Постанова від 15 квітня 2026 р. у справі №400/804/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками

Дата: 15 квітня 2026 р.

Справа: №400/804/26

Суддя: Градовський Ю.М.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/804/26

Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Єщенка О.В.,

Казанчук Г.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 3 лютого 2026р. про відмову у відкритті провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вознесенської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2026р. ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Вознесенської міської ради, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Вознесенської міської ради від 22.08.2025р. №51;

- зобов`язати Вознесенську міську раду надати ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0,0793 га, кадастровий номер 4810200000:11:046:0048, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 3 лютого 2026р. відмовлено у відкритті провадження у справі.

Не погодившись із даним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду скасувати та прийняти рішення про відкриття адміністративного провадження.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до п.4 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Приймаючи ухвалу про відмову у відкритті провадження в даній адміністративній справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки спори щодо визнання за особою права власності на майно розглядаються в порядку, передбаченому ЦПК України, а тому даний позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі, у зв`язку чим допустив порушив норми процесуального права.

Судова колегія вважає такі висновки помилковими, оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а тому апеляційний суд на підставі ст.320 КАС України, скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (абз.1 ч.1 ст.19 ЦПК України).

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, такий суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких, зазвичай, хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення процесуальні закони не віднесли до юрисдикції інших судів.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (п.п.1 і 2 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у чинній редакції). Близькі за змістом приписи були у пунктах 1 і 2 ч.2 ст.17 КАС України у редакції, чинній до 15.12.2017р..

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (п.1 ч.1 ст.4 КАС України).

Публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (п.2 ч.1 ст.4 КАС України).

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).

Отже, до справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Тоді як приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, що позивач звернувся з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Вознесенської міської ради від 22.08.2025р. №51, яке було прийнято за наслідком виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.02.2025р. по справі за №400/13080/23. Вказаним рішенням адміністративного суду від 17.02.2025р. було визнано бездіяльність Вознесенської МР протиправною та було зобов`язано розглянути заяву позивача по суті.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що підставою для звернення до суду з даним позовом стало те, що Вознесенська МР протиправно відмовила позивачці у наданні у власність земельної ділянки.

Окрім того, судова колегія звертає увагу на те, що оскаржуване рішення було прийнято міською радою на виконання рішення адміністративного суду.

Отже, судова колегія зазначає, що даний спір не пов`язаний з вирішенням питання приватноправового характеру, а є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовує у цих правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції шляхом розгляду питання щодо передачі земельної ділянки у власність особи.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 30.05.2018р. у справі №826/5737/16, від 13.06.2018р. у справі №307/2765/15-ц, від 28.11.2018р. у справі №463/1865/17, від 15.05.2019р. у справах №729/608/17 та №352/1414/15-ц, від 12.06.2019р. у справі №749/942/18 та від 19.02.2020р. у справі №591/5935/17.

За правилами ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Що стосується іншої позовної вимоги, на підставі якої суд першої інстанції вважав, що даний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, то судова колегія зазначає, що в даному випадку суд першої інстанції розглядаючи вимогу «зобов`язання Вознесенську міську раду надати ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0,0793 га, кадастровий номер 4810200000:11:046:0048, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.» мав би скористатись положеннями ст.245 КАС України та вибрати інший спосіб захисту прав, свобод позивачки від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, який би не суперечив закону і забезпечив би ефективний захист таких прав, свобод та інтересів позивачки, у разі якщо б дійшов висновку про протиправність та скасування рішення Вознесенської МР.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що даний спір належить до юрисдикції адміністративного судочинства, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що помилковість висновків суду першої інстанції та порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення питання, у зв`язку із чим судова колегія вважає, що ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду від 3.02.2026р. підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду на етапі вирішення питання про відкриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 312, 315, 320, 325 КАС України, судова колегія,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 3 лютого 2026р. про відмову у відкритті адміністративного провадження – скасувати.

Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вознесенської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду на етапі вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: О.В. Єщенко

Г.П. Казанчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua