Постанова від 14 квітня 2026 р. у справі №400/8253/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/8253/25

Перша інстанція: суддя Мельник О.М.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів –Джабурії О.В.,

Кравченка К.В.,

при секретарі судового засідання Худику С.А,

за участю представника апелянта Коцарь Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

01 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №489405-2409-0829-UA23060070000082704 від 24.06.2024 року, яким нараховано орендну плату з фізичних осіб на суму 671 588,94 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому на підставі договору оренди, укладеному з Запорізькою міською радою, належить земельна ділянка площею 1,1554 га за адресою: м.Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 53.Відповідно до договору суборенди від 15.05.2019 року вказана земельна ділянка передана ТОВ «Сайлент-Девелоп» для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. У зв`язку з повномасштабним вторгненням РФ суборендар не має можливості проводити свою господарську діяльність та сплачувати кошти орендарю, що вказує на наявність форс-мажорних обставин.

Крім того, оскаржуване податкове повідомлення-рішення не містить всієї необхідної інформації, передбаченої п.286,5 ст.286 ПК України, зокрема не зазначені кадастровий номер земельної ділянки, її площу, розмір ставки податку та пільги зі сплати податку.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що підставою для нарахування орендної плати за землю є діючий договір оренди, який укладено між позивачем та Запорізькою міською радою від 06.12.2018 року. Укладення позивачем договору суборенди з ТОВ «Сайлент-Девелоп» не звільніє його від обов`язку сплачувати орендну плату. Крім того, позивач є засновником ТОВ «Сайлент-Девелоп».

Також відповідачем подані додаткові пояснення, у яких наведено детальний розрахунок нарахованої позивачу орендної плати за 2024 рік.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про відсутність належного розрахунку нарахованої позивачу орендної плати. Відповідні відомості надавались до суду у вигляді додаткових пояснень та містяться в оскаржуваному ППР№489405-2409-0829-UA23060070000082704 від 24.06.2024 року.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу ГУ ДПС в Запорізькій області, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення у зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта. Зокрема позивач вказує, що податковий орган під час розгляду справи у суді першої інстанції не надав належних та допустимих доказів правомірності нарахування орендної плати. В той час, подання додаткових доказів до суду апеляційної інстанції суперечить ст. 79 КАС України, оскільки суб`єкт владних повноважень жодним чином не обґрунтував неможливість їх надання до суду першої інстанції.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.

Згідно даних інформаційно-комунікаційних систем контролюючого органу на обліку в ГУ ДПС у Запорізькій області гр. ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) обліковується як платник орендної плати з фізичних осіб за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:014:0214, площею 1,1554 га, за адресою АДРЕСА_1 , яка була надана на підставі договору оренди землі від 06.12.2018 року із Запорізькою міською радою в особі міського голови Буряка В.В.

24.06.2024 року ГУ ДПС у Запорізькій області сформовано податкове повідомлення – рішення № 489405-2409-0829-UA23060070000082704 на суму 681 434,31 грн. (з урахуванням коефіцієнтів індексації), яке відправлено платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення 25.06.2024 р. за місцем податкової адреси ОСОБА_1 та повернуто “за закінченням терміну зберігання”.

Вважаючи протиправним прийняте податкове повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у період розгляду справи у суді відповідачем не надано доказів правомірності формування грошового зобов`язання, яке визначено у спірному рішенні.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Так, відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

У розумінні підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу ХIII Податкового кодексу України.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 та 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об`єктами оподаткування платою за землю є: об`єкти оподаткування земельним податком: земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування; об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (п.270.1 ст.270 ПКУ).

Відповідно до п.286.1 ст.286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п. 287.1 ст. 287 ПКУ власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Так відповідно до п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно даних інформаційно-комунікаційних систем контролюючого органу на обліку в ГУ ДПС у Запорізькій області гр. ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) обліковується як платник орендної плати з фізичних осіб за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:014:0214, площею 1,1554 га, земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка була надана на підставі договору оренди землі від 06.12.2018 року із Запорізькою міською радою в особі міського голови Буряка В.В.

Відповідно до п.6 цього договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах на 2018 рік становить 17 084 784, 26 грн. Термін дії договору до 31 жовтня 2037 року.

Пунктом 12 договору встановлено, що розмір орендної плати становить 512 543,53 грн, що складає 3% нормативної грошової оцінки зомельної ділянки в цінах 2018 року.

Відповідно до п.13 договору оренди землі від 06.12.2018 року № 201801000100290 обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Отже, позивач з грудня 2017 року має у користуванні земельну ділянку та зобов`язаний сплачувати орендну плату. У разі несплати орендної плати у встановлений строк, податковий орган зобов`язаний направити податкове повідомлення-рішення

Порядком надсилання контролюючими органами ППР платникам податку, затвердженим наказом Мінфіну від 28.12.2015 №1204, визначено, що податкові повідомлення-рішення у випадках, визначених Кодексом, повинні містити: суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, граничні строки сплати грошового зобов`язання, попередження про наслідки невиконання податкового повідомлення-рішення в установлений строк; граничні строки, передбачені Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. У податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов`язання (за наявності), штрафних фінансових санкцій та пені. Цим вимогам податкові повідомлення-рішення, які є предметом спору в межах даної справи, відповідають. В додатку 1 до Порядку № 1204 наведені форми податкового повідомлення-рішення та форми корінців до ППР.

ГУ ДПС у Запорізькій області сформовано податкове повідомлення-рішення від 24.06.2024 року № 489405-2409-0829-UA23060070000082704 на суму 681 434,31 грн, яке відправлено платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення 25.06.2024 року за місцем податкової адреси платника та повернуто «за закінченням терміну зберігання» (а.с.153-154).

Отже, матеріали справи містять належні та допустимі докази направлення позивачу податкового повідомлення-рішення.

Не заперечуючи факт належного направлення ППР та наявного обв`язку зі сплати орендної плати за земельну ділянку, позивача вказує на відсутності в оскаржуваному ППР належного розрахунку сум податкових зобов`язань, відомостей про земельну ділянку та інших обов`язкових складових, визначених п.286.5 ст. 286 ПКУ.

Матеріали справи свідчать, що податкове повідомлення-рішення від 24.06.2024 року № 489405-2409-0829-UA23060070000082704 містить відомості про кадастровий номер земельної ділянки, адресу, площу, нормативно-грошову оцінку з урахуванням коефіцієнта індексації, періоду та загального нарахованого податкового зобов`язання, тобто відповідності п.286.5 ст. 286 ПКУ(а.с.155).

Перевіривши вірність нарахування позивачу орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:014:0214 площею 1,1554 га, земельна ділянка розташована за адресою м.Запоріжжя, вул.Святого Миколая, 53, колегія суддів враховує наступне.

Орендна плата становить 3% від нормативно-грошової оцінки та застосованого коефіцієнта індексації, що прямо передбачено п. 12, 13 договору оренди землі від 06.12.2018 року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 2017 – 2020 рік – 1; 2021 рік – 1,1; 2022 рік -1,15; 2023 рік – 1,051. З урахуванням індексації нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:01:014:0214 за розрахунком становить: 17 084 784,26грн(відповідно до договору)*1*1*1* 1,1*1,15*1,051 = 22714476,94 грн. Розрахунок податкового зобов`язання орендної плати з фізичних осіб за 2024 рік: 22714476,94 грн * 3% = 681434,31 грн.

Таким чином оскаржуване ППР містить всю необхідну інформацію, а визначене податкове зобов`язання обраховане у відповідності до вимог чинного законодавства та договірних зобов`язань позивача.

Стосовно доводів позивача, що оскаржуване ППР не надавалось відповідачем під час розгляду справи у суду першої інстанції, тому, з урахуванням приписів ст.79 КАС України, суд апеляційної інстанції не має примати до уваги вказаний доказ, колегія суддів зауважує на помилковості позиції позивача з огляду на наступне.

Предметом розгляду даного спору є правовірність винесення вказаного ППР, тому суд першої інстанції з метою повноти розгляду даної справи мав вчинити всі дії, направлені на долучення до матеріалів справи ППР від 24.06.2024 року № 489405-2409-0829-UA23060070000082704, у т.ч. витребувати відповідний доказ. В даному випадку відсутність в матеріалах справи самого оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень нівелює висновки суду про повноту розгляду справи.

Також колегія суддів вважає хибними доводи позивача про відсутність у нього обов`язку сплачувати оренду плату з огляду на укладенням договору суборенди земельної ділянки та її фактичну передачу в користування ТОВ «Сайлент-Девелоп», оскільки укладення договору суборенди не знімає з позивача обов`язок сплачувати орендну плату. Окремо заслуговує на увагу той факт, що позивач є єдиним засновником ТОВ «Сайлент-Девелоп» (а.с.86).

Додатково колегія суддів приймає до уваги лист управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області від 22.08.2025 року, відповідно до якого ТОВ «Сайлент-Девелоп» не подавав декларації з плати за землю та не сплачував орендну плату за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:014:0214 (а.с.84).

З огляду на встановлені обставини під час розгляду даної справи колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 24.06.2024 року № 489405-2409-0829-UA23060070000082704 прийнято правомірне та не підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув, не повно дослідив обставини справи, у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до п.п.2,3 ч.1 ст.317 КАС України апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.308, 310, 315, 317 ,321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року - скасувати та ухвалити постанову про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 16 квітня 2026 року.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко