Суд: Богунський районний суд м. Житомира
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 15 квітня 2026 р.
Справа: №295/15028/25
Суддя: Чішман Л. М.
Справа №295/15028/25
Категорія 69
2/295/208/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.04.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Чішман Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Лайчук В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернулася до суду з вказаної позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 01.05.20245 по 31.08.2025 станом на 24.09.2025 в розмірі 118530, 00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач є батьком двох малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 23.12.2024 вирішено стягувати аліменти з відповідача на користь позивача на утримання таких дітей в твердій грошовій сумі у розмірі 4000,00 (Чотири тисячі) гривень щомісячно на кожну дитину з індексацією відповідно до закону, починаючи 26.04.2024 та до повноліття дітей.
На підставі виконавчого листа №295/6391/24 відкрито виконавче провадження №76819980 від 20.01.2025, однак до цього часу позивач аліментів не отримує у зв`язку зі злісним ухиленням відповідача від їх сплати.
Станом на 24.09.2025 заборгованість відповідача становить 129330, 00 грн за період з 26.04.2024 по серпень 2025 року.
За розрахунком позивача розмір пені за порушення відповідачем аліментних зобов`язань за період з 01.05.2024 по 31.08.2025 становить 118530, 00 грн.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 17.11.2025 у справі відкрито провадження та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 20).
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, про розгляд справи був повідомленим належний чином.
13.04.2026 від останнього надійшли письмові пояснення, в яких ОСОБА_2 просив:
- відмовити у застосуванні штрафної санкції 1% на день відповідно до статті 196 Сімейного кодексу України, оскільки прострочення виникло внаслідок підтвердженої відсутності доходу та об?єктивної непрацездатності відповідача;
- переглянути рішення про стягнення аліментів у розмірі 4 000 грн на місяць на дитину відповідно до статті 192 Сімейного кодексу України з урахуванням реального матеріального стану відповідача;
- офіційно перевірити та зафіксувати в протоколі можливий конфлікт інтересів Центру безоплатної правової допомоги, а також порушення статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», та невідкладно призначити відповідачу альтернативного адвоката;
- звільнити відповідача від оплати послуг перекладача з огляду на його підтверджену фінансову неспроможність.
- зобов?язати відповідні органи встановити та забезпечити регулярний графік зустрічей відповідача з дітьми відповідно до статей 153-158 Сімейного кодексу України.
- витребувати медичну документацію ОСОБА_5 у відповідних психіатричних установах у порядку статті 84 ЦПК України та передати матеріали до органів опіки та піклування для перевірки умов проживання і безпеки дітей.
В обґрунтування пояснень зазначено, що відсутність у нього адвоката та перекладача є прямим порушенням статті 59 Конституції України та його права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначив, що йому стало відомо про можливий конфлікт інтересів у центрі безоплатної правової допомоги – на думку відповідача такий орган, імовірно, вже представляє інтереси позивачки у цій самій справі, в разі підтвердження такої інформації, призначення йому захисника з того самого центру є неприпустимим відповідно до засад незалежності та неупередженості правової допомоги.
У зв`язку з цим просив суд офіційно перевірити цю обставину, зафіксувати її в протоколі судового засідання та невідкладно вжити заходів для призначення йому альтернативного захисника.
ОСОБА_6 також зазначив, що не є злісним неплатником аліментів, оскільки не має жодних джерел доходу, підприємницької діяльності чи майна в Україні. Внаслідок тривалого стресу, зумовленого воєнним станом у країні та насильницьким розлученням з дітьми, він перебуває у стані крайнього фізичного та нервового виснаження, що супроводжується хронічним безсонням і унеможливлює його повноцінну трудову діяльність. У нього немає коштів навіть на відновлення документів чи поїздку до консульства. Це не небажання виконувати рішення суду, а об?єктивна неможливість, яку закон прямо визнає підставою для звільнення від пені за статтею 196 СК України.
Понад два роки відповідач позбавлений будь-якого контакту з дітьми, місцезнаходження яких йому невідоме, відповідачу давали зрозуміти, що зустрічі з дітьми можливі лише в обмін на грошові кошти.
Також зазначив, що позивач понад 15 разів була госпіталізована до психіатричного закладу, включаючи випадки, пов?язані із загрозою для життя.
На думку відповідача, ігнорування таких відомостей судом, і настання у зв?язку з цим будь-яких трагічних наслідків у майбутньому, покладе юридичну та моральну відповідальність на осіб, які були належним чином поінформовані та мали повноваження для втручання.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач хоча і був присутніфм в судовому засіданні, проте не володіє державною мовою, останньому роз`яснено, що суд не зобов`язаний забезпечувати його перекладачем та захисником, оскільки в даній справі це є обов`язком самого відповідача.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 75 ЦПК України перекладач допускається ухвалою суду за заявою учасника справи або призначається з ініціативи суду.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, враховуючи письмові пояснення відповідача, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач та відповідач є батьками двох малолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , рішенням Богунського районного суду м. Житомира №295/6391/24 від 23.12.2024 (а.с. 10-11, 13-14).
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира №295/6391/24 від 23.12.2024 частково задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, присуджено стягувати з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 4000,00 гривень щомісячно на кожну дитину з індексацією відповідно до закону, починаючи 26.04.2024 та до повноліття дітей (а.с. 13-14).
Таке рішення відповідачем не оскаржувалось та набрало законної сили 23.01.2025.
Постановою старшого державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 20.01.2025 відкрито виконавче провадження №76819980 з примусового виконання виконавчого листа №295/6391/24 від 26.12.2024 (а.с. 15).
Відповідно до довідки-розрахунку виконуючого обов`язки начальника Богунського ВДВС у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24.09.2025 №128104 заборгованість відповідача по сплаті аліментів у виконавчому провадженні №76819980 станом на 24.09.2025 становить 129330, 00 грн (а.с. 16-17).
Вказаний розрахунок заборгованості відповідачем не оскаржувався.
За розрахунком позивача розмір пені за порушення відповідачем аліментних зобов`язань за період з 01.05.2024 по 31.08.2025 становить 118530, 00 грн та складається з наступного:
пеня за прострочення сплати аліментів за квітень 2024 року:
1330,00 грн (заборгованість зі сплати аліментів) х 512 (кількість днів прострочення суми сплати аліментів з 01.05.2024 по 24.09.2025) х 1 % = 6809,60 грн, але не більше 100 % заборгованості, а тому пеня за несплату аліментів за вказаний період становить 1330,00 грн;
пеня за прострочення сплати аліментів за травень 2024 року:
8000,00 грн (заборгованість зі сплати аліментів) х 481 (кількість днів прострочення суми сплати аліментів з 01.06.2024 по 24.09.2025) х 1 % = 38480,00 грн, але не більше 100 % заборгованості, а тому пеня за несплату аліментів за вказаний період становить 8000,00 грн;
пеня за прострочення сплати аліментів за червень 2024 року:
8000,00 грн (заборгованість зі сплати аліментів) х 451 (кількість днів прострочення суми сплати аліментів з 01.07.2024 по 24.09.2025) х 1 % = 36080,00 грн, але не більше 100 % заборгованості, а тому пеня за несплату аліментів за вказаний період становить 8000,00 грн;
пеня за прострочення сплати аліментів за липень 2024 року:
8000,00 грн (заборгованість зі сплати аліментів) х 420 (кількість днів прострочення суми сплати аліментів з 01.08.2024 по 24.09.2025) х 1 % = 33600,00 грн, але не більше 100 % заборгованості, а тому пеня за несплату аліментів за вказаний період становить 8000,00 грн;
пеня за прострочення сплати аліментів за серпень 2024 року:
8000,00 грн (заборгованість зі сплати аліментів) х 389 (кількість днів прострочення суми сплати аліментів з 01.09.2024 по 24.09.2025) х 1 % = 31120,00 грн, але не більше 100 % заборгованості, а тому пеня за несплату аліментів за вказаний період становить 8000,00 грн:
пеня за прострочення сплати аліментів за вересень 2024 року:
8000,00 грн (заборгованість зі сплати аліментів) х 359 (кількість днів прострочення суми сплати аліментів з 01.10.2024 по 24.09.2025) ? 1 % = 28720,00 грн, але не більше 100 % заборгованості, а тому пеня за несплату аліментів за вказаний період становить 8000,00 грн;
пеня за прострочення сплати аліментів за жовтень 2024 року:
8000,00 грн (заборгованість зі сплати аліментів) х 328 (кількість днів прострочення суми сплати аліментів з 01.11.2024 по 24.09.2025) х 1 % = 26240,00 грн, але не більше 100 % заборгованості, а тому пеня за несплату аліментів за вказаний період становить 8000,00 грн: пеня за прострочення сплати аліментів за листопад 2024 року:
8000,00 грн (заборгованість зі сплати аліментів) х 298 (кількість днів прострочення суми сплати аліментів з 01.12.2024 по 24.09.2025) х 1 % = 23840,00 грн, але не більше 100 % заборгованості, а тому пеня за несплату аліментів за вказаний період становить 8000,00 грн;
пеня за прострочення сплати аліментів за грудень 2024 року:
8000,00 грн (заборгованість зі сплати аліментів) х 267 (кількість днів прострочення суми сплати аліментів з 01.01.2025 по 24.09.2025) ? 1 % = 21360,00 грн, але не більше 100 % заборгованості, а тому пеня за несплату аліментів за вказаний період становить 8000,00 грн;
пеня за прострочення сплати аліментів за січень 2025 року:
8000,00 грн (заборгованість зі сплати аліментів) х 236 (кількість днів прострочення суми сплати аліментів з 01.02.2025 по 24.09.2025) ? 1 % = 18880,00 грн, але не більше 100 % заборгованості, а тому пеня за несплату аліментів за вказаний період становить 8000,00 грн;
пеня за прострочення сплати аліментів за лютий 2025 року:
8000,00 грн (заборгованість зі сплати аліментів) х 208 (кількість днів прострочення суми сплати аліментів з 01.03.2025 по 24.09.2025) ? 1 % = 16640,00 грн, але не більше 100 % заборгованості, а тому пеня за несплату аліментів за вказаний період становить 8000,00 грн; пеня за прострочення сплати аліментів за березень 2025 року:
8000,00 грн (заборгованість зі сплати аліментів) х 177 (кількість днів прострочення суми сплати аліментів з 01.04.2025 по 24.09.2025) ? 1 % = 14160,00 грн, але не більше 100 % заборгованості, а тому пеня за несплату аліментів за вказаний період становить 8000,00 грн;
пеня за прострочення сплати аліментів за квітень 2025 року:
8000,00 грн (заборгованість зі сплати аліментів) х 147 (кількість днів прострочення суми сплати аліментів з 01.05.2025 по 24.09.2025) ? 1 % = 11760,00 грн, але не більше 100 % заборгованості, а тому пеня за несплату аліментів за вказаний період становить 8000,00 грн;
пеня за прострочення сплати аліментів за травень 2025 року:
8000,00 грн (заборгованість зі сплати аліментів) ? 116 (кількість днів прострочення суми сплати аліментів з 01.06.2025 по 24.09.2025) ? 1 % = 9280,00 грн, але не більше 100 % заборгованості, а тому пеня за несплату аліментів за вказаний період становить 8000.00 грн; пеня за прострочення сплати аліментів за червень 2025 року:
8000,00 грн (заборгованість зі сплати аліментів) х 86 (кількість днів прострочення суми сплати аліментів з 01.07.2025 по 24.09.2025) ? 1 % = 6880,00 грн, але не більше 100 % заборгованості, а тому пеня за несплату аліментів за вказаний період становить 6880,00 грн; пеня за прострочення сплати аліментів за липень 2025 року:
8000,00 грн (заборгованість зі сплати аліментів) х 55 (кількість днів прострочення суми сплати аліментів з 01.08.2025 по 24.09.2025) х 1 % = 4400,00 грн, але не більше 100 % заборгованості, а тому пеня за несплату аліментів за вказаний період становить 4400,00 грн;
пеня за прострочення сплати аліментів за серпень 2025 року:
8000,00 грн (заборгованість зі сплати аліментів) х 24 (кількість днів прострочення суми сплати аліментів з 01.09.2025 по 24.09.2025) ? 1 % = 1920,00 грн, але не більше 100 % заборгованості, а тому пеня за несплату аліментів за вказаний період становить 1920,00 грн.
05.02.2026 підрозділом дізнання Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України - злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісного ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, що підтверджується відповідним Витягом з ЄРДР (а.с. 61).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 1 - 4 ст. 12 ЦПК України). Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з вимогами ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини п`ятої статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов`язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно зі ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина 3 статті 181 СК України).
Відповідно до положень статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Відповідно до положень п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 вказано, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16 відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16 та дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1%. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Тобто, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
Статтею 71 зазначеного Закону, передбачено, що суд вирішує питання заборгованості лише в разі спору про її розмір.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Проте таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правовідносини щодо утримання батьками дитини або дітей до їх повноліття регулюється главою 15 СК України, яка зокрема передбачає обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття, у визначений за домовленістю між ними спосіб або ж за рішенням суду з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України (статті 180, 181, 183, 184, 189 СК України).
Так, частиною першою статті 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Тлумачення статті 191 СК України дає підстави для висновку, що юридичне значення для визначення часу, з якого присуджуються аліменти на дитину, має час звернення до суду іншого з батьків з позовом або заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів. Виключення із цього правила стосуються стягнення аліментів за минулий час (до пред`явлення позову).
Таким чином, загальний розмір пені, який нарахований на заборгованість відповідача за період з 01.05.2024 по 31.08.2025 становить 118530, 00 грн.
Відповідачем не спростовано ні розміру пені, що стягується, ні обставин, якими обґрунтована позовна заява. Посилання відповідача на відсутність матеріальної можливості сплачувати аліменти не звільняє від їх сплати.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що пеня не може перевищувати 100 відсотків заборгованості, відповідач на спростування доводів позивача належних та допустимих доказів не надав, одержувач аліментів ОСОБА_1 має право на стягнення з ОСОБА_2 пені у розмірі 118530, 00 грн.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1331, 20 грн.
Керуючись ст. ст. 15, 180, 181, 183, 184, 189, 191, СК України, 11, 15, 16, 509 ЦК України, ст. ст. 5, 12, 13, 77, 81, 89, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 01.05.20245 по 31.08.2025, що станом на 24.09.2025 становить 118530, 00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331, 20 грн.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення виготовлено 16.04.2026.
Суддя Л.М. Чішман
Оригінал: reyestr.court.gov.ua