса Ігоровича від 30.09.2016 № 31660340 та державного реєстратора Гвоздавської сільської ради Любашівського району Одеської області ОСОБА_2 від 07.09.2016 № 31280326.

Зобов`язано Міністерство юстиції України розглянути по суті скаргу ОСОБА_1 від 02.06.2025 року (зареєстрована у Міністерстві юстиції України 12.06.2025 за № СК-2350-25) в частині виправлення реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_1 - НОМЕР_1 , у рішеннях державного реєстратора Миколаївської районної державної адміністрації Одеської області Драгана Дениса Ігоровича від 30.09.2016 № 31660340 та державного реєстратора Гвоздавської сільської ради Любашівського району Одеської області Ігнатовського Миколи Анатолійовича від 07.09.2016 № 31280326.

В іншій частинні позовних вимог - відмовлено.

27.01.2026 року позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому просить суд з Міністерства юстиції України за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 гривень.

Відповідачем подано заперечення на вказане клопотання, у якому просить зменшити заявлену до відшкодування суму витрат на правову допомогу.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн. В іншій частині заяви – відмовлено.

Не погодившись з прийнятим додатковим рішенням, Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить зменшити присуджену до відшкодування суму витрат на правову допомогу.

Позивачем подано відзив, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити без змін оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду:

- договір про надання правничої допомоги від 02.09.2025 року №101/2025, який укладено між адвокатом Подубною Наталією Юрівною та ОСОБА_1 (замовник), пунктом якого визначено, що за цим договором адвокат зобов`язується за завданням клієнта надавати клієнту правову допомогу (далі «послуги»), а клієнт зобов`язується оплатити надання послуг та фактичні витрати адвоката, необхідні для виконання цього договору;

- додаток №1 до договору про надання правової допомоги від 02.09.2025 року №101/2025;

- детальний опис робіт до договору від 02.09.2025 року №101/2025;

- акт приймання-передачі наданих послуг до договору від 02.09.2025 року №101/2025.

Суд, оцінюючи надані позивачем докази, вважав доведеним сам факт отримання правової допомоги, однак зменшив заявлену суму з огляду її неспівмірність до складності справи до 5000 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно приписів ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 16 КАС України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що витрати на професійну правничу допомогу є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування таких витрат за умови їх підтвердження належними доказами.

Подаючи апеляційну скаргу, відповідач наголошував, що необхідності зменшення заявленої до відшкодування суми витрат на правову допомогу з огляду на її неспівмірність до складності даної справи. При цьому, з відповідача не заперечується факт отримання позивачем правової допомоги.

Частиною 2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, ЄСПЛ зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи «Санді Таймс проти Об`єднаного Королівства (№ 2)» (Sunday Times v. UK (№2) від 6.11.1980, скарга № 6538/74) відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, їх необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.

Таким чином, на суд покладаються вимоги не тільки формально дослідити умови виконання договору про надання правової допомоги, а й встановити співмірність визначеної суми з урахуванням індивідуальних обставин кожної справи.

Суд першої інстанції вже надав оцінку співмірності заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу, що корелюється з прецедентною практикою ЄСПЛ.

В аспекті наведеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що дана справа не потребує значних зусиль та обсягу залученого часу з боку адвоката, не має суттєвого значення для репутації сторін чи їх майнового стану, тому обґрунтованою та співмірною є сума у 5000 грн.

Таким чином суд першої інстанції, зменшивши суму з заявлених 20 000 грн до 5 000 грн, діяв обґрунтовано та з урахуванням інтересів всіх учасників даної справи.

В той же час, заявляючи в апеляційній скарзі про необхідність ще більшого зменшення суми, відповідач не вказує, до якої межі суд має знизити розмір компенсації та не наводить підстав невідповідності присудженої суми відповідно до індивідуальних обставин даної справи. Отже правова позиція апелянта не ґрунтується на належних доводах чи об`єктивних оцінках даної справи.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а додаткового рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 12 вересня 2025 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.ст.308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення, з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко